Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (4) | Журнали та продовжувані видання (3) | Реферативна база даних (17) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Гельмбольдт В$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 26 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Гельмбольдт В. О. Гексафторосиликаты с гетероциклическими катионами: физико-химические свойства и фармакологическая активность [Електронний ресурс] / В. О. Гельмбольдт, В. Е. Кузьмин, В. Ю. Анисимов, О. В. Продан // Одеський медичний журнал. - 2013. - № 1. - С. 6-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2013_1_2 | |||
| 2. |
Гельмбольдт В. О. Гидролиз гексафторосиликатов аммония, карбоксипиридиния и дипиридиния [Електронний ресурс] / В. О. Гельмбольдт, В. Ю. Анисимов, О. В. Продан // Одеський медичний журнал. - 2013. - № 2. - С. 20-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2013_2_6 | |||
| 3. | 
Хома Р. Е. Спектральные характеристики продуктов взаимодействия оксида серы (IV) с водными растворами N-алкилированных производных моноэтаноламина [Електронний ресурс] / Р. Е. Хома, А. А. Эннан, А. В. Мазепа, В. О. Гельмбольдт // Вопросы химии и химической технологии. - 2013. - № 1. - С. 136-138. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vchem_2013_1_28 | |||
| 4. |
Хома Р. Е. Спектральные характеристики продуктов взаимодействия оксида серы(IV) с водными растворами этаноламинов [Електронний ресурс] / Р. Е. Хома, В. О. Гельмбольдт, Л. В. Короева, А. А. Эннан, А. В. Мазепа, Ю. Э. Брусиловский // Вопросы химии и химической технологии. - 2012. - № 1. - С. 133-136 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vchem_2012_1_30 | |||
| 5. |
Продан О. В. Оцінка біологічної активності функціоналізованих піридинів і дипіридинів як потенційних компонентів карієспротекторних агентів [Електронний ресурс] / О. В. Продан, В. Ю. Анісімов, В. Є. Кузьмін, В. О. Гельмбольдт // Одеський медичний журнал. - 2015. - № 3. - С. 25-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2015_3_7 | |||
| 6. | 
Анісімов В. Ю. Обґрунтування вибору гелеутворювача до складу гелю карієспрофілактичної дії [Електронний ресурс] / В. Ю. Анісімов, В. О. Гельмбольдт, Н. П. Половко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(1). - С. 458-462. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(1)__74 | |||
| 7. | 
Лепский В. В. Оценка кариеспрофилактической эффективности "Ониевых" гексафторосиликатов в эксперименте [Електронний ресурс] / В. В. Лепский, В. Ю. Анисимов, О. В. Продан, В. О. Гельмбольдт // Вісник стоматології. - 2015. - № 2. - С. 10-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSL_2015_2_5 Показано, что использование в эксперименте на крысах гексафторосиликатов существенно улучшает у животных биохимические параметры пульпы зубов и ее минерализующую способность, снижает глубину и число кариозных поражений зубов, обеспечивает кариеспрофилактическую эффективность до 80 %. | |||
| 8. |
Анисимов В. Ю. Кариеспрофилактическая эффективность и безвредность разных доз цетилпиридиния гексафторсиликата [Електронний ресурс] / В. Ю. Анисимов, А. П. Левицкий, В. О. Гельмбольдт // Одеський медичний журнал. - 2016. - № 2. - С. 12-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2016_2_3 | |||
| 9. |
Анісімов В. Ю. Оцінка гострої токсичності цетилпіридинію гексафторосилікату [Електронний ресурс] / В. Ю. Анісімов, О. В. Продан, В. О. Гельмбольдт, О. Л. Тимчишин // Одеський медичний журнал. - 2016. - № 1. - С. 30-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2016_1_8 | |||
| 10. | 
Шишкін І. О. Деякі властивості гексафторосилікатів 3,5-дизаміщених похідних 1,2,4-триазолу [Електронний ресурс] / І. О. Шишкін, В. Ю. Анісімов, В. О. Гельмбольдт // Фармацевтичний часопис. - 2016. - № 4. - С. 21-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Phch_2016_4_7 | |||
| 11. | 
Анісімов В. Ю. Удосконалення складу карієспрофілактичного гелю [Електронний ресурс] / В. Ю. Анісімов, В. О. Гельмбольдт, Н. П. Половко, О. П. Стрілець // Український біофармацевтичний журнал. - 2018. - № 2. - С. 26-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2018_2_7 Профілактика карієсу передбачає комплекс заходів, спрямованих на попередження хвороби століття та зміцнення захисних сил організму. Ефективний метод захисту зубів - мінералізація і фторування емалі. Фармакологічні дослідження показали більш високу карієспрофілактичну ефективність "онієвих" гексафторосилікатів у порівнянні з NаF. Мета роботи - вивчення антимікробної дії дослідних зразків для удосконалення складу гелю карієспрофілактичної дії з октенідингексафторосилікатом (О-ГФС). В якості обєкту дослідження використовували гелі з О-ГФС. Антимікробну активність гелів вивчали in vitro методом дифузії в агар (метод "колодязів"). Для візуального вивчення однорідності гелів використовували біолюмінесцентний мікроскоп "Люмам-Р1" (РФ). Мікробіологічними дослідженнями встановлена наявність широкого спектра антимікробної дії дослідних зразків, інтенсивність якої підвищується при додавання ефірних олій. Введення ефірних олій обумовлює додавання співрозчинників або солюбілізаторів. Мікроскопічними дослідженнями показана необхідність застосування ПЕГ-400 ГРО, який в концентрації 0,5 та 0,75 % або полісорбату-80 в концентрації 1 % забезпечують розчинення ефірних олій та прозорість гелю. Висновки: гелі з октенідингексафторосилікатом володіють широким спектром антимікробної дії, яка зростає при введенні ефірних олій. Використання солюбілізаторів сприяє розчиненню ефірних олій та отриманню прозорих гелів. | |||
| 12. |
Зубков С. В. Комплексы железа(II) с аминогуанизоном изатина и нитроаминогуанизоном изатина [Електронний ресурс] / С. В. Зубков, А. В. Мазепа, В. О. Гельмбольдт // Вопросы химии и химической технологии. - 2018. - № 3. - С. 25-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vchem_2018_3_6 | |||
| 13. |
Шишкін І. О. Гостра токсичність 4-карбоксиметилпіридинію гексафторосилікату [Електронний ресурс] / І. О. Шишкін, О. Л. Тимчишин, В. О. Гельмбольдт // Фармацевтичний часопис. - 2018. - № 3. - С. 80-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Phch_2018_3_13 | |||
| 14. | 
Гельмбольдт В. О. Амонієві гексафторосилікати: новий тип антикарієсних агентів [Електронний ресурс] / В. О. Гельмбольдт, В. Ю. Анісімов // Фармацевтичний журнал. - 2018. - № 5-6. - С. 48-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2018_5-6_8 | |||
| 15. |
Гельмбольдт В. О. Розчинність 2-, 3-, 4-карбоксиметилпіридинію, 2-аміно-4,6-дигідроксипіримідинію та октенідину гексафторосилікатів [Електронний ресурс] / В. О. Гельмбольдт, І. О. Шишкін // Фармацевтичний часопис. - 2019. - № 1. - С. 5-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Phch_2019_1_3 | |||
| 16. |
Анісімов В. Ю. Карієспрофілактична і пародонтопротекторна дія октенідину гексафторосилікату у щурів, які отримували карієсогенний раціон [Електронний ресурс] / В. Ю. Анісімов, І. О. Шишкін, А. П. Левицький, В. О. Гельмбольдт // Фармацевтичний журнал. - 2019. - № 3. - С. 86-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2019_3_12 В останні роки як перспективні антикарієсні агенти активно вивчають амонію гексафторосилікат і гексафторосилікати органічних амонієвих катіонів, які демонструють певні переваги у порівнянні з традиційно використовуваними сполуками фтору. Раніше було показано, що гексафторосилікати з бактерицидними катіонами хлоргексидину, полігексаметиленгуанідину і цетилпіридинію ефективно зменшують кількість і глибину каріозних уражень зубів у щурів та одночасно суттєво поліпшують біохімічні показники пульпи зубів. Мета дослідження - вивчення карієспрофілактичної і пародонтопротекторної ефективності октенідину гексафторосилікату. Досліджувані препарати наносили на зуби та ясна щурів у складі фітогелю на основі Na-солі карбоксиметилцелюлози. У пульпі різців визначали активність лужної та кислої фосфатаз, еластази, лізоциму та розраховували мінералізуючий індекс. Підраховували кількість і глибину каріозних уражень зубів та обчислювали карієспрофілактичну ефективність. У яснах визначали рівень малонового діальдегіду, активність еластази, каталази, лізоциму та уреази. Розраховували ступінь дисбіозу і антиоксидантний-прооксидантний індекс. Визначали ступінь атрофії альвеолярного відростку та розраховували пародонтопротекторну ефективність. Показано вплив октенідину гексафторосилікату на ураженість зубів щурів, які одержували карієсогенний раціон. Встановлено, що октенідину гексафторосилікат має карієспрофілактичну дію, про що свідчить його більш сильний, у порівнянні з NaF, противокаріозний ефект. Результати визначення глибини каріозних уражень у пульпі різців та активності фосфатаз показали, що октенідину гексафторосілікат достовірно підвищує активності лужної і кислої фосфатаз, але практично не впливає на показники мінералізуючого індексу. Октенідину гексафторосилікат достовірно підвищує в пульпі активність еластази та знижує активність лізоциму. Карієспрофілактична ефективність октенідину гексафторосилікату вища, ніж аналогічний показник для NaF більш ніж в 1,7 разу. В яснах щурів октенідину гексафторосилікат спричиняє достовірне зниження маркера запалення - еластази. Ступінь дисбіозу в яснах щурів, які одержували карієсогенний раціон, збільшується в 1,73 разу і знижується практично до рівня інтактних щурів після аплікацій гелю з октенідином гексафторосилікатом і навпаки, активність каталази і антиоксидантний-прооксидантний індекс суттєво знижуються за карієсогенного раціону, а у разі аплікації гелю підвищуються до показників інтактних щурів. Показано, що сахарозна дієта достовірно збільшує ступінь атрофїї (на 31 %), а октенідину гексафторосилікат знижує ступінь атрофії на 17 %. Встановлено, що октедідину гексафторосилікат має значну (54,7 %) пародонтопротекторну ефективність. Одержані результати вивчення властивостей октенідину гексафторосилікату свідчать про його досить високу карієспрофілактичну ефективність і пародонтопротекторну дію, що надає змогу віднести його до потенційних засобів лікування та профілактики карієсу і захворювань пародонта. | |||
| 17. |
Приступа Б. В. Оцінка протизапальної активності 2-,3-,4-карбоксиметилпіридинію гексафторосилікатів на каррагінановій моделі запалення [Електронний ресурс] / Б. В. Приступа, І. О. Шишкін, Я. В. Рожковський, В. О. Гельмбольдт // Фармацевтичний журнал. - 2019. - № 4. - С. 82-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2019_4_11 | |||
| 18. |
Гельмбольдт В. О. Прогноз біологічної активності і ліпофільності деяких похідних піридину як компонентів антикарієсних агентів [Електронний ресурс] / В. О. Гельмбольдт, І. В. Литвинчук, І. О. Шишкін, Л. М. Огніченко, В. Є. Кузьмін // Фармацевтичний журнал. - 2020. - Т. 75, № 2. - С. 79-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2020_75_2_10 В останні роки було виявлено високу карієспрофілактичну ефективність амонієвих гексафторосилікатів із біологічно активними катіонами. У разі використання амонієвих гексафторосилікатів із біологічно активними катіонами виникає потенційна можливість посилення антикарієсної дії фторвмісного аніону в результаті вкладу ефектів катіонів, наприклад протизапальної дії. Мета роботи - віртуальний аналіз біологічної активності і ліпофільності похідних піридину, що містять фармакофори, пов'язані з протизапальною активністю, як можливих кандидатів для синтезу амонієвих гексафторосилікатів із біологічно активними катіонами як антикарієсних агентів. Об'єкт дослідження - комерційно доступні похідні піридину (база даних PubChem), які містять фармакофорні групи - залишки оцтової, пропіонової, фенілоцтової кислот, наявність яких пов'язують із проявом протизапальної активності. Оцінювання потенційної біологічної активності сполук було проведено з використанням програми PASS 2017 Professional. Значення ліпофільності logP піридинів розраховували з використанням пакетів програм ALOGPS, KowWin, моделі QSPR. Встановлено, що в ряду похідних оцтової кислоти найбільша ймовірність наявності протизапальної активності (Pa) очікується для ізомерних піридиноцтових кислот - спостерігається відносне збільшення значень Pa в ряду 2-, 3-, 4-ізомер (Pa = 0,454, 0,506, 0,537 відповідно). Введення другого замісника в піридиновий цикл (атоми фтору, брому, хлору, CF | |||
| 19. |
Хома Р. Є. Синтез і спектральні характеристики сульфіту трис(гідроксиметил)метиламоніуму [Електронний ресурс] / Р. Є. Хома, В. О. Гельмбольдт, А. А. Еннан, В. М. Баумер, Р. М. Длубовський, С. В. Водзінський // Питання хімії та хімічної технології. - 2020. - № 4. - С. 172-176. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vchem_2020_4_24 | |||
| 20. |
Гельмбольдт В. О. Амонієві гексафторосилікати як потенційні антикарієсні агенти: проблема вибору катіона [Електронний ресурс] / В. О. Гельмбольдт, І. В. Литвинчук // Фармацевтичний журнал. - 2021. - Т. 76, № 2. - С. 11-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2021_76_2_4 В останнє десятиліття як агентів антикарієсної дії активно вивчають амонію гексафторосилікат (АГФС) і амонію гексафторосилікати з біологічно активними катіонами (АГБАК), які мають певні переваги перед традиційними фторидними препаратами. Зокрема, важливою особливістю дії АГФС є його здатність спричиняти пролонговану оклюзію тубул дентину осадом кальцію фториду; за використання АГБАК виникає можливість посилення антикарієсної активності субстанції за рахунок фармакологічного потенціалу катіона. Мета обзору - аналіз впливу ефектів катіона на фізико-хімічні властивості і біологічну активність амонієвих гексафторосилікатів як потенційних антикарієсних агентів. Методи дослідження - бібліосемантичний, контент-аналіз. Звернено увагу на особливість будови АГБАК: структури солей формуються на основі систем міцних міжіонних H-зв'язків, переважно типу NH - F, які мають суттєвий вплив на властивості гексафторосилікатів у кристалічному стані і їх поведінку в розчинах. Продемонстровано нетривіальний характер зміни розчинності у воді АГБАК із гетероциклічними та ароматичними катіонами, що полягає у зменшенні розчинності зі збільшенням числа гідрофільних фрагментів у структурі катіонів. Побудовано адекватні 2D QSPR моделі для інтерпретації та віртуального скринінгу розчинності у воді АГБАК. Деталізовано облік впливу H-зв'язків на розчинність АГБАК, виявлено структурні фрагменти катіонів, що проявляють "гідрофобний ефект". Припущено, що процес гідролізу АГБАК у водних розчинах може стимулюватися подовженням частини зв'язків Si - F аніона за рахунок ефектів H-зв'язків. Показано, що термічна стабільність АГБАК із піридинієвими катіонами симбатно корелює з кількістю сильных і середніх H-зв"язків у структурах солей. Вплив фармакологічних ефектів катіона на біологічну активність АГБАК проявляється у формі збільшення карієспрофілактичної ефективності АГБАК у порівнянні з аналогічною дією АГФС. Спроби встановити взаємозв'язок між антикарієсною активністю АГБАК і певною фармакологічною дією катіона призвели до неоднозначних результатів. Це, очевидно, відображає складний механізм впливу біологічної активності катіона на карієспрофілактичну ефективність гексафторосилікатів, що не зводиться до якогось одного, можливо і домінуючого, виду активності. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |