Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (7) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Гаврецький А$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 13 Представлено документи з 1 до 13 |
|||
| 1. | 
Ларін О. С. Патогенез пресорних виразок у хворих на цукровий діабет і можливості їх профілактики [Електронний ресурс] / О. С. Ларін, Є. В. Таран, Т. Ю. Юзвенко, О. Я. Гирявенко, А. І. Гаврецький // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2012. - № 1. - С. 58-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2012_1_12 | ||
| 2. | 
Саволюк С. І. Ангіопластика та стентування у хворих з критичною ішемією нижніх кінцівок за наявності ураження артерій клубово-стегнового сегмента [Електронний ресурс] / С. І. Саволюк, Д. В. Щеглов, О. Л. Нікішин, І. В. Альтман, М. І. Музь, С. В. Верещагин, А. І. Гаврецький // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2015. - № 4. - С. 68-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2015_4_10 Мета роботи - покращити результати лікування хворих з критичною ішемією нижніх кінцівок (КІНК). Ендоваскулярні втручання виконано у 8-ми хворих з КІНК за мультифокального ураження із залученням клубово-стегнового сегмента. Чоловіків було 6, жінок - 2. Середній вік пацієнтів - (67,0 +- 4,3) року. У 4-х хворих виявлено гнійно-некротичні ураження стопи, які потребували хірургічного втручання. Аксилярний артеріальний доступ застосовано у 5-ти хворих, стегновий ретроградний контралатеральний - у 2-х. В 1-го пацієнта втручання виконано двохетапно іпсилатерально стегновим ретроградним та антеградним доступом. У 4-х хворих проведено втручання на клубовому, стегново-підколінному та гомілковому сегменті, ще у 4-х - на клубовому та стегново-підколінному сегменті. У всіх випадках застосовано ангіопластику. У 6-ти хворих також виконано стентування у клубово-стегновому сегменті. Ангіографічного та клінічного ефекту досягнуто в усіх випадках. В 1-му випадку ангіопластика поверхневої стегнової артерії була невдалою внаслідок кальцинозу, однак за рахунок успішної ангіопластики у клубовому сегменті досягнуто позитивного клінічного ефекту. У хворих з гнійно-некротичними ураженнями стопи у подальшому виконано некректомію, яку в 3-х випадках доповнили аутодермопластикою. У пізні строки ампутацію на рівні гомілки проведено в 1-го пацієнта, на рівні стегна - теж в 1-го. Висновки: перший досвід використання ендоваскулярних втручань для лікування хворих з КІНК за мультифокального ураження із залученням клубово-стегнового сегмента свідчить про перспективність методу. | ||
| 3. | 
Нікишін О. Л. Ендоваскулярна реваскуляризація у хворих з критичною ішемією нижніх кінцівок за наявності ураження артерій клубово-стегнового сегменту [Електронний ресурс] / О. Л. Нікишін, І. В. Альтман, Д. В. Щеглов, С. І. Саволюк, М. І. Музь, С. В. Верещагін, А. І. Гаврецький // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2016. - Вип. 25. - С. 509-515. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2016_25_81 Мета роботи - покращання результатів лікування хворих з критичною ішемією нижніх кінцівок (КІНК). Ендоваскулярні втручання у хворих з КІНК за мультифокального ураження з залученням клубово-стегнового сегмента (КСС) було виконано у 8-ми хворих, з них чоловіків - 6, а жінок - 2. Середній вік пацієнтів складав 67 +- 4,3 роки. У 4-х хворих були гнійно-некротичні ураження стопи, що потребували хірургічного втручання. Черезаксілярний артеріальний доступ виконувався у 5-ти хворих, черезстегновий ретроградний контралатеральний - у 2-х, у 1-го хворого - втручання виконувалося двохетапно іпсилатерально черезстегновим ретроградним та антеградним доступом. У 4-х пацієнтів здійснено втручання на клубовому, стегново-підколінному та гомілковому сегменті та ще у 4-х - на клубовому та стегново-підколінному сегменті. В усіх випадках виконувалася ангіопластика, у 6-х хворих також виконувалося стентування у КСС. Ангіографічний та клінічний ефект було досягнуто в усіх випадках. В першому випадку ангіопластика поверхневої стегнової артерії була невдала внаслідок кальцинозу, однак, за рахунок успішної ангіопластики у клубовому сегменті був досягнутий позитивний клінічний ефект. У хворих з гнійно-некротичними ураженнями стопи в подальшому виконувалася некректомія, що в 3-х випадках доповнювалася аутодермопластикою. У пізні строки ампутація на рівні гомілки була у 1-го пацієнта, у 1-го - на рівні стегна. Висновки: перший досвід використання ендоваскулярних втручань для лікування хворих з КІНК у разі мультифокального ураження з залученням КСС свідчить про перспективність даного методу. | ||
| 4. | 
Гульчій М. В. Особливості профілактики та лікування поверхневих травм при цукровому діабеті [Електронний ресурс] / М. В. Гульчій, А. І. Гаврецький, К. О. Замолотова, Є. В. Таран // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2012. - Вип. 32. - С. 300-306. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2012_32_50 | ||
| 5. |
Гаврецький А. І. Використання напівжорстких іммобілізуючих розвантажувальних пов’язок у лікуванні нейропатичних виразок підошовних поверхонь стоп при синдромі діабетичної стопи [Електронний ресурс] / А. І. Гаврецький, А. А. Воронко, Є. В. Таран, К. О. Замолотова, О. Т. Лісевич // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2015. - Вип. 43. - С. 331-337. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2015_43_40 | ||
| 6. |
Щеглов Д. В. Ендоваскулярне лікування ішемії нижніх кінцівок з синдромом діабетичної стопи [Електронний ресурс] / Д. В. Щеглов, В. І. Паламарчук, О. Я. Нікішин, А. І. Гаврецький, І. Н. Кравець // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2015. - Вип. 43. - С. 338-343. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2015_43_41 | ||
| 7. |
Гаврецький А. І. Основи лікування ускладнень синдромудіабетичної стопи іммобілізуючими розвантажувальними пов’язками з урахуванням комплексу біомеханічних порушень нижніх кінцівок (огляд літератури) [Електронний ресурс] / А. І. Гаврецький // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2015. - Вип. 44(1). - С. 87-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2015_44(1)__15 | ||
| 8. |
Нікішин О. Л. Актуальні питання використання стентування у лікуванні критичної ішемії нижніх кінцівок [Електронний ресурс] / О. Л. Нікішин, М. І. Музь, А. І. Гаврецький, І. В. Альтман, С. І. Саволюк // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2017. - № 4. - С. 23-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2017_4_5 Критична ішемія нижніх кінцівок (КІ НК) - небезпечний для життя стан, який часто призводить до інвалідізації та смерті. Одним із можливих шляхів оптимізації ендоваскулярного лікування КІ НК є використання стентів. Наведено результати низки метааналізів досліджень використання різних типів стентів у різних сегментах аретеріального русла НК, порівняння стентування з іншими методами хірургічного та ендоваскулярного лікування. Застосування стентів з медикаментозним покриттям у стегново-підколінному сегменті поліпшує результати лікування КІ НК у порівнянні з іншими методами реваскуляризації. Рекомендовано імплантацію стентів з медикаментозним покриттям у гомілковому сегменті у разі коротких локальних уражень. | ||
| 9. |
Гаврецький А. І. Основні предиктори утворення виразок у пацієнтів з діабетичною периферичною полінейропатією [Електронний ресурс] / А. І. Гаврецький, Ю. В. Білокур, Є. В. Таран // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2017. - Вип. 49(2). - С. 235-242. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2017_49(2)__28 | ||
| 10. |
Щеглов Д. В. Ендоваскулярне лікування хворих з критичною ішемією нижніх кінцівок та синдромом діабетичної стопи [Електронний ресурс] / Д. В. Щеглов, О. Я. Нікішин, А. І. Гаврецький, М. М. Чепурна // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2017. - Вип. 49(2). - С. 286-292. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2017_49(2)__34 | ||
| 11. |
Нікішин О. Л. Ендоваскулярні втручання при ураженнях стегново-підколінного сегмента типу С і D за класифікацією TASC II [Електронний ресурс] / О. Л. Нікішин, М. І. Музь, А. І. Гаврецький, І. В. Альтман, С. І. Саволюк // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2018. - № 2. - С. 69-76 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2018_2_10 Для прямої реваскуляризації при критичній ішемії нижніх кінцівок використовують ендоваскулярні, відкриті хірургічні та гібридні втручання. Показання до використання певних методів операцій є предметом дискусії. У 2007 р. було прийнято TransAtlantic Inter Society Consensus for the Management of Peripheral Arterial Disease (TASC II), в якому наведено показання до ендоваскулярного та хірургічного лікування уражень периферичних артерій. Як свідчить клінічна практика, багато пацієнтів з критичною ішемією нижніх кінцівок мають ураження судинного русла типу С і D за класифікацією TASC II, які потребують хірургічного втручання. З різних причин у пацієнтів може не бути альтернативи у вигляді відкритої операції і ендоваскулярне втручання - єдиний можливий спосіб реваскуляризації. Наведено результати порівняльних досліджень ендоваскулярних та відкритих хірургічних методів для реваскуляризації у стегново-підколінному сегменті, зокрема у разі уражень типу С і D. Незважаючи на рекомендації щодо використання ендоваскулярних та хірургічних методів залежно від типу ураження за класифікацією TASC II, немає доказів переваги тих чи тих методів реваскуляризації стегново-підколінного сегмента. Для визначенння місця різних методів реваскуляризації у лікуванні пацієнтів з ураженнями стегново-підколінного сегмента необхідно провести великі рандомізовані дослідження впливу на результати лікування розташування зони судинного ураження, ступеня захворювання, наявності та локалізації гнійно-некротичних уражень, супутньої патології. | ||
| 12. | 
Гаврецький А. І. Значення розвантажувальних методів при біомеханічних порушеннях в патогенезі діабетичної стопи (огляд літератури) [Електронний ресурс] / А. І. Гаврецький // Військова медицина України. - 2017. - Т. 17, № 1. - С. 49-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vmuk_2017_17_1_9 | ||
| 13. |
Нікішин О. Л. Використання стентів із медикаментозним покриттям у лікуванні оклюзійно-стенотичних уражень поверхневої стегнової артерії [Електронний ресурс] / О. Л. Нікішин, І. В. Альтман, І. І. Аль-Кашкиш, А. І. Гаврецький, С. І. Саволюк, М. І. Музь // Українська інтервенційна нейрорадіологія та хірургія. - 2022. - № 3. - С. 38-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2022_3_7 Мета роботи - проаналізувати результати ендоваскулярної реваскуляризації стегново-підколінного сегмента за допомогою стентів з лікувальним покриттям. Ендоваскулярні втручання виконано 23 пацієнтам з оклюзійно-стенотичними ураженнями поверхневої стегнової артерії (ПСА). Використовували стенти з лікувальним покриттям на основі паклітакселу. Чоловіків було 10 (43,5 %), жінок - 13 (56,5 %). Середній вік пацієнтів - (<$E66,0~symbol С~3,5>) року. Пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу та діабетичною ангіопатією було 16 (69,6 %), з облітерувальним атеросклерозом артерій нижніх кінцівок - 7 (23,4 %). Критичну ішемію нижніх кінцівок діагностовано у 18 (56,5 %) випадках, переміжну кульгавість - у 5 (21,7 %). Ізольоване ураження стегново-підколінного сегмента зафіксовано у 3 (13,4 %) пацієнтів, ураження клубового і стегново-підколінного сегментів - у 4 (17,4 %), ураження стегново-підколінного та гомілкового сегментів - у 16 (69,6 %). Технічно успішними були 20 (86,6 %) запланованих операцій стентування ПСА. Із післяопераційних ускладнень у 3 (13,04 %) пацієнтів зафіксовано гематоми місця пункції, які не потребували хірургічного лікування. У 6 (26,1 %) пацієнтів спостерігали ознаки репефузійного синдрому, які купірували за допомогою консервативного лікування. За період дослідження (3 міс) не виявлено випадки реоклюзії або клінічно значущих рестенозів на рівні стенту. В 1 (5 %) випадку зареєстровано гемодинамічно значущій стеноз ПСА поза імплантованим стентом. Пацієнтці успішно виконано ангіопластику стенозу ПСА. "Великих" ампутацій за період дослідження не було. "Малі" ампутації на стопі виконано 7 (35 %) пацієнтам з діабетичною гангреною, в яких ендоваскулярна реваскуляризація стегново-підколінного та гомілкового сегментів була етапом хірургічного лікування. Висновки: імплантація стентів з медикаментозним покриттям є ефективним методом ендоваскулярної реваскуляризації при ураженнях ПСА. Для порівняння результатів імплантації стентів з медикаментозним покриттям з іншими методами реваскуляризації при ураженнях стегново-підколінного сегмента необхідно накопичити більше даних та збільшити тривалість спостереження. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |