Наукова періодика України - НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Простий
пошук

Розширений
пошук

Покажчики

Професійний
пошук

Рубрикатор
НБУВ

Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски

Журнали та продовжувані видання

Автореферати дисертацій

Реферативна база даних

Наукова періодика України

Тематичний навігатор

Авторитетний файл імен осіб

	Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox"

Вид пошуку

Повнотекстовий пошук

Знайдено в інших БД:

Книжкові видання та компакт-диски (2)

Автореферати дисертацій (1)

Реферативна база даних (14)

Список видань за алфавітом назв:

A B C D E F G H I J L M N O P R S T U V W

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Авторський покажчик Покажчик назв публікацій

Пошуковий запит: (<.>A=Кротік О$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 16 Представлено документи з 1 до 16
1.	Романенко Т. Г. Клінічна ефективність профілактики акушерських та перинатальних ускладнень на тлі істміко-цервікальної недостатності [Електронний ресурс] / Т. Г. Романенко, О. І. Кротік // Здоровье женщины. - 2015. - № 2. - С. 59-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2015_2_13 Мета роботи - профілактика акушерських і перинатальних ускладнень на тлі істміко-цервікальної недостатності (ІЦН) у вагітних групи високого інфекційного ризику. Розроблено алгоритм науково обгрунтованих лікувальних заходів, спрямованих на зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних цієї групи. Профілактика загрози передчасних пологів, спричинена ІЦН досягає позитивного ефекту в разі її патогенетичного обгрунтування та застосування сучасних методів корекції стану шийки. Використання запропонованої лікувально-профілактичної методики надає змогу достовірно знизити частоту загрози переривання вагітності, передчасних пологів, плацентарної недостатності, затримки росту плода, загострення урогенітальної інфекції, бактеріального вагінозу. Попередній перегляд: Завантажити - 418.23 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
2.	Романенко Т. Г. Фактори ризику розвитку істміко)цервікальної недостатності при вагітності [Електронний ресурс] / Т. Г. Романенко, О. І. Кротік // Семейная медицина. - 2013. - № 6. - С. 49-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2013_6_14 Попередній перегляд: Завантажити - 124.933 Kb Зміст випуску Цитування
3.	Кротік О. І. Особливості системного і місцевого імунітету у вагітних із урогенітальними інфекціями в анамнезі [Електронний ресурс] / О. І. Кротік // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 4. - С. 70-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rzzh_2021_4_12 Мета дослідження - вивчення особливостей системного та місцевого імунітету у вагітних із урогенітальними інфекціями в анамнезі. Було обстежено 100 пацієнток, яких було розподілено на групи: I група (основна) - 50 вагітних із урогенітальними інфекціями в анамнезі та високим ризиком розвитку плацентарної дисфункціїї інфекційного генезу; II група (контрольна) - 50 вагітних без акушерської і соматичної патології, які завагітніли самостійно і були розроджені через природні пологові шляхи. Поглиблене імунологічне обстеження включало: визначення абсолютної (<$Etimes~10 sup 9>/л) та відносної (%) кількості субпопуляцій лімфоцитів CD3<^>+ (T-лімфоцити), CD4<^>+ (хелпери-індуктори), CD8<^>+ (супресори-цитотоксики), CD56<^>+ (природні кілери), CD19<^>+ (B-лімфоцити); визначення рівнів IgG, IgM, IgA у сироватці крові та у піхвових виділеннях; вивчення вмісту низки цитокінів (інтерлейкінів (ІЛ)-1, ІЛ-2, ІЛ-4, ІЛ-10, <$Ealpha>-ФНП, <$Egamma>-ІНФ) у сироватці крові та піхвовому вмісті. Результати проведених досліджень свідчать, що у вагітних із урогенітальними інфекціями в анамнезі, які входять до групи високого інфекційного ризику, зміни показників системного та місцевого імунітету, цитокінового статусу є прогностично значущими. Рівні прозапальних цитокінів ІЛ-1, ІЛ-2, <$Ealpha>-ФНП та протизапальних цитокінів ІЛ-4, ІЛ-10 та <$Egamma>-ІФН у сироватці крові і піхвовому вмісті можна використовувати як прогностичні критерії ускладнень ще до виникнення їх клінічних проявів, особливостей клінічного перебігу вагітності. Було виявлено значне переважання відсоткового вмісту CD56<^>+-лімфоцитів, що мають властивості природних кілерів, у вагітних групи інфекційного ризику у порівнянні з жінками контрольної групи у динаміці гестації (<$E12,3~symbol С~1,7>, <$E15,1~symbol С~1,7>, <$E13,9~symbol С~1,73> % проти <$E8,6~symbol С~1,4>, <$E8,1~symbol С~1,18>, <$E7,2~symbol С~0,98> %; p << 0,05). За даними досліджень також виявлено достовірне збільшення рівня IgG у вагітних I групи інфекційного ризику у порівнянні з вагітними контрольної групи (p << 0,05). Заключення: дослідження показників системного та місцевого імунітету, цитокінового статусу у вагітних із урогенітальними інфекціями в анамнезі розширює можливості вибору раціональної, патогенетично обгрунтованої терапії, що надає змогу знизити частоту розвитку ранньої плацентарної дисфункції інфекційного генезу, внутрішньоутробного інфікування, акушерських та перинатальних ускладнень у цих вагітних. Попередній перегляд: Завантажити - 249.131 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
4.	Кротік О. І. Особливості функціонального стану фетоплацентарного комплексу у вагітних із урогенітальними інфекціями в анамнезі [Електронний ресурс] / О. І. Кротік // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 5. - С. 43-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rzzh_2021_5_8 Мета дослідження - вивчення особливостей формування та функціонування фетоплацентарного комплексу (ФПК) у вагітних із урогенітальними інфекціями в анамнезі. Було обстежено 50 вагітних із урогенітальними інфекціями в анамнезі (I група - основна). Усім вагітним було проведено комплексне клінічне обстеження з урахуванням скарг, даних анамнезу, об'єктивних і додаткових методів обстеження. До контрольної групи увійшли 30 вагітних без соматичної та гінекологічної патології, які були розроджені через природні пологові шляхи. Згідно з одержаними даними, у вагітних I групи, починаючи з 18-го тиж., спостерігалось достовірне зниження секреції прогестерону (<$E160,8~symbol С~15,9> нмоль/л проти <$E202,4~symbol С~5,5> нмоль/л відповідно; p << 0,05), плацентарного лактогену (<$E77,5~symbol С~13,2> нмоль/л проти <$E91,3~symbol С~23,8> нмоль/л). Тобто вже у ці терміни вагітності є ознаки плацентарної дисфункції у вагітних із урогенітальними інфекціями в анамнезі. Зміни функціонального стану ФПК у 28 - 30 тиж. мають більш виражений характер, що підтверджується підвищенням частоти раннього синдрому затримки розвитку плода (СЗРП), порушень його дихальної і рухової активності (за даними ощнювання біофізичного профілю плода), передчасним дозріванням плаценти, збільшенням гормональної недостатності ФПК і появою гемодинамічних порушень. Під час підсумкового оцінювання ФПК у 38 - 40 тиж. задовільний стан спостерігався у 24 % випадків, компенсовані ехографічні зміни - у 46,0 % випадків; субкомпенсовані - у 20,0 % і декомпенсовані - у 10,0 % спостережень. Це зумовлює високу частоту розвитку акушерських і перинатальних ускладнень у цій групі вагітних. Заключення: формування і функціональний стан фетоплацентарного комплексу у вагітних із урогенітальними інфекціями в анамнезі з ранніх термінів вагітності характеризується значним рівнем порушень функціонального стану плода, плаценти, кількості навколоплідних вод на тлі виражених гемодинамічних і ендокринологічних порушень. Це потребує профілактики у прегравідарний період. Попередній перегляд: Завантажити - 293.082 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
5.	Кротік О. І. Ранній неонатальний період новонароджених від матерів з інфекціями, що передаються статевим шляхом, в анамнезі [Електронний ресурс] / О. І. Кротік // Перинатологія та репродуктологія: від наукових досліджень до практики. - 2021. - № 3. - С. 16-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prndp_2021_3_4 Попередній перегляд: Завантажити - 479.504 Kb Зміст випуску Цитування
6.	Кротік О. І. Особливості перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду на тлі інфекцій, що передаються статевим шляхом [Електронний ресурс] / О. І. Кротік // Здоров'я жінки. - 2020. - № 5-6. - С. 63-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2020_5-6_13 Мета дослідження - виявлення особливостей перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду у пацієнток за інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). Проведено ретроспективний аналіз 150 історій вагітності та пологів: в основну групу ввійшли 100 вагітних із наявністю ІПСШ в анамнезі та епізодів проявів під час даної вагітності; 50 вагітних без цієї патології ввійшли до контрольної групи. Критеріями виключення були вагітні з ІПСШ, вагітність яких завершилась абортами у малому терміні гестації. Загрозу аборту виявлено у 46 % жінок основної групи проти 26 % - контрольної групи; маловоддя - у 13 % в основній групі проти 8 % у контрольній групі; прееклампсію в основний групі - у 12 % проти 5 % у групі контролю; ЗРП в основній групі - у 10 % проти 6 % у контрольній; дисфункцію плаценти в основній групі - у 20 % проти 16 % у контрольній; бактеріальний вагіноз - у 67 % в основній групі проти 14 % у групі контролю; ризик невиношування вагітності, передчасних пологів в основній групі - у 20 % у порівнянні з 4 % у контрольній групі; передчасне вилиття навколоплідних вод (ПРПО) спостерігалось у 33 % породіль основної групи проти 16 % - у контрольній групі. Загрозу аборту виявляли у 46 % жінок основної групи, що в 1,7 разу частіше, ніж у контрольній (26 %). Маловоддя відзначали у 13 % жінок основної групи, що в 1,6 разу більше у порівнянні з показниками контрольної групи (8 %). Прееклампсію діагностували у 2 рази частіше в основний групі (12 %), ніж у групі контролю (6 %), ЗРП - в 1,7 разу частіше в основній групі (10 %), ніж у контрольній (6 %). Дисфункцію плаценти виявляли в 1,25 разу частіше в основній групі (20 %), ніж у контрольній (16 %). Високий відсоток бактеріального вагінозу (67 %) відзначали у пацієнток основної групи, що в 4,8 разу більше, ніж у контрольній групі (14 %). Ризик невиношування вагітності, передчасних пологів у основній групі був вищим (20 %) і спостерігався у 5 разів частіше у порівнянні з контрольною групою (4 %). ПРПО спостерігали у 33 % породіль основної групи, що у 2 рази більше, ніж у контрольній групі (16 %). Попередній перегляд: Завантажити - 1.455 Mb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
7.	Кротік О. І. Акушерські та перинатальні наслідки розродження після ДРТ в жінок з інфекціями, що передаються статевим шляхом, в анамнезі [Електронний ресурс] / О. І. Кротік // Здоров'я жінки. - 2022. - № 1. - С. 25-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2022_1_7 Мета роботи - проаналізувати клінічний перебіг вагітності, пологів і стан новонароджених у жінок з інфекціями, що передаються статевих шляхом (ІПСШ) в анамнезі після проведеної прегравдарної підготовки перед циклами допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Проведено клінічний аналіз перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених у 100 жінок, які завагітніли після ДРТ, з ІПСШ в анамнезі. Цих жінок поділено методом випадкового вибору на дві групи: I (основна) група - 50 вагітних, що підлягали прегравідарній підготовці, акушерському та перинатальному супроводженню та розродженню відповідно до розроблених нами медико-організаційних алгоритмів, прогностичної методики та лікувально-профілактичних схем; II група - 50 вагітних, які одержували загальноприйняті прогностичні та лікувально-профілактичні заходи. До III групи (контрольної) залучено 50 практично здорових вагітних жінок зі сприятливим репродуктивним анамнезом і неускладненим перебігом цієї вагітності. Статистичну обробку результатів досліджень проведено з використанням стандартних програм "Microsoft Excel 5.0" і "Statistica 8.0". Основним ускладненням у вагітних I групи була плацентарна дисфункція, яку за рахунок запропонованої прегравідарної підготовки та веденню вагітності вдалося знизити з 38,0 % у II групі до 22,0 % у I групі (p << 0,05), у структурі якої переважала компенсована (72,7 %) і субкомпенсована (27,3 %) та відсутні декомпенсовані форми, рецидиви ІПСШ (I група - 6,0 %, II група - 16,0 %, p << 0,05) і кольпіти (I група - 16,0 %, II група - 26,0 %, p << 0,05). Важливим стало зменшення рівня прееклампсії (I група - 6,0 %, II група - 10 %). Крім того, у II групі досить часто спостерігалася гестаційна анемія (48,0 %), рівень якої вдалося знизити до 24,0 % (p << 0,05). Проведений аналіз клінічного перебігу пологів показав істотне зниження всіх ускладнень розродження: передчасних пологів (I група - 12,0 %, II група - 26,0 %, p << 0,05); передчасного розриву плодових оболонок (I група - 12,0 %, II група - 36,0 %, p << 0,05); дистресу плода (I група - 8,0 %, II група - 20,0 %, p << 0,05) і акушерських кровотеч (I група - 10,0 %, II група - 18,0 %), що пов'язано з вираженим зниженням основних ускладнень гестаційного періоду). Стан новонароджених після пологів: у I групі у 86,07 % випадків стан дітей був задовільним, 13,59 % дітей народилися з ознаками асфіксії (легкого та середнього ступеня), а загальний рівень дітей, народжених в асфіксії, зменшився у 2,5 разу. Показник затримки розвитку плода зменшився з 14,4 % у II групі до 3,03 % у I групі. Комплексне динамічне спостереження та патогенетична терапія виявились ефективними для настання вагітності методом ДРТ і сприятливого результату вагітності у 81,0 % жінок; зниження репродуктивних втрат - у 4,4 разу, перинатальної смертності - у 8,5 разу. Встановлено, що проведення ранньої діагностики, профілактики та лікування інфекційної патології жінок до настання вагітності, прегравідарна підготовка та планування вагітності в жінок із ІПСШ в анамнезі надають змогу ефективно відновити репродуктивну (частоту та тривалість рецидивів) інфекційного процесу під час вагітності, попередити тяжкі форми неонатальної інфекції, знизити рівні перинатальної захворюваності та смертності. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним функцію, знизити частоту ускладнень гестаційного періоду, тяжкість перебігу комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду жінок. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів. Попередній перегляд: Завантажити - 230.445 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
8.	Кротік О. І. Морфологічні особливості системи мати–плацента–плід на фоні інфекцій, що передаються статевим шляхом [Електронний ресурс] / О. І. Кротік // Здоров'я жінки. - 2020. - № 7. - С. 19-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2020_7_5 Попередній перегляд: Завантажити - 1.494 Mb Зміст випуску Цитування
9.	Кротік О. І. Динаміка показників функціонування системи мати–плацента–плід у вагітних з інфекціями, що передаються статевим шляхом, в анамнезі [Електронний ресурс] / О. І. Кротік // Reproductive health of woman. - 2022. - № 3. - С. 40-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rzzh_2022_3_8 Попередній перегляд: Завантажити - 458.455 Kb Зміст випуску Цитування
10.	Кротік О. І. Стан імунної та гемокоагуляційної систем у динаміці вагітності після ДРТ у жінок з інфекціями, що передаються статевим шляхом, в анамнезі [Електронний ресурс] / О. І. Кротік // Здоров'я жінки. - 2022. - № 3. - С. 24-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2022_3_6 Мета роботи - проаналізувати динаміку лабораторних показників функціонування імунної та гемокоагуляційної систем у вагітних з інфекціями, що передаються статевим шляхом, (ІПСШ) в анамнезі після прегравідарної підготовки перед циклами допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Проаналізовано функціонування імунної та гемокоагуляційної систем у 200 вагітних з ІПСШ в анамнезі після ДРТ. I (основна) група (ОГ) - 100 вагітних із прегравідарною підготовкою перед циклом ДРТ, акушерським і перинатальним супроводженням і розродженням відповідно до розроблених медико-організаційних алгоритмів, прогностичної методики та лікувально-профілактичних схем; II ОГ - 100 вагітних, які одержували загальноприйняті прогностичні та лікувально-профілактичні заходи. Контрольна група - 100 практично здорових вагітних жінок із сприятливим репродуктивним анамнезом і неускладненим перебігом цієї вагітності. Жінкам проведено поглиблене імунологічне обстеження. Статистичну обробку результатів досліджень здійснено з використанням стандартних програм "Microsoft Excel 5.0" і "Statistica 8.0". Показано зниження рівнів лімфоцитів із властивостями природних кілерів (CD56+) протягом гестаційного періоду у вагітних I групи проти II групи; рівень загальної гемолітичної активності класичного шляху активації комплементу (СН50) у I групі вагітних повільно зростав зі збільшенням гестаційного терміну; наприкінці II триместру відбувалося зниження рівня СН50; у III триместр вагітності рівень СН50 у II групі становив 123 +- 6,7 у.о., але в I групі цей показник залишався вищим. Протягом II і III триместрів гестації в I групі вагітних спостерігалося зменшення імунорегуляторного коефіцієнта внаслідок адекватної корекції похідних імунологічних розладів у порівнянні з вагітними II групи. У період остаточного формування плацентарного бар'єру у вагітних I групи повільно подовжувався активований частковий тромбопластиновий час зі збільшенням гестаційного терміну та відрізнявся від показників у II групі; відбувалося повільне скорочення активованого часу рекальцифікації протягом II і III триместрів гестації у вагітних I групи; поступове зменшення рівня продуктів деградації фібрину та фібриногену, на відміну від аналогічного показника в II групі, у якій відмічалося поступове його збільшення. Рівень стабільного метаболіту тромбоксану (TxB2) у II триместрі зменшувався в 2 рази та був нижчим, ніжу II групі; рівень стабільного метаболіту простацикліну (6-кето-<$E roman ПГЕ sub {t alpha}>) підвищувався і в III триместрі. Це призводило до зростання в I групі балансу PaI2/TxA2, що відповідало фізіологічним потребам системної й органної гемодинаміки під час вагітності. Встановлено, що розроблення та впровадження ефективної прегравідарної підготовки перед циклами ДРТ у жінок із ІПСШ в анамнезі, а також медикаментозне коригування протягом вагітності сприяють підвищенню адаптаційного компенсаторно-пристосувального потенціалу в імунному та гемокоагуляційному гомеостазі матері та перинатальній охороні плода. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду жінок. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів. Попередній перегляд: Завантажити - 122.817 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
11.	Кротік О. І. Морфологічні та імуногістохімічні особливості плацент у породіль з інфекціями, що передаються статевим шляхом, в анамнезі [Електронний ресурс] / О. І. Кротік // Здоров'я жінки. - 2022. - № 4. - С. 21-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2022_4_6 Мета роботи - дослідити та оцінити макроскопічні, гістологічні, морфологічні та імуногістохімічні зміни плацент; вивчити особливості експресії маркера ендотеліальних клітин CD34 в судинному руслі вілльозного дерева плаценти в породіль з інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), в анамнезі після прегравідарної підготовки перед циклами допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Проаналізовано морфологічне, імунопстохімічне дослідження та рівень експресії CD34 50 плацент від породіль із ІПСШ в анамнезі. I група - 25 плацент від породіль, яким проведено прегравдарну підготовку перед циклом ДРТ, із акушерським і перинатальним супроводженням і розродженням відповідно до розроблених медико-організаційних алгоритмів, прогностичної методики та лікувально-профілактичних схем: II група - 25 плацент від породіль, яким виконано загальноприйняті прогностичні та лікувально-профілактичні заходи. За даними гістологічного дослідження плацент від жінок I групи, переважали прояви компенсаторних процесів, і відмічалася значно менша вираженють патологічних змін. Плацентарно-плодовий коефіцієнт у жінок I групи був вірогідно вищим, ніж у жінок II групи, і становив 0,17, проти 0,15. Спостерігалося зменшення розгалуження кровоносних судин, у результаті чого капіляри займали переважно центральне та парацентральне положення. Дистрофічні та некротичні процеси, з заміною хоріального епітелію фібриноїдними масами, виявлялись у незначній кількості кінцевих ворсин, що відносилося до пристосувальних механізмів. Найбільша площа експресії CD34 у ворсинчастому хоріоні плацент реєструвалася в I групі та становила 9,49 +- 0,47 %, у II групі вона була меншою в 1,29 разу (7,34 +- 0,15 %; p << 0,01). Найбільша оптична щільність експресії CD34 у ворсинчастому хоріоні плацент відмічалася в жінок II групи (0,22 +- 0,01 у.о.), яка перевищувала аналогічну в пацієнток I групи (0,20 +- 0,01 у.о.) - у 1,25 разe (p << 0,01). Установлено, що у разі прегравідарної підготовки перед циклами ДРТ і за комплексної корекції дизадаптаційних порушень у фетоплацентарному комплексі вагітних із ІПСШ в анамнезі включаються всі структурні механізми адаптації плаценти, які надають змогу зберегти морфометричні та дифузійні показники ворсинчастого дерева на рівні стійкої компенсації, що є найважливішим пристосувальним засобом, який допомагає підтримувати життєздатність плода. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів. Попередній перегляд: Завантажити - 102.844 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
12.	Кротік О. І. Зміни мікробіоценозу статевих шляхів у вагітних після прегравідарної підготовки перед програмою допоміжних репродуктивних технологій [Електронний ресурс] / О. І. Кротік // Здоров'я жінки. - 2022. - № 5. - С. 22-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2022_5_6 Мета роботи - дослідити зміни мікробіоценозу статевих шляхів у вагітних з інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), в анамнез після прегравідарної підготовки перед циклами допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Обстежено 247 жінок із безплідністю, які мали в анамнезі ІПСШ і планували вагітність у програмі ДРТ: 115 жінкам проведено запропоновану прегравідарну підготовку, із них у 56 жінок програма ДРТ завершилися вагітністю (I групи) вони одержували запропоновані лікувально-профілактичні заходи: 132 жінкам проведено стандартну прегравідарну підготовку, із них у 55 жінок програма ДРТ завершилися вагітністю (II група), вони одержували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи. Контрольна група - 30 вагітних без періоду безплідності, які завагітніли самостійно. Статистичну обробку результатів досліджень проведено з використанням стандартних програм "Microsoft Excel 5.0" і "Statistica 8.0". Стан мікробіоценозу статевих шляхів у жінок I групи з ІПСШ в анамнезі, після проведеної прегравідарної підготовки перед програмою ДРТ, у порівнянні з вагітними II групи характеризується протягом гестаційного періоду достовірно більшою кількістю лактобацил (I половина вагітності: 49 (87,5 %) проти 38 (69,1 %) випадків, p << 0,05: II половина вагітності: 35 (68,6 %) проти 20 (44,4 %) випадків, p << 0,001) біфідобактерій (I половина вагітності: 42 (75,0 %) проти 31 (56,4 %) випадків, p << 0,05 II половина вагітності - 38 (74,5 %) проти 17 (37,7 %) випадків, p << 0,001), молочнокислих стрептококів (I половина вагітності: 29 (51,8 %) проти 18 (32,7 %) випадків, p << 0,05: II половина вагітності: 19 (37,2 %) проти 12 (26,6 %) випадків, p << 0,05) на тлі одночасного достовірного зменшення рівня штамів стафілококу (I половина вагітності: 9 (18,0 %) проти 20 (36,4 %) випадків, p << 0,05: II половина вагітності: 14 (27,4 %) проти 39 (86,6 %) випадків, p << 0,05) та інших мікроорганізмів (уреа-1 мікоплазми, хламідії, ешерихії та протей). Результати проведених досліджень свідчать, що в жінок із ІПСШ в анамнезі, після прегравідарної підготовки перед програми ДРТ, стан мікробіоценозу піхви протягом вагітності майже відповідає показникам за фізіологічної вагітності, а це позитивно впливає на акушерські та перинатальні наслідки розродження в цій групі вагітних. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів. Попередній перегляд: Завантажити - 109.635 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
13.	Кротік О. І. Зміни в гемокоагуляційній системі після прегравідарної підготовки перед програмою ДРТ у вагітних з інфекціями, що передаються статевим шляхом, в анамнезі [Електронний ресурс] / О. І. Кротік // Здоров'я жінки. - 2023. - № 1. - С. 28-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2023_1_5 Попередній перегляд: Завантажити - 107.979 Kb Зміст випуску Цитування
14.	Кротік О. І. Клінічний перебіг вагітності та пологів після допоміжних репродуктивних технологій на тлі інфекцій, що передаються статевим шляхом [Електронний ресурс] / О. І. Кротік // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2023. - № 1. - С. 19-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2023_1_5 Попередній перегляд: Завантажити - 126.735 Kb Зміст випуску Цитування
15.	Кротік О. І. Скринінг на інфекції, що передаються статевим шляхом, у жінок, які завагітніли вперше [Електронний ресурс] / О. І. Кротік // Здоров'я жінки. - 2022. - № 6. - С. 22-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2022_6_5 Мета роботи - вивчити поширення інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), у молодих жінок, які завагітніли вперше. Обстежено 91 жінку, яка завагітніла вперше, віком від 20 до 28 років протягом 2021 р. Методом полімеразної ланцюгової реакції діагностовано такі інфекції: Chlamydia trachomatis, Ureaplasma urealyticum, Ureaplasma parvum, Mycoplasma hominis і Gardnerella vaginalis. Проведено скринінг ІПСШ у жінок, які завагітніли вперше. Показало наявність різних ІПСШ у 78 (85,7 %) досліджуваних вагітних. Chlamydia trachomatis виявлено у 8 (8,8 %) вагітних, Ureaplasma urealyticum + Ureaplasma parvum - у 3 (3,2 %) пацієнток, Mycoplasma hominis - у 12 (13,2 %) жінок, Gardnerella vaginalis - у 71 (71,8 %) вагітної; найчастіше відмічено такі поєднання Ureaplasma urealyticum + Ureaplasma parvum i Gardnerella vaginalis - у 47 (51,6 %) вагітних; поєднання 4 збудників (Chlamydia trachomatis та Ureaplasma urealyticum + Ureaplasma parvum та Mycoplasma hominis, Gardnerella vaginalis) виявлено у 14 (15,3 %) вагітних. Проведення лабораторного скринінгу показало високу (85,7 %) частоту інфікування ІПСШ серед молодих вагітних жінок. Високий рівень поширеності ІПСШ серед студентської молоді пов'язаний не лише зі способом життя, але й зі зниженням неспецифічної та імунологічної резистентності організму вагітних. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів. Попередній перегляд: Завантажити - 100.681 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
16.	Кротік О. І. Зміни в гемокоагуляційній системі після прегравідарної підготовки перед програмою ДРТ у вагітних з інфекціями, що передаються статевим шляхом, в анамнезі [Електронний ресурс] / О. І. Кротік // Перинатологія та репродуктологія: від наукових досліджень до практики. - 2023. - № 2(3). - С. 20-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prndp_2023_2(3)__4 Попередній перегляд: Завантажити - 572.545 Kb Зміст випуску Цитування

Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів

Пам`ятка користувача

Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського