Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Корнацька А$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 53
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Корнацька А. Г. Результати аналізу факторів серцевосудинного ризику у жінок із метаболічним синдромом на тлі полікістозу яєчників [Електронний ресурс] / А. Г. Корнацька, О. І. Мітченко, В. Ю. Романов // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2013. - Т. 18, № 2. - С. 75-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Msps_2013_18_2_13
| 2. |
Корнацька А. Г. Cтан гіпофізарно-яєчникової системи у жінок з дисгормональними захворюваннями молочних залоз в динаміці лікування безплідності [Електронний ресурс] / А. Г. Корнацька, І. І. Ракша, В. М. Андрєєва, З. В. Близнюк, О. М. Полуянова // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2011. - № 1. - С. 51-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2011_1_17
| 3. |
Корнацька А. Г. Особливості мікробіоценозу репродуктивного тракту та виділень із молочних залоз у жінок з трубно-перитонеальною безплідністю та дисгормональними захворюваннями молочних залоз [Електронний ресурс] / А. Г. Корнацька, Т. О. Лисяна, О. Д. Дубенко, І. В. Пономарьова, О. Г. Даниленко // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2011. - № 1. - С. 164-167. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2011_1_47
| 4. |
Корнацька А. Г. Психоемоційний стан жінок з втратами плода [Електронний ресурс] / А. Г. Корнацька, О. Г. Даниленко, І. Біль // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2012. - № 1. - С. 64-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2012_1_22
| 5. |
Мітченко О. І. Функція ендотелію та товщина комплексу інтима – медіа у жінок з метаболічним синдромом на тлі полікістозу яєчників [Електронний ресурс] / О. І. Мітченко, А. Г. Корнацька, В. Ю. Романов, О. В. Сопко // Український кардіологічний журнал. - 2013. - № 3. - С. 82-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2013_3_12
| 6. |
Мітченко О. І. Особливості формування серцево-судинного ризику в пацієнток з метаболічним синдромом на тлі полікістозу яєчників [Електронний ресурс] / О. І. Мітченко, А. Г. Корнацька, В. Ю. Романов, О. В. Сопко // Український кардіологічний журнал. - 2013. - № 4. - С. 49-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2013_4_8
| 7. |
Корнацька А. Г. Стан молочних залоз у жінок з порушеною репродуктивною функцією на тлі ранніх репродуктивних втрат [Електронний ресурс] / А. Г. Корнацька, О. Д. Дубенко, І. О. Баранецька, М. В. Бражук, І. О. Біль // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2012. - Т. 2, № 1. - С. 50-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2012_2_1_12
| 8. |
Мітченко О. І. Корекція чинників серцево-судинного ризику та сурогатних маркерів атеросклерозу в жінок із синдромом полікістозу яєчників [Електронний ресурс] / О. І. Мітченко, А. Г. Корнацька, В. Ю. Романов, І. В. Чулаєвська, О. В. Сопко // Серце і судини. - 2013. - № 3. - С. 54-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2013_3_9 Вивчено можливості немедикаментозної та медикаментозної корекції серцево-судинного ризику і сурогатних маркерів атеросклерозу в жінок із синдромом полікістозу яєчників. На першому етапі обстежено 90 жінок репродуктивного віку із синдромом полікістозу яєчників. На другому етапі дослідження за результатами повторного обстеження ретроспективно через 6 міс сформовано три групи: 1-шу становили 36 (40,0 %) жінок (середній вік <$E29,1~symbol С~0,9> року) з високою прихильністю до терапії; 2-гу - 20 (22,3 %) жінок (середній вік <$E29,0~symbol С~1,2> року), що мали високу прихильність до терапії та приймали харчові волокна; 3-тю - 34 (37,7 %) жінки (середній вік <$E28,2~symbol С~0,9> року) з низькою прихильністю. На першому та другому етапах дослідження в усіх пацієнток досліджували антропометричні дані, ліпідний та вуглеводний обмін, проводили вимірювання офісного систолічного і діастолічного артеріального тиску і 24-годинне амбулаторне моніторування артеріального тиску, оцінювали товщину комплексу інтима і медіа загальної сонної артерії та ендотелійзалежну вазодилатацію плечової артерії.
| 9. |
Корнацька А. Г. Сучасні можливості профілактики інтраопераційних ускладнень при органозберігальних втручаннях на органах малого таза [Електронний ресурс] / А. Г. Корнацька, Г. В. Чубей, М. В. Бражук, В. К. Кондратюк // Клінічна хірургія. - 2014. - № 6. - С. 62–65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2014_6_21 Проаналізовано результати органозберігальних операцій на органах малого таза, виконаних у 337 пацієнток. За підвищеною кровоточивості тканин у 39,3 % жінок під час виконання пластичних операцій на маткових трубах з приводу ектопічної вагітності, кістектомії та консервативної міомектомії з метою припинення кровотечі використовували кровоспинну пластину Тахокомб. Це дозволило здійснити органозберігальні операції та уникнути ускладнень, пов'язаних з інтраопераційною кровотечею. Включення до реабілітаційної терапії препарата Серрата<190> сприяло зменшенню вираженості больового синдрому та частоти виникнення спайкового процесу після операції.
| 10. |
Корнацька А. Г. Сучасні погляди на етіологію, патогенез та лікування лейоміоми матки у жінок репродуктивного віку (Огляд літератури) [Електронний ресурс] / А. Г. Корнацька, І. І. Ракша, І. С. Колесніченко, Г. В. Чубей // Здоровье женщины. - 2015. - № 1. - С. 10-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2015_1_3 Зазначено, що на сьогодні накопичено великий арсенал консервативних і хірургічних методів лікування лейоміоми матки (ЛМ), які необхідно застосовувати тільки за показаннями, дотримуватись умов, протипоказань і враховувати конкретну клінічну ситуацію, а саме стан органів-мішеней - грудних залоз. Для запобігання ЛМ необхідно зберігати першу вагітність, особливо у молодих жінок, з так званою спадковою міомою. Аборт викликає ріст міоматозних вузлів і з мікроскопічних вузлів інтенсивно формуються зростаючі міоми. Слід уникати надмірного ультрафіолетового опромінення, підвищеного температурного впливу, особливо у віці після 30 років. За наявності спадкового ризику (міома матки у матері та близьких родичок) пухлина розвивається на 5 - 10 років раніше, тобто в 20 - 25 років. Продовження грудного вигодовування протягом 4 - 6 міс після пологів нормалізує вміст пролактину, який впливає на зміну гістогенезу міоми. Необхідно підкреслити, що ЛМ є результатом соматичної мутації клітин міометрія внаслідок численних пошкоджувальних чинників. Тому в основі профілактики повинні превалювати здоровий спосіб життя та збереження репродуктивного здоров'я жінок.
| 11. |
Корнацька А. Г. Прегравiдарна пiдготовка жiнок з ожирiнням та синдромом полiкiстозних яєчникiв [Електронний ресурс] / А. Г. Корнацька, О. Г. Даниленко, І. В. Овчар // Здоровье женщины. - 2015. - № 1. - С. 144-146. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2015_1_31
| 12. |
Трохимович О. В. Морфологічні особливості та стан рецепторного апарату ендометрія у жінок із завмерлою вагітністю [Електронний ресурс] / О. В. Трохимович, Т. Д. Задорожна, І. Б. Вовк, А. Г. Корнацька, Т. М. Арчакова // Здоровье женщины. - 2014. - № 10. - С. 114-117. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2014_10_30 Вивчено морфологічні та імуногістохімічні особливості ендометрія жінок із завмерлою вагітністю ранніх термінів (ЗВ РТ). Згідно з результатами патоморфологічного дослідження в 66,7 % випадків у зскрібках домінували ознаки запалення, в 28,9 % випадків відзначались ознаки ендокринних порушень. Разом із цим у 17,8 % досліджуваного матеріалу відзначались непрямі ознаки генетичних порушень. У ході імуногістохімічного дослідження ендометрія жінок за умов ЗВ РТ встановлено зниження експресії рецепторів до стероїдних гормонів. Виявлені патоморфологічні та імуногістохімічні особливості ендометрія та хоріона у жінок із ЗВ надають можливість судити про характер репродуктивної дисфункції та допомагають визначитись із необхідною тактикою лікування та з проведенням цілеспрямованих реабілітаційних заходів з метою попередження подальших репродуктивних втрат.
| 13. |
Корнацька А. Г. Особливості анатомо-функціонального стану органів малого таза та генеративної функції у жінок з лейоміомою матки [Електронний ресурс] / А. Г. Корнацька, І. С. Колесніченко, М. А. Флаксенберг, О. О. Ревенько // Здоровье женщины. - 2014. - № 10. - С. 134-136. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2014_10_35 Мета дослідження - вивчити особливості анатомо-функціонального стану органів малого таза у жінок з лейоміомою матки (ЛМ) і ранніми втратами вагітності. Наведені дані про метод ультразвукової діагностики у жінок з лейоміомою матки, який надає можливість достовірно оцінити стан, структуру та функціональні особливості ЛМ, її локалізацію, структуру та кількість вузлів. Ультразвукове дослідження надає можливість лікарям вибрати подальшу тактику ведення жінок з ЛМ та вибрати метод хірургічного лікування.
| 14. |
Корнацька А. Г. Комплексна протизапальна терапія при синдромі втрати вагітності на тлі хронічних запальних процесів статевих органів (огляд) [Електронний ресурс] / А. Г. Корнацька, О. Г. Даниленко, О. В. Трохимович, Л. М. Новік, І. І. Ракша // Здоровье женщины. - 2013. - № 8. - С. 44-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2013_8_12 Наведено огляд літератури щодо інфекційного чинника за синдрому втрати вагітності та комплексних методів корекції даних змін.
| 15. |
Вовк І. Б. Особливості аеробної та анаеробної мікрофлори у жінок з гіперпроліферативними захворюваннями матки і ендометрія [Електронний ресурс] / І. Б. Вовк, А. Г. Корнацька, Т. О. Лисяна, Н. Є. Горбань, І. Г. Пономарьова // Здоровье женщины. - 2016. - № 2. - С. 102-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2016_2_22 Мета дослідження - вивчення особливостей структури мікроекології статевих шляхів у пацієнток із гіперпроліферативними захворюваннями (ГПЗ) матки та ендометрія з метою підвищення ефективності їх лікування. Проведено вивчення структури мікробного складу статевих шляхів у 121 пацієнтки репродуктивного віку з наявністю гіперпроліферативної патології жіночих статевих органів. Усі обстежені були розподілені на дві групи: I - 45 жінок із проліферативною патологією ендометрія в поєднанні з лейоміомою матки, II - 76 пацієнток, які мали локальну проліферативну патологію ендометрія. Жінки обох досліджуваних груп мали супутню патологію - запальні захворювання статевих органів в анамнезі. Для контролю використано дані результатів бактеріологічного обстеження 30 здорових жінок репродуктивного віку. Бактеріологічне обстеження пацієнток з ГПЗ матки та ендометрія надали можливість виявити дестабілізацію екосистеми у більшої частини обстежених. Виявлені дисбіотичні зміни проявлялись формуванням бактеріально-грибкових асоціацій, до складу яких зі значною частотою входять інфекційні агенти "нового покоління" - і хламідії. У цілому можна стверджувати, що гіперпроліферативні процеси в матці та ендометрії виникають на тлі патологічного мікробіоценозу, який у більшості пацієнток проявляється у вигляді неспецифічного вагініту та вагінозу.
| 16. |
Корнацька А. Г. Нові технології в профілактиці спайкової хвороби у гінекологічних хворих [Електронний ресурс] / А. Г. Корнацька, Г. В. Чубей, М. В. Бражук, В. К. Кондратюк // Хірургія України. - 2015. - № 2. - С. 74-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2015_2_17 Мета роботи - вивчити ефективність профілактики спайкоутворення після органозберігальних гінекологічних операцій із застосуванням поліфункціонального протиспайкового засобу (ПФПСЗ) дефенсаль. В основній групі (158 жінок, 45,3 %) для профілактики спайкоутворення під час лапароскопії проводилося зрошення операційного поля 0,02 % розчином декаметоксину (декасан) з розрахунку 100 мл кожні 30 хвилин. Після завершення операції в черевну порожнину вводили 1 раз на добу 250 - 500 мл ПФПСЗ (250 мл розчину містить 1250 мг гіалуронової кислоти, декаметоксин 50 мг, сукцинатний буфер pH 7,3 до 250 мл). У групі порівняння (191 хвора або 54,7 %) профілактичні заходи проводили у традиційному обсязі. Ефективність профілактичних заходів під час операції оцінювали шляхом виявлення непрямих ознак спайкового процесу органів малого таза під час бімануального дослідження та у разі УЗД. Віддалені результати лікування вивчали за прохідністю маткових труб під час проведення гістеросальпінгографії та за частотою настання вагітності. За результатами аналізу органозберігальних гінекологічних операцій установлено, що використання 0,02 % розчину декаметоксину та ПФПСЗ для профілактики спайкової хвороби сприяло зниженню частоти утворення спайок з 45,0 до 20,3 %, відновленню репродуктивної функції у 65,8 % хворих проти 45,5 % у групі порівняння. Висновки: у разі лапароскопічних і відкритих операцій з метою відновлення репродуктивної функції необхідно широко використовувати спеціальні засоби профілактики розвитку спайкового процесу. Застосування ПФПСЗ сприяло зменшенню частоти утворення абдомінальних спайок після органозберігальних операцій на органах малого таза, а також відновленню репродуктивної функції.
| 17. |
Корнацька А. Г. Генетичні чинники ризику розвитку мастопатії у жінок з безплідністю [Електронний ресурс] / А. Г. Корнацька, Н. Г. Горовенко, О. Д. Дубенко, З. І. Россоха // Здоровье женщины. - 2016. - № 1. - С. 187-191. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2016_1_41 До проведення аналізу впливу визначених генетичних чинників залучено 87 жінок репродуктивного віку з первинною та вторинною безплідністю. Родовід 87 жінок проаналізовано шляхом анкетування на наявність випадків онкологічних захворювань, у тому числі випадки раку грудної залози, яєчників у родичів першого та другого ступеня спорідненості. Пацієнток з обтяженою спадковістю обстежено на наявність трьох мажорних мутацій у генах BRCA1 і BRCA2, у однієї із п'яти пацієнток виявлено мутацію 5382insC у гені BRCA1 в гетерозиготному стані. У пацієнток було розпочате вперше в Україні тестування мутації G1082A у гені ESR2 як чинника ризику мастопатії за різних форм безплідності. Але дану мутацію виявлено в гетерозиготному стані лише у 1 із 28 пацієнток, її поширеність склала лише 3,5 %, тому подальший аналіз мутації G1082A в гені ESR2 було припинено. Виявлені частоти генотипів за генами FSHr та IFN-y у 87 обстежених жінок показали доцільність їх використання у статистичному аналізі відповідно до існуючих вимог, де вважається, що поширеність генотипу, який розглядається як маркер, не повинна бути меншою за 10 %, а у випадку 20 % передбачається успішний пошук інформативного маркера. За результатами аналізу, пацієнтки з генотипом 307Ala/Ala/680Ser/Ser за геном FSHr мали підвищений ризик розвитку мастопатії, а пацієнтки з генотипом 307Thr/Thr /680Asn/Asn навпаки, знижений. А наявність комбінації варіанта 307Ala/Ala/680Ser/Ser за геном FSHr із генотипом +874TA за геном інтерферону-<$E gamma> у пацієнток з безплідністю додатково підвищувала ризик мастопатії.
| 18. |
Корнацька А. Г. Використання ендохірургії в лікуванні маткового чинника безпліддя [Електронний ресурс] / А. Г. Корнацька, О. Г. Даниленко // Здоровье женщины. - 2013. - № 5. - С. 12-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2013_5_3 Наведено дані щодо лікування маткового чинника безпліддя з широким використанням ендохірургічних методів. Підтверджено високу ефективність нестероїдних протизапальних препаратів у терапії супроводу в післяопераційний період.
| 19. |
Корнацька А. Г. Комплексна підготовка до майбутньої вагітності з урахуванням психоемоційних змін [Електронний ресурс] / А. Г. Корнацька, О. Г. Даниленко, І. А. Біль, М. А. Флаксемберг // Здоровье женщины. - 2013. - № 5. - С. 72-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2013_5_14 Проведено діагностику психоемоційного стану у жінок з репродуктивними втратами та запропоновано психокоригувальну терапію.
| 20. |
Корнацька А. Г. Проблеми перебігу вагітності у жінок з оперованою шийкою матки [Електронний ресурс] / А. Г. Корнацька, М. В. Цвігун, О. О. Ревенько // Здоровье женщины. - 2015. - № 7. - С. 40-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2015_7_11 Проведений аналіз перебігу вагітності у жінок з оперованою шийкою матки (ШМ) показав, що застосування радикальних і травматичних методів лікування захворювань ШМ призвело до збільшення кількості запальних процесів у піхві (57,5 %). Найбільш виражені зміни за даними цервікометрії виявлено в групі жінок після діатермоконізації ШМ. Після проведених діатермокоагуляції і кріодеструкції достовірної різниці не виявлено. У жінок після лазерної вапоризації довжина ШМ мала нормальні показники протягом вагітності, що може свідчити про мінімальні пошкодження, які відчуває ШМ під час лікування за допомогою даного методу.
| | |
|
|