Наукова періодика України - НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Простий
пошук

Розширений
пошук

Покажчики

Професійний
пошук

Рубрикатор
НБУВ

Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски

Журнали та продовжувані видання

Автореферати дисертацій

Реферативна база даних

Наукова періодика України

Тематичний навігатор

Авторитетний файл імен осіб

	Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox"

Вид пошуку

Повнотекстовий пошук

Знайдено в інших БД:

Книжкові видання та компакт-диски (3)

Автореферати дисертацій (1)

Реферативна база даних (10)

Авторитетний файл імен осіб (1)

Список видань за алфавітом назв:

A B C D E F G H I J L M N O P R S T U V W

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Авторський покажчик Покажчик назв публікацій

Пошуковий запит: (<.>A=Бондарєв Р$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 18 Представлено документи з 1 до 18
1.	Бондарєв В. І. Вибір методу хірургічного лікування хворих на гострий гнійний холангіт [Електронний ресурс] / В. І. Бондарєв, Р. В. Бондарєв, С. С. Селіванов, С. С. Абліцов // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2011. - Вип. 2. - С. 29-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2011_2_9 Попередній перегляд: Завантажити - 436.615 Kb Зміст випуску Цитування
2.	Бондарєв Р. В. Особливості антибактеріальної терапії в комплексному лікуванні гнійно-некротичних форм синдрому діабетичної стопи [Електронний ресурс] / Р. В. Бондарєв, О. А. Орєхов, О. Л. Чибісов, М. П. Абліцов, С. С. Селіванов // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2012. - Вип. 3. - С. 16-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2012_3_6 Попередній перегляд: Завантажити - 400.419 Kb Зміст випуску Цитування
3.	Бондарєв Р. В. Роль ентеральної інтоксикації в розвитку синдрому печінкової недостатності у хворих гострим розлитим перитонітом [Електронний ресурс] / Р. В. Бондарєв, В. І. Бондарєв, С. С. Селіванов // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2009. - Вип. 36. - С. 64-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2009_36_21 Попередній перегляд: Завантажити - 294.282 Kb Зміст випуску Цитування
4.	Сацута С. В. Можливі шляхи профілактики розвитку гепаторенального синдрому у пацієнтів із абдомінальним сепсисом [Електронний ресурс] / С. В. Сацута, Р. В. Бондарєв, С. С. Селіванов // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2009. - Вип. 36. - С. 130-132. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2009_36_40 Попередній перегляд: Завантажити - 285.694 Kb Зміст випуску Цитування
5.	Бондарєв Р. В. Роль гемомікроциркуляції у виникненні неспроможності швів ентероанастомозу, сформованого в умовах гострого розлитого перитоніту [Електронний ресурс] / Р. В. Бондарєв, А. Л. Чибісов, А. А. Еріцян, В. В. Лєсний // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2014. - Вип. 2. - С. 37-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2014_2_12 Попередній перегляд: Завантажити - 366.005 Kb Зміст випуску Цитування
6.	Бондарєв Р. В. Роль і місце відеолапароскопії при усуненні джерела гострого розлитого перитоніту [Електронний ресурс] / Р. В. Бондарєв, С. С. Селіванов, В. І. Бондарєв // Шпитальна хірургія. - 2009. - № 3. - С. 32-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2009_3_11 Попередній перегляд: Завантажити - 325.325 Kb Зміст випуску Цитування
7.	Селіванов С. С. Прогноз тяжкості перебігу і наслідку гострого розлитого перитоніту [Електронний ресурс] / С. С. Селіванов, Р. В. Бондарєв, В. І. Бондарєв, Н. О. Фонова // Шпитальна хірургія. - 2010. - № 4. - С. 18-20 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2010_4_7 Попередній перегляд: Завантажити - 430.27 Kb Зміст випуску Цитування
8.	Бондарєв Р. В. Шляхи поліпшення результатів комплексного лікування ентеральної недостатності хворих на гострий розлитий перитоніт [Електронний ресурс] / Р. В. Бондарєв, В. В. Лєсний, О. А. Орєхов, С. С. Селіванов // Шпитальна хірургія. - 2012. - № 3. - С. 12-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2012_3_5 Попередній перегляд: Завантажити - 305.324 Kb Зміст випуску Цитування
9.	Мішалов В. Г. Результати лапароскопічної холецистектомії при гострому холециститі та його ускладнених формах у хворих різних вікових груп [Електронний ресурс] / В. Г. Мішалов, Р. В. Бондарєв, В. М. Іванцок, О. І. Сопко, Р. М. Козубович, І. В. Лозян // Одеський медичний журнал. - 2015. - № 2. - С. 68-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2015_2_23 Попередній перегляд: Завантажити - 166.216 Kb Зміст випуску Цитування
10.	Козубович Р. М. Успішне хірургічне лікування хворої з пухлиною яєчника гігантського розміру, ускладненою перфорацією та розлитим гнійним перитонітом [Електронний ресурс] / Р. М. Козубович, О. І. Сопко, Р. В. Бондарєв, А. Д. Марченко, Л. В. Боровікова, І. Л. Заря, О. В. Ковтуненко, С. С. Крамаренко, С. О. Кондратенко // Хірургія України. - 2015. - № 3. - С. 89-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2015_3_17 Описано клінічний досвід лікування пухлини яєчника гігантського розміру, ускладненої перфорацією та розлитим гнійним перитонітом у хворої віком 57 років. Інтраопераційно виявлено близько 16 л гнійного вмісту та гігантську пухлину правого яєчника розміром <$E50~times~60~times~40> см з перфорацією. Виконано екстирпацію матки з придатками, видалення великого чепця, інтубацію тонкої кишки, санацію та дренування черевної порожнини (ЧП). Бактеріологічне дослідження вмісту з ЧП виконано у 1-шу, на 3-тю і 5-ту добу. Післяопераційний період перебігав без ускладнень. На 5-ту добу в ексудаті з ЧП росту мікрофлори не виявлено. Перистальтика відновилася на 5-ту добу. На 10-ту добу лікування пацієнтку виписано в задовільному стані. У випадку розвитку такого ускладнення пухлини яєчника, як нагноєння її вмісту з перфорацією та перитонітом, хірургічне втручання з радикальним видаленням джерела деструктивно-запального процесу, інтраопераційною санацією та адекватним дренуванням тонкої кишки і ЧП є ефективним методом боротьби з абдомінальною інфекцією, що знижує частоту летальних наслідків у пацієнтів із цією патологією. Попередній перегляд: Завантажити - 986.205 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
11.	Бондарєв Р. В. Лапароскопічні втручання у хворих перфоративною гастродуоденальною виразкою, ускладненою перитонітом [Електронний ресурс] / Р. В. Бондарєв, В. І. Бондарєв, С. С. Селіванов // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 2011. - Vol. 15, № 2. - С. 30-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujmekh_2011_15_2_6 Попередній перегляд: Завантажити - 71.417 Kb Зміст випуску Цитування
12.	Бондарєв Р. В. Лапароскопічні втручання у хворих перфоративною гастродуоденальною виразкою, ускладненою перитонітом [Електронний ресурс] / Р. В. Бондарєв, В. І. Бондарєв, С. С. Селіванов // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 2011. - Vol. 15, № 3. - С. 44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujmekh_2011_15_3_26 Попередній перегляд: Завантажити - 57.755 Kb Зміст випуску Цитування
13.	Бондарєв Р. В. Лапароскопічний адгезіолізіс у лікуванні злукової хвороби у хворих після усунення злукової кишкової непрохідності [Електронний ресурс] / Р. В. Бондарєв, О. А. Орєхов, О. Л. Чибісов, С. С. Селіванов // Галицький лікарський вісник. - 2012. - Т. 19, число 3(2). - С. 12-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2012_19_3(2)__7 Попередній перегляд: Завантажити - 930.329 Kb Зміст випуску Цитування
14.	Мішалов В. Г. Особливість лапароскопічного адгезіолізісу при лікуванні птозу передньої черевної стінки в комбінації зі злуковою хворобою черевної порожнини [Електронний ресурс] / В. Г. Мішалов, Р. В. Бондарєв, О. Ю. Кондакова, Л. Ю. Маркулан, В. В. Храпач // Галицький лікарський вісник. - 2016. - Т. 23, число 3(2). - С. 80-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2016_23_3(2)__31 Попередній перегляд: Завантажити - 368.367 Kb Зміст випуску Цитування
15.	Бондарєв Р. В. Профілактика розвитку інфекції ділянки троакарної рани у хворих з ожирінням І—ІІ ступеня після лапароскопічної холецистектомії з приводу гострого деструктивного холециститу [Електронний ресурс] / Р. В. Бондарєв, О. І. Сопко, Р. М. Козубович, В. М. Іванцок, О. О. Бондарєва // Хірургія України. - 2019. - № 4. - С. 16-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2019_4_5 Мета роботи - оцінити частоту виникнення інфекції ділянки троакарної рани після лалароскопічної холецистектомії з терапією бактеріофагами та без такої з приводу гострого деструктивного холециститу у хворих з ожирінням I - II ступеня. Проведено аналіз результатів лікування 96 пацієнтів з ожирінням I - II ступеня віком від 37 до 67 років. Усім пацієнтам виконано лапароскопічну холецистектомію з приводу гострого деструктивного холециститу. Індекс маси тіла в середньому становив (35,04 +- 0,2) кг/м<^>2. У групі порівняння (n = 42) після вилучення жовчного міхура санацію троакарної субксифоїдальної рани здійснювали розчином 0,02 % декаметоксину у фізіологічному розчині (розчин "Декасану"). В основній групі (n = 54) субксифоїдальну рану зрошували бактеріофагами ("Секстафаг", "Інтест-бактеріофаг", коліпротейний, а також їх комбінація). Бактеріофаги застосовували в комплексі з антибактеріальною терапією. Визначено якісний та кількісний склад мікробної флори вмісту жовчного міхура і перитонеального ексудату, чутливість мікроорганізмів до антибіотиків та бактеріофагів. Результати лікування оцінено за характером і частотою інфекції ділянки троакарної рани. Інфільтрат і/або серому троакарної рани в групі порівняння спостерігали в 1 (2,4 %) хворого, в основній групі - у 2 (3,7 %). Нагноєння троакарної рани відзначено лише в групі порівняння (2 (4,8 %) випадки). Вивчено характер мікробної флори жовчі та ексудату черевної порожнини, її кількість, чутливість мікроорганізмів до антибіотиків і бактеріофагів. У хворих із гангренозною формою холециститу та місцевим гнійним перитонітом переважали мікробні асоціації (65,9 %), виявлено штами Pseudomonas aeruginosa, Candida, анаеробної флори. У хворих із флегмонозною формою холециститу чутливість кишкової палички, стафілококів, стрептококів, протею та клебсієли до "Секстафагу" становила 76,9 - 100,0 %. Висновки: застосування терапії бактеріофагами при лапароскопічній холецистектомії з приводу гострого деструктивного холециститу сприяло зниженню в післяопераційний період частоти виникнення інфекції ділянки троакарної рани з 8,5 до 2,4 %.Мета роботи - оцінити частоту виникнення інфекції ділянки троакарної рани після лалароскопічної холецистектомії з терапією бактеріофагами та без такої з приводу гострого деструктивного холециститу у хворих з ожирінням I - II ступеня. Проведено аналіз результатів лікування 96 пацієнтів з ожирінням I - II ступеня віком від 37 до 67 років. Усім пацієнтам виконано лапароскопічну холецистектомію з приводу гострого деструктивного холециститу. Індекс маси тіла в середньому становив (35,04 +- 0,2) кг/м<^>2. У групі порівняння (n = 42) після вилучення жовчного міхура санацію троакарної субксифоїдальної рани здійснювали розчином 0,02 % декаметоксину у фізіологічному розчині (розчин "Декасану"). В основній групі (n = 54) субксифоїдальну рану зрошували бактеріофагами ("Секстафаг", "Інтест-бактеріофаг", коліпротейний, а також їх комбінація). Бактеріофаги застосовували в комплексі з антибактеріальною терапією. Визначено якісний та кількісний склад мікробної флори вмісту жовчного міхура і перитонеального ексудату, чутливість мікроорганізмів до антибіотиків та бактеріофагів. Результати лікування оцінено за характером і частотою інфекції ділянки троакарної рани. Інфільтрат і/або серому троакарної рани в групі порівняння спостерігали в 1 (2,4 %) хворого, в основній групі - у 2 (3,7 %). Нагноєння троакарної рани відзначено лише в групі порівняння (2 (4,8 %) випадки). Вивчено характер мікробної флори жовчі та ексудату черевної порожнини, її кількість, чутливість мікроорганізмів до антибіотиків і бактеріофагів. У хворих із гангренозною формою холециститу та місцевим гнійним перитонітом переважали мікробні асоціації (65,9 %), виявлено штами Pseudomonas aeruginosa, Candida, анаеробної флори. У хворих із флегмонозною формою холециститу чутливість кишкової палички, стафілококів, стрептококів, протею та клебсієли до "Секстафагу" становила 76,9 - 100,0 %. Висновки: застосування терапії бактеріофагами при лапароскопічній холецистектомії з приводу гострого деструктивного холециститу сприяло зниженню в післяопераційний період частоти виникнення інфекції ділянки троакарної рани з 8,5 до 2,4 %. Попередній перегляд: Завантажити - 1.432 Mb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
16.	Бондарєв Р. В. Характер післяопераційних ускладнень після холецистектомії у хворих на деструктивний холецистит у старшій віковій групі із супутньою ішемічною хворобою серця [Електронний ресурс] / Р. В. Бондарєв, Л. Ю. Маркулан, В. М. Іванцок, О. О. Бондарєва, М. М. Левон // Харківська хірургічна школа. - 2020. - № 4. - С. 15-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khkhsh_2020_4_5 Попередній перегляд: Завантажити - 587.366 Kb Зміст випуску Цитування
17.	Козубович Р. М. Успішне хірургічне лікування пацієнтки з інтрамускулярною міксомою сідничної ділянки [Електронний ресурс] / Р. М. Козубович, О. І. Сопко, Р. В. Бондарєв, І. Л. Заря, М. О. Юр’єв, В. С. Панасюк, С. С. Крамаренко // Хірургія України. - 2016. - № 3. - С. 117-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2016_3_22 Описано рідкісний клінічний випадок успішного лікування пацієнтки віком 52 роки з інтрамускулярною міксомою правої сідничної ділянки. Хвора перебувала на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Київської міської клінічної лікарні № 9. Украй низька частота захворюваності та незначна специфічність клінічних даних інтрамускулярної міксоми ускладнюють діагностику цієї патології. Для діагностики виконано загальноклінічні та ультразвукове дослідження правої сідничної ділянки і пункційну біопсію. При цитологічному дослідженні отриманої при біопсії желеподібної субстанції атипових клітин не виявлено. Діагноз "інтрамускулярна міксома" встановлено після оперативного видалення пухлини з ексцизійною біопсією. Хвору виписано в задовільному стані. Попередній перегляд: Завантажити - 1.103 Mb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
18.	Булик І. І. Перитонізація проленового протеза при виконанні лапароскопічної герніопластики в пацієнтів із пахвинними грижами [Електронний ресурс] / І. І. Булик, Р. В. Бондарєв // Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука . - 2022. - № 2. - С. 61-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2022_2_12 Попередній перегляд: Завантажити - 361.82 Kb Зміст випуску Цитування

Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів

Пам`ятка користувача