Наукова періодика України - НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Простий
пошук

Розширений
пошук

Покажчики

Професійний
пошук

Рубрикатор
НБУВ

Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски

Журнали та продовжувані видання

Автореферати дисертацій

Реферативна база даних

Наукова періодика України

Тематичний навігатор

Авторитетний файл імен осіб

	Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox"

Вид пошуку

Повнотекстовий пошук

Знайдено в інших БД:

Книжкові видання та компакт-диски (3)

Реферативна база даних (23)

Авторитетний файл імен осіб (1)

Список видань за алфавітом назв:

A B C D E F G H I J L M N O P R S T U V W

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Авторський покажчик Покажчик назв публікацій

Пошуковий запит: (<.>A=Воскобойник Л$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 13 Представлено документи з 1 до 13
1.	Гулеватый С. В. Применение радиойодтерапии при дифференцированном раке щитовидной железы: международные стандарты и дискуссионные вопросы (обзор литературы) [Електронний ресурс] / С. В. Гулеватый, Л. Г. Воскобойник, Н. Д. Тронько // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2013. - т. 19, № 3. - С. 339-354. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnamnu_2013_19_3_10 Попередній перегляд: Завантажити - 216.173 Kb Зміст випуску Цитування
2.	Воскобойник Л. Г. Порівняльний аналіз експресії онкогенів RET/PTC1 та RET/PTC3 у папілярних карциномах щитоподібної залози дітей з найменш та найбільш постраждалих регіонів, що народилися до і після Чорнобильської катастрофи [Електронний ресурс] / Л. Г. Воскобойник, Н. М. Костюченко, В. М. Пушкарьов, О. І. Ковзун, Л. Ю. Зурнаджи, Т. І. Богданова, М. Д. Тронько // Доповiдi Національної академії наук України. - 2010. - № 9. - С. 138-142. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2010_9_26 Проведено порівняльний аналіз експресії онкогенів RET/PTC1 і RET/PTC3 у папілярних карциномах дітей із різних регіонів України, що народилися до та після аварії на Чорнобильській АЕС. Установлено, що у дітей із найбільш забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи регіонів України, що народилися до аварії, переважали карциноми з наявністю онкогенів RET/PTC із превалюванням RET/PTC3 форми. У дітей, народжених після аварії, та дітей із найменш забруднених територій більшість пухлин характеризувалася відсутністю генетичних змін. Відсоток перебудов RET/PTC1 був майже однаковим в усіх досліджених групах. Одержані дані свідчать про можливий вплив радіаційного опромінення на індукцію RET/PTC3 онкогенів, однак відсутність вірогідної різниці внаслідок невеликої кількості спостережень не дозволяє поки що зробити об'єктивних і переконливих висновків. Попередній перегляд: Завантажити - 205.701 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
3.	Воскобойник Л. Г. Порівняльний аналіз експресії симпортера натрію/йоду (NIS), рецепторних тирозинкіназ (EGFR, MET) та наявності генетичних змін у папілярних карциномах щитоподібної залози [Електронний ресурс] / Л. Г. Воскобойник, Т. І. Богданова, М. Д. Тронько // Доповiдi Національної академії наук України. - 2010. - № 10. - С. 149-153. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2010_10_27 Проведено порівняльний аналіз експресії симпортера натрію/йоду (NIS), рецепторних тирозинкіназ MET, EGFR та онкогенів RET/PTC у 24-х фолікулярних аденомах (ФА) щитовидної залози (ЩЗ). Експресію білка NIS досліджено за допомогою імуногістохімічної реакції з відповідними антитілами. Наявність онкогенів RET/PTC і кількісний рівень експресії мРНК рецепторних тирозинкіназ EGFR і MET визначено за допомогою кількісної полімеразної ланцюгової реакції у реальному часі (real-time RT-PCR). В усіх випадках досліджено як пухлинну, так і позапухлинну умовно незмінену тканину (НТ) ЩЗ. Встановлено, що ФА ЩЗ характеризуються певною гетерогенністю щодо експресії і локалізації NIS. Майже у половині (54,2 %) досліджених ФА ЩЗ спостерігалося посилення експресії зазначеного білка у порівнянні зі зразками НТ. Серед них в дев'яти (37,5 %) пухлинах локалізація NIS була мембранною, а в чотирьох (16,7 %) - цитоплазматичною. В решті ФА (45,8 %) імуногістохімічна реакція з антитілами до NIS була негативною. Індукцію онкогенів RET/PTC виявлено в6 пухлинах (25,0 %). Відсоток ФА з RET/PTC був майже однаковим в пухлинах з чітким посиленням експресії NIS (за його мембранної локалізації) і в NIS-негативних ФА (33,3 % та 27,3 %, відповідно). В пухлинах, що характеризувалися цитоплазматичною локалізацією білка NIS, експресію онкогенів RET/PTC виявлено не було. Не встановлено взаємозв'язку між експресією NIS і мРНК генів EGFR і МЕТ у ФА ЩЗ. Кількісний рівень експресії як EGFR, так і МЕТ був майже рівним в усіх трьох групах ФА (мембранна реакція з антитілами до NIS, цитоплазматична реакція, негативна реакція).Проведен сравнительный анализ экспрессии симпортера натрия/йода (NIS), рецепторных тирозинкиназ MET, EGFR и онкогенов RET/PTC в 24-х фолликулярных аденомах (ФА) щитовидной железы (ЩЖ). Экспрессию белка NIS изучали с помощью иммуногистохимической реакциис соответствующими антителами. Наличие онкогенов RET/PTC и количественный уровень экспрессии мРНК рецепторных тирозинкиназ EGFR и MET определяли с помощью количественной полимеразной цепной реакции в реальном времени (real-time RT-PCR). Во всех случаях исследовано как опухолевую, так и внеопухолевую условно неизмененную ткань (НТ) ЩЖ. Показано, что ФА ЩЖ характеризуются определенной гетерогенностью в отношении экспрессии и локализации NIS. Почти в половине (54,2 %) исследованных ФА ЩЖ отмечалось усиление экспрессии указанного белка по сравнению с образцами НТ ЩЖ. При этом в девяти (37,5 %) опухолях локализация NIS была мембранной, а в четырех (16,7 %) - цитоплазматической. В остальных ФА (45,8 %) иммуногистохимическая реакция с антителами к NIS была негативной. Индукция онкогенов RET/PTC обнаружена в шести опухолях (25,0 %). Доля ФА с RET/PTC была практически одинаковой в опухолях с выраженным усилением экспрессии NIS (при его мембранной локализации) и в NIS-негативных ФА (33,3 % и 27,3 %, соответственно). В опухолях с цитоплазматической локализацией NIS-белка экспрессия онкогенов RET/PTC обнаружена не была. Не установлено взаимосвязи между экспрессией NIS и мРНК генов EGFR и МЕТ в ФА ЩЖ. Количественный уровень экспрессии как EGFR, так и МЕТ, был практически равным во всех трех группах ФА (мембранная реакция с антителами к NIS, цитоплазматическая реакция, негативная реакция).A comparative analysis of the expression of sodium iodide symporter (NIS), mRNA tyrosine kinase receptors MET, EGFR, and oncogenes RET/PTC in 24 follicular thyroid adenomas (FA) was carried out. The expression of NIS protein was studied using immunohistochemical method with respective antibodies. The presence of RET/PTC oncogenes and the quantitative expression levels of both EGFR and МЕТ were detected by quantitative polymerase chain reaction (real-time RT-PCR). In all cases, both tumor and normal thyroid tissues (NT) were studied. It was shown that follicular thyroid adenomas were characterized by heterogeneity with respect to expressionand localization of NIS. More than in half of studied FA (54,2 %) a prominent increasing of NIS expression was observed compared to NT specimens. Among positive cases, 9 (37,5 %) tumours showed a diffuse or spotted NIS positivity of membrane, while 4 (167 %) showed a cytoplasmic staining. In remaining FA (45,8 %) immunohistochemical reaction with anti-NIS antibodies was negative. The induction of RET/PTC oncogenes was revealed in 6 tumours (25,0 %). The percentage of FA with RET/PTC rearrangements was equal both in tumours with increasedexpression of NIS (membrane localization) and NIS-negative FA (33,3 % and 27,3 %, respectively). In tumours with cytoplasmic NIS the expression of oncogene RET/PTC was not established. No correlation was revealed between expression of NIS and mRNA EGFR, and МЕТ in follicular thyroid adenomas. The quantitative expression levels of both EGFR and МЕТ were approximately equal in all 3 groups of FA (membrane positivity with anti-NIS antibodies, cytoplasmic staining, negative reaction).Проведено порівняльний аналіз експресії симпортера натрію/йоду (NIS), рецепторних тирозинкіназ MET, EGFR та наявності генетичних змін (онкогени RET/PTC, TRK, мутації <$E BRAF sup V600E>) у 35 папілярних карциномах (ПК) щитоподібної залози (ЩЗ). В усіх випадках досліджено і позапухлинну відносно незмінену тканину ЩЗ. Встановлено, що в переважній більшості ПК (77,2 %) експресія NIS була відсутня. Майже у третині пухлин (22,8 %) спостерігалася позитивна імуногістохімічна реакція, проте локалізації NIS була цитоплазматичною. Не виявлено жодної ПК з NIS-позитивним мембранним забарвленням. Наявність генетичних змін встановлено у 25 пухлинах (71,4 %). Не виявлено вірогідної різниці між відсотком NIS-позитивних випадків у ПК без генетичних змін та пухлинах з їх наявністю. Проте відсоток карцином з NIS-позитивною цитоплазматичною реакцією серед ПК з RET/PTC, але не з ТRК чи мутаціями <$E BRAF sup V600E>, був вірогідно нижчим у порівнянні з ПК без генетичних змін. Не встановлено взаємозв'язку між експресією NIS та мРНК гена EGFR. Водночас зниження вмісту функціонально активного NIS-білка було асоційовано з підвищенням рівня експресії мРНК гена MET, особливо в ПК з цитоплазматичною локалізацією NIS. Попередній перегляд: Завантажити - 153.505 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
4.	Воскобойник Л. Г. Взаємозв'язок між наявністю генетичних порушень та інвазійними властивостями папілярних карцином щитоподібної залози [Електронний ресурс] / Л. Г. Воскобойник, Т. І. Богданова, С. В. Гулеватий, М. Д. Тронько // Доповiдi Національної академії наук України. - 2010. - № 12. - С. 171-177. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2010_12_31 Досліджено взаємозв'язок між наявністю генетичних порушень і фенотипом папілярних карцином (ПК) щитоподібної залози. Встановлено, що ПК з індукцією реаранжованих онкогенів RET/PTC і TRK є найбільш агресивними за морфологічними ознаками біологічної поведінки у порівнянні з пухлинами з наявністю мутацій <$E BRAF sup V600E> чи з ПК без генетичних порушень. У післяопераційний період наявність віддалених метастазів до легенів і середостіння виявлено виключно в RET/PTC- і TRK-позитивних ПК. За ефективністю радіойодтерапії (кількість курсів лікування) гіршим прогнозом характеризуються, знов таки, ПК із наявністю реаранжованих онкогенів. Попередній перегляд: Завантажити - 615.341 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
5.	Воскобойник Л. Г. Вплив онкогенів на експресію рецепторних тирозинкіназ у пухлинах щитоподібної залози [Електронний ресурс] / Л. Г. Воскобойник, Т. І. Богданова, М. Д. Тронько // Доповiдi Національної академії наук України. - 2009. - № 6. - С. 179-185. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2009_6_32 Проведено порівняльний аналіз злоякісних і доброякісних пухлин щитоподібної залози (ЩЗ) відносно експресії трансформованих і незмінених рецепторних тирозинкіназ (TRK, RET/PTC, RET, MET, EGFR). Досліджено 35 папілярних карцином і 24 фолікулярні аденоми. Встановлено, що рівень експресії реаранжованих онкогенів у злоякісних пухлинах ЩЗ є вірогідно вищим, ніж у доброякісних новоутвореннях. Крім того, наявність генетичних порушень у папілярних карциномах ЩЗ була асоційована з посиленням експресії генів, що кодують рецепторні тирозинкінази. Для фолікулярних аденом такої залежності не виявлено. Попередній перегляд: Завантажити - 272.917 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
6.	Воскобойник Л. Г. Експресія гена RET в післячорнобильських пухлинах щитовидної залози [Електронний ресурс] / Л. Г. Воскобойник, Т. І. Богданова, М. Д. Тронько // Доповiдi Національної академії наук України. - 2008. - № 3. - С. 145-148. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2008_3_29 Попередній перегляд: Завантажити - 150.171 Kb Зміст випуску Цитування
7.	Воскобойник Л. Г. Експресія симпортера натрію/йоду (NIS) в післячорнобильських фолікулярних аденомах щитовидної залози [Електронний ресурс] / Л. Г. Воскобойник, Т. І. Богданова, К. Ромей, Р. Елізей, А. Пинкейра, М. Д. Тронько // Доповiдi Національної академії наук України. - 2008. - № 10. - С. 166-169. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2008_10_32 The expression of NIS protein by immunohistochemistry with the use of a specific monoclonal antibody in 24 post-Chernobyl thyroid follicular adenomas surrounding by normal tissues is studied. It is shown that thyroid follicular adenomas are characterized by heterogeneity as for the expression and localization of NIS. The part of tumors (37,5 %) shows the diffuse or local increase of membrane's NIS expression. Nearly in a half of adenomas (45,8 %), the immunohistochemical reaction was absent. Localization of NIS in cytoplasm was detected only in oxyphilic cells adenomas.За допомогою імуногістохімічної реакції з антитілами до симпортера натрію/йоду (NIS) досліджено 35 післячорнобильських папілярних карцином (ПК) щитовидної залози (ЩЗ). Встановлено, що в переважній більшості пухлин (77,2 %) експресія NIS була відсутня. Проте у 5-ти з них відмічено мембранне забарвлення зазначеного біта в ділянках інтратиреоїдного інвазійного росту, однак не в первинній пухлині. 8 (22,8 %) ПК охарактеризувалися посиленням експресії NIS, проте локалізація біта була цитоплазматичною. Більшість таких пухлин були оксифілік клітинними чи характеризувалися наявністю виражених оксифільних змін. Не було жодного випадку ПКЩЗ з чіткою мембранною локалізацією NIS у первинній пухлині. Таким чином, післячорнобильські ПКЩЗ характеризувалися зменшенням вмісту активного NIS-білка внаслідок зниження його експресії чи транслокації до цитоплазми. Попередній перегляд: Завантажити - 513.874 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
8.	Воскобойник Л. Г. Активація рецепторних тирозинкіназ в папілярних карциномах щитовидної залози [Електронний ресурс] / Л. Г. Воскобойник, Т. І. Богданова, М. Д. Тронько // Патологія. - 2008. - Т. 5, № 2. - С. 116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2008_5_2_97 Попередній перегляд: Завантажити - 949.013 Kb Зміст випуску Цитування
9.	Воскобойник Л. Г. Применение интраоперационных цитологических исследований для диагностики папиллярной карциномы щитовидной железы. Когда они эффективны? [Електронний ресурс] / Л. Г. Воскобойник // Ендокринологія. - 2014. - Т. 19, № 4. - С. 284. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2014_19_4_27 Попередній перегляд: Завантажити - 80.187 Kb Зміст випуску Цитування
10.	Гулеватый С. В. Отдаленные метастазы в легкие при дифференцированном раке щитовидной железы (диагностика, лечение, перспективы) [Електронний ресурс] / С. В. Гулеватый, Л. Г. Воскобойник, Н. Д. Тронько // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2016. - Т. 22, № 3-4. - С. 400-413 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnamnu_2016_22_3-4_14 Попередній перегляд: Завантажити - 248.64 Kb Зміст випуску Цитування
11.	Воскобойник Л. Г. Порівняльний аналіз цитологічних характеристик доброякісних і злоякісних пухлин щитоподібної залози за результатами інтраопераційних досліджень [Електронний ресурс] / Л. Г. Воскобойник // Ендокринологія. - 2018. - Т. 23, № 1. - С. 42-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2018_23_1_6 Попередній перегляд: Завантажити - 200.081 Kb Зміст випуску Цитування
12.	Воскобойник Л. Г. Интраоперационная цитология как дополнительный метод выявления папиллярной карциномы щитовидной железы [Електронний ресурс] / Л. Г. Воскобойник // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Т. 14, № 1. - С. 4-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2018_14_1_4 Папиллярную карциному (ПК) щитовидной железы (ЩЖ), как и любую другую карциному, важно своевременно идентифицировать, поскольку от этого зависит алгоритм лечения пациента. Основным и эффективным методом дооперационной диагностики является тонкоигольная аспирационная пункционная биопсия (ТАПБ). Вместе с тем четко выявить ПК на данном этапе удается не всегда. Решению этой проблемы часто помогают интраоперационные экспресс-гистологические исследования (ЭГИ), однако не во всех случаях они эффективны. Поэтому является актуальным поиск дополнительных методов выявления ПК ЩЖ, а в качестве одного из кандидатов можно рассматривать интраоперационную цитологию (ИЦ). Цель исследования - оценка результативности ИЦ как дополнительного метода при выявлении ПК ЩЖ. ИЦ выполнена в 213 случаях узловых образований ЩЖ, а ее результаты сопоставлены с ЭГИ с учетом заключений ТАПБ, которые были классифицированы в соответствии с Бетездовской системой заключений тиреоидной цитопатологии. Среди анализируемых случаев было 127 ПК, в которых четко идентифицировать карциному с помощью ТАПБ не представлялось возможным. Сопоставление результатов ИЦ и ЭГИ показало, что в случае неинкапсулированных ПК ЩЖ результативность ЭГИ составляла 100 %, а ИЦ их лишь дублировала. Однако при инкапсулированных ПК эффективность ИЦ и ЭГИ была практически одинаковой: 18 из 81 (22,2 %) и 20 из 81 (24,7 %) соответственно. При этом выполнение ИЦ позволило выявить дополнительно 7 ПК: в категории ТАПБ "подозрение на карциному" - 5 из 34 (14,7 %), в категории "фолликулярная неоплазия" - 1 из 30 (3,3 %), в категории "атипия/доброкачественный процесс" - 1 из 17 (5,9 %). Выводы: в случае инкапсулированных образований ЩЖ комплексное выполнение ЭГИ и ИЦ позволяет повысить эффективность интраоперационной диагностики ПК ЩЖ. Попередній перегляд: Завантажити - 2.127 Mb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
13.	Воскобойник Л. Г. Возможности дооперационных и интраоперационных методов диагностики узловой патологии щитовидной железы [Електронний ресурс] / Л. Г. Воскобойник // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Т. 14, № 5. - С. 528-538. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2018_14_5_18 При узловой патологии щитовидной железы (ЩЖ) важно своевременно определить характер патологического процесса, поскольку от этого зависит алгоритм лечения пациента. Основным и эффективным методом дооперационной диагностики является тонкоигольная аспирационная пункционная биопсия (ТАПБ). Однако на данном этапе не всегда удается получить информативные результаты, а также избежать ненужных операций или четко выявить/исключить злокачественный процесс. Снизить долю неинформативных результатов в ряде случаев помогает стержневая биопсия иглой, которую предлагают выполнять в качестве альтернативы повторной ТАПБ. Еще один подход, который достаточно широко применяется для улучшения дооперационной диагностики узловой патологии ЩЖ, - дополнительные исследования с использованием специфических молекулярных маркеров и тестов. Для идентификации доброкачественных образований ЩЖ чаще всего применяют классификатор экспрессии генов, а для выявления злокачественного процесса - тест на наличие мутаций и генетических перестроек. Поскольку даже такой комплексный подход не всегда позволяет разграничить доброкачественные и злокачественные опухоли, актуальными остаются интраоперационные экпресс-гистологические исследования (ЭГИ). При этом параллельное выполнение ЭГИ и интраоперационной цитологии повышает эффективность интраоперационной диагностики. Таким образом, спектр представленных методов широкий, поэтому в данном обзоре были рассмотрены особенности каждого подхода, включая эффективность, возможности и ограничения, а также показано, в каких ситуациях целесообразно проводить те или иные исследования или их комплекс. Попередній перегляд: Завантажити - 2.575 Mb Зміст випуску Реферативна БД Цитування

Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів

Пам`ятка користувача

Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського