![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Книжкові видання та компакт-диски ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Журнали та продовжувані видання ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Автореферати дисертацій ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Реферативна база даних ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Наукова періодика України ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Тематичний навігатор ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Авторитетний файл імен осіб
![Mozilla Firefox](../../ico/mf.png) |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Бучковська М$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 11
Представлено документи з 1 до 11
|
1. |
Бучковська М. Д. Вплив підшарів алюмінію на поріг протікання струму в тонких плівках марганцю [Електронний ресурс] / М. Д. Бучковська, Р. І. Бігун, Стасюк Стасюк, Б. Р. Пенюх, Я. А. Пастирський // Фізика і хімія твердого тіла. - 2012. - Т. 13, № 3. - С. 781-784. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PhKhTT_2012_13_3_39 Надано результати дослідження електричних властивостей свіжонанесених ультратонких плівок марганцю. Виявлено, що попередньо нанесений підшар алюмінію субатомної товщини прискорює металізацію плівок марганцю. Залежності питомого опору плівок марганцю від їх товщини описано за допомогою теорій класичного та квантового перенесення заряду в зразках обмеженої товщини. Появу металевого характеру провідності в плівках пояснено в межах перколяційної моделі. Підшар алюмінію сприяє 2D механізму росту плівки марганцю.
| 2. |
Бучковська М. Д. Вплив підшарів сурми на поріг протікання струму в тонких плівках міді [Електронний ресурс] / М. Д. Бучковська // Фізика і хімія твердого тіла. - 2012. - Т. 13, № 4. - С. 916-920. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PhKhTT_2012_13_4_14 Надано результати дослідження електричних властивостей свіжонанесених ультратонких плівок міді. Виявлено, що попередньо нанесений підшар сурми субатомної товщини прискорює металізацію плівок міді. Залежності питомого опору плівок міді від їх товщини описано за допомогою теорій класичного перенесення заряду в зразках обмеженої товщини. Появу металевого характеру провідності в плівках пояснено в межах перколяційної моделі. Підшар сурми сприяє 2D механізму росту плівки міді, про що свідчить зменшення показника перколяції з 1,3 для плівки, нанесеної на чисту підкладку, до 1,2 для плівки, нанесеної на підшар сурми товщиною 2 нм.
| 3. |
Бучковська М. Творчість сучасного польського композитора Юліуша Луцюка, як об’єкт дослідження (на матеріалі "Міні-опусу” для фортепіано в 4 руки) [Електронний ресурс] / М. Бучковська // Молодь і ринок. - 2011. - № 12. - С. 119-123. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mir_2011_12_31 Досліджено стильові особливості творчості Ю. Луцюка – відомого композитора сучасної Польщі, твори якого захоплюють новизною та оригінальністю композиції. Розглянутий цикл п’єс “Мініопус” для фортепіано в чотири руки є яскравим прикладом його творчості та рекомендується для ознайомлення і впровадження у педагогічну й концертну практику.
| 4. |
Бігун Р. І. Квантовий розмірний ефект в електропровідності плівок міді, нанесених на поверхню підшарів кремнію та сурми [Електронний ресурс] / Р. І. Бігун, М. Д. Бучковська, В. М. Гаврилюх, Я. А. Пастирський, З. В. Стасюк // Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології. - 2015. - Т. 13, Вип. 1. - С. 75-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nano_2015_13_1_8 Результати дослідження розмірних залежностей електропровідності щойно нанесених, "заморожено конденсованих" за умов надвисокого вакууму плівок міді нанометрової товщини кількісно описано з використанням сучасних теорій квантового розмірного ефекту в металевих плівках. Осадження плівок міді на попередньо нанесені підшари сурми чи кремнію уможливлюють формувати зразки з меншою амплітудою поверхневих неоднорідностей. Показано, що одержані експериментальні дані найкраще узгоджуються з розрахунковими залежностями теорій, які враховують особливості морфології реальних плівок.
| 5. |
Бігун Р. І. Вплив підшарів германію на поріг протікання струму в тонких плівках міді [Електронний ресурс] / Р. І. Бігун, М. Д. Бучковська, Н. С. Колтун, З. В. Стасюк, Д. С. Леонов // Металлофизика и новейшие технологии. - 2013. - Т. 35, № 1. - С. 85-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MPhNT_2013_35_1_9 Досліджено особливості впливу режиму конденсації та стану поверхні аморфного підложжя на умови зародження та росту плівок золота. Плівки золота одержували шляхом конденсації пари термічно випаруваного металу на скляні та вуглецеві підложжя за температури зрідженого азоту (`quench condensed'); безпосередньо перед нанесенням плівки металу на підложжя осаджували підшари германію. Всі дослідження проводили за умов надвисокого вакууму (p ~ 10<^>-7 Па). Виявлено, що підшари германію різної масової товщини радикально змінюють умови зародження плівки золота та ступінь заповнености поверхні підложжя металом. Показано, що за допомогою сумісного використання методик `quench condensed' та попередньо нанесених на підложжя поверхнево-активних підшарів германію різної товщини можна керувати середніми лінійними розмірами кристалітів у плівках золота.За умов надвисокого вакууму за тиску залишкових газів, не вищому за 10-7 Па, досліджено структуру плівок хрому, сформованих на поверхні скла, та поверхні ультратонких підшарів германію, попередньо нанесених на поверхню скла. Показано, що зміною товщини підшарів германію в межах 0 - 4 нм можна керувати лінійними розмірами кристалітів у плівці металу і тим самим змінювати ступінь заповнення поверхні підложжя атомами Хрому в шарах металу масовою товщиною 1 - 2 нм.Розмірні залежності електропровідності плівок хрому товщиною, меншою за 50 нм, сформованих за умов надвисокого вакууму на поверхні скла та поверхні скла, попередньо покритій підшарами германію, кількісно описано за допомогою теорій квазікласичного та квантового розмірних ефектів. Експериментальні дані добре узгоджуються з результатами теоретичних розрахунків, під час проведення яких враховано особливості структури плівок і морфології їх поверхні. Розраховано параметри перенесення заряду в досліджуваних зразках.За умов надвисокого вакууму досліджено електропровідність плівок срібла, нанесених на поверхню скла та поверхню скла, попередньо покриту підшарами германію різної товщини. Ультратонкі плівки германію (масовою товщиною у 0,5 - 5 нм) пришвидшують металізацію плівок срібла та зменшують порогову товщину перколяційного переходу. Показано, що найбільші зміни кінетичних коефіцієнтів досліджуваних плівок срібла спостерігаються в діапазоні товщин підшару германію до 2 нм. Розмірні залежності питомого опору плівок пояснено у межах сучасних модельних уявлень про розмірні ефекти.Експериментально досліджено спектри пропускання та відбивання тонких плівок міді різної товщини (2 - 20 нм), вирощених за умов надвисокого вакууму (тиск залишкових компонентів газу не перевищував 10<^>-7 Па) на чистій скляній підкладинці та підкладинці, попередньо покритій підшаром германію масовою товщиною у 0,5 нм, у видимому та ближньому інфрачервоному діапазонах довжин хвиль (300 - 2500 нм) за кімнатної температури (300 К). Механізми формування та режими росту плівки металу є визначальними для контрольованого вибору параметрів перколації та оптичних і електричних ефектів, що її супроводжують. Показано, що підшари германію масовою товщиною у 0,5 нм зменшують на 1 нм порогову товщину плівок міді, за якої відбувається зміна їх оптичних властивостей, що супроводжує перколяційний перехід. При цьому збільшується відбивальна здатність таких зразків у порівнянні з аналогічними зразками, осадженими на чисту скляну поверхню, що зумовлено більшим ступенем заповненості конденсатом поверхні підкладинки.Експериментально досліджено особливості оптичного поглинання та перколяції у тонких плівках золота різної товщини (2 - 20 нм) і впливу на них підшарів германію масовою товщиною у 0,5 нм у видимому та близькому інфрачервоному діапазонах довжин хвиль (300 - 2500 нм). Оптична й електрична перколяції у тонких плівках золота пов'язані з механізмом росту та режимом формування плівки золота на аморфній скляній підкладинці. Показано, що підшари германію, попередньо нанесені на скляну підкладинку, зменшують порогову товщину оптичного перколяційного переходу у плівках золота на <$EDELTA d~=~2,4> нм і збільшують їх поглинальну здатність у порівнянні з аналогічними плівками, осадженими на чисту скляну поверхню. Збільшення поглинальної здатності зумовлено більш дрібнокристалічною структурою плівки металу та, відповідно, збільшенням кількості ізольованих металевих острівців на одиниці площі поверхні аморфної підкладинки.Досліджено структуру, статичну електропровідність та оптичні властивості тонких плівок срібла, заморожено препарованих за умов надвисокого вакууму на поверхні скла та поверхні скла, попередньо покритій підшарами германію масовою товщиною у 0,5 нм. Ультратонкі підшари германію пришвидшують металізацію шару срібла за рахунок зменшення середніх лінійних розмірів кристалітів у конденсованому шарі пари металу, що проявляється у зменшенні порогової товщини перколяційного переходу. Величини товщин плівок металу dc, що відповідають перколяційному переходу та знайдені з результатів міряння статичної електропровідності й оптичного пропускання плівок у діапазоні довжин хвиль 300 - 2500 нм, добре узгоджуються між собою.
| 6. |
Бігун Р. І. Вплив підшару ґерманію на процес перколяції в тонких плівках паладію [Електронний ресурс] / Р. І. Бігун, М. Д. Бучковська, Б. Р. Пенюх, З. В. Стасюк, Д. С. Леонов // Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології. - 2012. - Т. 10, Вип. 3. - С. 503-509. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nano_2012_10_3_11
| 7. |
Бігун Р. І. Формування металевого характеру електропровідності у вакуумних конденсатах міді, нанесених на поверхню підшару кремнію субатомної товщини [Електронний ресурс] / Р. І. Бігун, М. Д. Бучковська, З. В. Стасюк, Д. С. Леонов // Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології. - 2013. - Т. 11, Вип. 2. - С. 259-267. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nano_2013_11_2_5 В условиях сверхвысокого вакуума (давление остаточных газов <$EP~symbol Г~10 sup -7> Па) исследовано влияние морфологии пленок меди, сформированных на поверхности стекла, предварительно покрытой подслоем кремния массовой толщиной <$Ed sub roman Si ~symbol Г~5> нм, на характеристики размерных зависимостей электропроводности пленок. Результаты эксперимента количественно описаны с помощью современных квазиклассических и квантовой теоретических моделей явлений переноса заряда в образцах ограниченных размеров. Обнаружено наличие корреляции между особенностями строения пленок и перколяционными процессами появления электропроводности пленок.
| 8. |
Бучковська М. Д. Електропровідність дрібнокристалічних плівок міді нанометрової товщини [Електронний ресурс] / М. Д. Бучковська, Р. І. Бігун, З. В. Стасюк, Д. С. Леонов // Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології. - 2013. - Т. 11, Вип. 3. - С. 551-564. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nano_2013_11_3_5 В условиях сверхвысокого вакуума изучена электропроводность ультратонких плёнок меди, сформированных на поверхности оплавленного полированного стекла и поверхности подслоя германия субатомной толщины, предварительно нанесённого на поверхность стекла. Результаты эксперимента рассмотрены в рамках современных теоретических моделей квантового и классического размерных эффектов. Проанализированы некоторые недостатки существующих модельных представлений, которые не учитывают особенности строения реальных плёнок металлов, что не позволяет достичь надёжного количественного описания экспериментальных данных.
| 9. |
Бучковська М. Д. Перехід від квантового до класичного перенесення заряду в плівках золота нанометрової товщини [Електронний ресурс] / М. Д. Бучковська, Р. І. Бігун, З. В. Стасюк, Д. С. Леонов // Металлофизика и новейшие технологии. - 2013. - Т. 35, № 12. - С. 1659-1674. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MPhNT_2013_35_12_9 В условиях сверхвысокого вакуума изучена электропроводность ультратонких плёнок золота (толщиной d << 15 нм), сформированных на поверхности оплавленного полированного стекла и поверхности подслоя германия субатомной толщины, предварительно нанесённого на поверхность стекла. Результаты эксперимента рассмотрены в рамках современных теоретических моделей квантового и классического размерных эффектов. Проанализированы некоторые недостатки имеющихся модельных представлений, которые не учитывают особенностей строения реальных плёнок металлов, что не позволяет достичь надёжного количественного описания экспериментальных данных.
| 10. |
Бігун Р. І. Формування металевої електропровідності у плівках вакуумних конденсатів металів [Електронний ресурс] / Р. І. Бігун, М. Д. Бучковська, В. М. Гаврилюх, О. Є. Кравченко, З. В. Стасюк, Д. С. Леонов // Металлофизика и новейшие технологии. - 2014. - Т. 36, № 4. - С. 531-546. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MPhNT_2014_36_4_10 Проанализированы результаты исследования электронных явлений переноса заряда в ультратонких пленках меди, золота, никеля и палладия, нанесенных с помощью метода замороженной конденсации на поверхности стекла и сурфактантных подслоев германия субатомной толщины. Подтверждена возможность управления линейными размерами кристаллитов в плоскости, параллельной подложке, за счет изменения массовой толщины сурфактантных подслоев. Показано, что в электрически сплошных пленках меди и золота толщиной больше 5 - 6 нм и в электрически сплошных пленках никеля и палладия с толщинами больше 4 - 5 нм сохраняется электронная структура, аналогичная электронной структуре массивных металлов.
| 11. |
Бігун Р. І. Квазикласичне та квантове перенесення заряду в полікристалічних плівках a-Mn нанометрової товщини [Електронний ресурс] / Р. І. Бігун, М. Д. Бучковська, В. М. Гаврилюх, З. В. Стасюк, Д. С. Леонов // Металлофизика и новейшие технологии. - 2015. - Т. 37, № 9. - С. 1203-1214. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MPhNT_2015_37_9_6
|
|
|