Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (8) | Реферативна база даних (8) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Душар М$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 12 Представлено документи з 1 до 12 |
|||
| 1. | 
Душар М. І. Синдром "котячого ока" без атрезії ануса, з ампліфікацією генів ADA2 та IL17RA (клінічний випадок) [Електронний ресурс] / М. І. Душар, Г. Р. Акопян, Г. В. Макух, М. В. Влох, Л. В. Костюченко // Современная педиатрия. - 2019. - № 2. - С. 57-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2019_2_12 Синдром "котячого ока" - рідкісна хромосомна патологія з дуже різноманітною клінічною картиною. Характерними симптомами синдрому є колобома райдужної оболонки ока, преаурикулярні шкірні тяжі або фістули, аномалії ануса, вроджені вади серця та нирок. Мета роботи - уточнення діагнозу у дитини із вродженою вадою серця та стигмами дизембріогенезу. Діагноз базується на виявленні додаткової маркерної хромосоми, яка походить з 22 хромосоми. Наведено клінічне спостереження 4-річної дівчинки з синдромом "котячого ока" без атрезії ануса. Діагноз встановлено методом секвенування нового покоління (next generation sequencing, NGS). У регіоні 22q11.1 ідентифіковано 4 копії генів ADA2 і IL17RA. Наведено випадок демонструє кореляцію між генетичною перебудовою та проявами фенотипу. Подвоєння не цілого плеча dup(22)(q 11), а лише проксимального регіону довгого плеча 22 хромосоми, де локалізовані дупліковані гени ADA2 і IL17RA, зумовлює такі прояви фенотипу: ВВС, преаурикулярні шкірні тяжі, колобому райдужної та судинної оболонок та сітківки ока, затримку мовленнєвого розвитку, імунодефіцит, без атрезії ануса. | ||
| 2. |
Душар М. І. Синдром Альперса—Гуттенлохера у лікарській практиці (клінічний випадок) [Електронний ресурс] / М. І. Душар, Г. Р. Акопян, Л. І. Волос, О. Я. Ковалик, І. О. Лошак, Г. М. Губич // Сучасна педіатрія. Україна. - 2019. - № 5. - С. 141-147. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2019_5_15 | ||
| 3. |
Душар М. І. Синдром Нунан внаслідок мутації p.Ser257Leu у гені RAF1 (клінічний випадок) [Електронний ресурс] / М. І. Душар, Г. Р. Акопян, Г. В. Макух, Н. С. Лук'яненко, О. З. Гнатейко // Сучасна педіатрія. Україна. - 2019. - № 4. - С. 66-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2019_4_12 Синдром Нунан (СН) - відносно поширений синдром множинних вроджених вад розвитку. Основними симптомами є постнатальна затримка росту, характерні дисморфії обличчя та широкий спектр вроджених вад серця (ВС). Найпоширенішими вродженими ВС є стеноз легеневої артерії та гіпертрофічна кардіоміопатія. Мета роботи - встановити діагноз у дитини з вродженими ВС, важкою гіпертрофічною кардіоміопатією, легеневою гіпертензією та стигмами дизембріогенезу. Мутації в гені RAF1 викликають 3 - 17 % випадків синдрому Нунан і в 95 % випадків асоціюються з важкою гіпертрофічною кардіоміопатією. СН є одним із групи споріднених станів, відомих під назвою RASopathie. RASopathies пов'язані з наявністю мутацій у генах зародкової лінії, які кодують специфічні білки шляху RAS/mitogen-activated protein kinase, що відіграє вирішальну роль в ембріональному та постнатальному розвитку. Наведено клінічне спостереження СН внаслідок мутації p.Ser257Leu у гені RAF1 із швидко прогресувальною гіпертрофічною кардіоміопатією та летальним випадком у немовляти.прод | ||
| 4. | 
Меженський В. М. Розроблення нової методики проведення експертизи сортів японської айви (Chaenomeles Lindl.) на відмінність, однорідність і стабільність [Електронний ресурс] / В. М. Меженський, Н. П. Костенко, С. П. Лікар, М. Б. Душар // Plant Varieties Studying and Protection. - 2019. - Т. 15, № 4. - С. 337-353. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/stopnsr_2019_15_4_4 | ||
| 5. | 
Орленко Н. С. Порівняльний аналіз ієрархічних методів кластерізації придатних для оброблення даних морфологічних ознак сортів рослин [Електронний ресурс] / Н. С. Орленко, К. М. Мажуга, М. Б. Душар, В. В. Маслечкін // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2019. - № 2. - С. 261-269. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2019_2_37 Незважаючи на те, що кластеризація є безконтрольною класифікацією багатовимірних даних у відповідні кластери, застосування кластерного аналізу під час дослідження морфологічних характеристик сортів рослин дозволяє зменшити розмірність вибірки даних, що сприяє більш точній ідентифікації нових сортів. Саме тому важливим питанням є порівняння результатів кластеризації із застосуванням різних методів і метрик та виявлення найбільш придатних для аналізу морфологічних характеристик. Методи: аналітичний, математичний, статистичний, графічний. Під час виконання досліджень використано широко відомий набір даних, що має назву Іриси Фішера. Досліджено вплив на результат кластерного аналізу різних ієрархічних агломеративних методів класифікації (ближнього сусіда, дальнього сусіда, середнього зв'язку, середнього сусіда (центроїда) та метода Варда) із застосуванням евклідових та не евклідових метрик. Оцінено результати кластерізації з використанням засобів описової статистики (методу перехресних таблиць). Встановлено, що найбільш придатними для проведення кластеризації за морфологічними характеристиками для наборів даних, які описуються метричними шкалами є методи: середнього зв'язку (між групами) із застосуванням кореляції Пірсона, середнього зв'язку (всередині групи) із застосуванням метрик Косінус та кореляції Пірсона, а також методу Варда із застосуванням метрики Косінус. Запропоновано використовувати апарат частотної статистики (перехресні таблиці) для оцінювання якості результатів класифікації. Висновки: проведене тестування довело, що не існує жодного універсального алгоритму, який би ідеально розподілив набір Ірисів Фішера на кластери. Не зважаючи на те, що встановлено методи й метрики, які є найбільш вдалими для класифікації протестованого набору даних, ці методи не можна рекомендувати для використання під час тестування морфологічних ознак усіх ботанічних таксонів. Кластеризацію сортів рослин потрібно проводити ітераційно, послідовно застосовуючи найбільш поширені алгоритми кластеризації та ретельно оцінювати результати кластеризації з метою вибору метода та метрики, які найбільш оптимально класифікують сорти рослин та дозволять правильно інтерпретувати результати класифікації. Результати такої кластеризації рекомендовано оцінювати з використанням методу перехресних таблиць та обирати кращий за якістю кластерів. | ||
| 6. | 
Добрик О. О. Ідіопатична гіперкальціємія у дитини: клінічний випадок гіпервітамінозу D та гіперкальціємії у дитини раннього віку [Електронний ресурс] / О. О. Добрик, Н. С. Лук’яненко, М. І. Душар // Нирки. - 2020. - Т. 9, № 4. - С. 249-253. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nirku_2020_9_4_11 | ||
| 7. |
Дорош О. І. Дисемінована форма хвороби Ердгейма–Честера. Клінічний випадок [Електронний ресурс] / О. І. Дорош, О. А. Петрончак, Р. В. Гулей, К. І. Бур'янова, Ю. С. Масинник, М. І. Душар, Г. В. Руда, Т. В. Бурак // Сучасна педіатрія. Україна. - 2021. - № 2. - С. 67-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2021_2_10 | ||
| 8. |
Дорош О. І. Тирозинемія типу І у дитини: з досвіду гематолога [Електронний ресурс] / О. І. Дорош, М. І. Душар, Ю. С. Масинник, М. В. Стегніцька // Сучасна педіатрія. Україна. - 2022. - № 3. - С. 85-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2022_3_14 | ||
| 9. | 
Орленко Н. С. Аналіз урожайності та якісних характеристик нових сортів сої культурної (Glycine Max (L.) Merrill) [Електронний ресурс] / Н. С. Орленко, Н. П. Костенко, С. П. Лікар, М. Б. Душар // Таврійський науковий вісник. Сільськогосподарські науки. - 2019. - Вип. 106. - С. 110-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tnveconn_2019_106_18 | ||
| 10. |
Орленко Н. С. Формування груп подібних за морфологічними ознаками сортів гречки їстівної (Fagopyrum esculentum Moench) [Електронний ресурс] / Н. С. Орленко, Н. П. Костенко, М. Б. Душар // Таврійський науковий вісник. Сільськогосподарські науки. - 2020. - Вип. 112. - С. 130-135. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tnveconn_2020_112_20 | ||
| 11. |
Дорош О. І. Нейродегенеративне захворювання з накопиченням заліза в головному мозку дитини, хворої на гемофілію А, ускладнену інгібіторними антитілами [Електронний ресурс] / О. І. Дорош, Х. І. Бодак, Я. Р. Козак, Л. Я. Дубей, О. В. Дворняк, І. П. Цимбалюк-Волошин, М. І. Душар // Сучасна педіатрія. Україна. - 2022. - № 8. - С. 68-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2022_8_10 | ||
| 12. |
Дорош О. І. неЩасливий випадок як поштовх до діагностики хвороби у 16-річного хлопця, пов’язаної з MYH9. Сюжет із практики гематолога [Електронний ресурс] / О. І. Дорош, М. І. Душар, М. В. Сапужак, І. П. Пасічнюк, Л. П. Середич, А. М. Мих // Сучасна педіатрія. Україна. - 2023. - № 7. - С. 113-121. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2023_7_17 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |