Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (10) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Лозовська Ю$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 6 Представлено документи з 1 до 6 |
|||
| 1. | 
Чехун С. В. Зв’язок рівнів сироваткового та пухлинного феритину з клініко-морфологічними характеристиками та молекулярним підтипом пухлин у хворих на рак молочної залози [Електронний ресурс] / С. В. Чехун, Н. Ю. Лук’янова, С. О. Собченко, Т. В. Задворний, Ю. В. Лозовська, Л. Г. Бучинська, Л. З. Поліщук // Онкология. - 2014. - т. 16, № 4. - С. 275-282. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OL_2014_16_4_9 | ||
| 2. | 
Лозовська Ю. В. Оцінка гено- та цитотоксичної дії наночастинок колоїдного золота на клітини еритроїдного ряду кісткового мозку та пухлини тварин з асцитною карциномою Ерліха [Електронний ресурс] / Ю. В. Лозовська, Л. А. Налєскіна, Н. Ю. Лук’янова, І. М. Тодор, В. Ф. Чехун // Цитология и генетика. - 2015. - Т. 49, № 1. - С. 52-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/CLG_2015_49_1_10 Проведено порівняльне дослідження гено- та цитотоксичного ефекту наночастинок золота (НЧЗ) діаметром 5 нм у концентрації 30 та 60 мг/кг маси тіла тварини на еритроїдний ряд клітин кісткового мозку (КМ) та пухлинні клітини мишей з асцитною карциномою Ерліха (АКЕ). Паралельно у цих тварин оцінювали зміни трансмембранного мітохондріального потенціалу пухлинних клітин внаслідок дії обраних концентрацій НЧЗ. Як маркери генотоксичного впливу використано мікроядерний тест, для оцінки трансмембранного мітохондріального потенціалу пухлинних клітин - мітохондріальний флуоресцентний зонд JC-1. Показано достовірне зниження співвідношення поліхроматофілів/нормохроматофілів у КМ тварин на фоні одночасного зростання кількості мікроядер (МЯ) лише через 48 год після введення НЧЗ у концентрації 30 мкг/кг. Доведено, що найбільш суттєвий гено- та цитотоксичний ефект на еритроцити КМ призводять НЧЗ у концентрації 60 мкг/кг, і він більш виражений у разі подовження часової експозиції. Поряд з цим виявлено зміни стабільності геному та мітохондріального трансмембранного потенціалу пухлинних клітин тварин з АКЕ внаслідок впливу НЧЗ у концентраціях 30 та 60 мкг/кг. Зазначено найбільш достовірне зростання кількості МЯ на фоні одночасного зниження трансмембранного потенціалу мітохондрій у разі використання НЧЗ у концентрації 60 мкг/кг та подальше їх збільшення з подовженням терміну дії. Одержані дані свідчать про те, що НЧЗ розміром 5 нм здатні в системі in vivo спричиняти гено- та цитотоксичні ефекти як у пухлинних клітинах, так і клітинах еритроїдного ряду КМ, тому за високих концентрацій та тривалої дії цей чинник є небезпечним для застосування у медико-біологічних цілях. | ||
| 3. |
Чехун В. Ф. Оцінка цито- та генотоксичної дії наноферомагнетика та постійного магнітного поля в системі in vivo [Електронний ресурс] / В. Ф. Чехун, Ю. В. Лозовська, Н. Ю. Лук'янова, Д. В. Демаш, І. М. Тодор, Л. А. Налєскіна // Цитология и генетика. - 2013. - Т. 47, № 3. - С. 60-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/CLG_2013_47_3_10 Проведено порівняльне дослідження цито- та генотоксичних ефектів дії різних концентрацій наночастинок феромагнетика (ФМ), постійного магнітного поля (ПМП) та їх поєднаного впливу через певні часові інтервали на клітини асцитної карциноми Ерліха, клітини еритроїдного ряду кісткового мозку і лімфоцити периферичної крові. Мікроядерний тест та метод "ДНК-комет" використано як маркери генотоксичного впливу. Встановлено, що межею незначно вираженої зміни цитоархітектоніки клітин асцитної карциноми Ерліха під впливом ФМ є концентрація 3 мг/кг. Зі зростанням концентрації ФМ у пухлинних клітинах з'являються виражені ознаки блеббінгу цитоплазматичної мембрани, збільшується кількість мікроядер та "% ДНК у хвості комет" у клітинах асцитної карциноми Ерліха, клітинах кісткового мозку та лімфоцитах периферичної крові. Показано, що магнітне поле як самостійний чинник не спричиняє цито- та генотоксичні ефекти на досліджені клітини. У разі поєднаної дії ПМП з ФМ спостерігається феномен індукції наночастинками ФМ дії ПМП, що проявляється у зростанні сумарного впливу цих чинників на клітини. Мікроядерний тест та метод "ДНК-комет" можуть бути використані для визначення стабільності геному як пухлинних клітин, так і соматичних немалігнізованих за умов тестування генотоксичного впливу наноматеріалів під час створення векторних наносистем. Зазначено, що більшу чутливість щодо оцінки генотоксичної дії досліджених чинників має метод "ДНК-комет". | ||
| 4. |
Лозовська Ю. В. Зміна стабільності геному та мітохондріального потенціалу пухлинних клітин у системі in vivo внаслідок впливу наноферомагнетиків з різними розмірами наночастинок [Електронний ресурс] / Ю. В. Лозовська, І. М. Тодор, Н. Ю. Лук'янова, С. Л. Єфімова, І. А. Боровий, Ю. В. Малюкін, В. Ф. Чехун // Цитология и генетика. - 2013. - Т. 47, № 4. - С. 46-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/CLG_2013_47_4_8 У системі in vivo досліджено трансмембранний мітохондріальний потенціал та стабільність геному пухлинних клітин внаслідок дії наноферомагнетиків з різними розмірами наночастинок. Оцінку генотоксичного впливу наноферомагнетиків на пухлинні клітини та зміну їх мітохондріального потенціалу проводили із застосуванням мікроядерного тесту та мітохондріального флуоресцентного зонду JC-1. Встановлено, що наноферомагнетики з діаметром наночастинок 40 та 100 нм у концентрації 3 мг/кг істотно не знижували трансмембранний потенціал мітохондрій та у незначній мірі збільшували частоту мікроядер пухлинних клітин. Зазначено, що наночастинки заліза у концентрації 6 мг/кг виявляли різнонаправлений характер змін мітохондріального потенціалу та частоти мікроядер в залежності від їх розміру. Доведено, що наночастинки заліза з меншим діаметром викликали суттєве зростання трансмембранного потенціалу мітохондрій пухлинних клітин на фоні незмінної кількості мікроядер, а з більшим діаметром і навпаки. Одержані дані можуть слугувати важливим критерієм для подальших досліджень у експериментальній онкології для створення оптимальної системи цілеспрямованої доставки протипухлинних препаратів до тканини-мішені. | ||
| 5. |
Налєскіна Л. А. Зміна морфоструктурних характеристик та метаболічного профілю карциносаркоми Уокер-256 під впливом екзогенного лактоферину [Електронний ресурс] / Л. А. Налєскіна, Н. Ю. Лук’янова, Ю. В. Лозовська, І. М. Тодор, І. М. Андрусішина, Л. М. Кунська, В. Ф. Чехун // Цитологія і генетика. - 2020. - Т. 54, № 3. - С. 54-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/CLG_2020_54_3_8 | ||
| 6. |
Лозовська Ю. В. Біологічна і біоорганічна хімія (у 2 томах). Т. 1. Молекулярна організація живого. Метаболізм. Біоенергетика, 2014. - 1044 с. Т. 2. Біохімічні основи молекулярної біології, міжклітинних комунікацій і регуляторних систем, 2015. - 918 с. / Л. І. Остапченко, В. К. Рибальченко. - Київ: ВПЦ "Київський університет" [Електронний ресурс] / Ю. В. Лозовська // Онкология. - 2017. - Т. 19, № 4. - С. 285. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OL_2017_19_4_11 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |