Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (16) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Козовий Р$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 16 Представлено документи з 1 до 16 |
|||
| 1. | 
Козовий Р. В. Частота та спектр хромосомних аберацій, асоціацій акроцентричних хромосом у довгожителів різних екологічних районів Івано-Франківської області [Електронний ресурс] / Р. В. Козовий // Проблемы старения и долголетия. - 2013. - Т. 22, № 2. - С. 121-128. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PSD_2013_22_2_2 Проведений аналіз частоти та спектра хромосомних аберацій (ХА), асоціацій акроцентричних хромосом (ААХ) у 264 довгожителів Прикарпаття. Одержані результати порівнювали між особами хворими на артеріальну гіпертензію (АГ) і остеоартроз (ОА), хворими тільки на АГ, хворими тільки на ОА і здоровими. Встановлено, що середні показники частоти ХА у всіх обстежених були наступними: (2,82 +- 0,27) у довгожителів із АГ та ОА, а в здорових осіб - (2,17 +- 0,47). У довгожителів, хворих на АГ або на ОА, частота ХА були більшими в 1,38 порівняно із такими у осіб контрольної групи (здорових довгожителів). Частота хромосомних аномалій в групах довгожителів хворих на АГ і довгожителів хворих на ОА була відповідно (2,93 +- 0,09) та (2,64 +- 0,37). Водночас виявлено індивідуальну мінливість частоти ХА серед обстежених довгожителів від 0,2 до 5 %. У спектрі ХА всіх обстежених переважали нестабільні ХА (дицентрики, кільця, фрагменти). При вивченні показника ААХ встановлено тенденцію різниці показників у досліджуваних групах таку ж, як і при вивченні частоти ХА. Показник середньої кількості ААХ в одній клітині у довгожителів першої групи (довгожителів хворих на АГ і ОА) був більшим в 1,07 порівняно із таким в осіб із другої групи (довгожителів хворих на АГ), в 1,32 порівняно із такою в осіб із третьої групи (довгожителів хворих на ОА) та в 1,75 раза (p << 0,05) із четвертою групою (здорові довгожителі). | ||
| 2. | 
Козовий Р. В. Показники окиснювальної модифікації білків сироватки крові у довгожителів Прикарпаття [Електронний ресурс] / Р. В. Козовий, Г. М. Ерстенюк // Буковинський медичний вісник. - 2013. - Т. 17, № 4. - С. 76-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2013_17_4_21 Проведено дослідження продуктів окиснювальної модифікації білків у сироватці крові за допомогою методу А. Ю. Дубініної в 60 довгожителів (90 - 102 роки) і 30 здорових осіб зрілого віку (36 - 60 років), у родоводах яких не було довгожителів Івано-Франківської області. Встановлено статистично достовірне зниження рівня продуктів окиснювальної модифікації білків альдегідо- і кетонопохідних нейтрального характеру в основній групі від порівняльної. Інтенсифікація процесів окиснювальних модифікацій білків у довгожителів мала тенденцію до збільшення альдегідо- і кетонопохідних основного характеру у порівнянні з особами зрілого віку. Одержані результати можуть свідчити про краще функціонування у довгожителів захисних протирадикальних систем у порівнянні з особами зрілого віку. | ||
| 3. | 
Козовий Р. В. Оцінка значущості впливу чинників різного ґенезу на тривалість життя і довголіття [Електронний ресурс] / Р. В. Козовий, Л. Є. Ковальчук // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2014. - Т. 14, Вип. 2. - С. 136-139. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2014_14_2_38 | ||
| 4. | 
Козовий Р. В. Вивчення впливу екзогенних факторів на формування тривалості життя [Електронний ресурс] / Р. В. Козовий, Л. Є. Ковальчук, О. З. Децик // Прикарпатський вісник НТШ. Пульс. - 2014. - № 4. - С. 174-182. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pvntsh_pul_2014_4_21 З метою дослідження впливу екзогенних чинників на формування тривалості життя проведено анкетування і безпосереднє опитування 486 довгожителів і 297 осіб групи порівняння Івано-Франківської області. Встановлено, що найбільший шанс досягнути довголіття мають люди, які прожили в екологічно сприятливих умовах або такі, у яких високий рівень активності ферментів детоксикації ксенобіотиків. Серед соціально-психологічних чинників найбільш вагомими у досягненні довголіття виявились відсутність стресових ситуацій, освіти, міцний сон і наявність улюбленого заняття. Вірогідну значущість у формуванні тривалого й активного життя мали дотримання природних біоритмів, обмежене харчування, фізична праця, відсутність професійних травм і шкідливих звичок. | ||
| 5. | 
Козовий Р. В. Частота делецій генів GSTT1 та GSTM1 у довгожителів Прикарпаття [Електронний ресурс] / Р. В. Козовий, С. В. Подольська, Н. Г. Горовенко // Архів клінічної медицини. - 2013. - № 2. - С. 37-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akm_2013_2_13 Проведено молекулярно-генетичне дослідження генів другої фази біотрансформації ксенобіотиків у 166 довгожителів Івано-Франківської області та 169 осіб контрольної групи. Встановлено, що частота функціонального алеля гена GSTT1 у всіх довгожителів Івано-Франківської області складала 74,85 %, що було меншим у порівнянні з контролем в 1,09 разу. Відсоток функціонального гена GSTM1 серед популяції довгожителів Прикарпаття статистично не відрізнявся від такого у контролі (відповідно 53,29 та 52,63 %). Показано перевагу носіїв делеційних варіанів генів GSTT1 та GSTM1 серед довголітніх області в Богородчанському районі та місті Івано-Франківську. Аналіз генотипів генів ферментів глутатіон-S-трансферази виявив, що серед довгожителів і осіб контрольної групи варіанти GSTT1 "+" / GSTM1 "+" зустрічались частіше у порівнянні з іншими. | ||
| 6. | 
Козовий Р. В. Розрахунок співвідношення шансів у довгожителів Прикарпаття за системами антигенів груп крові АВ0 та резус [Електронний ресурс] / Р. В. Козовий // Галицький лікарський вісник. - 2012. - Т. 19, число 4. - С. 36-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2012_19_4_14 Вивчено особливості розподілу антигенів груп крові за системами АВ0 і резус (Rh) у популяції довгожителів Прикарпаття. Аналіз асоціацій тривалості життя з антигенами груп крові систем АВ0 та резус встановив, що серед довгожителів Прикарпаття найбільший відсоток власників фенотипу A(II) (39,09 %). За частотою фенотипів з антигенами системи АВ0 серед довгожителів встановлено поділ наступним чином: чоловіки-довгожителі <$E roman {A(II)~>>~B(III)~>>~0(I) ~>>~AB(IV)}> та жінки <$E roman {0(I)~>>~A(II)~>>~B(III)~>>~AB(IV)}>. У 86,97 % довгожителів проявилась резус ознака (Rh+), у контрольній групі ця ж ознака проявилась у 85,95 %. Одержані результати надають можливість до комплексного підходу щодо створення моделей прогнозування довголіття у людей. | ||
| 7. |
Козовий Р. В. Дослідження структурно-функціонального стану спадко вого апарату довгожителів з різних екологічних районів Івано-Франківської області [Електронний ресурс] / Р. В. Козовий // Галицький лікарський вісник. - 2013. - Т. 20, число 3. - С. 26-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2013_20_3_11 | ||
| 8. |
Козовий Р. В. Перевірка гіпотези про наявність зв’язку між показниками функціонального стану геному епітеліоцитів слизової оболонки ротової порожнини, лімфоцитів та нейтрофільних гранулоцитів крові у довгожителів за допомогою кореляційного аналізу [Електронний ресурс] / Р. В. Козовий // Галицький лікарський вісник. - 2013. - Т. 20, число 4. - С. 29-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2013_20_4_9 Проведено комплексний аналіз кореляційних зв'язків між індексами (хроматизації, ядерцевим, морфологічно змінених ядер, статевого хроматину) функціонального стану геному (ФСГ) мікроядер епітеліоцитів слизової оболонки ротової порожнини (СОРП) лімфоцитів та нейтрофільних гранулоцитів крові у 332 довгожителів та 218 осіб віком від 36 до 60 років у родоводах яких не було довгожителів. Кореляційний аналіз показників ФСГ довгожителів показав подібні тенденції у формуванні взаємозв'язків між різними етапами реалізації біологічної інформації, незалежно від типу клітин. Вивчення взаємозв'язків між послідовними етапами генної експресії в клітинах епітеліальної та сполучай тканини засвідчило існування сильних позитивних взаємозв'язків. Одержані результати свідчать про достатню інформативність індексів ФСГ епітеліальних клітин як інтегральних показників функціональної активності спадкового апарату організму, що надає змогу використовувати неінвазійне дослідження епітеліоцитів СОРП як скринінг-тест. | ||
| 9. |
Козовий Р. В. Аналіз активності ферментів глутатіонової системи у довгожителів Прикарпаття [Електронний ресурс] / Р. В. Козовий, Г. М. Ерстенюк // Галицький лікарський вісник. - 2014. - Т. 21, число 1. - С. 28-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2014_21_1_11 Актуальним за умов сучасного антропогенного навантаження стає вивчення особливостей функціонування детоксикаційних систем. Функціональний стан ферментативної системи детоксикації ксенобіотиків та антиоксидантного стресу (глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази та глутатіон-S-транферази) вивчено за показниками сироватки крові 60 довгожителів (основна група) та 30 осіб зрілого віку, у родоводах яких не було довгожителів (група порівняння). Під час аналізу було виявлено, що активність глутатіонпероксидази у всіх довгожителів становила (<$E0,329~symbol С~0,18>) мкмоль/(хв-мг), а у групі порівняння (<$E0,353~symbol С~0,17>) мкмоль/(хв-мг). Діагностовано, що активність ферменту глутатіонредуктази у довгожителів Прикарпаття у 3,17 раза більша, у порівнянні з особами зрілого віку. Встановлено тенденцію до зниження активності глутатіон-S-трансферази у довгожителів (<$E0,305~symbol С~0,31>) мкмоль/(хв-мг) відносно показників групи порівняння (<$E0,345~symbol С~0,18>) мкмоль/(хв-мг). | ||
| 10. | 
Козовий Р. В. Особливості спадкової схильності до артеріальної гіпертензії та остеоартрозу у довгожителів Прикарпаття [Електронний ресурс] / Р. В. Козовий // Український терапевтичний журнал. - 2017. - № 1. - С. 65-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2017_1_12 Мета роботи - визначити клініко-генеалогічні особливості ризику розвитку артеріальної гіпертензії та остеоартрозу в довгожителів. Проведено детальний клініко-генеалогічний та статистичний аналіз родоводів 486 довгожителів Івано-Франківської області. Встановлено, що 56,79 % досліджуваних довгожителів мали родичів I або II ступеня споріднення з артеріальною гіпертензією (АГ) та остеоартрозом (ОА). За гендерною ознакою досліджувані із спадковою схильністю розподілились на 108 (39,17 %) чоловіків і 118 (60,83 %) жінок. Під час порівняння ступеня генетичної обтяженості довгожителів за статтю виявлено близьку до достовірної перевагу спадково схильних осіб серед чоловіків (<$Echi sup 2 ~=~3,19>; p = 0,074). Доведено тісну кореляцію між рівнем АГ у родичів I ступеня спорідненя - батьків, братів, сестер (відповідно r = 0,711; 0,699; 0,686). Особливістю експресії генів схильності до АГ у довгожителів є те, що вона відбувається переважно у пізньому віці. Встановлено, що серед обстежених довгожителів схильність до підвищення артеріального тиску з її реалізацією у фенотипі частіше успадковується за материнською лінією, ніж за батьківською. Особливістю успадкування ОА у довгожителів Прикарпаття було те, що 49,21 % досліджуваних хворих чоловіків мали хворих матерів. Удвічі рідше реєструвались родоводи з хворим батьком пробандів. Висновки: встановлено, що для розвитку АГ та ОА у довгожителів суттєве значення має наявність родичів I або II ступеня спорідненості з АГ та ОА, що було підтверджено у 56,79 % родоводів обстежених. Особливістю маніфестації поєднаної патології у довгожителів першої групи була наявність у 36,30 % випадків родичів з двома досліджуваними ознаками. Доведено вдвічі більший спадковий ризик АГ та ОА за умови успадкування його за материнською лінією. Результати проведеного клініко-генеалогічного дослідження засвідчили полігенний та мультифакторний тип успадкування АГ та ОА в довгожителів Прикарпаття. | ||
| 11. | 
Козовий Р. В. Генетичні особливості функціонування глутатіонової системи у довгожителів Прикарпаття хворих на коморбітну патологію: артеріальну гіпертензію та остеоартроз [Електронний ресурс] / Р. В. Козовий, Л. Є. Ковальчук, Г. М. Ерстенюк // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2018. - Т. 23. - С. 197-201. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2018_23_36 | ||
| 12. |
Козовий Р. В. Частота та спектр хромосомних аберацій, асоціацій акроцентричних хромосом у довгожителів Прикарпаття хворих на артеріальну гіпертензію та остеоартроз [Електронний ресурс] / Р. В. Козовий // Галицький лікарський вісник. - 2017. - Т. 24, число 1. - С. 20-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2017_24_1_8 Проведений аналіз частоти та спектра хромосомних аберацій (ХА), асоціацій акроцентричних хромосом (ААХ) у 264 довгожителів Прикарпаття. Одержані результати порівнювали між особами хворими на артеріальну гіпертензію (АГ) і остеоартроз (ОА), хворими тільки на АГ, хворими тільки на ОА і здоровими. Встановлено, що середні показники частоти ХА у всіх обстежених були наступними: (2,82 +- 0,27) у довгожителів із АГ та ОА, а в здорових осіб - (2,17 +- 0,47). У довгожителів, хворих на АГ або на ОА, частота ХА були більшими в 1,38 порівняно із такими у осіб контрольної групи (здорових довгожителів). Частота хромосомних аномалій в групах довгожителів хворих на АГ і довгожителів хворих на ОА була відповідно (2,93 +- 0,09) та (2,64 +- 0,37). Водночас виявлено індивідуальну мінливість частоти ХА серед обстежених довгожителів від 0,2 до 5 %. У спектрі ХА всіх обстежених переважали нестабільні ХА (дицентрики, кільця, фрагменти). При вивченні показника ААХ встановлено тенденцію різниці показників у досліджуваних групах таку ж, як і при вивченні частоти ХА. Показник середньої кількості ААХ в одній клітині у довгожителів першої групи (довгожителів хворих на АГ і ОА) був більшим в 1,07 порівняно із таким в осіб із другої групи (довгожителів хворих на АГ), в 1,32 порівняно із такою в осіб із третьої групи (довгожителів хворих на ОА) та в 1,75 раза (p << 0,05) із четвертою групою (здорові довгожителі). | ||
| 13. | 
Козовий Р. В Цитоденситометричні показники та епігенетична модифікація хроматину в соматичних клітинах у довгожителів Івано-Франківської області [Електронний ресурс] / Р. В Козовий, Л. Є. Ковальчук, М. М Багрій, М. В. Дем'янчук // Вісник морфології. - 2013. - Т. 19, № 2. - С. 366-369. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vismorf_2013_2_34 | ||
| 14. |
Вакалюк І. П. Аналіз динаміки стану кардіоваскулярного здоров'я населення Івано-Франківської області за останні сімнадцять років [Електронний ресурс] / І. П. Вакалюк, Р. В. Козовий, С. В. Федоров // Архів клінічної медицини. - 2016. - № 2. - С. 64-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akm_2016_2_20 Запорукою збільшення рівня очікуваної тривалості життя є добре здоров'я. З метою вивчення показників стану здоров'я населення Прикарпаття було проведено аналіз показників захворюваності та поширюваності за період із 1998 по 2014 рр. у контексті серцево-судинної патології. Аналіз проводили на основі даних статистичних матеріалів обласного інформаційно-аналітичного центру медичної статистики та звітної медичної документації Івано-Франківського обласного клінічного кардіологічного диспансеру за визначений період. Для виявлення динаміки структури населення Івано-Франківської області проведено аналіз основних демографічних показників за 1998 - 2014 рр. Встановлено, що загальна кількість населення на Прикарпатті в 2007 р. становила 1 млн. 382,6 тис. осіб, а у 2014 р. - 1 млн. 379, 4 тис. осіб, що було менше на 1,05 % та 5,76 % у порівнні із 1998 р. (1463,6 тис осіб). Подібна тенденція зберігалась і по Україні загалом. Встановлено, що за досліджуваний період збільшились показники загальної захворюваності на гіпертонічну хворобу (всі форми) в 2,89 разу, а первинної - в 1,89 разу. Показник загальної захворюваності на ішемічну хворобу серця серед дорослого населення Івано-Франківської області за досліджуваний період коливався від 9780,3 до 20629,1 випадків на 100 тис. населення - зріс у 2,11 разу. Слід зауважити, що з 2012 р. спостерігалося зменшення частоти стенокардії: з 6545,7 до 6126,2 випадків на 100 тис. населення (в 1,07 разу). Упродовж досліджуваного періоду відмічали зростання числа випадків гострого інфаркту міокарда: із 81 до 108,2 на 100 тис. населення (в 1,34 разу). Відомо, що серцево-судинні захворювання складають найважливішу проблему сучасної системи охорони здоров'я, не мають жодних географічних, соціоекономічних чи статевих преференцій. Вони залишаються головною причиною смертності, складаючи близько 17,3 млн. випадків упродовж року. Висновок: вагомим чинником впливу на тривалісгь життя мешканців Івано-Франківської області є захворюваність і смертність унаслідок серцево-судинних захворювань, які впродовж останніх років зросли. | ||
| 15. | 
Козовий Р. В. Виявлення математичної залежності між якісними та кількісними показниками проведеного дослідження довгожителів [Електронний ресурс] / Р. В. Козовий // Art of medicine. - 2019. - № 4. - С. 73-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/artmed_2019_4_13 | ||
| 16. | 
Гунас І. В. Перспективи використання штучних нейронних мереж у розрізі судової медицини (огляд літератури) [Електронний ресурс] / І. В. Гунас, В. Т. Бачинський, О. Г. Попадинець, Е. О. Кіндратів, Р. В. Козовий // Судово-медична експертиза. - 2020. - № 1. - С. 13-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sme_2020_1_4 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |