Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (4)Автореферати дисертацій (2)Реферативна база даних (13)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Бариляк А$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 11
Представлено документи з 1 до 11
1.

Бариляк А. Я. 
Нанолазерна дезінфекція системи кореневого каналу зуба [Електронний ресурс] / А. Я. Бариляк // Доповiдi Національної академії наук України. - 2008. - № 9. - С. 176-180. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2008_9_35
A nanolaser method of the disinfection root canal system of tooth is offered. Comparing the bactericidal action of silver nanoparticles to the bactericidal effect of laser irradiation in the root canal of tooth in vitro is conducted. The increase of the depth of penetration of nanoparticles is set in dentinal tubulie a1 the nanosecond sentinel mode of irradiation. Bacteriological information of researches confirmed that an additional laser irradiation at a wavelength of 1064 nm deeply enough got to the dentinal structures as a result of the waveguide effect and, in combination with silver nanoparticles provides a synergistic effect - total elimination of bacteria is due to the additional photoactivation of nanoparticles.
Попередній перегляд:   Завантажити - 125.672 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Корнійчук О. П. 
Порівняльний аналіз ефективності низькоінтенсивного лазерного випромінювання синього та червоного спектрів на staphylococcus aureus, виділених з ротової порожнини [Електронний ресурс] / О. П. Корнійчук, М. А. Панас, А. Я. Бариляк, М. І. Панас, З. Я. Швидка, Я. Г. Султан // Вісник наукових досліджень. - 2014. - № 2. - С. 72-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2014_2_26
Попередній перегляд:   Завантажити - 183.791 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Панас М. А. 
Дія низькоінтенсивного лазерного випромінювання синього спектра на Staphylococcus aureus і Escherichia coli при пародонтиті [Електронний ресурс] / М. А. Панас, О. П. Корнійчук, А. Я. Бариляк // Експериментальна і клінічна медицина. - 2013. - № 4. - С. 34-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eikm_2013_4_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 306.529 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Бариляк А. Ю. 
Нетиповий віддалений метастаз раку гортаноглотки [Електронний ресурс] / А. Ю. Бариляк // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 2013. - № 1. - С. 84-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Jvngkh_2013_1_16
Наведено опис клінічного випадку раку гортанної частини глотки з метастазами в шийні лімфовузли зліва. Було виконано операцію - розширену ларингектомію. Під час операції виявлено, що пухлина з розпадом проростала ліву грушевидну кишеню, ліву половину гортані, поширювалась в позаперстневидну ділянку, задню стінку глотки до устя стравоходу. За результатами біопсії встановлено помірно диференційований плоскоклітинний рак, проведено операцію Крайля зліва. Через 12 міс. у пацієнта розвинувся приступ, який спочатку було розцінено як гостру ішемічну атаку. Ехокардіографічне обстеженння дозволило виявити в порожнині правого шлуночка серця велике ехогенне утворення. Зроблено висновок, що хворі на злоякісні захворювання, в тому числі і верхніх дихальних шляхів, у разі появи будь-яких розладів роботи серця мають проходити ехокардіографічне дослідження, оскільки серцеві метастази частіше мають безсимптомний перебіг.Приведено описание клинического случая рака гортанной части глотки с метастазами в шейные лимфоузлы слева. Была выполнена операция - расширенная ларингэктомия. Во время операции выявлено, что опухоль с распадом проростала левый грушевидной карман, левую половину гортани, распространялась в заперстневидный участок, заднюю стенку глотки до устья пищевода. По результатам биопсии установлен умеренно дифференциированный плоскоклеточный рак, проведена операция Крайля слева. Через 12 мес. у пациента развился приступ, который сначала был расценен как острая ишемическая атака. Эхокардиографическое обследование позволило выявить в полости правого желудочка сердца большое эхогенное образование. Сделан вывод, что больные злокачественными заболеваниями, в том числе и верхних дыхательных путей, при появлении каких-либо расстройств работы сердца должны проходить эхокардиографическое обследование, поскольку сердечные метастазы чаще имеют бессимптомное течение.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.53 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Готь С.-Р. Р. 
Інтенсивність утворення біоплівки на титанових та оксид цирконієвих абатментах в експерименті in vitro [Електронний ресурс] / С.-Р. Р. Готь, М. М Угрин, О. М. Фаль, А. Я. Бариляк, М. А. Панас // Новини стоматології. - 2017. - № 1. - С. 76-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ns_2017_1_15
Мета роботи - визначити в експерименті інтенсивність утворення біоплівки на титанових та оксид цирконієвих поверхнях. Мікробіологічне дослідження in vitro полягало у приготуванні суспензій з трьох мікроорганізмів (Str. mitis, St. aureus та C. albicans), у які поміщали титанові та цирконієві диски на 24 год та висівали на різні поживні середовища залежно від штаму бактерій. Для Str. mitis та C. albicans проводили трансмісійну електронну мікроскопію з метою візуалізації мікроорганізмів під різним збільшенням. Статистичний аналіз результатів мікробіологічного дослідження in vitro проводили з використанням програми GraphPad InStat 3. Оцінювали кількість колоній у КУО/мл на кожній експериментальній поверхні у різних групах. У разі посіву Str. mitis на середовище MSA одержали такі результати: найменше бактерій було на механічно полірованому титані та з невеликим відривом на оксиді цирконію, а найбільше - на поверхні дисків з нітриду титану. Після механічного очищення росту мікроорганізмів не було на жодній поверхні дисків. У разі посіву Candida albicans на середовище Сабуро найменше колоній спостерігали на поверхні з нітриду титану, а найбільше - на піскоструминно обробленій і кислотно протравленій (ПОКП) поверхні та механічно полірованому титані. Після очищення щіточкою відзначали ріст лише на ПОКП-поверхні. За посіву Staphylococcus aureus на жовтково-сольовий агар ріст колоній спостерігали лише на ПОКП-поверхні. Після очищення щіткою росту не було на жодній поверхні. Висновки: найменше заселення мікроорганізмами простежується на поверхні оксиду цирконію (p << 0,05), саме тому з цього матеріалу рекомендовано виготовляти супраосальні елементи імплантатів. Надмірна кількість умовно-патогенної мікрофлори у вигляді Str. mitis, St. aureus та C. albicans на поверхні імплантатів призводить до коагрегації патогенних бактерій і, як наслідок, може спричинити періімплантит та подальшу втрату імплантату.Мета роботи - вивчити інтенсивність утворення біоплівки на оксид цирконієвих опорних елементах імплантатів на прикладі полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі та бактеріальних посівів. У досліді взяли участь пацієнти, яким було встановлено оксид цирконієві абатменти. Дослідження проведено у три етапи, де на кожному етапі-відвідуванні забирали біоматеріал для проведення ПЛР в реальному часі та бактеріальних посівів. На першому відвідуванні забір біоматеріалу проведено навколо зуба. Друге відвідування відбулося після встановлення абатментів в порожнині рота, забір матеріалу проведено з періімплантної борозни навколо оксид цирконієвих опорних структур імплантатів. На третьому відвідуванні, через три місяці після встановлення абатментів, проведено ідентичний забір матеріалу навколо абатментів. Всього було проведено 42 ПЛР в реальному часі та 42 бактеріальні посіви. Реєстрація та облік результатів ПЛР проводилися автоматично з використанням ПЗ RealTime_PCR для ампліфікаторів детектуючих. Інтерпретували результати згідно зі стандартною таблицею кількості мікроорганізмів у біотопі пародонтальної кишені. Порівняння кількості виявлення мікроорганізмів при ПЛР в реальному часі показало, що під час другого відвідування, коли біоматеріал забирали з періімплантної борозни навколо оксид цирконієвих абатментів, було виявлено значно меншу кількість бактерій, ніж на зубі під час першого відвідування. Проте, під час третього відвідування кількість цих мікроорганізмів навколо оксиду цирконію зростала і була близькою до показників, які одержували навколо зубів під час першого відвідування. Однак, результати ПЛР за стандартними показниками відповідали нормі. Лише у двох пацієнтів виявили більшу кількість пародонтопатогенів. Висновки: результати бактеріальних посівів та полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі, де кількісно оцінювали загалом 15 видів бактерій, показали незначну інтенсивність утворення біоплівки на оксид цирконієвих опорних елементах імплантатів порівняно з показниками навколо зубів. Кількість виявлених пародонтопатогенів, які спричиняють запалення періімплантних тканин, не перевищувала норми. Результати проведеного дослідження підтверджують позитивні гігієнічні властивості оксиду цирконію.
Попередній перегляд:   Завантажити - 334.405 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Ільчишин М. П. 
Поширеність захворювань пародонту серед тютюнозалежних осіб [Електронний ресурс] / М. П. Ільчишин, А. І. Фурдичко, А. Я. Бариляк // Новини стоматології. - 2018. - № 4. - С. 86-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ns_2018_4_20
Мета роботи - дослідити поширеність захворювань тканин пародонту серед тютюнозалежних осіб. Проведено стоматологічне обстеження 216 осіб зі звичкою паління, та 105 осіб-некурців. Діагнози захворювань тканин пародонту встановлювали за класифікацією М. Ф. Данилевського. Обстеження пацієнтів складалось із збору анамнезу, об'єктивного обстеження порожнини рота. Поширеність запальних захворювань тканин пародонту, а саме гінгівіту та локалізованого пародонтиту, в основній групі становила 9,72 +- 2,02 та 7,41 +- 1,78 %, у групі порівняння була у 2,35 та 2,06 разів вірогідно більшою. Поширеність генералізованого пародонтиту (ГП), а саме початкового ступеня у курців була у 1,7 раза вищою (16,2 +- 2,51 %), ніж у осіб групи порівняння - 9,52 +- 2,86 %; ГП I ступеня діагностували у 41 особи, з яких 19,0 +- 2,67 % - курці цигарок, 26,7 +- 4,32 % становили групу порівняння; ГП II ступеня виявлено у 53 хворих (24,50 +- 2,93 %) та 15,20 +- 3,51 % обстежених групи порівняння (p << 0,05); ГП III ступеня діагностовано у 23,20 +- 2,87 % обстежених курців щодо 10,5 +- 2,99 % групи порівняння (p << 0,01). Висновки: в осіб з нікотиновою залежністю поширеність захворювань тканин пародонту є значно вищою, ніж у некурців.
Попередній перегляд:   Завантажити - 207.088 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Фурдичко А. І. 
Вплив захворювань гепатобіліарної системи та шкідливої звички тютюнопаління на виникнення запальних захворювань пародонта [Електронний ресурс] / А. І. Фурдичко, М. П. Ільчишин, А. Я. Бариляк // Новини стоматології. - 2018. - № 2. - С. 53-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ns_2018_2_13
Мета роботи - дослідити вплив гепатобіліарної патології у тютюнозалежних пацієнтів і в осіб без шкідливої звички на їх пародонтологічний статус. Описано результати дослідження стану тканин пародонта у 86 пацієнтів, до яких входять клінічні спостереження та індексна оцінка (ОНІ-S, РМА, PBI), а також морфологічні зміни у пародонті. Визначено, що пацієнти-курці з гепатобіліарною патологією мали найвищі показники пародонтологічних індексів та гігієнічного індексу, що підтведжувалося гістологічними дослідженнями. Висновки: у хворих з гепатобіліарною патологією, які є курцями, збільшується ймовірність виникнення запальних захворювань пародонта. Тяжкість перебігу запальних захворювань також залежить від активності патології та наявності шкідливої звички тютюнопаління.
Попередній перегляд:   Завантажити - 319.349 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Готь С. – Р. Р. 
Інтенсивність утворення біоплівки на титанових і оксид-цирконієвих поверхнях у досліді in vivo на прикладі streptococcus mitis та streptococcus salivarius [Електронний ресурс] / С. – Р. Р. Готь, М. М. Угрин, О. М. Фаль, А. Я. Бариляк, М. А. Панас // Український стоматологічний альманах. - 2017. - № 1. - С. 53-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Usa_2017_1_14
Мета роботи - визначити в експерименті інтенсивність утворення біоплівки на титанових та оксид цирконієвих поверхнях. Мікробіологічне дослідження in vitro полягало у приготуванні суспензій з трьох мікроорганізмів (Str. mitis, St. aureus та C. albicans), у які поміщали титанові та цирконієві диски на 24 год та висівали на різні поживні середовища залежно від штаму бактерій. Для Str. mitis та C. albicans проводили трансмісійну електронну мікроскопію з метою візуалізації мікроорганізмів під різним збільшенням. Статистичний аналіз результатів мікробіологічного дослідження in vitro проводили з використанням програми GraphPad InStat 3. Оцінювали кількість колоній у КУО/мл на кожній експериментальній поверхні у різних групах. У разі посіву Str. mitis на середовище MSA одержали такі результати: найменше бактерій було на механічно полірованому титані та з невеликим відривом на оксиді цирконію, а найбільше - на поверхні дисків з нітриду титану. Після механічного очищення росту мікроорганізмів не було на жодній поверхні дисків. У разі посіву Candida albicans на середовище Сабуро найменше колоній спостерігали на поверхні з нітриду титану, а найбільше - на піскоструминно обробленій і кислотно протравленій (ПОКП) поверхні та механічно полірованому титані. Після очищення щіточкою відзначали ріст лише на ПОКП-поверхні. За посіву Staphylococcus aureus на жовтково-сольовий агар ріст колоній спостерігали лише на ПОКП-поверхні. Після очищення щіткою росту не було на жодній поверхні. Висновки: найменше заселення мікроорганізмами простежується на поверхні оксиду цирконію (p << 0,05), саме тому з цього матеріалу рекомендовано виготовляти супраосальні елементи імплантатів. Надмірна кількість умовно-патогенної мікрофлори у вигляді Str. mitis, St. aureus та C. albicans на поверхні імплантатів призводить до коагрегації патогенних бактерій і, як наслідок, може спричинити періімплантит та подальшу втрату імплантату.Мета роботи - вивчити інтенсивність утворення біоплівки на оксид цирконієвих опорних елементах імплантатів на прикладі полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі та бактеріальних посівів. У досліді взяли участь пацієнти, яким було встановлено оксид цирконієві абатменти. Дослідження проведено у три етапи, де на кожному етапі-відвідуванні забирали біоматеріал для проведення ПЛР в реальному часі та бактеріальних посівів. На першому відвідуванні забір біоматеріалу проведено навколо зуба. Друге відвідування відбулося після встановлення абатментів в порожнині рота, забір матеріалу проведено з періімплантної борозни навколо оксид цирконієвих опорних структур імплантатів. На третьому відвідуванні, через три місяці після встановлення абатментів, проведено ідентичний забір матеріалу навколо абатментів. Всього було проведено 42 ПЛР в реальному часі та 42 бактеріальні посіви. Реєстрація та облік результатів ПЛР проводилися автоматично з використанням ПЗ RealTime_PCR для ампліфікаторів детектуючих. Інтерпретували результати згідно зі стандартною таблицею кількості мікроорганізмів у біотопі пародонтальної кишені. Порівняння кількості виявлення мікроорганізмів при ПЛР в реальному часі показало, що під час другого відвідування, коли біоматеріал забирали з періімплантної борозни навколо оксид цирконієвих абатментів, було виявлено значно меншу кількість бактерій, ніж на зубі під час першого відвідування. Проте, під час третього відвідування кількість цих мікроорганізмів навколо оксиду цирконію зростала і була близькою до показників, які одержували навколо зубів під час першого відвідування. Однак, результати ПЛР за стандартними показниками відповідали нормі. Лише у двох пацієнтів виявили більшу кількість пародонтопатогенів. Висновки: результати бактеріальних посівів та полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі, де кількісно оцінювали загалом 15 видів бактерій, показали незначну інтенсивність утворення біоплівки на оксид цирконієвих опорних елементах імплантатів порівняно з показниками навколо зубів. Кількість виявлених пародонтопатогенів, які спричиняють запалення періімплантних тканин, не перевищувала норми. Результати проведеного дослідження підтверджують позитивні гігієнічні властивості оксиду цирконію.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.424 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Ільчишин М. П. 
Особливості впливу систем нагрівання тютюну (GLO та IQOS) на стан тканин порожнини рота [Електронний ресурс] / М. П. Ільчишин, А. І. Фурдичко, А. Я. Бариляк, І. Р. Федун, І. В. Ган // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2020. - Т. 5, № 6. - С. 247-251. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmbs_2020_5_6_38
Попередній перегляд:   Завантажити - 313.879 Kb    Зміст випуску     Цитування
10.

Федун І. Р. 
Вплив наркозалежності на патологію порожнини рота та особливості надання стоматологічної допомоги наркозалежним хворим (огляд літератури) [Електронний ресурс] / І. Р. Федун, А. І. Фурдичко, М. П. Ільчишин, А. Я. Бариляк, І. В. Ган, О. В. Возний // Запорожский медицинский журнал. - 2020. - Т. 22, № 6. - С. 858-864. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2020_22_6_20
Результаты изучения распространенности употребления наркотиков в 2018 - 2019 г. указывают, что ситуация ухудшилась, и распространенность наркомании в Украине имеет тенденцию к росту. Употребление наркотических веществ приводит к большому количеству негативных изменений в различных органах и системах организма (нефропатии, респираторные заболевания, цирроз печени, заболевания сердечно-сосудистой системы (инфекционный эндокардит), хирургическая патология (некротический фасциит), вирусные гепатиты, ВИЧ/СПИД, туберкулез), а также психическим и поведенческим нарушениям. Цель работы - на основе анализа научной литературы исследовать влияние наркотических веществ и образа жизни, который формируется при наркозависимости, на патологию полости рта и особенности оказания стоматологической помощи наркозависимым больным. Среди стоматологических заболеваний у наркозависимых больных наибольшую долю составляют кариозные и некариозные поражения твердых тканей зубов (ТТЗ). В современной научной литературе описаны исследования, указывающие, что кариозный процесс в ТТЗ зависимых больных развивается очень быстро, часто поражая кариес иммунные участки. У наркозависимых больных отмечают значительные изменения в составе ротовой жидкости, а именно дисбаланс макро- и микроэлементов, ферментной активности. Изменения содержания кальция в ротовой жидкости больных наркоманией ученые связывают и с высвобождением его из кристаллической решетки ТТЗ при развитии многочисленных кариозных полостей, и с нарушением его усвоения. Один из определяющих факторов возникновения заболеваний ТТЗ и других органов и тканей полости рта - чрезвычайно низкий уровень гигиены у наркозависимых. Исследование стоматологического статуса больных, употребляющих наркотические вещества более 5 лет один раз или дважды в день, указывает на широкое распространение кариозного процесса у них, высокий показатель индекса КПУ и низкий уровень гигиены, что подтверждают высокие значения индекса OHI-S. В научной литературе описаны возможные общие принципы оказания стоматологической помощи, представлены схемы лечения заболеваний пародонта унаркозависимых. Однако недостаточно информации, связанной с этапностью и особенностями лечения заболеваний ТТЗ у таких больных. Выводы: изучение негативного влияния наркотических веществ на стоматологический статус необходимо для проведения качественного лечения и профилактики стоматологических заболеваний зависимых больных. Оказание стоматологической помощи наркозависимым должно базироваться на определении оптимального времени и создании хорошей коммуникации и с самим пациентом, и членами его семьи.
Попередній перегляд:   Завантажити - 431.704 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Бариляк А. Б. 
Адміністративно-правовий режим отримання доступу до земельних ресурсів надрокористувачами у нафтогазовій галузі [Електронний ресурс] / А. Б. Бариляк, Ю. А. Хатнюк // Молодий вчений. - 2023. - № 7. - С. 62-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2023_7_14
Попередній перегляд:   Завантажити - 344.849 Kb    Зміст випуску     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського