Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (3)Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (33)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Гребініченко Г$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 39
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Слєпов О. К. 
Пренатальні фактори ризику виживання новонароджених з природженими діафрагмальними грижами [Електронний ресурс] / О. К. Слєпов, І. Ю. Гордієнко, О. П. Пономаренко, О. М. Тарапурова, В. П. Сорока, А. В. Величко, Г. О. Гребініченко // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2011. - Т. 1, № 1. - С. 77-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2011_1_1_19
Попередній перегляд:   Завантажити - 512.704 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Гордієнко І. Ю. 
Аналіз частоти і структури вродженої патології легенів, грудної клітки та діафрагми у плодів від вагітних групи високого риску [Електронний ресурс] / І. Ю. Гордієнко, О. М. Тарапурова, Г. О. Гребініченко, О. В. Нідельчук, В. Л. Весельський, А. О. Носко // Перинатология и педиатрия. - 2013. - № 3. - С. 5-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2013_3_3
Проаналізовано частоту і структуру вироджених вад розвитку (ВВР) легенів, грудної клітки та діафрагми плода, діагностованих у вагітних високого ризику, скерованих до відділення медицини плода ДУ "ІПАГ НАМН України" за 11 років. У відділенні медицини плода ДУ "ІПАГ НАМН України" за 2001 - 2011 рр. обстежено 34 787 вагітних жінок із групи високого ризику. Усього проведено 24 119 (69,3 %) первинних поглиблених ультразвукових досліджень (УЗД), а ВВР діагностовано у 3 329 (13,8 %) випадках. За показаннями визначено каріотип плода. УЗД проведено із використанням УЗ-сканерів HDI 4000 та ACCUVIX V20EX-EXP. Оцінку структури та частоти патології за допомогою пренатального УЗД здійснено на основі аналізу реєстру згідно з Міжнародною Європейською програмою EUROCAT, з використанням загальної методології та 5-значного кодування вад розвитку ICD/BPA9. Встановлено, що частка ВВР легенів, грудної клітки та діафрагми становила 5,9 %. Провідні місця у структурі зазначеної патології посіли вроджена діафрагмальна кила (ВДК) - 67,0 %, кістозно-аденоматозні вади розвитку легенів (КАВРЛ) - 20,3 %. Загальна частка бронхогенних кіст, секвестрації легенів, гідротораксу, пухлин і кіст заднього межистіння дорівнювала 12,7 %. ВДК в 34,8 % випадків поєднувалась з іншою вродженою та спадковою патологією; найчастіше спостережено лівобічний дефект діафрагми. У разі КАВРЛ найчастіше (в 42,5 %) пренатально діагностовано III тип патології. Висновки: переважна більшість ВВР легенів, грудної клітки та діафрагми належить до групи вад, що коригуються, але супроводжуються інвалідністю. Прогноз за такої патології неоднозначний, потребує ретельного обстеження плода і новонародженого.
Попередній перегляд:   Завантажити - 201.562 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Гордієнко І. Ю. 
Об’ємні ультразвукові зображення в комплексній пренатальній діагностиці стану легенів у плода [Електронний ресурс] / І. Ю. Гордієнко, В. Л. Весельський, Г. О. Гребініченко, О. М. Тарапурова, А. О. Носко, А. В. Величко, О. В. Нідельчук // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - 2014. - Вип. 1-2. - С. 95-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpaagu_2014_1-2_28
Попередній перегляд:   Завантажити - 179.73 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Задорожна Т. Д. 
Морфологічні та імуногістохімічні особливості плацентарно-ендометріальних структур при доброякісних і злоякісних пухлинах у жінок [Електронний ресурс] / Т. Д. Задорожна, В. В. Подольський, О. І. Парницька, О. І. Єщенко, С. М. Килихевич, Т. М. Арчакова, Ю. В. Давидова, Н. Я. Скрипченко, Г. О. Гребініченко // Патологія. - 2015. - № 1. - С. 48-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2015_1_13
Изучены морфологические и иммуногистохимические особенности последа у 35-ти женщин с хроническим пиелонефритом, из них у 20-ти пациенток хронический пиелонефрит протекал с микоплазменной инфекцией. Для контроля использованы 20 последов от женщин с физиологическим течением беременности. Выявлено, что у женщин с хроническим пиелонефритом и микоплазменной инфекцией в 100 % случаев имеет место выраженная хроническая плацентарная недостаточность I - II степени.С целью определения предикторов патологических состояний в плаценте и эндометрии женщин, прооперированных по поводу рака щитовидной железы, выполнили сравнительное исследование плацент и эндометрия женщин, которым проведено оперативное вмешательство в связи с наличием папиллярной карциномы (инкапсулированной), и эндометрия от женщин с доброкачественными опухолями матки (лейомиома). В исследовании использованы общегистологические методы, а также иммуногистохимический метод определения экспрессии с МКАТ Ki67 Clon MIB-1, р53 Clon DO-7, РЕА, Cytokeratin AE1/AE3, Vimentin Clone v9, рецепторов к эстрогенам и прогестерону. Установлены предикторы плацентарно-эндометриальных нарушений при онкопатологии у женщин: увеличение относительного объема экспрессии в плаценте и эндометрии пролиферативного маркера Ki-67 и онкомаркера p53, что приводит к нарушению процессов регенерации; дисхроноз показателей экспрессии рецепторов эстрогенов и прогестерона в эндометрии; наличие экспрессии РЭА у 25 % женщин основной группы как в эндометрии, так и в плаценте; наличие атипичной железистой гиперплазии, полипоза и микрополипоза эндометрия, которые имеют значение в развитии онкопатологии.Гиперпролактинемия - стойкое увеличение уровня пролактина в сыворотке крови, наиболее характерным проявлением которого является нарушение функции репродуктивной системы. Беременные с ГП имеют большой процент перинатальных осложнений: угрозу прерывания беременности установили у 48,4 % женщин, у 16,1 % - преждевременные роды. У этих пациенток часто развивается плацентарная патология, которая приводит к дистрессу плода во время беременности и родов. Цель работы - исследовать морфологические и иммуногистохимические изменения в плацентарном барьере с учетом экспрессии пролактина у родильниц с гиперпролактиниемией (ГП)в анамнезе. У 30 родильниц с бесплодием эндокринного генеза в анамнезе, связанным з ГП (1 группа), и у 27 здоровых родильниц без ГП и бесплодия (2 группа, контроля) исследованы морфологические особенности плацент в гестационном сроке 39 - 40 недель органометрическим, макроскопическим, гистологическим и иммуногистохимическим (ИГХ) методами. ИГХ-исследования выполнены на серийных парафиновых срезах в соответствии со стандартными протоколами, с использованием моноклональных антител к пролактину (Rabbit a Hu Prolactin Monoclonal Antibody (Clone EP 193) masterdiagnostica, Spain) и систем детекции Thermoscientific (USA). Масса плаценты рожениц с ГП достоверно не отличалась от массы плаценты рожениц без ГП. У 22 (73,3 %) родильниц с ГП в плаценте отмечено парацентральное прикрепление пупочного канатика, у 4 (13,3 %) женщин установлена мальформация сосудов пуповины, у 7 (23,3 %) - значительный стеноз и закрытие просвета артериальных сосудов пуповины. При гистологическом исследовании у рожениц с ГП определили очаговые утолщения децидуальной оболочки с наличием в ней значительных фибриноидных масс (n = 18, 60 %), микрокровоизлияния и истончение децидуальной оболочки (n = 8, 26,6 %). В ряде наблюдений установлено наличие материнских внутренних инфарктов з перивиллёзным отложением фибрина, у 12 (40 %) родильниц обнаружены замурованные фибриноидом ворсины с заменой эпителия ворсин фибриноидными массами, у 15 (50 %) - фиброз и коллагенизация стволовых и средних хориальных ворсин, у 12 (40 %) - фиброз мелких ворсин, а также аваскулярные мелкие ворсины. У части наблюдений в терминальных ворсинах отмечено уменьшение количества синцитиальных узлов и синцитиокапиллярных мембран. При ИГХ-исследовании в плаценте родильниц с ГП в гестационном сроке 39 - 40 недель наблюдали множественные очаги децидуальных клеток с гиперэкспрессией пролактина в цитоплазме. Выводы: морфологические изменения в плаценте родильниц с ГП в анамнезе отличаются от изменений в плаценте родильниц без ГП наличием фокальных сосудистых изменений в децидуальной оболочке с её частичной отслойкой, внутренних инфарктов в материнской части плаценты, а также наличием признаков частичных нарушений перфузии хориальных ворсин и очагов аваскулярных ворсин в плодовой части плаценты. В плаценте родильниц с ГП имунногистохимически обнаружена длительная очаговая интенсивная цитоплазматическая экспрессия пролактина в клетках децидуальной оболочки, что указывает на расстройства синтеза пролактина в организме и дискоординацию в роботе эндокринной системы.
Попередній перегляд:   Завантажити - 918.853 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Гребініченко Г. О. 
Визначення ступеня гіпоплазії легень у плода при двовимірному ультразвуковому дослідженні [Електронний ресурс] / Г. О. Гребініченко, І. Ю. Гордієнко, О. М. Тарапурова, О. К. Слєпов, В. Л. Весельський, О. В. Нідельчук, А. О. Носко, А. В. Величко // Перинатология и педиатрия. - 2014. - № 3. - С. 21-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2014_3_9
Мета роботи - розробити методику діагностики й оцінки ступеня гіпоплазії легень у плода під час двовимірного ультразвукового дослідження. Ультразвукове дослідження проведено за допомогою діагностичного сканеру ACCUVIX V20EX-EXP. Вимірювання легень проведено в 300 плодів у терміни 12 - 37 тиж вагітності за умови нормального перебігу вагітності, нормального розвитку та відповідності розмірів гестаційному терміну. Патологічний розвиток виявлено у 12 плодів із лівобічною кістозно-аденоматозною вадою розвитку легень та у 21 плода з ізольованою лівобічною вродженою діафрагмальною килою. Вимірювання проведено за поперечного сканування грудної клітки на рівні клапанів серця (чотирикамерний зріз серця): визначено площу легень за методикою обведення їх контурів безперервною лінією (manual tracing). У плодів проаналізовано показники площі легені, контр-латеральної до сторони ураження. Оцінка розмірів контр-латеральної легені у плодів із кістозно-аденоматозною вадою розвитку легень показала, що гіпоплазія середнього ступеня була в 33,30 % випадків, у решти плодів спостерігалась гіпоплазія легкого ступеня (50,00 %) або нормальні розміри контр-латеральної легені; у разі лівобічної вродженої діафрагмальної килі відмічено більш виражене ураження контр-латеральної легені - тяжку гіпоплазію в 9,52 % і середньої тяжкості - в 57,14 % випадків. Висновки: відношення виміряної площі легені плода до нормативного показника не залежить від інших розмірів плода та терміну вагітності, тому запропоноване відношення може бути використане для визначення ступеня гіпоплазії легень за різноманітної патології, що супроводжується змінами основних розмірів плода. Використання наведеного методу надасть змогу під час експертного двовимірного УЗД покращити діагностику гіпоплазії легень у плода та визначити її ступінь, що надасть змогу оцінити прогноз життєздатності плода під час розробки тактики ведення вагітності та плану надання спеціалізованої допомоги новонародженому, а також удосконалити уніфіковану оцінку та наукову обробку даних пацієнтів, обстежених у різні терміни вагітності.
Попередній перегляд:   Завантажити - 434.648 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Гребініченко Г. О. 
Особливості пренатальної діагностики та перебігу вагітності при алоімунному конфлікті за системою тромбоцитарних антигенів [Електронний ресурс] / Г. О. Гребініченко // Здоровье женщины. - 2015. - № 9. - С. 60-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2015_9_16
Проведено порівняльний аналіз перебігу та закінчення двох вагітностей поспіль у подружньої пари з негативним HPA-1a-генотипом у дружини (HPA-1b/b) і гомозиготним позитивним HPA-1a-генотипом у чоловіка (HPA-1a/a) за даними клінічних, ультразвукових, патолого-гістологічних досліджень. Окреслено проблеми ведення вагітних у випадку алоімунного конфлікту за системою тромбоцитарних антигенів в Україні.
Попередній перегляд:   Завантажити - 492.151 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Гордієнко І. Ю. 
Новий легенево-феморальний індекс в пренатальній діагностиці гіпоплазії легенів у плода [Електронний ресурс] / І. Ю. Гордієнко, Г. О. Гребініченко, О. К. Слєпов, В. Л. Весельський, О. М. Тарапурова, О. В. Нідельчук, А.О. Носко // Здоровье женщины. - 2013. - № 9. - С. 143-146. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2013_9_34
Наведено новий легенево-феморальний індекс, розроблений для поліпшення пренатальної діагностики гіпоплазії легенів у плода під час скринінгового ультразвукового дослідження. Описано методику обчислення індексу, наведено нормативні показники 5-го, 50-го і 95-го процентилей для різних термінів вагітності, обгрунтовано значення порогових показників.
Попередній перегляд:   Завантажити - 400.973 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Гордієнко І. Ю. 
Унікальний випадок пренатальної діагностики синдрому П'єра Робена з клонічними судомами в плода. Клінічні аспекти [Електронний ресурс] / І. Ю. Гордієнко, Т. В. Авраменко, О. А. Шевченко, О. М. Тарапурова, Г. О. Гребініченко // Перинатология и педиатрия. - 2016. - № 1. - С. 68-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2016_1_14
Наведено основні відомості про синдром П'єра Робена як рідкісну генетичну патологію з висвітленням специфічних діагностичних і клінічних аспектів. Обгрунтовано необхідність своєчасної пренатальної й постнатальної діагностики для визначення тяжкості стану плода, новонародженого та дитини з можливістю подальшого адекватного лікування. Описано два клінічні випадки: плода із синдромом П'єра Робена й пренатальними клонічними судомами, а також пацієнта 2 років із синдромом П'єра Робена й множинними структурними аномаліями центральної нервової системи. Визначено особливо небезпечні прояви патології, що призводять до летальних наслідків.
Попередній перегляд:   Завантажити - 314.191 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Слєпов О. К. 
Перинатальна діагностика гастрошизису у плодів та новонароджених дітей [Електронний ресурс] / О. К. Слєпов, І. Ю. Гордієнко, В. Л. Весельський, О. М. Тарапурова, Г. О. Гребініченко, В. П. Сорока, O. П. Пономаренко, А. В. Величко // Перинатология и педиатрия. - 2016. - № 1. - С. 73-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2016_1_15
Мета роботи - розробити і удосконалити характер та об'єм пренатальної і ранньої постнатальної діагностики гастрошизису у плодів і новонароджених дітей. В ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України" за 2006 - 2015 рр. пренатально обстежено 43 плоди з гастрошизисом. Під час пренатального обстеження плода з гастрошизисом, крім спеціалістів УЗД, обов'язково був присутній дитячий хірург. У 100 % оперованих новонароджених дітей з гастрошизисом діагноз установлено пренатально. Частота ранньої пренатальної діагностики гастрошизису (до 22 тижнів гестації) - 43,6 %, що потребує подальшого удосконалення. Висновки: основними критеріями пренатальної діагностики гастрошизису в плода є: локалізація і величина наскрізного дефекту передньої черевної стінки, характер евентрованих органів, їх стан та об'єм; об'єм черевної порожнини і ступінь вісцероабдомінальної диспропорції; виявлення асоційованих вад розвитку та захворювань; кількість навколоплідних вод; цитогенетичне дослідження з визначенням каріотипу плода. Алгоритм постнатальної діагностики гастрошизису та асоційованих вад розвитку і захворювань у новонароджених включає: УЗД органів черевної порожнини і заочеревинного простору; ехокардіографію і нейросонографію; оглядову рентгенографію органів грудної клітки і черевної порожнини, пасаж контрасту по шлунково-кишковому тракту, іригографію - при підозрі на кишкову непрохідність; консультацію невролога, а за необхідності - й інших спеціалістів.Мета роботи - розробити і удосконалити характер та об'єм пренатальної і ранньої постнатальної діагностики гастрошизису у плодів і новонароджених дітей. В ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України" за 2006 - 2015 рр. пренатально обстежено 43 плоди з гастрошизисом. Під час пренатального обстеження плода з гастрошизисом, крім спеціалістів УЗД, обов'язково був присутній дитячий хірург. У 100 % оперованих новонароджених дітей з гастрошизисом діагноз установлено пренатально. Частота ранньої пренатальної діагностики гастрошизису (до 22 тижнів гестації) - 43,6 %, що потребує подальшого удосконалення. Висновки: основними критеріями пренатальної діагностики гастрошизису в плода є: локалізація і величина наскрізного дефекту передньої черевної стінки, характер евентрованих органів, їх стан та об'єм; об'єм черевної порожнини і ступінь вісцероабдомінальної диспропорції; виявлення асоційованих вад розвитку та захворювань; кількість навколоплідних вод; цитогенетичне дослідження з визначенням каріотипу плода. Алгоритм постнатальної діагностики гастрошизису та асоційованих вад розвитку і захворювань у новонароджених включає: УЗД органів черевної порожнини і заочеревинного простору; ехокардіографію і нейросонографію; оглядову рентгенографію органів грудної клітки і черевної порожнини, пасаж контрасту по шлунково-кишковому тракту, іригографію - при підозрі на кишкову непрохідність; консультацію невролога, а за необхідності - й інших спеціалістів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 330.018 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Слєпов О. К. 
Перинатальна діагностика гастрошизису у плодів та новонароджених дітей [Електронний ресурс] / О. К. Слєпов, І. Ю. Гордієнко, В. Л. Весельський, О. М. Тарапурова, Г. О. Гребініченко, В. П. Сорока, O. П. Пономаренко, А. В. Величко // Перинатология и педиатрия. - 2016. - № 2. - С. 70-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2016_2_18
Мета роботи - розробити і удосконалити характер та об'єм пренатальної і ранньої постнатальної діагностики гастрошизису у плодів і новонароджених дітей. В ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України" за 2006 - 2015 рр. пренатально обстежено 43 плоди з гастрошизисом. Під час пренатального обстеження плода з гастрошизисом, крім спеціалістів УЗД, обов'язково був присутній дитячий хірург. У 100 % оперованих новонароджених дітей з гастрошизисом діагноз установлено пренатально. Частота ранньої пренатальної діагностики гастрошизису (до 22 тижнів гестації) - 43,6 %, що потребує подальшого удосконалення. Висновки: основними критеріями пренатальної діагностики гастрошизису в плода є: локалізація і величина наскрізного дефекту передньої черевної стінки, характер евентрованих органів, їх стан та об'єм; об'єм черевної порожнини і ступінь вісцероабдомінальної диспропорції; виявлення асоційованих вад розвитку та захворювань; кількість навколоплідних вод; цитогенетичне дослідження з визначенням каріотипу плода. Алгоритм постнатальної діагностики гастрошизису та асоційованих вад розвитку і захворювань у новонароджених включає: УЗД органів черевної порожнини і заочеревинного простору; ехокардіографію і нейросонографію; оглядову рентгенографію органів грудної клітки і черевної порожнини, пасаж контрасту по шлунково-кишковому тракту, іригографію - при підозрі на кишкову непрохідність; консультацію невролога, а за необхідності - й інших спеціалістів.Мета роботи - розробити і удосконалити характер та об'єм пренатальної і ранньої постнатальної діагностики гастрошизису у плодів і новонароджених дітей. В ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України" за 2006 - 2015 рр. пренатально обстежено 43 плоди з гастрошизисом. Під час пренатального обстеження плода з гастрошизисом, крім спеціалістів УЗД, обов'язково був присутній дитячий хірург. У 100 % оперованих новонароджених дітей з гастрошизисом діагноз установлено пренатально. Частота ранньої пренатальної діагностики гастрошизису (до 22 тижнів гестації) - 43,6 %, що потребує подальшого удосконалення. Висновки: основними критеріями пренатальної діагностики гастрошизису в плода є: локалізація і величина наскрізного дефекту передньої черевної стінки, характер евентрованих органів, їх стан та об'єм; об'єм черевної порожнини і ступінь вісцероабдомінальної диспропорції; виявлення асоційованих вад розвитку та захворювань; кількість навколоплідних вод; цитогенетичне дослідження з визначенням каріотипу плода. Алгоритм постнатальної діагностики гастрошизису та асоційованих вад розвитку і захворювань у новонароджених включає: УЗД органів черевної порожнини і заочеревинного простору; ехокардіографію і нейросонографію; оглядову рентгенографію органів грудної клітки і черевної порожнини, пасаж контрасту по шлунково-кишковому тракту, іригографію - при підозрі на кишкову непрохідність; консультацію невролога, а за необхідності - й інших спеціалістів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 181.365 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Гордієнко І. Ю. 
Комплексна ультразвукова біометрія легень плода [Електронний ресурс] / І. Ю. Гордієнко, Г. О. Гребініченко, О. М. Тарапурова, О. К. Слєпов, О. В. Нідельчук, В. Л. Весельський, А. В. Величко, А. О. Носко // Здоровье женщины. - 2013. - № 6. - С. 139-143. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2013_6_31
Обгрунтовано важливість проведення стандартизованого вимірювання легень і грудної клітки під час розширеної біометрії плода під час експертного ультразвукового дослідження. Описано методику вимірювання легень і грудної клітки плода, наведено нормативні показники 5-го, 50-го і 95-го процентилей цих розмірів у різні терміни вагітності.
Попередній перегляд:   Завантажити - 323.975 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Гордієнко І. Ю. 
Спинальний дізрафізм: пренатальна діагностика, клініко-неврологічні особливості, випадки з практики [Електронний ресурс] / І. Ю. Гордієнко, Т. В. Авраменко, О. А. Шевченко, О. М. Тарапурова, А. В. Величко, Г. О. Гребініченко // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2016. - Т. 2, № 3. - С. 23-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agg_2016_2_3_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 340.05 Kb    Зміст випуску     Цитування
13.

Гребініченко Г. О. 
Аналіз даних ультразвукового дослідження дихоріальних діамніотичних двієнь у вагітних групи високого ризику [Електронний ресурс] / Г. О. Гребініченко // Перинатология и педиатрия. - 2015. - № 3. - С. 23-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2015_3_6
Мета роботи - проаналізувати частоту і структуру патології, діагностованої при ультразвуковому дослідженні дихоріальних діамніотичних двієнь у вагітних високого ризику. Комплексне пренатальне обстеження при багатоплідній вагітності проведено на підставі протоколів ультразвукового обстеження в різні терміни вагітності, аналізу даних біохімічного скринінгу. У I триместрі визначено кількість і розташування плодових міхурів, ембріонів, жовчних мішків, оцінено конкордатність / дискордантність розмірів ембріонів, комірцевих просторів; у II та III триместрах - кількість та розташування плодів, конкордатність / дискордантність їх розмірів (за очікуваною масою, розміром окружності живота) та статі, кількість та розташування плацент, локалізації місць виходу пуповини, структура амніотичної перетинки, кількість амніотичної рідини. На підставі одержаних даних визначено хоріальність, амніотичність, наявність неспецифічних і специфічних для багатоплідної вагітності ускладнень, розроблявся план пренатального спостереження. За показаннями проводились інвазивні дослідження з метою визначення каріотипу одного або обох плодів. Ультразвукове дослідження проведено на сканерах "HDI 4000", ACCUVIX V20EX-EXP, ACCUVIX V10. Частина дихоріальних діамніотичних двієнь серед обстежених жінок за наявності специфічної та неспецифічної патології плода дорівнює 44,6 % і достовірно менша (p << 0,01), ніж у групі з нормальним розвитком (63,3 %). Частота вроджених вад розвитку плода, діагностованих при таких двійнях у вагітних високого ризику зі спонтанною вагітністю, достовірно перевищує частоту після екстракорпорального запліднення у 1,8 разу. Частим ускладненням в обстежених дихоріальних діамніотичних двієнь є ембріональні втрати в I триместрі; при природних вагітностях зазначена патологія діагностується достовірно частіше (28,7 %), ніж після екстракорпорального запліднення (12 %), (<$E phi~=~2,618>, p << 0,01). Ідіопатична затримка росту одного з плодів при дихоріальних діамніотичних двійнях визначається вже в II триместрі, її частота при спонтанних вагітностях становить 4,87 %, після екстракорпорального запліднення - 16 % (<$E phi~=~2,327>, p << 0,01). Висновки: ультразвукове обстеження при вагітності двійнею є важливою складовою пренатального спостереження, що надає змогу визначити тип плацентації, діагностувати патологію, розробити план перинатального ведення пацієнток.
Попередній перегляд:   Завантажити - 127.065 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
14.

Гордієнко І. Ю. 
Новий пренатальний ультразвуковий маркер в діагностиці синдрому Дауна у плода [Електронний ресурс] / І. Ю. Гордієнко, А. В. Величко, О. М. Тарапурова, А. О. Носко, Г. О. Гребініченко, Т. В. Нікітчина // Здоровье женщины. - 2012. - № 3. - С. 182-187. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2012_3_56
Попередній перегляд:   Завантажити - 163.811 Kb    Зміст випуску     Цитування
15.

Гордієнко І. Ю. 
Тривимірна ультразвукова біометрія легенів плода [Електронний ресурс] / І. Ю. Гордієнко, Г. О. Гребініченко, О. М. Тарапурова, В. Л. Весельський, А. О. Носко, О. В. Нідельчук // Здоровье женщины. - 2014. - № 7. - С. 109-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2014_7_23
Надано методологію визначення об'єму легенів плода під час тривимірного ультразвукового дослідження та нормативні показники для різних термінів вагітності.
Попередній перегляд:   Завантажити - 498.783 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
16.

Гордієнко І. Ю. 
Природжені вади ЦНС у плода як маркери хромосомної патології [Електронний ресурс] / І. Ю. Гордієнко, О. М. Тарапурова, Т. В. Нікітчина, О. О. Ващенко, Г. О. Гребініченко, О. А. Шевченко, А. В. Величко // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2017. - Т. 3, № 3. - С. 42-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agg_2017_3_3_11
Попередній перегляд:   Завантажити - 297.535 Kb    Зміст випуску     Цитування
17.

Слєпов О. К. 
Успішне хірургічне лікування гігантської тератоїдної кісти яєчника, ускладненої компресією органів черевної порожнини та діафрагми, у новонародженої дівчинки [Електронний ресурс] / О. К. Слєпов, І. Ю. Гордієнко, К. В. Латишов, О. М. Зайченко, О. М. Тарапурова, Г. О. Гребініченко, О. Г. Шипот // Хірургія дитячого віку. - 2017. - № 4. - С. 9-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2017_4_4
Кісти яєчників вважаються рідкісними у педіатричній практиці. Пухлини яєчників становлять 1 % від усіх пухлин у дітей. Статеві залози - друга за частотою локалізація тератоїдних пухлин у дітей після крижово-куприкової ділянки. Описано клінічний випадок гігантської тератоїдної кісти яєчника з компресією органів черевної порожнини та діафрагми у новонародженої дівчинки. Після радикального оперативного втручання настало одужання.
Попередній перегляд:   Завантажити - 939.386 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
18.

Нідельчук О. В. 
Аналіз перебігу вагітності та пологів у жінок з пренатально діагностованими вродженими вадами розвитку легенів і грудної клітки у плода [Електронний ресурс] / О. В. Нідельчук, Т. В. Авраменко, І. Ю. Гордієнко, Г. О. Гребініченко // Здоровье женщины. - 2018. - № 9. - С. 54-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2018_9_12
Мета дослідження - аналіз перебігу вагітності, пологів у жінок із пренатально діагностованими вродженими вадами розвитку легенів (ВВРЛ), грудної клітки (ГК) і діафрагми у плодів, стану плодів і новонароджених з даною патологією. Проаналізовано індивідуальні картки вагітної та породіллі, картки розвитку новонароджених у 30 жінок, які народили дітей з ВВРЛ, діафрагми та ГК у відділеннях ДУ "ШАГ ім. О. М. Лук'янової НАМНУ" (основна група), та 250 жінок із нормальним розвитком плода, які спостерігались у жіночій консультації поліклініки N 5 Шевченківського району м. Київ у 2011 - 2013 рр. (контрольна група). Визначено достовірно більшу кількість вагітних віком менше 19 років, вагітних з обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом, а також вищу частоту запальних гінекологічних захворювань, інфекційних захворювань, екстрагенітальної патології серед пацієнток основної групи у порівнянні з контролем. Частота загрози переривання вагітності у I триместрі в основній групі була достовірно вищою (30 %) у порівнянні з контролем (9,2 %). Багатоводдя в основній групі визначали у 33,3 % випадків - достовірно частіше, ніж у контрольній групі (1,6 %); маловоддя діагностували в основній групі у невеликої кількості пацієнтів (6,7 %). У жінок основної групи розродження достовірно частіше проводили шляхом кесарева розтину (53,3 проти 12,4 % у контрольній групі; p << 0,01), що частково є наслідком стандартного плану ведення пологів за вродженої діафрагмальної грижи у плода. Незважаючи на більш щадний спосіб розродження, діти з основної групи після народження частіше були у тяжкому стані: 46,6 % під час народження отримали оцінку за шкалою Апгар 4 - 6 балів, 46,6 % - менше 4-х балів і лише 6,6 % новонароджених отримали оцінку більше 6-и балів. У контрольній групі оцінку << 7 балів під час народження отримала достовірно менша кількість дітей - 4,4 % (p << 0,01). Висока захворюваність інфекційної етіології у вагітних основної групи надає підстави припустити вплив чинників, пов'язаних з інфікуванням та/або системами запальних реакцій, на формування вроджених вад розвитку легенів, діафрагми та ГК у плода; вплив цих чинників також може бути причиною загрози переривання вагітності у I триместрі. У переважної більшості дітей із ВВРЛ, діафрагми і ГК фіксували тяжкий стан одразу після народження, що слід ураховувати під час планування спеціалізованої допомоги новонародженим.
Попередній перегляд:   Завантажити - 323.25 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
19.

Гордієнко І. Ю. 
Аналіз даних комплексного пренатального обстеження при вродженій діафрагмальній килі у плода [Електронний ресурс] / І. Ю. Гордієнко, Г. О. Гребініченко, О. М. Тарапурова, А. В. Величко, Т. В. Нікітчина // Перинатология и педиатрия. - 2018. - № 4. - С. 22-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2018_4_7
Мета роботи - проаналізувати результати комплексного пренатального обстеження вагітних жінок при вродженій діафрагмальній килі у плода; надати характеристику супутньої структурної та хромосомної патології; порівняти деякі клінічні показники залежно від наявності супутньої патології. Проведено ретроспективний аналіз даних ультразвукових та інвазивних досліджень 200 пацієнток із вродженою діафрагмальною килою у плода, які звернулися до відділення медицини плода у 2007 - 2018 рр. Середній термін первинного звертання пацієнток становив 27,37 +- 7,20 тиж., частка пацієнток, що вперше звернулися до 22 тиж. вагітності, дорівнювала 38,5 %. ізольована діафрагмальна кила спостерігалася в 73 % випадках, у поєднанні з іншою патологією - у 27 %. Серед супутньої патології у 87 % випадків визначалися вади розвитку інших органів та систем, в 11,1 % випадків - хромосомна патологія при множинних вадах розвитку, в 1 випадку - хромосомна патологія без ознак іншої структурної патології. Асоційована структурна патологія переважно представлена вродженими вадами серця, центральної нервової системи, сечостатевої та кістково'м'язової систем. За супутньої патології визначалися вірогідно менші середні терміни первинного звернення, ніж при ізольованій діафрагмальній килі (25,39 +- 6,8 проти 28,10 +- 7,2; р = 0,018), більша частота багатоводдя (ВШ 2,97; 95 % ДІ 1,52 - 5,78) та синдрому затримки розвитку плода (ВШ 3,54; 95 % ДІ 1,53 - 6,01). Висновки: середній термін первинного звернення пацієнток із вродженою діафрагмальною килою у плода є незадовільним для своєчасного повного обстеження та визначення плану ведення вагітності. Характер асоційованих структурних аномалій за відсутності хромосомної патології у плодів із діафрагмальною килою дає підстави підозрювати наявність іншої синдромальної патології, а це потребує застосування додаткових методів дослідження.Мета роботи - проаналізувати результати комплексного пренатального обстеження вагітних жінок групи високого ризику при омфалоцеле у плода. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз даних ультразвукових та цитогенетичних досліджень 150 плодів як пацієнтів з омфалоцеле, які були обстежені у відділенні медицини плода ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук'янової НАМН України" в 2007 - 2018 рр. Результати. Ізольоване омфалоцелє зафіксовано в 36 % (n = 54), у поєднанні з іншою патологією - у 62,7 % (n = 94), антенатальну загибель плода з омфалоцеле виявлено під час огляду у 2 (1,3 %) випадках, що унеможливило проведення інвазивних процедур. Каріотип плода визначено в 116 випадках, з них хромосомні аномалії діагностовано в 32 (27,6 %); частота верифікованої хромосомної патології в загальній групі склала 21,3 %. Серед випадків хромосомної патології найчастіше зустрічалися синдром Едвардса (53,1 %, n = 17), синдром Патау (28,1 %, n = 9) і синдром Тернера (9,4 %, n = 3). В 1 (3,1 %) плода виявлено синдром Дауна. Асоційована структурна патологія (41,3%, n = 62) переважно представлена вродженими вадами серця, центральної нервової системи, кістково-м'язової та сечостатевої систем. Поєднання омфалоцеле з ектопією серця визначено в 11 випадках, що становило 17,7 % серед випадків із множинними вадами розвитку, з них у 3 додатково визначено акранію/аненцефалію. Слід зауважити , що частота асоційованих вад розвитку може бути недооціненою в дослідженій популяції, оскільки 29,3 % пацієнток з омфалоцеле у плода обстеже ні лише в і триместрі. Середній термін первинного звернення вагітних жінок при омфалоцеле у плода до відділення медицини плода становив 18,46 +- 7,20 тиж., частка пацієнток, які вперше звернулися своєчасно (до 22 тиж. вагітності), дорівнювала 78,67 %, За наявності хромосомної патології у плода визначено найменші середні терміни первинного звернення (14,81 +- 3,66), а також старший вік вагітних (30,45 +- 6,82). Висновки: при омфалоцелє у плода спостерігається висока частота поєднаної структурної та хромосомної патології. У більшості випадків середній термін первинного звернення пацієнток при омфалоцеле у плода до закладу III рівня був задовільним для своєчасного повного обстеження та визначення плану ведення вагітності. Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської декларації. Матеріали дослідження розглянуто комісією з питань етики при Iнституті на етапі планування НДР. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 167.148 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
20.

Гордієнко І. Ю. 
Вплив вроджених вад розвитку легень, грудної клітки та вродженої діафрагмальної кили в плода на перинатальні показники. Фактори ризику (огляд літератури) [Електронний ресурс] / І. Ю. Гордієнко, О. В. Нідельчук, Г. О. Гребініченко, О. М. Тарапурова // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2019. - Т. 5, № 1. - С. 63-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agg_2019_5_1_13
Попередній перегляд:   Завантажити - 703.216 Kb    Зміст випуску     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського