Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Реферативна база даних (16) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Іванов Л$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 13 Представлено документи з 1 до 13 |
|||
| 1. | 
Янушкевич Д. А. Застосування принципів управління якістю згідно з міжнародними стандартами серії ISO 9000 під час надання митних послуг [Електронний ресурс] / Д. А. Янушкевич, З. Р. Шайхлісламов, Л. С. Іванов // Вісник Академії митної служби України. Серія : Технічні науки. - 2014. - № 1. - С. 65-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vamsutn_2014_1_11 | ||
| 2. |
Янушкевич Д. А. Застосування вимог міжнародних стандартів ISO в системі управління ризиками в митній справі [Електронний ресурс] / Д. А. Янушкевич, Л. С. Іванов // Вісник Академії митної служби України. Серія : Технічні науки. - 2014. - № 2. - С. 84–96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vamsutn_2014_2_11 | ||
| 3. | 
Іванов Л. В. Вивчення механізмів цитотоксичності низки гідрофільних полоксамерів методом спінових зондів [Електронний ресурс] / Л. В. Іванов, Н. Т. Картель, А. Н. Ляпунов, О. А. Нардід, Я. О. Черкашина, Л. В. Деримедвідь, І. А. Кирилюк // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2015. - № 4-5. - С. 46-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2015_4-5_7 За допомогою методу спінових зондів одержано нові дані щодо можливих механізмів цитотоксичної дії низки гідрофільних полоксамерів із великими гідрофільними (ПЕГ) блоками, що може призводити до зниження множинної лікарської стійкості (МЛС) ракових клітин. Для цього досліджено взаємодію ряду гідрофільних полоксамерів і окремо високомолекулярних ПЕГ як гідрофільних блоків полоксамерів, з модельними мембранами, живими клітинами та білками різної структури, а також їх вплив на конформаційну рухливість ліпідів мембран клітин і макромолекул різних білків. Показано, що введення в еритроцити людини та щурів 5 % полоксамерів 188, 237, 338 і 407, які мають у структурі великі гідрофільні ПЕГ блоки, як правило, супроводжувалося сильним зниженням мікров'язкості мембран клітин, іноді в 1,5 і більше разу (полоксамер 338 і 407). ПЕГ-1500 також ефективно зв'язувався з ліпідами мембран ліпосом, мітохондрій і еритроцитів, у результаті чого мікров'язкість мембран еритроцитів знижувалася протягом 1 год. Уведення осмотично активного ПЕГ-2000 в еритроцити людини призводить до стійкої в часі дегідратації клітин. За допомогою спінових зондів одержано нові дані щодо взаємодії високомолекулярних ПЕГ-1500, ПЕГ-2000 і ПЕГ-4000 з гідрофобною порожниною (кишенею) поверхні глобули альбуміну за допомогою гідрофобних метиленових груп. Так як інтегральний мембранний глікопротеїн ракових клітин P-gp, вбудований у мембранний ліпідний бішар, у тому числі й за допомогою поверхневих гідрофобних ділянок макромолекули P-gp, зроблено припущення, що механізм інгібування P-gp гідрофільними полоксамерами може бути пов'язаний з порушенням або з ослабленням білково-ліпідної взаємодії макромолекули P-gp з ліпідами мембран ракових клітин під дією ПЕГ блоків. Встановлено, що механізми цитотоксичної дії полоксамерів різної будови універсальні для багатьох клітин, не тільки ракових, і полягають в сильному зниженні мікров'язкості мембран клітин, яке призводить до зниження активності багатьох мембранних білків і ферментів. У гідрофільних полоксамерів є додаткові механізми цитотоксичності та пригнічення МЛС ракових клітин, пов'язані з дією великих ПЕГ блоків на мембрани та додаткове розпушення мембран, ослаблення білок-ліпідної взаємодії між глікопротеїном P-gp і ліпідами мембран ракових клітин, дегідратація мембран клітин, можлива взаємодія ПЕГ блоку з макромолекулою P-gp з подальшою зміною активної конформації макромолекули білка. | ||
| 4. | 
Іванов Л. Технічні бар’єри у міжнародній торгівлі [Електронний ресурс] / Л. Іванов, Д. Янушкевич // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. - 2016. - № 2. - С. 15–30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/uazt_2016_2_4 | ||
| 5. | 
Іванов Л. Б. Концепція інноваційного механізму управління персоналом [Електронний ресурс] / Л. Б. Іванов // Молодий вчений. - 2015. - № 1(1). - С. 91-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2015_1(1)__23 | ||
| 6. | 
Кравченко В. Г. Фармакокінетичне обгрунтування терапевтичної ефективності антисептичного препарату Цидипол при простатитах [Електронний ресурс] / В. Г. Кравченко, Л. В. Іванов, Л. В. Деримедведь, О. В. Щербак // Вісник проблем біології і медицини. - 2018. - Вип. 4(2). - С. 143-148. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2018_4(2)__33 | ||
| 7. |
Кравченко В. Г. Перспективи лікування простатитів і доброякісної гіперплазії простати цидиполом з позицій нових даних про метаболізм циміналю в оксид азоту (NO) і досягненнях NO-терапії [Електронний ресурс] / В. Г. Кравченко, Л. В. Іванов, О. В. Щербак // Вісник проблем біології і медицини. - 2019. - Вип. 1(1). - С. 15-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2019_1(1)__4 | ||
| 8. | 
Іванов Л. В. Дослідження впливу поліетиленгліколей великої молекулярної маси і декількох полоксамерів на цілісність і плинність мембран еритроцитів методом спінових зондів [Електронний ресурс] / Л. В. Іванов, О. В. Щербак, М. Т. Картель // Поверхность. - 2018. - Вып. 10. - С. 298-314. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pov_2018_10_18 Методом спінових зондів вивчено механізми впливу поліетиленгліколів (ПЕГ) на плинність ліпідів мембран еритроцитів, можливого плавлення ліпідів мембран і порушення цілісності мембран еритроцитів із часом. Введення 15 % ПЕГ-1500 в еритроцити людини та щура показало збільшення плинності ліпідів мембран еритроцитів на 16 або 30 %, але потім плинність мембран зменшувалась внаслідок дегідратації та стиснення клітини. Введення гідрофільних полоксамерів 407 і 338 в еритроцити призводило до плавлення ліпідів мембран (ефект збільшення плинності мембран 50 - 70 %), але цілісність більшості клітин зберігалася. Перед руйнуванням мембран в'язкість цитозолю різко знижувалась, спостерігалася анізотропія спектрів ЕПР спінових зондів, що пов'язано з суттєвими змінами в структурі цитозолю еритроцитів. Залучення до експерименту полоксамерів, що містять етиленглікольні та пропіленглікольні ланки, показало механізми справжнього плавлення мембран із максимальним збільшенням плинності ліпідів (ефект 70 %), що межує з частковим гемолізом і коагуляцією клітин. Плавлення фосфоліпідів мембран еритроцитів під дією полоксамерів 407 і 338 показало, що справжньою причиною плавлення виступають гідрофобні метиленові групи ПЕГ або ланки пропіленгліколю полоксамерів, що руйнують структуру мембран клітин з усіх напрямків. | ||
| 9. | 
Іванов Л. В. Особливості фармакокінетики препарату "Цидипол" при ректальному введенні і нашкірному нанесенні як підстава для його клінічного застосування [Електронний ресурс] / Л. В. Іванов, В. Г. Кравченко // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - № 1. - С. 78-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujdvc_2019_1_12 Цидипол є комбінованим препаратом у формі розчину хлор-коричного альдегіду в димексиді і поліетиленгліколі (ПЕГ-400). Мета роботи - вивчити фармакокінетику препарату цидипол у разі ректального введення і нашкірного нанесення, а також оцінити особливості його метаболізму в організмі тварин. Досліди проведено на кролях породи шиншила (по 6 тварин для кожного шляху введення), у яких з допомогою методу газової хроматографії досліджували плазму крові через певні проміжки часу після введення препарату. Фармакокінетичний профіль препарату за нашкірного нанесення тваринам характеризується наявністю півгодинного лаг (прихованого)-періоду, а потім реєструються повільне всмоктування циміналю з максимальним нагромадженням (Т | ||
| 10. |
Іванов Л. В. Вивчення спорідненості до мембран допоміжних речовин й фармакологічно активних інгредієнтів методами флуоресцентних і спінових зондів [Електронний ресурс] / Л. В. Іванов, О. В. Щербак, В. Г. Кравченко, Л. В. Деримедвідь, О. П. Безугла // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2019. - Т. 13, № 6. - С. 434-442. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2019_13_6_9 Мета дослідження - порівняльне вивчення спорідненості до ліпосом з фосфатидилхоліну низки гідрофільних неводних розчинників пропіленгліколю (ПГ), поліетиленгліколей (ПЕГ) з молекулярною масою 400 і 1500 (ПЕГ-400 і ПЕГ-1500), що успішно застосовуються за створення м'яких лікарських форм як допоміжні речовини. Проведено аналіз результатів, одержаних за допомогою методу флуоресцентних зондів, і розрахунок константи дисоціації (К | ||
| 11. | 
Іванов Л. В. Вивчення молекулярно-масового розподілу фракцій водного екстракту тканини свинячої плаценти методом високоефективної гель-проникаючої хроматографії [Електронний ресурс] / Л. В. Іванов, О. В. Щербак, Л. В. Деримедвідь, В. Г. Кравченко, О. П. Безугла // Український біофармацевтичний журнал. - 2020. - № 1. - С. 18-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2020_1_6 Косметичні засоби на основі плаценти досить широко використовуються в усьому світі. Мета роботи - дослідити склад водорозчинних фракцій свинячої плаценти (ВЕСП) та спорідненість їх компонентів до модельних мембран. Методом високоефективної гель-проникаючої хроматографії вивчено молекулярно-масовий розподіл фракцій ВЕСП. Молекулярні маси встановлювали за часом утримування на колонці реперних речовин. Для вивчення спорідненості пептидів ВЕСП до модельних мембран ліпосом з фосфатидилхоліном використовували метод флуоресцентних зондів. ВЕСП містить достатню кількість (24,2 %) коротких пептидів і вільних амінокислот, велику кількість низькомолекулярних пептидів тієї чи іншої молекулярної маси. Пептиди ВЕСП ефективно зв'язуються з ліпосомами фосфатидилхоліну. Висновки: водорозчинні фракції свинячої плаценти завдяки багатому хімічному складу є перспективною сировиною для створення косметологічних засобів.Косметичні засоби на основі плаценти досить широко використовуються в усьому світі. Мета роботи - дослідити склад водорозчинних фракцій свинячої плаценти (ВЕСП) та спорідненість їх компонентів до модельних мембран. Методом високоефективної гель-проникаючої хроматографії вивчено молекулярно-масовий розподіл фракцій ВЕСП. Молекулярні маси встановлювали за часом утримування на колонці реперних речовин. Для вивчення спорідненості пептидів ВЕСП до модельних мембран ліпосом з фосфатидилхоліном використовували метод флуоресцентних зондів. ВЕСП містить достатню кількість (24,2 %) коротких пептидів і вільних амінокислот, велику кількість низькомолекулярних пептидів тієї чи іншої молекулярної маси. Пептиди ВЕСП ефективно зв'язуються з ліпосомами фосфатидилхоліну. Висновки: водорозчинні фракції свинячої плаценти завдяки багатому хімічному складу є перспективною сировиною для створення косметологічних засобів. | ||
| 12. | 
Іванов Л. В. М‘які лікарські форми як інтерфейси [Електронний ресурс] / Л. В. Іванов, О. П. Безугла, О. В. Щербак, Л. В Деримедвідь, В. Г. Кравченко // Вісник фармації. - 2021. - № 2. - С. 25-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPhC_2021_2_7 | ||
| 13. |
Іванов Л. В. Вивчення механізмів судинозміцнюючої дії флавоноїдів [Електронний ресурс] / Л. В. Іванов, М. Т. Картель, О. В. Щербак // Поверхня. - 2021. - Вип. 13. - С. 276-281. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pov_2021_13_20 Виходячи з аналізу спектрів, установлено, що сполуки флавоноїдної природи, зв'язуючись із мембранами клітин, не у всіх випадках змінюють плинність ліпідів мембран залежно від типу клітин. Очевидно, клітини тканин судин є своєрідними "клітинами-мішенями" для цих речовин, тобто існує вибірковість флавоноїдів до тих чи інших тканин органів. Особливо помітне збільшення плинності ліпідів мембран спостерігалося у разі додавання флавоноїдних глікозидів - гіперозиду, стаханоацезиду та ліквиритину до відрізків тканини вени, що корелювало з високою спорідненістю цих речовин до ліпосом. Додавання до судин метаболіту кверцетину - халкону також призводило до сильного збільшення плинності ліпідів клітин тканини артерій і вен, що припускає наявність біологічної активності у метаболітів флавоноїдів. Одним із механізмів збільшення резистентності судин артерій і вен під дією речовин флавоноїдної структури є збільшення плинності ліпідів мембран клітин тканини цих судин, що призводить до зменшення крихкості судин і збільшення їх гнучкості й еластичності. Удаване протиріччя між швидким метаболізмом багатьох флавоноїдів в організмі тварин і більш тривалою фармакологічною дією можна пояснити здатністю їх метаболітів, наприклад, халкона, збільшувати плинність ліпідів мембран клітин тканини судин, змінюючи резистентність їх до зовнішніх впливів. Зменшення крихкості судин легень і збільшення їх гнучкості й еластичності може давати позитивний ефект людині в боротьбі з коронавірусом. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |