Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (5)Реферативна база даних (9)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Вовкогон А$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 29
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Вовкогон А. Г. 
Збереження Йоду адсорбованого на різних носіях впродовж місячного терміну зберігання [Електронний ресурс] / А. Г. Вовкогон, С. В. Мерзлов // Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. - 2013. - Вип. 10. - С. 83-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tvppt_2013_10_26
Попередній перегляд:   Завантажити - 378.213 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Вовкогон А. Г. 
Ефективність застосування збагаченої Йодом біомаси вермикультури у складі комбікормів для курчат-бройлерів [Електронний ресурс] / А. Г. Вовкогон, С. В. Мерзлов // Сучасне птахівництво. - 2014. - № 7. - С. 8-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sps_2014_7_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 782.939 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Вовкогон А. Г. 
Вплив різних джерел та доз йоду на нарощування біомаси гібрида червоних каліфорнійських черв’яків [Електронний ресурс] / А. Г. Вовкогон, С. В. Мерзлов // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія : Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. - 2014. - Вип. 202. - С. 286-291. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_tevppt_2014_202_50
Попередній перегляд:   Завантажити - 137.763 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Вовкогон А. Г. 
Вміст йоду та йодовмісних гормонів у організмі курчат-бройлерів за використання у складі комбікормів біомаси вермикультури, збагаченої йодом [Електронний ресурс] / А. Г. Вовкогон, С. В. Мерзлов // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. - 2014. - Т. 16, № 3(3). - С. 39-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2014_16_3(3)__9
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.796 Mb    Зміст випуску     Цитування
5.

Вовкогон А. Г. 
Сорбційні показники модифікованого і нативного желатину як носія для іммобілізації заквасок [Електронний ресурс] / А. Г. Вовкогон, С. В. Мерзлов // Аграрна наука та харчові технології. - 2017. - Вип. 3. - С. 229-234. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/anxt_2017_3_32
Попередній перегляд:   Завантажити - 469.901 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Вовкогон А. Г. 
Порівняння показників сорбції носіїв – желатину та крохмалю [Електронний ресурс] / А. Г. Вовкогон, С. В. Мерзлов // Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. - 2016. - № 2. - С. 51-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tvppt_2016_2_12
Попередній перегляд:   Завантажити - 331.38 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Вовкогон А. Г. 
Деякі показники білкового обміну у організмі білих мишей за визначення гострої токсичності модифікованого желатину [Електронний ресурс] / А. Г. Вовкогон // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія : Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. - 2018. - Вип. 289. - С. 7-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_tevppt_2018_289_3
Попередній перегляд:   Завантажити - 317.587 Kb    Зміст випуску     Цитування
8.

Мерзлов С. В. 
Показники сквашування молока за використання іммобілізованих заквасок стрептосану [Електронний ресурс] / С. В. Мерзлов, А. Г. Вовкогон // Науково-технічний бюлетень Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок і Інституту біології тварин. - 2019. - Вип. 20, № 1. - С. 43-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ntbibt_2019_20_1_8
Кисломолочні продукти користуються великим попитом у населення України. Наявність у них пробіотичних клітин позитивно впливає на травлення і здоров'я людини. З метою підвищення стійкості мікроорганізмів, які входять до складу закваски стрептосану до негативних чинників, які можуть потрапляти у молоко, було одержано іммобілізовані форми останньої. Як носії застосовували модифікований пектин і желатин. Експериментально встановлено вплив різних доз стабілізованих заквасок стрептосану на показники сквашування молока корів. Доведено, що протягом восьми год термостатування за температури <$E36,0~symbol С~0,5~symbol Р roman C> звертання молока проходило за використання іммобілізованої на модифікованому пектині закваски стрептосану у кількості 360 мг/л та за використання іммобілізованої на модифікованому желатині закваски стрептосану у кількості 420 мг/л. Із підвищенням кількості закваски на одиницю сировини час звертання молока скорочується, а титрована кислотність кінцевого продукту збільшується.
Попередній перегляд:   Завантажити - 413.041 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Вовкогон А. Г. 
Визначення гострої токсичності модифікованого желатину на білих мишах [Електронний ресурс] / А. Г. Вовкогон, С. В. Мерзлов // Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. - 2017. - № 1-2. - С. 37-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tvppt_2017_1-2_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 3.506 Mb    Зміст випуску     Цитування
10.

Вовкогон А. Г. 
Встановлення гострої токсичності модифікованого пектину на лабораторних тваринах [Електронний ресурс] / А. Г. Вовкогон // Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. - 2018. - № 1. - С. 32-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tvppt_2018_1_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 3.227 Mb    Зміст випуску     Цитування
11.

Вовкогон А. Г. 
Вплив доїльних установок різних типів на якість та безпечність сирого молока [Електронний ресурс] / А. Г. Вовкогон, В. М. Надточій, Г. П. Калініна, О. П. Гребельник, Н. М. Федорук, Л. П. Загоруй, О. Ю. Галай, А. Д. Качан // Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. - 2019. - № 1. - С. 118-125. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tvppt_2019_1_15
Попередній перегляд:   Завантажити - 514.767 Kb    Зміст випуску     Цитування
12.

Вовкогон А. Г. 
Термін сквашування молока залежно від дози іммобілізованих заквасок йогурту [Електронний ресурс] / А. Г. Вовкогон, С. В. Мерзлов, А. В. Непочатенко, Г. В. Мерзлова // Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. - 2019. - № 1. - С. 126-134. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tvppt_2019_1_16
Попередній перегляд:   Завантажити - 428.48 Kb    Зміст випуску     Цитування
13.

Вовкогон А. Г. 
Порівняльна характеристика нативної і іммобілізованої на модифікованому пектині закваски для йогурту за різного часу і умов зберігання [Електронний ресурс] / А. Г. Вовкогон // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2019. - № 3. - С. 117-124. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2019_3_17
Наявність у заквасках для кисломолочних напоїв, зокрема і йогурту живих мікроорганізмів вимагає регламентованих умов їх зберігання. Нативні кисломолочні бактерії мають відносно короткий термін зберігання. Подовжують час зберігання й підвищують стійкість мікроорганізмів заквасок йогурту до інгібуючих факторів за допомогою іммобілізації клітин. Тому задачею досліджень було встановлення впливу умов і часу зберігання на активність іммобілізованої на модифікованому пектині й нативної закваски для йогурту. Дослідні зразки заквасок зберігали в холодильнику за температури 3 - 4 <$E symbol Р>C і за кімнатної температури (18 - 22 <$E symbol Р>C ) впродовж 42 місяців. Через кожні 6 місяців відбирали проби заквасок і вносили їх у нормалізоване молоко. Сквашування виконували впродовж 8 годин термостатним способом. Проводили сенсорний аналіз та визначали титровану кислотність кінцевого продукту сквашування нативною і іммобілізованою заквасками для йогурту. Зовнішній вид, консистенція і смак йогурту, одержаного за допомогою нативної та іммобілізованої заквасок, які зберігали за температури 3 - 4 <$E symbol Р>C і відбирали через 6 - 24 місяці були однаковими. Кінцеві продукти мали чітко виражений кисломолочний смак без сторонніх присмаків, помірно в'язкий, сформований молочний згусток. Відібрані проби нативної закваски з холодильника, які зберігалися 30 місяців, не дали змоги отримати якісний йогурт. Кінцевий продукт мав тягучу консистенцію зі смаком прокислого молока. За умови внесення іммобілізованих на модифікованому пектині заквасок, відібраних з холодильника через 30 - 42 місяці зберігання, було одержано якісний за сенсорними показниками йогурт. За кімнатної температури зберігання активність нативної закваски була сталою протягом 18-ти, а іммобілізованої закваски протягом 36-ти місяців. Експериментально виявлено, що титрована кислотність йогуртів, для виготовлення яких використовували нативні закваски, які зберігали 24 місяці в холодильнику та 18 місяців за температури 18 - 22 <$E symbol Р>C відповідала нормативним вимогам і була в межах 89,5 - 93,2 <$E symbol Р>T. Аналогічна кислотність кисломолочних продуктів була виявлена за умови використання іммобілізованих проб заквасок йогурту, відібраних через 42 місяці зберігання у холодильнику та 36 місяців зберігання за кімнатної температури. Отже, іммобілізація мікроорганізмів заквасок йогурту на модифікованому пектині сприяє пролонгуванню їх терміну зберігання (придатності) як за кімнатної температури, так і в холодильнику.
Попередній перегляд:   Завантажити - 990.207 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
14.

Вовкогон А. Г. 
Вивчення показників нешкідливості модифікованого крохмалю на білих мишах [Електронний ресурс] / А. Г. Вовкогон // Науково-технічний бюлетень Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок і Інституту біології тварин. - 2019. - Вип. 20, № 2. - С. 303-310. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ntbibt_2019_20_2_41
Крохмаль має широке використання в харчовій промисловості. Проте фізико-хімічні властивості дають змогу використовувати цей вуглевод в інших галузях народного господарства. Сорбційні властивості крохмалю дозволяють приєднувати до нього органічні сполуки в тому числі ензими та клітини мікроорганізмів. Крохмаль може виступати носієм для іммобілізації мікроорганізмів. Переваги крохмалю як носія полягають у його доступності, відновлюваності та відносно невисокій вартості. Для збільшення місткості крохмалю як носія в лабораторії НДB харчових технології і технологій переробки продукції тваринництва Білоцерківського національного аграрного університету проведено комплекс робіт із його модифікації фізико-хімічними методами. Використання модифікованого крохмалю як носія для іммобілізації клітин мікроорганізмів заквасок для кисломолочних продуктів передбачає вивчення його нешкідливості. Дані дослідження було проведено на лінійних мишах із масою тіла 19 - 21 г. Модифікований крохмаль дослідним тваринам водили внутрішньошлунково за допомогою металевого зонду. По завершенню досліду тварин забивали, відбирали тканини і органи для проведення біохімічних досліджень. Експериментально встановили, що за внутрішньошлункового введення мишам по 0,3 см<^>3 5,0 % та 10,0 % розчину модифікованого крохмалю захворювань та загибелі тварин протягом усього експерименту не відмічалось. Етологія тварин була аналогічною контрольним мишам. Введення підвищених доз модифікованого крохмалю не вплинуло на зовнішній вигляд печінки, селезінки, нирок та органів травлення тварин. Дослідженнями показників білкового обміну доведено, що активність аспартатамінотрансферази та аланінамінотрансферази у печінці мишей, яким водили модифікований крохмаль вірогідно не відрізнялась від аналогічних даних у тварин, яким водили фізіологічний розчин. Різниця щодо вмісту загального білка у печінці та сечовини у крові дослідних і контрольних тварин не мала вірогідного характеру. Гемоглобін у крові мишей після внутрішньошлункового введення їм різних доз досліджуваного фактора був в межах фізіологічної норми.Крохмаль має широке використання в харчовій промисловості. Проте фізико-хімічні властивості дають змогу використовувати цей вуглевод в інших галузях народного господарства. Сорбційні властивості крохмалю дозволяють приєднувати до нього органічні сполуки в тому числі ензими та клітини мікроорганізмів. Крохмаль може виступати носієм для іммобілізації мікроорганізмів. Переваги крохмалю як носія полягають у його доступності, відновлюваності та відносно невисокій вартості. Для збільшення місткості крохмалю як носія в лабораторії НДB харчових технології і технологій переробки продукції тваринництва Білоцерківського національного аграрного університету проведено комплекс робіт із його модифікації фізико-хімічними методами. Використання модифікованого крохмалю як носія для іммобілізації клітин мікроорганізмів заквасок для кисломолочних продуктів передбачає вивчення його нешкідливості. Дані дослідження було проведено на лінійних мишах із масою тіла 19 - 21 г. Модифікований крохмаль дослідним тваринам водили внутрішньошлунково за допомогою металевого зонду. По завершенню досліду тварин забивали, відбирали тканини і органи для проведення біохімічних досліджень. Експериментально встановили, що за внутрішньошлункового введення мишам по 0,3 см<^>3 5,0 % та 10,0 % розчину модифікованого крохмалю захворювань та загибелі тварин протягом усього експерименту не відмічалось. Етологія тварин була аналогічною контрольним мишам. Введення підвищених доз модифікованого крохмалю не вплинуло на зовнішній вигляд печінки, селезінки, нирок та органів травлення тварин. Дослідженнями показників білкового обміну доведено, що активність аспартатамінотрансферази та аланінамінотрансферази у печінці мишей, яким водили модифікований крохмаль вірогідно не відрізнялась від аналогічних даних у тварин, яким водили фізіологічний розчин. Різниця щодо вмісту загального білка у печінці та сечовини у крові дослідних і контрольних тварин не мала вірогідного характеру. Гемоглобін у крові мишей після внутрішньошлункового введення їм різних доз досліджуваного фактора був в межах фізіологічної норми.
Попередній перегляд:   Завантажити - 352.401 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
15.

Вовкогон А. Г. 
Дія різних доз бензилпеніціліну натрієвої солі у молоці на закваску стрептосану [Електронний ресурс] / А. Г. Вовкогон. // Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України. - 2018. - № 6. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nd_2018_6_23
Попередній перегляд:   Завантажити - 445.707 Kb    Зміст випуску     Цитування
16.

Вовкогон А. Г. 
Вуглеводневий обмін у мишей за доклінічних досліджень модифікованого крохмалю [Електронний ресурс] / А. Г. Вовкогон // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. Серія : Сільськогосподарські науки. - 2019. - Т. 21, № 91. - С. 33-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnuvmbcgn_2019_21_91_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 374.104 Kb    Зміст випуску     Цитування
17.

Вовкогон А. Г. 
Деякі показники вуглеводневого обміну в організмі мишей за дії модифікованого пектину [Електронний ресурс] / А. Г. Вовкогон // Біологія тварин. - 2019. - Т. 21, № 4. - С. 18-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2019_21_4_4
Пошук нових і удосконалення перевірених носіїв для біотехнологічних методів і процесів іммобілізації ензимів та клітин мікроорганізмів є актуальним питанням. Пріоритетними є широкодоступні та недорогі носії. Також носії, використовувані в харчовій промисловості, мають бути нетоксичними, метаболізуватися або швидко виводитися з організму. Фізико-хімічні властивості пектину як харчової добавки надають змогу використовувати його як природний носій. Проте для підвищення сорбційних властивостей пектину в НДІ харчових технологій та технологій переробки продукції тваринництва Білоцерківського НАУ було розроблено технологію його модифікації. Вивчено нешкідливість модифікованого пектину (МП) на білих мишах на основі відсутності летальних наслідків патологоанатомічних змін та деяких біохімічних показників. Після завершення експерименту щодо нешкідливості проведено визначення деяких показників вуглеводневого обміну в організмі мишей за дії різних доз МП. Було створено 3 групи дослідних тварин масою 19 - 20 г по 5 особин у кожній. Вміст глюкози, піровиноградної та молочної кислот досліджували у сироватці крові, вміст глікогену - у печінці лінійних мишей. Годівлю, догляд та утримання мишей під час експерименту проводили згідно з сучасними вимогами біоетики. Наприкінці експерименту (11-та доба після внутрішньошлункового введення 0,3 см<^>3 5,0 % суспензії МП) у дослідних мишей не встановлено змін щодо вмісту глюкози, піровиноградної і молочної кислот у сироватці крові та глікогену у печінці у порівнянні з тваринами, яким вводили фізіологічний розчин. Не виявлено вірогідного збільшення вмісту глюкози, піровиноградної і молочної кислот у сироватці крові та глікогену у печінці мишей, яким вводили по 0,3 см<^>3 10,0 % суспензії МП, у порівнянні з тваринами контрольної групи. Отже, за одноразового введення 0,3 см<^>3 5,0 та 10,0 % суспензій МП порушень вуглеводневого обміну в організмі мишей не виявлено, що свідчить про відсутність токсичного впливу досліджуваної речовини на організм білих мишей.
Попередній перегляд:   Завантажити - 300.518 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
18.

Вовкогон А. Г. 
Оптимальні біотехнологічні параметри іммобілізації клітин закваски йогурту на модифікованому желатині [Електронний ресурс] / А. Г. Вовкогон // Theoretical and applied veterinary medicine. - 2019. - Vol. 7, № 2. - С. 107-110. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ndbnndc_2019_7_2_12
Попередній перегляд:   Завантажити - 319.457 Kb    Зміст випуску     Цитування
19.

Литовченко О. М. 
Технологічні основи формування якості виноматеріалів з плодів обліпихи крушиноподібної (Hippophae rhamnoides L.) у залежності від способів їх переробки та видового різноманіття дріжджів [Електронний ресурс] / О. М. Литовченко, Т. З. Москалець, В. В. Москалець, А. Ю. Токар, А. В. Кузнецов, А. Г. Вовкогон // Садівництво. - 2020. - Вип. 75. - С. 205-217. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sadiv_2020_75_26
Попередній перегляд:   Завантажити - 790.224 Kb    Зміст випуску     Цитування
20.

Вовкогон А. Г. 
Встановлення критичних контрольних точок за системою НАССР за виробництва вершкового масла методом збивання [Електронний ресурс] / А. Г. Вовкогон, В. М. Надточій, Н. В. Роль, Г. В. Мерзлова, А. О. Слюсаренко, С.В. Слюсаренко, С. В. Чернюк, А.Д. Качан, В.М. Недашківський // Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. - 2020. - № 2. - С. 128-138. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tvppt_2020_2_17
Попередній перегляд:   Завантажити - 632.336 Kb    Зміст випуску     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського