Пошуковий запит: (<.>A=Бахарєв В$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 28
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Мальований М. С. Склад та потенційні запаси вторинної сировини в твердих побутових відходах міста Житомира [Електронний ресурс] / М. С. Мальований, М. Б. Мяновська, В. С. Бахарєв // Екологічна безпека. - 2013. - Вип. 1. - С. 83-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ekbez_2013_1_18 Проведено дослідження складу та потенційних запасів вторинної сировини в твердих побутових відходах міста Житомир. У ході дослідження визначено такі види вторинної сировини: макулатура, склотара, пластмаса; чорні та кольорові метали. В експерименті брали участь родини учнів восьмих класів усіх шкіл м. Житомир, таким чином, було охоплено всі верстви населення. У дослідженні взяли активну участь 617 родин міста. У результаті проведеного експерименту було уточнено та одержано достовірну інформацію щодо вмісту вторинної сировини в твердих побутових відходах міста Житомир: папір - 17,1 %, скло - 12,5 %, полімерна упаковка - 13,5 %, метал - 3,2 %. Як свідчать результати досліджень, за умов м. Житомир можна досягти повторного використання для 30 - 40 % усіх твердих побутових відходів.
|
2. |
Котенко Є. О. Розрахунок ефективності зниження рівня аеродинамічного шуму газового потоку перфорованою металевою пластиною [Електронний ресурс] / Є. О. Котенко, Д. В. Поліщук, В. С. Поліщук, В. С. Бахарєв // Екологічна безпека. - 2013. - Вип. 1. - С. 103-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ekbez_2013_1_23
|
3. |
Дмитриков В. П. Структурные приоритеты экспертной системы экологического мониторинга [Електронний ресурс] / В. П. Дмитриков, В. С. Бахарєв // Екологічна безпека. - 2013. - Вип. 2. - С. 28-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ekbez_2013_2_7
|
4. |
Шмандій В. М. Зменшення рівня екологічної небезпеки від пилових викидів зернових елеваторів [Електронний ресурс] / В. М. Шмандій, В. В. Климець, В. С. Бахарєв // Екологічна безпека. - 2014. - Вип. 1. - С. 103-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ekbez_2014_1_22 Визначено рівень екологічної небезпеки, яку несе в собі процес обробки та зберігання зерна. Досліджено процеси які відбуваються в апаратах для очистки повітря від зернового пилу та обгрунтовано доцільність удосконалення конструкції методом застосування жалюзійного відокремлювача з певним розташуванням жалюзі для підвищення їх ефективності і зменшення гідравлічного опору, використання відбиваючих елементів для зниження негативного впливу вторинного вихоря та встановлення проникної перегородки перед відокремлювачем. Запропоновані нові види пиловловлюючих апаратів та наведені експериментальні дані в процесі їх конструювання. Впровадження результатів роботи дало змогу підвищити ефективність процесу очищення повітря від зернового пилу та довести концентрацію аерозолю до норм гранично-допустимих концентрацій.
|
5. |
Саньков П. М. Рекомендації щодо організації екологічно безпечного розміщення місць паркування для транспортних засобів з урахуванням фактору шуму [Електронний ресурс] / П. М. Саньков, Н. О. Ткач, В. С. Бахарєв // Екологічна безпека. - 2014. - Вип. 2. - С. 35-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ekbez_2014_2_8 Розроблено рекомендації щодо організації екологічно безпечного розміщення місць паркування автотранспорту з урахуванням фактору шуму. Розглянуті питання, пов'язані з класифікацією житлових груп, призначення мікрорайонних проїздів, визначено шумові характеристики автостоянки відносно кількості транспортних засобів, їх звукової потужності та коефіцієнту використання самої автостоянки, наведено приклади розміщення транспортних засобів на території мікрорайонів та мікрорайонних проїздів з урахуванням площі на одне місто під авто та віддаленості місць паркування від вікон житлових будинків. На основі дослідження шумових характеристик у розрізі рівнів звукової потужності легкових автомобілів, які пересуваються з малими швидкостями по внутрішньо квартальних проїздах і автостоянкам для тимчасового збереження транспортних засобів у межах житлових територій розроблено метод визначення шумової характеристики автостоянок з урахуванням їх акустичної активності, застосування якого надає можливість прогнозувати шумовий режим зон житлової забудови, де розташовані автомобільні стоянки.
|
6. |
Бахарєв В. С. Підвищення рівня екологічної безпеки при проектуванні та експлуатації автостоянок торговельних центрів [Електронний ресурс] / В. С. Бахарєв, О. Л. Корцова, М. К. Журавська // Вісник Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. - 2014. - Вип. 4. - С. 140-145. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkdpu_2014_4_25
|
7. |
Солошич І. О. Концептуальні підходи до створення навчального посібника з дисципліни "Основи наукових досліджень в галузі екологічної безпеки" [Електронний ресурс] / І. О. Солошич, В. С. Бахарєв // Інженерні та освітні технології. - 2015. - № 1. - С. 21-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/itot_2015_1_5
|
8. |
Никифоров В. В. Оцінка та прогнозування впливу шумового та електромагнітного забруднення на природно-заповідні та рекреаційні території [Електронний ресурс] / В. В. Никифоров, О. А. Сакун, В. С. Бахарєв // Вісник Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. - 2015. - Вип. 4. - С. 90-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkdpu_2015_4_15
|
9. |
Шиш Р. Г. Еколого-економічні обґрунтування впровадження періодично зануреної системи аерації [Електронний ресурс] / Р. Г. Шиш, В. С. Бахарєв // Вісник Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. - 2013. - Вип. 3. - С. 171-174 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkdpu_2013_3_33
|
10. |
Круглова Н. О. Екологічно безпечна технологія переробки шламів виробництва титанооксидних пігментів [Електронний ресурс] / Н. О. Круглова, В. С. Бахарєв // Екологічна безпека. - 2015. - Вип. 2. - С. 69-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ekbez_2015_2_14 Розглянуто питання можливості утилізації твердих відходів виробництва титан(IV) оксиду пігментного для одержання титан(IV) оксиду як наповнювача. Досліджено вплив технологічних параметрів на процес вилучення сполук титану зі шламу за допомогою сульфатнокислотної переробки, а саме: присутності домішок-модифікаторів процесу, концентрації сульфатної кислоти, температури, тривалості процесу. Визначено значення енергії активації процесу гідролізу розчинів титан оксосульфату, що дозволило більш повно вилучати у вигляді наповнювача титан(IV) оксид із вмістом 96,7 % рутилу. Розроблені технічні рішення щодо нейтралізації залишкової сульфатної кислоти у "вторинній" мінеральній сировині із залученням золи теплових електростанцій дозволяють використовувати одержаний продукт при виробництві керамічних виробів. Розроблено функціональну та принципову технологічну схеми переробки відходів виробництва титан(IV) оксиду пігментного за сульфатнокислотною технологією із застосуванням у якості модифікатора процесу амонію сульфату.
|
11. |
Бахарєв В. С. Адекватність діючої мережі та обгрунтування пропозицій щодо розміщення стаціонарних постів спостереження за станом атмосферного повітря у місті Кременчуці [Електронний ресурс] / В. С. Бахарєв, А. В. Маренич, М. К. Журавська // Вісник Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. - 2016. - Вип. 4. - С. 80-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkdpu_2016_4_14
|
12. |
Артамонов В. В. Системний аналіз екологічного впливу антропогенної діяльності [Електронний ресурс] / В. В. Артамонов, М. Г. Василенко, В. С. Бахарєв, Л. М. Козарь // Екологічна безпека. - 2016. - Вип. 2. - С. 15-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ekbez_2016_2_4 Обгрунтовано доцільність для всіх видів антропогенної діяльності визначати екологічні сертифікати їх кінцевої продукції, як питомого показника інтегрального екологічного впливу (глобального екологічного сліду) виробництва на навколишнє середовище. Складовими сертифікату, окрім впливу, визначеного за даними нормативного розділу проекту з оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) проектованої діяльності, є екологічні показники попередніх виробництв всіх інших компонентів (сировина, матеріали, енергоресурси, теплова енергія тощо), необхідних для її здійснення - впровадження та експлуатації. Таким чином, окрім традиційного економічного, антропогенна діяльність отримує і екологічний орієнтир, проектна мінімізація і виробниче дотримання якого спонукають до прийняття доцільних проектно-конструкторських та експлуатаційних рішень. На прикладі порівняння електроспоживання класичної та біосорбційно-фільтраційної технологій очистки побутових стічних вод показано доцільність визначення глобального екологічного сліду такого інтегрального показника та ефективність його використання для підвищення рівня екологічної безпеки зазначених очисних споруд.
|
13. |
Бахарєв В. С. Аналітичний огляд результатів наукових досліджень з проблем моніторингу довкілля в Україні [Електронний ресурс] / В. С. Бахарєв, А. В. Маренич // Екологічна безпека. - 2016. - Вип. 2. - С. 35-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ekbez_2016_2_7 Проаналізовано результати наукових досліджень українських учених в галузі екологічної безпеки щодо проблем моніторингу довкілля, екологічного моніторингу починаючи з 2005 р. і до сьогодні. Встановлено основні напрямки проведення досліджень з удосконалення як систем моніторингу в цілому так і окремих їх складових. На цій основі визначено, що з точи зору реалізації переважної більшості пропонованих методів удосконалення систем спостереження за станом довкілля основною передумовою є технічне переоснащення спостережних систем як мобільного так і стаціонарного видів із застосування швидких цифрових аналітичних датчиків здатних автоматично надавати інформацію щодо якості компонента довкілля у будь-який період часу. Зазначено, що існуючій системі моніторингу атмосферного повітря притаманна інерційність у прийнятті управлінських рішень, яка зумовлена необхідністю імплементації нової регламентної документації, створеної з урахуванням вимог директив Європейської співдружності. В цілому, за результатами проведеного аналізу доведено те, що існуючий теоретичний базис реалізації систем екологічного моніторингу потребує удосконалення у частині формування єдиного концептуального антропоцентричного підходу до вирішення проблем як ефективного оцінювання якості компонентів довкілля так і повноцінного інформування громадськості про їх стан.
|
14. |
Бахарєв В. С. Формування концепції екологічного моніторингу атмосферного повітря на муніципальному рівні [Електронний ресурс] / В. С. Бахарєв // Техногенно-екологічна безпека. - 2017. - Вип. 1. - С. 19–23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/techecolsaf_2017_1_6
|
15. |
Бахарєв В. С. Виконання комплексу завдань моніторингу атмосферного повітря за допомогою пересувної муніципальної екологічної лабораторії в м. Кременчук [Електронний ресурс] / В. С. Бахарєв, А. В. Маренич, М. М. Мороз // Екологічна безпека. - 2017. - Вип. 1. - С. 32-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ekbez_2017_1_7 Розроблено проект програми і схеми режимних (системних), оперативних та епізодичних спостережень за якістю атмосферного повітря із застосуванням пересувної муніципальної екологічної лабораторії (ПМЕЛ) в місті Кременчуці. Сформовано зведені вимоги до організації та проведення вимірювань із застосуванням ПМЕЛ з диференціацію постів спостережень на "фонові", "транспортні" та звичайні мережеві, а також, із урахуванням технічної можливості здійснення замірів концентрацій забруднювачів за допомогою автомобілю ПМЕЛ. Визначено, що основою для організації оперативних спостережень є звернення громадян міста на муніципальні "гарячі" лінії з повідомленнями про можливе наднормове забруднення атмосферного повітря. Обгрунтовано додаткові умови для вибору місця розташування маршрутних точок оперативних спостережень під час здійснення контрольних замірів у мікромасштабі. Встановлено особливості організації та проведення спостережень за фізичними чинниками забруднення атмосферного повітря за допомогою ПМЕЛ.Розроблено проект програми і схеми режимних (системних), оперативних та епізодичних спостережень за якістю атмосферного повітря із застосуванням пересувної муніципальної екологічної лабораторії (ПМЕЛ) в місті Кременчуці. Сформовано зведені вимоги до організації та проведення вимірювань із застосуванням ПМЕЛ з диференціацію постів спостережень на "фонові", "транспортні" та звичайні мережеві, а також, із урахуванням технічної можливості здійснення замірів концентрацій забруднювачів за допомогою автомобілю ПМЕЛ. Визначено, що основою для організації оперативних спостережень є звернення громадян міста на муніципальні "гарячі" лінії з повідомленнями про можливе наднормове забруднення атмосферного повітря. Обгрунтовано додаткові умови для вибору місця розташування маршрутних точок оперативних спостережень під час здійснення контрольних замірів у мікромасштабі. Встановлено особливості організації та проведення спостережень за фізичними чинниками забруднення атмосферного повітря за допомогою ПМЕЛ.
|
16. |
Бахарєв В. С. Недосконалість існуючої системи екологічного моніторингу атмосферного повітря на рівні урбосистеми: причини, наслідки, шляхи вдосконалення [Електронний ресурс] / В. С. Бахарєв // Вісник Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. - 2016. - Вип. 5. - С. 76-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkdpu_2016_5_13
|
17. |
Бахарєв В. С. Обґрунтування вимог до організації та проведення режимних, оперативних та епізодичних спостережень за якістю атмосферного повітря із застосуванням пересувних екологічних лабораторій [Електронний ресурс] / В. С. Бахарєв, А. В. Маренич // Вісник Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. - 2017. - Вип. 1. - С. 88-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkdpu_2017_1_14
|
18. |
Маренич А. В. Теоретичний базис розробки систем моніторингу якості атмосферного повітря урбосистем з використанням пересувних лабораторних комплексів [Електронний ресурс] / А. В. Маренич, В. С. Бахарєв // Вісник Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. - 2016. - Вип. 5(2). - С. 77-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkdpu_2016_5(2)__12
|
19. |
Бахарєв В. С. Структура інформаційно-аналітичної системи муніципального моніторингу якості атмосферного повітря [Електронний ресурс] / В. С. Бахарєв // Вісник Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. - 2017. - Вип. 3(1). - С. 85-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkdpu_2017_3(1)__14
|
20. |
Бахарєв В. С. Інформаційно-технологічні аспекти управління екологічною безпекою в системах муніципального моніторингу атмосферного повітря [Електронний ресурс] / В. С. Бахарєв, І. В. Шевченко, С. С. Коваль, О. Л. Корцова // Вісник Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. - 2017. - Вип. 4. - С. 68-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkdpu_2017_4_12
|
| |