Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Журнали та продовжувані видання (1) | Реферативна база даних (21) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Глоба М$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 42 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Глоба М. В. Застосування інтраопераційної мікросудинної допплерографії при хірургічному лікуванні артеріальної аневризми головного мозку [Електронний ресурс] / М. В. Глоба, С. О. Литвак // Клінічна хірургія. - 2013. - № 10. - С. 24–28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2013_10_8 Оцінено можливості та результати застосування інтраопераційної мікросудинної допплерографії (ІМДГ) у випадку мікрохірургічного виключення артеріальної аневризми (АА) головного мозку (ГМ). Дослідження проведено під час оперативного втручання у 30 хворих у разі гострого порушення кровообігу ГМ за геморагічним типом внаслідок розриву АА, 23 з яких оперовано у гострому періоді (1 - 14-та доба), 7 - у ранньому відновному періоді (після 30-ї доби). Інтраопераційна експрес-оцінка кровотоку дозволила своєчасно діагностувати та коригувати деякі типові технічні ускладнення, зокрема, неповне виключення АА з кровотоку, стенозування просвіту артерії, що несе аневризму, після її кліпування; об'єктивізувати вазоспазм сегментів артерій у хворих, оперованих у гострому періоді крововиливу, діагностувати реактивний вазоспазм під час маніпуляцій на артеріях. Одужали 82,6 % пацієнтів, оперованих у гострому періоді субарахноїдального крововиливу, та 100 % - у ранньому відновному періоді. Використання ІМДГ забезпечує об'єктивізацію, спрощує інтраопераційну оцінку радикальності виключення АА ГМ та прохідності відповідних сегментів артерій у зоні оперативного втручання, що сприяє зменшенню частоти ішемічних ускладнень та позитивно впливає на результати лікування. | |||
| 2. | 
Мороз В. В. Вимкнення гігантської аневризми кавернозного відділу внутрішньої сонної артерії шляхом імплантації потоконаправляючого інтракраніального стента Silk [Електронний ресурс] / В. В. Мороз, О. А. Цімейко, І. І. Скорохода, М. В. Глоба, Ю. П. Терницька // Український нейрохірургічний журнал. - 2011. - № 3. - С. 71-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2011_3_15 | |||
| 3. |
Литвак С. О. Клінічне спостереження хірургічного лікування аневризми задньої мозкової артерії [Електронний ресурс] / С. О. Литвак, В. В. Мороз, М. В. Глоба // Український нейрохірургічний журнал. - 2012. - № 3. - С. 69-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2012_3_15 | |||
| 4. |
Чеботарьова Л. Л. Клініко-нейрофізіологічна оцінка когнітивних функцій у хворих за хронічної ішемії головного мозку в період відновлення після хірургічного втручання [Електронний ресурс] / Л. Л. Чеботарьова, І. В. Степаненко, М. В. Глоба, О. С. Солонович, Л. М. Сулій // Український нейрохірургічний журнал. - 2014. - № 1. - С. 10-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2014_1_4 | |||
| 5. |
Цимейко О. А. Анализ корреляций показателей гомеостаза и церебрального кровотока у больных с ишемическим поражением мозга [Електронний ресурс] / О. А. Цимейко, М. В. Глоба, Г. М. Яхненко, Н. В. Гужовская // Український нейрохірургічний журнал. - 2000. - № 1. - С. 48-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2000_1_12 | |||
| 6. |
Цімейко О. А. Допплерографічна оцінка церебрального кровотоку у хворих з білатеральним каротидним стенозом при плануванні хірургічного лікування [Електронний ресурс] / О. А. Цімейко, М. В. Глоба // Український нейрохірургічний журнал. - 2001. - № 4. - С. 116-121. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2001_4_20 | |||
| 7. |
Цімейко О. А. Прогнозування результатів хірургічного лікування порушення мозкового кровообігу, спричиненого оклюзійно-стенотичним ураженням магістральних артерій голови та шиї [Електронний ресурс] / О. А. Цімейко, Л. П. Чепкий, М. В. Глоба // Український нейрохірургічний журнал. - 2002. - № 4. - С. 67-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2002_4_15 | |||
| 8. |
Вишневская Л. А. Реанимационно-анестезиологическая помощь при неотложных состояниях у детей с нейрохирургической патологией [Електронний ресурс] / Л. А. Вишневская, М. В. Глоба // Український нейрохірургічний журнал. - 2005. - № 3. - С. 57-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2005_3_43 | |||
| 9. |
Глоба М. В. Роль ультрасонографії в діагностиці та визначенні хірургічної тактики при гіпертонічній ангіопатії магістральних церебральних артерій [Електронний ресурс] / М. В. Глоба, О. А. Цімейко, М. Р. Костюк // Український нейрохірургічний журнал. - 2006. - № 1. - С. 47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2006_1_82 | |||
| 10. | 
Глоба М. В. Значення оцінки функціональної активності головного мозку у хворих з аневризматичним субарахноїдальним крововиливом, ускладненим церебральним вазоспазмом, для діагностики та прогнозування відстроченої ішемії мозку [Електронний ресурс] / М. В. Глоба, В. В. Ващенко, Л. М. Сулій, А. С. Солонович // Український неврологічний журнал. - 2014. - № 1. - С. 45-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2014_1_9 Мета роботи - оцінити зміни функціональної активності головного мозку у хворих з різною тяжкістю церебрального вазоспазму (ЦВС) унаслідок аневризматичного субарахноїдального крововиливу (САК) та їх значення у комплексній діагностиці і прогнозуванні відтермінованих ішемічних ускладнень. У 52 хворих у гострий період аневризматичного САК зіставлено дані клініко-інструментальних досліджень з використанням комп'ютерної електроенцефалографії (ЕЕГ), ультрасонографії і дуплексного сканування магістральних артерій голови та шиї, мультиспіральної комп'ютерної томографії мозку. Встановлено, що біоелектрична активність мозку в гострий період САК характеризувалася загальномозковими змінами, наявністю поліморфної білатерально-синхронної активності різного ступеня вираження у більшості хворих. Частота виявлення патологічної повільно-хвильової активності збільшувалася із 42,8 % при помірному ступені тяжкості ЦВС до 68,4 % за вираженого ЦВС. ЕЕГ-зміни у хворих з вираженим ЦВС характеризувалися зниженням амплітуди та дезорганізованістю <$Ealpha>-ритму, грубим поліморфним характером <$Etheta>- та <$E delta>-активності. Розподіл типів ЕЕГ-змін у гострий період САК відрізнявся залежно від тяжкості ЦВС: під час вираженого ступеня спазму в 73,6 % випадків реєстрували III і IV типи, при помірному ступені - у 90,4 % випадків II та III типи. Встановлено достовірний зв'язок між реєстрацією IV типу ЕЕГ-змін і розвитком вогнищевих неврологічних порушень, формуванням вогнищ ішемії за даними мультиспіральної комп'ютерної томографії мозку. Висновки: до комплексу прогностичних чинників розвитку відтермінованих ішемічних порушень у хворих з аневризматичним САК, ускладненим ЦВС, доцільно включити зміни ЕЕГ, які відповідають IV типу. | |||
| 11. |
Глоба М. В. Дослідження цитокінового статусу у хворих у гострому періоді розриву інтракраніальної артеріальної аневризми [Електронний ресурс] / М. В. Глоба, М. І. Лісяний, О. А. Цімейко, Л. М. Бельська // Український нейрохірургічний журнал. - 2014. - № 3. - С. 55-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2014_3_12 | |||
| 12. |
Глоба М. В. Прогнозування ішемічних ускладнень церебрального вазоспазму при хірургічному лікуванні інтракраніальної аневризми у гострому періоді її розриву [Електронний ресурс] / М. В. Глоба // Клінічна хірургія. - 2014. - № 9. - С. 44–47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2014_9_13 З метою створення моделі прогнозування ішемічних ускладнень внаслідок церебрального вазоспазму (ЦВС) у 350 хворих у гострому періоді розриву інтракраніальної артеріальної аневризми (ІАА) досліджено інформативність деяких клініко-інструментальних показників шляхом математичної обробки даних. Прогностично значущими у виникненні ішемічних ускладнень ЦВС виявилися такі чинники: строки (3 - 14-та доба) від початку захворювання, тяжкий стан хворого під час госпіталізації, локалізація розриву у внутрішній сонній артерії, виконання операції у строки до 11 діб після розриву, наявність інтраопераційних ускладнень, виражений спазм у 3 сегментах артерій і більше до операції за даними ангіографії, виражений і критичний спазм після операції за даними ультразвукового дослідження (УЗД). Запропонована модель прогнозування відстрочених ішемічних ускладнень ЦВС мала чутливість 85 %, специфічність 75 %, що надало змогу використовувати її в лікувальній практиці. | |||
| 13. | 
Глоба М. В. Предиктори розвитку симптомного церебрального вазоспазму у хворих з аневризматичним субарахноїдальним крововиливом [Електронний ресурс] / М. В. Глоба // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(1). - С. 113-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(1)__18 Мета роботи - визначення прогностичних чинників ішемічних ускладнень церебрального вазоспазму (ВС) у разі аневризматичного субарахноїдального крововиливу (САК) за допомогою математичних методів обробки даних. Клініко-інструментальні обстеження проведено у 350 хворих з використанням СКТ мозку, церебральної ангіографії (ЦАГ), ультрасонографії (УС), за встановленими показами проведене мікрохірургічне виключення інтракраніальної аневризми. Використано клінічні шкали WFNS для САК та NIHSS. Математичну обробку даних проведено на базі алгоритму, заснованого на t-критерії Стіюдента в модифікації Н. М. Амосова та співавторів. За результатами математичного аналізу ролі низки клініко-інструментальних показників у розвитку ішемічних ускладнень церебрального ВС доведено прогностичну значимість наступних чинників: терміну від початку захворювання (3 - 11 доба), тяжкості стану під час поступлення в стаціонар (III ступінь за шкалою WFNS), локалізації розриву аневризми у внутрішній сонній артерії, терміну проведення операції від маніфестації САК (до 11 доби), наявності інтраопераційних ускладнень, реєстрації ВС до операції за даними ЦАГ, УС ознак вираженого та критичного ВС. Висновки: чинники ризику, для яких встановлено найбільшу прогностичну значимість (інформативність більше 2 балів) - наявність IV типу ВС за даними ЦАГ до операції, термін проведення операції до 11 доби від маніфестації САК, УС ознаки критичного ВС - можуть вважатись предикторами розвитку симптомного церебрального ВС та відстроченої ішемії мозку у хворих з аневризматичним САК. | |||
| 14. |
Глоба М. В. Вміст С–реактивного протеїну у пацієнтів у гострому періоді розриву внутрішньочерепної аневризми [Електронний ресурс] / М. В. Глоба, М. І. Лісяний, О. А. Цімейко, С. О. Літвак // Клінічна хірургія. - 2015. - № 3. - С. 29–31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2015_3_11 | |||
| 15. |
Глоба М. В. Зміни рівня цитокінів у хворих з аневризмальним субарахноїдальним крововиливом, ускладненим церебральним вазоспазмом [Електронний ресурс] / М. В. Глоба, М. І. Лісяний, О. А. Цімейко // Український неврологічний журнал. - 2014. - № 3-4. - С. 87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2014_3-4_24 | |||
| 16. |
Лисяный Н. И. Содержание нейроаутоантител в крови больных при геморрагическом и ишемическом мозговом инсульте [Електронний ресурс] / Н. И. Лисяный, Л. Н. Бельская, М. В. Глоба, О. А. Цимейко, М. О. Шкурко // Український неврологічний журнал. - 2014. - № 3-4. - С. 103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2014_3-4_50 | |||
| 17. |
Лисяный Н. И. Молекулы средней массы как показатель повреждения нервных клеток при остром нарушении мозгового кровообращения [Електронний ресурс] / Н. И. Лисяный, О. А. Цимейко, М. В. Глоба, Т. А. Лисяная, Л. Н. Бельская, М. О. Шкурко // Український неврологічний журнал. - 2014. - № 3-4. - С. 104-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2014_3-4_52 | |||
| 18. | 
Єлєйнік М. В. Клініко-неврологічні прояви розривів артеріальних аневризм, ускладнених ліквородинамічними порушеннями [Електронний ресурс] / М. В. Єлєйнік, С. О. Литвак, М. В. Глоба, М. Ю. Орлов // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2015. - № 1. - С. 74-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2015_1_11 | |||
| 19. |
Глоба М. В. Оцінка ендотеліальної функції у пацієнтів з аневризматичним субарахноїдальним крововиливом [Електронний ресурс] / М. В. Глоба, І. Г. Васильєва, О. І. Цюбко // Український неврологічний журнал. - 2015. - № 2. - С. 47-54 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2015_2_10 Мета роботи - дослідити зміни вмісту нітриту та ендотеліну-1 у пацієнтів з аневризматичним субарахноїдальним крововиливом (САК). Обстежено 31 пацієнта з церебральною артеріальною аневризмою, з них 23 - у гострий період САК унаслідок розриву аневризми, 8 - без розриву аневризми. Застосовано інструментальні методи обстеження (спіральна комп'ютерна томографія мозку, ультрасонографія, церебральна ангіографія). Вивчення вмісту нітриту у сироватці крові та цереброспінальній рідині проводили з використанням реактиву Грисса, рівня ендотеліну-1 у крові - за методом твердофазного імуноферментного аналізу з використанням діагностичних наборів реагентів DRG (США). Зразки матеріалу одержано у 1-шу - 3-тю та на 5 - 10-ту добу після крововиливу. До контрольної групи залучено 14 умовно здорових осіб. Встановлено достовірне підвищення вмісту нітриту в цереброспінальній рідині хворих із САК у перші 3 доби захворювання (<$Ep~<<~0,05>) у порівнянні з пацієнтами з нерозірваною аневризмою. Рівень нітриту в цереброспінальній рідині за САК знижувався у разі прогресування церебрального вазоспазму (<$Ep~<<~0,05>). Встановлено статистично значуще (<$Ep~<<~0,05>) збільшення вмісту нітриту в зразках крові хворих з несприятливими наслідками захворювання за шкалою виходів Глазго на 5 - 10-ту добу САК. Рівень ендотеліну-1 у сироватці крові хворих із САК був достовірно вищим у порівнянні з контрольною групою (<$Ep~<<~0,001>), збільшувався на 2-й тиждень САК, а також у разі прогресування церебрального вазоспазму. Виявлено обернено пропорційну кореляцію між рівнями нітриту й ендотеліну-1 у крові на 2-й тиждень САК та за розвитку помірного вазоспазму. Висновки: збільшення рівня нітриту в цереброспінальній рідині у перші 3 доби після САК може свідчити про підвищення продукції оксиду азоту в ранній період захворювання, а зниження вмісту нітриту в цереброспінальній рідині пацієнтів з вазоспазмом - про виснаження продукції оксиду азоту або недостатню активність NO-синтази. Підвищення вмісту нітриту в крові хворих з несприятливими наслідками захворювання відображує складні механізми регуляції продукції оксиду азоту у разі САК. Збільшення рівня ендотеліну-1 у хворих із САК, а також за прогресування вазоспазму підтверджує його роль у розвитку вазоконстрикторних реакцій. Обернено пропорційна кореляція між вмістом ендотеліну-1 і нітриту в крові свідчить про дисбаланс між вазоконстрикторними та вазодилататорними агентами у гострий період САК. | |||
| 20. |
Каменська О. І. Цитокіновий статус та нейроаутоімунні реакції у хворих з гострим порушенням мозкового кровообігу зрізними наслідками клінічного перебігу [Електронний ресурс] / О. І. Каменська, В. А. Руденко, М. В. Глоба // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(1). - С. 239-245. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(1)__41 Дані щодо стану імунної системи у випадку інсультів неоднозначні та потребують вивчення. Мета роботи - вивчити особливості змін прозапальних цитокінів і нейроаутоімунних реакцій гуморального типу у хворих з гострим порушенням мозкового кровообігу (ГПМК) за геморагічним типом. У 50-ти хворих з ГПМК за геморагічним типом з різними наслідками клінічного перебігу до та на 3-тю добу після хірургічного лікування проведено визначення прозапальних цитокінів в периферичній крові та рівня антитіл до нейроспецифічних білків - BPM, NSE та S-100. Результати дослідження демонструють у хворих з ГПМК за геморагічним типом підвищення у периферичній крові вмісту імунних комплексів. Підвищення рівня прозапальних цитокинів TNF-alpha та IL-6 у хворих з позитивним клінічним перебігом та вмісту IL-6 у хворих з летальним наслідком захворювання. За наявності синдрому системної запальної відповіді (ССЗВ) як в до так і в післяопераційному періоді виявляються високі рівні IL-6 та TNF-alpha. У разі відсутності ССЗВ високі рівні IL-6 та TNF-alpha в доопераційному періоді мають різну динаміку змін після хірургічного лікування. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |