Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (8) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Віхоть Ю$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 7 Представлено документи з 1 до 7 |
|||
| 1. | 
Віхоть Ю. М. Реконструкція кайнозойських полів напружень у флішових комплексах долини ріки Опір (Скибовий покрив, Українські Карпати) [Електронний ресурс] / Ю. М. Віхоть, І. М. Бубняк // Геодинаміка. - 2013. - № 1. - С. 68-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geod_2013_1_11 Реконструйовано різновікові поля палеонапружень і деформаційні режими у флішових комплексах долини р. Опір. Поля напружень визначено за вивченням крихких і напівкрихких тектонічних мезоструктур із використанням комплексного структурно-парагенетичного та кінематичного методів. Дослідження понад 4000 різних типів тріщин у 41-й точці спостережень та інших мезоструктур (дзеркал ковзання) виконано у відслоненнях шести скиб Скибового покриву (Орівська, Сколівська, Парашки, Зелем'янки, Рожанки, Славська), за винятком Берегової та Мальманстальської. Поля напружень розставлені у хронологічному порядку узгоджено з важливими тектонічними етапами еволюції орогену, відносним віком головних деформаційних подій, відносним віком досліджених мезоструктур. Тектонічні режими та виділені деформаційні фази відображають напружено-деформований стан і геодинаміку району досліджень упродовж кайнозойського часу. Параметри та орієнтація осей полів палеонапружень показують зміни осі максимального стиску від олігоцену до міоцену. | ||
| 2. |
Бубняк І. М. Збалансований геологічний розріз Українських Карпат у перетині Берегомет–Буркут [Електронний ресурс] / І. М. Бубняк, М. В. Накапелюх, Ю. М. Віхоть // Геодинаміка. - 2014. - № 1. - С. 72-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geod_2014_1_9 Наведені збалансований і відновлений геологічні розрізи демонструють сучасну структуру південно-східної частини Українських Карпат і кількісні параметри розвитку басейнів седиментації протягом нижньокрейдового та верхньокрейдово-палеогенового віків (~ 145 - 25 млн р.). Збалансований розріз побудовано на підставі польових досліджень із використанням сучасних геологічних карт і геофізичних даних. Вони базуються на великій кількості фактичного матеріалу - опублікованого та зібраного на відслоненнях уздовж розрізу. Збір даних, опрацювання та представлення здійснено за допомогою сучасних комп'ютерних програм і приладів. На відслоненнях заміряно елементи залягання та мезоструктури (складки, тріщини, дзеркала ковзання) безпосередньо мобільним приладом (смартфон), який укомплектовано геомагнітним і гравітаційним сенсорами, GPS і фотопристроями, що надає можливість його використання як геологічного компаса, фотоапарата та навігатора. Такий підхід надає змогу збільшити точність і продуктивність праці у декілька разів. Зібрані дані опрацьовано за стаціонарних умов із використанням програми MOVE<191> фірми-розробника Midland Valley. Це надає можливість створювати базу даних у атрибутивному, векторному та растровому вигляді з реальними координатами, що сприяє інтерактивній побудові збалансованих розрізів із можливістю редагування чи додавання даних у будь-який момент процесу побудови. Надання результатів є можливим у багатьох форматах, дво- та тривимірних, що забезпечує краще сприйняття інформації. Результати проведених досліджень показують механізми утворення акреційної призми та параметри формування басейнів осадконагромадження. Ширина басейну осадконагромадження, що встановлена на основі відновленого розрізу, щонайменше становить 401 км, що значно більше, ніж припускалося у попередніх дослідженнях. Скорочення басейну седиментації в результаті складчасто-насувного процесу становить 79,4 %, з величиною денудації відкладів 70,2 %. Одержані результати свідчать про особливості стилю регіональної тектоніки, а саме - тонко-шаруватий стиль, що передбачає складчасто-насувні процеси у верхній частині земної кори (осадовому чохлі) без істотного залучення в процеси формування акреційної призми порід фундаменту. Одержані результати надають можливість порівнювати різноманітні параметри моделей, які побудували інші автори, не тільки на якісній, але і на кількісній основі. | ||
| 3. | 
Бубняк І. Комплексне використання кінематичного та структурно-парагенетичного методів для дослідження еволюції полів палеонапружень гірських порід Українських Карпат [Електронний ресурс] / І. Бубняк, Ю. Віхоть, М. Накапелюх // Вісник Львівського університету. Серія : Геологічна. - 2012. - Вип. 26. - С. 184-196. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_geol_2012_26_17 Наведено детальну реконструкцію еволюції регіональних полів палеонапружень Скибового та Бориславсько-Покутського покривів для доскладчастого, складчастого та післяскладчастого етапів розвитку Українських Карпат. Побудовано хронологічну шкалу деформаційних режимів з азимутами орієнтації головних осей полів палеонапружень (<$E sigma sub 1>, <$E sigma sub 2>, <$E sigma sub 3>) протягом цих етапів завдяки комплексному застосуванню структурно-парагенетичного та кінематичного аналізу. Доведено, що водночас з насувами відбувалися зсувні деформації, які забезпечували швидке просування фронту складчастості. Вплив Південних та Західних Карпат на формування структури Скибового покриву виявляється в полях палеонапружень з віссю стиснення <$E sigma sub 1> північно-західного напряму. | ||
| 4. |
Кріль С. Особливості полів палеонапружень і тектонічної тріщинуватості у долині ріки Чорна Тиса (Поркулецький, Дуклянський Покриви) [Електронний ресурс] / С. Кріль, І. Бубняк, Ю. Віхоть, С. Ціхонь // Вісник Львівського університету. Серія : Геологічна. - 2013. - Вип. 27. - С. 122-130. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_geol_2013_27_14 | ||
| 5. |
Віхоть Ю. М. Статистичні особливості та аналіз тектонічної тріщинуватості крейдово-неогенових відкладів Українських Карпат [Електронний ресурс] / Ю. М. Віхоть // Геодинаміка. - 2014. - № 2. - С. 69-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geod_2014_2_7 Мета роботи - показати особливості та закономірності розподілу і згрупування даних про орієнтацію понад 8 тис. тектонічних тріщин у флішових і моласових відкладах Скибового та Бориславсько-Покутського покривів (БПП) за деякими статистичними параметрами (К, С); проаналізувати переважаючі системи тріщин, співвідношення їх кутів падіння тощо. Встановити взаємозв'язок між статистичними особливостями тріщин та віком порід, тектонічною позицією, геологічною історією розвитку Українських Карпат. Зроблено висновки, що на досліджуваних ділянках двох покривів статистичні параметри тектонічних тріщин - ступінь згрупування С і розподіл К є низькими та характеризуються деякими особливостями. Тектонічні тріщини у молодших відкладах переважно мають розподіл у вигляді дуг. Натомість тріщини у давніших відкладах мають як дуговий, так і кластерний розподіли. Погане згрупування та низькі статистичні параметри С, К свідчать про безперервний процес утворення різних груп тріщин у відкладах у кінці осадконакопичення нижньокрейдових порід і протягом усього кайнозойського етапу внаслідок зміни деформаційних режимів та орієнтацій вісей максимального стиснення та розтягнення, що підтверджують попередні тектонофізичні дослідження. Помітна відмінність у розподілі та згрупуванні тріщин у різновікових комплексах порід і тектонічних одиницях свідчить про те, що у різних частинах скиб Скибового та у БПП протягом геологічної історії формування Українських Карпат напружено-деформований стан (НДС) проявлявся по-різному. Основні зміни відбувалися під час активних тектонічних рухів вже в кінці олігоцену і пов'язані зі складчасто-насувними процесами в Українських Карпатах. Причинами таких розбіжностей є різна швидкість переміщення комплексів гірських порід у скибах і покривах, характер і масштаб (регіональний, локальний тощо) НДС, зміна напрямів максимального стиснення та розтягнення на окремих ділянках, а також вік і літологічні особливості порід. Узагальнена роза-діаграма тектонічних тріщин за азимутами простягання продемонструвала, що у межах Скибового та БПП переважають 6 систем тріщин (напрями за простяганням: 40 - 220; 130 - 310; 70 - 250; 10 - 190; 100 - 280; 160 - 340). За аналізом кутів падіння тріщин визначено відсоткове співвідношення різних груп (перпендикулярних і косих) тріщин у фронтальній і віддалених скибах Скибового та у БПП. Метод співвідношення власних значень Н. Вудкока можна використовувати під час опрацювання результатів за допомогою структурно-парагенетичного методу, як додатковий спосіб контролю за наявністю чи відсутністю у групі тріщин однієї деформаційної фази інших генерацій різновікових тріщин, щоб запобігти неправильній інтерпретації результатів тектонофізичних досліджень. | ||
| 6. | 
Віхоть Ю. М. Цифрове геологічне картування та аналіз польових геоданих інструментами та плагінами QGIS [Електронний ресурс] / Ю. М. Віхоть, С. Я. Кріль, І. М. Бубняк // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія : Гірничо-геологічна. - 2022. - № 1-2. - С. 122-135. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npdntu_gg_2022_1-2_15 | ||
| 7. |
Віхоть Ю. Застосування безпілотних літальних апаратів (UAV) для геофізичних спостережень [Електронний ресурс] / Ю. Віхоть, І. Бубняк, С. Кріль, В. Фурман // Вісник Львівського університету. Серія геологічна. - 2022. - Вип. 36. - С. 100-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_geol_2022_36_10 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |