Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (4) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Карпик Г$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 7 Представлено документи з 1 до 7 |
|||
| 1. | 
Юрчак В. Г. Використання пектинів для поліпшення якості макаронних виробів, збагачених харчовими волокнами [Електронний ресурс] / В. Г. Юрчак, Г. В. Карпик, Я. Гордієнко // Наукові праці [Одеської національної академії харчових технологій]. - 2012. - Вип. 42(1). - С. 242-247. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Np_2012_42(1)__59 | ||
| 2. | 
Кухтин М. Д. Зміни вільних жирних кислот та жирнокислотного складу молока під впливом психротрофних мікроорганізмів [Електронний ресурс] / М. Д. Кухтин, О. С. Покотило, Г. В. Карпик, Х. Ю. Кравченюк, О. Ю. Шинкарук // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. - 2015. - Т. 17, № 1(4). - С. 50-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2015_17_1(4)__11 | ||
| 3. | 
Юрчак В. Г. Дослідження макаронних властивостей цільнозернового пшеничного борошна [Електронний ресурс] / В. Г. Юрчак, Г. В. Карпик, Т. П. Голікова // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2012. - № 47. - С. 123-128. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2012_47_24 Досліджено технологічні властивості цільнозернового пшеничного борошна різних виробників як сировини для виготовлення макаронних виробів, збагачених харчовими волокнами. Проаналізовано якість макаронних виробів, виготовлених з досліджуваного борошна за органолептичними, фізико-хімічними показниками та варильними властивостями. Встановлено, що використання досліджуваних зразків борошна забезпечує одержання макаронних виробів з прийнятними органолептичними та фізико-хімічними показниками якості. | ||
| 4. |
Юкало В. Г. Молекулярно-масовий розподіл казеїнових фосфопептидів [Електронний ресурс] / В. Г. Юкало, Л. А. Сторож, Г. В. Карпик // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2018. - Т. 24, № 5. - С. 7-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2018_24_5_3 Додаткові функції протеїнів казеїнового комплексу молока проявляються через біоактивні продукти їх протеолізу - пептиди. Такі пептиди можуть впливати на функції травної, серцево-судинної, нервової та імунної систем організму. Серед біоактивних казеїнових пептидів одними з найважливіших є фосфопептиди. Їх основна функція - забезпечення транспортування і засвоєння організмом іонів двовалентних металів. Також вони можуть проявляти інші види біологічної дії. Очевидно, що такими корисними властивостями володіють природні або аналогічні до природних фосфопептиди, що можуть утворюватися за умов, які мають місце у шлунково-кишковому тракті. У разі проведення протеолізу за таких умов важливим доказом ідентичності одержаних фосфопептидів природним фосфопептидам є молекулярно-масовий розподіл. Мета дослідження - охарактеризувати молекулярно-масовий розподіл казеїнових фосфопептидів, одержаних з відтворенням умов природного протеолізу. Казеїнові фосфопептиди було одержано в результаті протеолізу загального фосфопротеїну коров'ячого молока за умов, які мають місце у шлунково-кишковому тракті. Молекулярно-масовий розподіл виділених фосфопептидів визначали за допомогою гель-фільтрації. При цьому було використано 3 типи сефадексів: G-10, G-15 і G-25. Склад і гомогенність фосфопротеїнових субстратів аналізували електрофоретично в лужній системі поліакриламідного гелю. В результаті було встановлено, що препарат казеїнових фосфопептидів, одержаний за умов, близьких до умов протеолізу в шлунково-кишковому тракті, містить 52 % фосфопептидів з молекулярними масами від 700 до 1500 Да. Цей діапазон молекулярних мас охоплює більшість відомих казеїнових фосфопептидів коров'ячого молока. Одержані результати було використано під час розробки біотехнології виділення природних казеїнових фосфопептидів. | ||
| 5. | 
Пашова Н. В. Вплив борошна знежиреного насіння олійних культур та порошку топінамбура на якість та безпечність житнього хліба [Електронний ресурс] / Н. В. Пашова, Г. І. Волощук, Н. М. Грегірчак, Г. В. Карпик // Продовольчі ресурси. - 2018. - № 11. - С. 139-147. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pr_2018_11_18 Досліджено процеси, перебіг яких відбувається під час зберігання хліба заварного із житнього борошна, та вплив борошна частково знежиреного (БЧЗ) з насіння: гарбуза, кунжуту, горіха волоського та порошку топінамбура (ПТ) на збереження свіжості готового виробу. Додавання в хліб досліджуваної сировини призводило до зниження інтенсивності усихання хліба протягом п'яти діб зберігання, але знижувало показники пружності м'якушки на 10 - 50 %. Хліб з ПТ мав найвищі показники кришкуватості та найнижчі показники набухання. Суміш ПТ та БЧЗ олійних культур не так суттєво впливала на перебіг процесів черствіння. Зв допомоою рентгенофазового аналізу встановлено, що у процесі зберігання протягом п'яти діб у житньому заварному хлібі тривають процеси визрівання структури м'якушки, які виражають у подальшому руйнуванні кристалічних біополімерів житнього борошна та створенні нових структурованих біополімерів. Шляхом аналізу дериватограм виявлено, що у хлібі заварному із житнього борошна через 24 год після випікання видаляється вільна вода, а кількість міцнозв'язаної води залишається майже незмінною. Енергія активації води у м'якушці хліба зростала протягом п4яти діб зберігання. Додавання БЧЗ насіння олійних культур та ПТ призводять до глибшого руйнування біополімерів борошна у процесі виготовлення хліба, але під час зберігання компоненти ПТ та БЧЗ сприяють ретроградації біополімерів борошна. При цьому уповільнюються процеси усихання хліба заварного із борошна житнього обдирного на 1,5 - 2,5 %, оскільки додавання БЧЗ насіння олійних культур та ПТ збільшує кількість міцно зв'язаної води, яка у процесі зберігання поступово переходить до менш зв'язаної. Внесення БЧЗ насіння олійних культур і ПТ знижують енергію активації води в хлібі із житнього борошна. Проведені дослідження підтверджують доцільність використання заварки під час виробництва хліба із житнього борошна з додаванням ПТ та БЧЗ насіння гарбуза, кунжуту і горіха волоського. | ||
| 6. | 
Карпик Г. В. Дослідження технологічних властивостей хліба виготовленого з додаванням бурякового квасу [Електронний ресурс] / Г. В. Карпик, М. Д. Кухтин, В. Р. Сельський, І. С. Назарко, О. С. Покотило, М. Г. Гайдамака // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. Серія : Харчові технології. - 2021. - Т. 23, № 96. - С. 3-7. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnuftech_2021_23_96_3 | ||
| 7. | 
Карпик Г. Особливості виробництва булочних виробів з RHEUM L. [Електронний ресурс] / Г. Карпик, О. Вічко, Н. Копчак, О. Швед // Chemistry, technology and application of substances. - 2022. - Vol. 5, № 2. - С. 136-141. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/chtaps_2022_5_2_20 Розглянуто питання розширення асортименту булочних виробів із використанням продуктів перероблення ревеню. Розроблено рецептуру булочок із ревеневим наповнювачем і встановлено технологічні параметри їх виготовлення. На основі фізико-хімічних властивостей цієї рослини визначено вплив добавки на хлібопекарські властивості борошна, процес кислотонакопичення та показники якості виробів. Установлено зміцнення клейковини борошна з одночасним зменшенням її кількості та активне підвищення кислотності в перші 1,5 год дозрівання тіста. Дозування пюре в кількості 20 % є оптимальним для отримання булочок із хорошою формостійкістю, еластичною м'якушкою, дрібною тонкостінною пористістю, приємним смаком та ароматом. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |