Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (7) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Вічалковська Н$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 9 Представлено документи з 1 до 9 |
|||
| 1. | 
Іванашко О. Є. Особливості психологічної готовності майбутніх учителів до роботи з дітьми із особливими освітніми потребами в рамках інклюзії [Електронний ресурс] / О. Є. Іванашко, Н. К. Вічалковська // Проблеми сучасної психології. - 2014. - Вип. 24. - С. 328-338. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pspl_2014_24_29 | ||
| 2. |
Вічалковська Н. К. Гармонізація відносин між суб’єктами інтегрованого навчання [Електронний ресурс] / Н. К. Вічалковська, О. Є. Іванашко // Проблеми сучасної психології. - 2015. - Вип. 27. - С. 117-127. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pspl_2015_27_12 | ||
| 3. | 
Іванашко О. Є. Соціально-психологічна адаптація особистості в умовах інклюзивної освіти [Електронний ресурс] / О. Є. Іванашко, Н. К. Вічалковська // Психологія: реальність і перспективи. - 2015. - Вип. 4. - С. 107-110. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prp_2015_4_30 | ||
| 4. | 
Вічалковська Н. Психологічні умови активізації розвитку допитливості школярів-підлітків [Електронний ресурс] / Н. Вічалковська // Проблеми гуманітарних наук. Серія : Психологія. - 2015. - Вип. 35. - С. 287–298. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pgn_ps_2015_35_26 | ||
| 5. | 
Вічалковська Н. К. Формування позитивних відносин між субʼєктами інтегрованого навчання [Електронний ресурс] / Н. К. Вічалковська, О. Є. Іванашко // Психологічні перспективи. - 2014. - Вип. 23. - С. 54-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppst_2014_23_7 Розглянуто основні аспекти інтегрованого навчання, визначено умови успішного процесу інтеграції дітей з обмеженими можливостями, розглянуто моделі інтегрованого навчання. Відзначено потребу й користь інтегрованої освіти, позитивний вплив інтегрованої освіти на дітей з особливостями психофізичного розвитку. Проаналізовано також психологічну характеристику суб'єктів інтегрованого навчання, вивчено взаємини дітей дошкільного та молодшого шкільного віку з ровесниками, батьками, дорослими. Слід зазначити, що взаємини між суб'єктами інтегрованої освіти визначаються залежно від їх цілей і потреб. Потреби можуть бути різними: самоствердження, прийняття, отримання високих оцінок, освіти, виховання позитивних якостей особистості й інше, - які визначають і ставлення до інтегрованої освіти. Однак у процесі організації інтегрованого навчання і виховання виявлено суттєві проблеми. Для успішної роботи інтегрованих класів (груп) необхідно вивчити наявні проблеми та знайти шляхи їх вирішення. Одна з головних проблем, на нашу думку, полягає в труднощах становлення позитивних відносин між різними суб'єктами інтегрованої освіти. До суб'єктів інтегрованої освіти відносимо такі: діти з особливостями психофізичного розвитку; діти, що нормально розвиваються; батьки дітей з особливостями розвитку; батьки дітей, що нормально розвиваються; педагоги, які працюють в інтегрованих класах. Труднощі становлення відносин пов'язані з тим, що цілі різних суб'єктів інтегрованого навчання істотно різняться. Для створення спеціальних класів і класів інтегрованого навчання потрібна наявність у школі кваліфікованих фахівців, необхідних умов і обладнання, які дозволяють забезпечити сприятливий режим і організувати корекційно-розвивальний навчальний процес. Практичне значення дослідження полягає в тому, що отримані результати можуть слугувати для подальшого вдосконалення освітнього процесу в галузі інтегрованого навчання, зокрема для формування позитивних відносин між суб'єктами інтегрованого навчання. | ||
| 6. |
Вічалковська Н. К. Активізація самореалізації осіб вікової категорії 50+: ресурсний підхід [Електронний ресурс] / Н. К. Вічалковська, О. Є. Іванашко // Психологічні перспективи. - 2015. - Вип. 26. - С. 51-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppst_2015_26_7 Розглянуто результати дослідження психологічних особливостей осіб вікової категорії 50+, особливості прояву їхньої активності до самореалізації як динамічного утворення, що визначає ресурсні можливості розвитку людини та її здатності до оволодіння й продуктивного виконання різних видів діяльності, формування особистісних компетенцій, які розширюють економічні та соціальні можливості людей категорії 50+. Актуальність теми дослідження пов'язана із сучасними уявленнями про неперервність процесу розвитку особистості протягом життя, коли підвищений інтерес до цієї проблеми обумовлений демографічним старінням населення і пошуком глобальних світових стратегій оптимізації шляху світового співтовариства з окремою розробкою програм розвитку осіб вікової категорії 50+. Вивчення активізації самореалізації осіб вікової категорії 50+ пов'язане з організацією навчання дорослих у межах соціально-психологічної концепції неперервності навчання. Зроблено висновок, що активізація самореалізації осіб вікової категорії 50+ як творчо активного психологічного ресурсу залежить від таких чинників, як адаптація до нових умов життя в похилому віці, рівень рефлексії та збереженості активного психологічного ресурсу. Припускаємо, що способи адаптації залежать від індивідуально-психологічних особливостей. Особистісні характеристики виступають фактором успішності процесу адаптації літньої людини до пенсійного статусу. Важливими умовами повноцінного розвитку людини є її усвідомлене прагнення до максимально повного розкриття й реалізації власних потенційних можливостей, спроможність самостійно визначати свій життєвий шлях і досягати поставлених цілей. Водночас теорія особистісного росту й саморозвитку, заснована на тезах про позитивну природу людини, цінність кожної особистості, може розглядатися як моральний ідеал, необхідний сучасному українському суспільству. | ||
| 7. |
Вічалковська Н. К. Метафора як засіб соціалізації дітей молодшого шкільного віку [Електронний ресурс] / Н. К. Вічалковська, О. Є. Іванашко // Психологічні перспективи. - 2016. - Вип. 28. - С. 21-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppst_2016_28_5 Надано психологічний та науковий аналіз метафори. Визначено базові компоненти розуміння метафори молодшими школярами. Розуміння й розпізнавання метафори дітьми розглянуто в контексті співвідношення діяльності та її осмислення. Обгрунтовано положення про те, що діагностика розпізнавання метафори дітьми має включати не лише контроль правильності виконання деякої дії, а й контроль правильності обгрунтування й осмислення цієї дії. Проаналізовано експериментальні дослідження розуміння й розпізнавання метафор дітьми, котрі використовують тільки критерій правильності виконання дій. Експериментальні дані науковців свідчать про те, що, на відміну від розуміння, розпізнавання метафори викликає значні труднощі. Ці дані узгоджуються з відомим фактом більш пізнього усвідомлення і формування у дітей реальності мови та мовлення порівняно з реальністю предметів зовнішнього світу й дій з ними. Отже, метафора дисгармонує з багатьма параметрами і практичного, і наукового дискурсу. Водночас її використовують і в побуті, і в науці. Метафора узгоджується з експресивно-емоційною функцією практичної мови. Проте більш важливе друге її джерело: метафора відповідає здатності людини вловлювати та створювати подібність між надто різними індивідами й класами об'єктів. Серед засобів соціалізації особистості поглибленого наукового вивчення потребують ті з них, які можна цілеспрямовано вдосконалювати для ефективного застосування в навчально-виховному процесі в загальноосвітній школі, починаючи вже з перших класів. Адже діти молодшого шкільного віку мають специфічні труднощі соціалізації, постають перед проблемою адаптації до нової соціальної ролі, нового статусу, що є серйозним випробовуванням їх психічних та фізичних можливостей. | ||
| 8. |
Вічалковська Н. К. Психологічний зміст морального в контексті особистісного розвитку молодшого школяра [Електронний ресурс] / Н. К. Вічалковська, О. Є. Іванашко // Психологічні перспективи. - 2018. - Вип. 32. - С. 49-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppst_2018_32_7 Розкрито науково-практичне значення проблеми морального розвитку особистості. Індивід повинен виховуватися не просто як носій певної суми знань, а як справжній громадянин із властивою йому мораллю, високою культурою праці та поведінки. Тому особливої актуальності набуває питання особистісного розвитку школяра та створення психолого-педагогічних умов для формування його високої моральності. Моральні почуття, як і всі інші психічні явища дитини молодшого шкільного віку, формуються в процесі її навчальної, ігрової та трудової діяльності. Емоції в ставленні до людей є основою формування багатьох моральних почуттів дитини. Аналіз результатів експериментального дослідження засвідчив, що розвиток моральної поведінки учнів може успішно здійснюватися за певних психолого-педагогічних чинників, зокрема таких, як: суспільна потреба й необхідність в активності особистості, що визначається створенням таких умов навчально-виховної діяльності та спілкування, у яких учень є реальним суб'єктом власної діяльності; можливість самореалізації особистості в системі відносин "учитель-учень", "батьки-учень", "учень-учень"; характер емоційного ставлення до школи, оточуючих; комфортність та впевненість школяра в процесі навчально-виховної діяльності й міжособистісному спілкуванні. Для ефективного управління процесом формування моральності в молодших школярів вплив педагога повинен спрямовуватися як на розвиток вікових детермінант становлення моральних цінностей, так і на забезпечення таких психолого-педагогічних умов, які б стимулювали вільний вияв моральних поглядів у навчальній діяльності. Отже, висвітлення проблеми специфіки моралі - це той теоретичний ключ, котрий дає можливість охопити загальну своєрідність моральності - феномену як особистості, так і соціуму. Піднімати такі питання важливо ще й тому, що вони актуальні в контексті педагогічної психології, зокрема в організації навчального процесу, а також у психології значна кількість питань, які потребують розв'язання, стосуються проблеми морально-духовної культури. | ||
| 9. |
Вічалковська Н. К. Активізація розвитку допитливості школярів підліткового віку [Електронний ресурс] / Н. К. Вічалковська // Психологічні перспективи. - 2011. - Вип. 17. - С. 39-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppst_2011_17_7 Розкрито зміст поняття допитливості як системної якості особистості, що забезпечує її пізнавальну активність, готовність до засвоєння нової інформації. Надано узагальнену характеристику особливостей допитливості. Визначено її психологічну структуру в учнів-підлітків і розкрито рівні розвитку за показниками інтенсивності та варіативності. Виділено та описано психолого-педагогічні умови та засоби активізації розвитку допитливості школярів. Розроблено та апробовано діагностичну процедуру, спрямовану на вивчення її динаміки за умов навчального процесу, а також комплексну програму "Активізація розвитку допитливості школярів у процесі учбової діяльності". На підставі результатів досліджень обгрунтовано вплив засобу метафори на розвиток допитливості учнів під час вивчення ними предметів не лише гуманітарного, але й природничо-математичного циклів. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |