Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (6) | Журнали та продовжувані видання (2) | Автореферати дисертацій (3) | Реферативна база даних (71) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Маменко М$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 45 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Резнікова А. Л. Проблема ендемічного зоба у дітей на сході України [Електронний ресурс] / А. Л. Резнікова, М. Є. Маменко, О. І. Єрохіна, В. І. Ткаченко // Вісник наукових досліджень. - 2007. - № 2(47). - С. 36-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2007_2(47)__14 | |||
| 2. | 
Маменко М. Е. Применение ферментных препаратов в лечении детей с идиопатической антибиотикассоциированной диареей [Електронний ресурс] / М. Е. Маменко, О. И. Ерохина, В. С. Гейвах. // Сучасна гастроентерологія. - 2012. - № 5. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2012_5_19 Наведено результати спостереження за 52 дітьми, які одержували антибіотикотерапію стосовно респіраторних захворювань та їх ускладнень бактеріальної етіології, мали вияви антибіотикасоційованої діареї (ААД), не пов'язаної етіологічно з Clostridium difficile | |||
| 3. | 
Маменко М. Е. Младенческие кишечные колики: современные подходы к терапии [Електронний ресурс] / М. Е. Маменко // Здоровье ребенка. - 2012. - № 8. - С. 99-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2012_8_20 | |||
| 4. |
Маменко М. Є. Вплив корекції тиреоїдного статусу на функціональний стан системи травлення у дітей із дифузним нетоксичним зобом [Електронний ресурс] / М. Є. Маменко, О. О. Бугаєнко // Здоровье ребенка. - 2013. - № 8. - С. 57-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2013_8_13 | |||
| 5. | 
Маменко М. Є. Cтан серотонінергічної системи у дітей із дифузним нетоксичним зобом та його вплив на формування функціональних гастроінтестинальних розладів [Електронний ресурс] / М. Є. Маменко, О. А. Бугаєнко, Т. В. Буднік // Современная педиатрия. - 2013. - № 1. - С. 158-162. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2013_1_29 | |||
| 6. | 
Маменко М. Є. Йодний дефіцит та йододефіцитні захворювання (лекції) [Електронний ресурс] / М. Є. Маменко // Перинатология и педиатрия. - 2013. - № 1. - С. 97-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2013_1_21 Викладено питання етіології та поширеності йодного дефіциту в світі та Україні. Наведено класифікацію йододефіцитних захворювань, висвітлено історичні та сучасні погляди на їх розвиток. Особливу увагу приділено впливу йодного дефіциту на здоров'я вагітних, дітей та підлітків. Висвітлено сучасні підходи до масової та індивідуальної профілактики йододефіцитних захворювань. | |||
| 7. |
Маменко М. Є. Продукція мелатоніну в дітей із дифузним нетоксичним зобом та її потенціальний вплив на формування функціональних гастроінтестинальних розладів [Електронний ресурс] / М. Є. Маменко, О. А. Бугаєнко // Перинатология и педиатрия. - 2013. - № 2. - С. 132-136. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2013_2_31 Мета роботи - вивчити значення порушень продукції мелатоніну в генезі функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей із дифузним нетоксичним зобом. Проведено скринінгове дослідження на базі молодших класів загальноосвітніх шкіл (695 дітей віком 5 - 11 років), що включало анкетування сімей, антропометрію та огляд дітей, визначення йодурії, пальпацію щитовидної залози (ЩЗ). Поглиблене обстеження дітей із зобом (n = 88) включало ультрасонографію ЩЗ та органів травлення, визначення рівнів тиреотропного гормону гіпофіза, вільного тироксину, антитіл до тиреопероксидази, мелатоніну. Діти шкільного віку мають високу частоту зоба (25,8 %), який супроводжується зниженням функціональної активності ЩЗ до мінімальної тиреоїдної дисфункції (42,0 %) та субклінічного гіпотиреозу (10,2 %). Наявність зоба підвищує ризик розвитку функціональних гастроінтестинальних розладів (p << 0,001). У цих дітей спостерігається підвищення концентрації мелатоніну із максимальним його рівнем при мінімальній тиреоїдній дисфункції (35,12 пмоль/л) та за наявності гіпермоторних (27,32 пмоль/л) і гіперсекреторних (31,38 пмоль/л) змін у шлунково-кишковому тракті. Порушення продукції мелатоніну може розглядатися як один із можливих механізмів розвитку функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей із захворюваннями ЩЗ. | |||
| 8. | 
Маменко М. В. Пригнічення опіоїдами струмів, опосередкованих Р2Х3 рецепторами, в сенсорних нейронах щурів [Електронний ресурс] / М. В. Маменко, І. М. Прудніков, О. О. Кришталь // Доповiдi Національної академії наук України. - 2009. - № 7. - С. 170-175. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2009_7_32 Зазначено, що Р2Х3 рецептори, локалізовані на центральних і периферичних нервових закінченнях первинних сенсорних нейронів, опосередковують больову сигналізацію. Активація опіоїдних рецепторів у разі локального введення опіоїдних агоністів викликає потужний знеболювальний ефект у дослідженнях, проведених на тваринах і людині. Виявлено, що Р2Х3-опосередковані відповіді пригнічувалися опіоїдами в сенсорних нейронах щурів. АТФ-активовані струми пригнічувалися приблизно на 50 % у разі прикладання насичувальних концентрацій опіоїдних пептидів: морфіну, Лей-енкефаліну та D-Лей-енкефаліну. Коли Лей-енкефалін прикладався за присутності 50 мкМ налоксону, АТФ-індуковані струми пригнічувалися не більше ніж на 10 %. Сам по собі налоксон не впливав на АТФ-активовані відповіді. Ефекти, викликані опіоїдами, відтворювалися після прикладання форболового ефіру. Це може свідчити про те, що передача сигналу всередині клітини між опіоїдними та Р2Х3 рецепторами може опосередковуватись G-білками та протеїнкіназою C. | |||
| 9. | 
Маменко М. Є. Тиреоїдна патологія і захворювання шлунковокишкового тракту в дітей: чи існує взаємозв’язок? [Електронний ресурс] / М. Є. Маменко, О. О. Бугаєнко // Український журнал дитячої ендокринології. - 2014. - № 2. - С. 38-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujde_2014_2_8 Мета роботи - вивчити поширеність тиреоїдної патології та функціональних гастроінтестинальних розладів (ФГР) серед дітей молодшого шкільного віку і вплив наявності зоба на розвиток клінічних виявів функціональних порушень з боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Здійснено скринінгове дослідження на базі молодших класів загальноосвітніх шкіл (695 дітей віком 6 - 11 років), у межах якого проводили анкетування сімей, антропометрію та огляд дітей, визначали йодурію, виконували пальпацію щитоподібної залози. Діти молодшого шкільного віку мають високу частоту зоба ((<$E25,9~symbol С~1,6>) %), недостатній рівень йодного забезпечення (медіана йодурії - 92,0 мкг/л), високу частоту порушень з боку ШКТ ((<$E77,0~symbol С~1,6>) %). Наявність зоба підвищує шанси на розвиток ФГР (OR = 16,44), переважно за рахунок гіпокінетичних станів: синдрому подразненого кишечника із закрепами (OR = 3,96), функціональних розладів біліарного тракту за гіпокінетичним типом (OR = 1,91), функціональної диспепсії із постпрандіальним дистрес-синдромом (OR = 2,97). Висновки: стан йодного забезпечення дітей шкільного віку на сході України відповідає йодному дефіциту легкого ступеня тяжкості. Наявність зоба підвищує ризик розвитку ФГР, переважно за рахунок гіпокінетичних станів. | |||
| 10. | 
Маменко М. Є. Застосування препаратів панкреатичної ліпази без ентеросолюбільної оболонки в клінічній практиці [Електронний ресурс] / М. Є. Маменко // Науковий журнал МОЗ України. - 2014. - № 2. - С. 135-139. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/njmoz_2014_2_21 | |||
| 11. |
Маменко М. Є. Вплив порушень тиреоїдного статусу на розвиток функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей молодшого шкільного віку [Електронний ресурс] / М. Є. Маменко, О. О. Бугаєнко, С. Ю. Сомов // Современная педиатрия. - 2014. - № 6. - С. 116-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2014_6_27 Мета роботи - вивчити вплив порушень тиреоїдного статусу на розвиток функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей. Дослідження проведено на базі молодших класів загальноосвітніх шкіл (695 дітей віком 6 - 11 років), що включало анкетування сімей, антропометрію та огляд дітей, визначення йодурії, пальпацію щитовидної залози. Поглиблене обстеження дітей із зобом (n = 88) включало ультрасонографію щитовидної залози та органів травлення, визначення рівнів тиреотропного гормону, вільного тирексину, антитіл до тиреопероксидази, мелатоніну, серотоніну, ВІП. Під час поглибленого дослідження дітей зі збільшеною щитовидною залозою підтверджено наявність зоба у 100 % випадків. Встановлено, що більшість дітей із ДНЗ (52,2 %) мають ознаки зниження функціональної активності до рівня мінімальної тиреоїдної дисфункції та субклінічного гіпотиреозу. Наявність тиреоїдної патології сприяє розвитку функціональних гастроінтестинальних розладів, переважно за рахунок гіпокінетичних станів. Зниження функціональної активності гіпофізарно-тиреоїдної системи підвищує ризик розвитку функціональних розладів жовчного міхура за гіпокінетичним типом, функціональної диспепсії із постпрандіальним дистрес-синдромом та СПК із закрепами. Висновки: розвиток зоба та зниження функціональної активності щитовидної залози сприяє збільшенню частоти функціональних гастроінтестинальних розладів, переважно за рахунок гіпокінетичних станів. | |||
| 12. |
Маменко М. Є. Поширеність тиреоїдної патології та функціональних гастроінтестинальних розладів серед дітей молодшого шкільного віку [Електронний ресурс] / М. Є. Маменко, О. О. Бугаєнко // Перинатология и педиатрия. - 2014. - № 1. - С. 78-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2014_1_18 Мета роботи - вивчити поширеність тиреоїдної патології та функціональних гастроінтестинальних розладів (ФГР) серед дітей молодшого шкільного віку і вплив наявності зоба на розвиток клінічних проявів функціональних порушень із боку шлунково-кишкового тракту. При цьому застосовано скринінгове дослідження на базі молодших класів загальноосвітніх шкіл (695 дітей віком 6 - 11 років), яке включало анкетування сімей, антропометрію та огляд дітей, визначення йодурії, пальпацію щитовидної залози. Діти молодшого шкільного віку мають високу частоту зоба (<$E25,9~symbol С~1,6~%>), недостатній рівень йодного забезпечення (медіана йодурії - 92,0 мкг/л), високу частоту порушень шлунково-кишкового тракту (<$E77,0~symbol С~1,6~%>). Наявність зоба підвищує шанси на розвиток ФГР (OR = 16,44), переважно за рахунок гіпокінетичних станів: синдрому подразненого кишечнику із закрепами (OR = 3,96), функціональних розладів жовчного міхура за гіпокінетичним типом (OR = 1,91), функціональної дисфункції із постпрандіальним дистрес-синдромом (OR = 2,97). Висновки: наявність зоба підвищує ризик розвитку ФГР, переважно за рахунок гіпокінетичних станів. | |||
| 13. | 
Бєлих Н. А. Йодна забезпеченість вагітних, матерів-годувальниць та дітей грудного віку в Луганській області [Електронний ресурс] / Н. А. Бєлих, М. Є. Маменко // Ендокринологія. - 2014. - Т. 19, № 4. - С. 273. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2014_19_4_7 Наведено результати дослідження стану йодної забезпеченості вагітних, матерів-годувальниць та дітей грудного віку залежно від характеру вигодовування. Продемонстровано, що в обстежених популяційних групах має місце низька медіана йодурії як результат недостатнього надходження йоду з продуктами харчування та відсутність адекватної індивідуальної йодної профілактики під час вагітності та лактації, в той час як у дітей, які одержують адаптовані молочні суміші, збагачені йодом, медіана йодурії відповідала нормальним значенням. Зроблено висновок про необхідність застосування індивідуальної та групової йодної профілактики у групах підвищеного ризику, до яких належать діти, вагітні, жінки-годувальниці. | |||
| 14. |
Маменко М. Є. Вплив порушень тиреоїдного статусу на розвиток функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей молодшого шкільного віку [Електронний ресурс] / М. Є. Маменко, О. О. Бугаєнко // Ендокринологія. - 2014. - Т. 19, № 4. - С. 321-322 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2014_19_4_90 Мета роботи - вивчити вплив порушень тиреоїдного статусу на розвиток функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей. Дослідження проведено на базі молодших класів загальноосвітніх шкіл (695 дітей віком 6 - 11 років), що включало анкетування сімей, антропометрію та огляд дітей, визначення йодурії, пальпацію щитовидної залози. Поглиблене обстеження дітей із зобом (n = 88) включало ультрасонографію щитовидної залози та органів травлення, визначення рівнів тиреотропного гормону, вільного тирексину, антитіл до тиреопероксидази, мелатоніну, серотоніну, ВІП. Під час поглибленого дослідження дітей зі збільшеною щитовидною залозою підтверджено наявність зоба у 100 % випадків. Встановлено, що більшість дітей із ДНЗ (52,2 %) мають ознаки зниження функціональної активності до рівня мінімальної тиреоїдної дисфункції та субклінічного гіпотиреозу. Наявність тиреоїдної патології сприяє розвитку функціональних гастроінтестинальних розладів, переважно за рахунок гіпокінетичних станів. Зниження функціональної активності гіпофізарно-тиреоїдної системи підвищує ризик розвитку функціональних розладів жовчного міхура за гіпокінетичним типом, функціональної диспепсії із постпрандіальним дистрес-синдромом та СПК із закрепами. Висновки: розвиток зоба та зниження функціональної активності щитовидної залози сприяє збільшенню частоти функціональних гастроінтестинальних розладів, переважно за рахунок гіпокінетичних станів. | |||
| 15. |
Маменко М. Є. Вплив функціональної активності гіпофізарно-тиреоїдної системи на нервово-психічний розвиток та неврологічний статус дітей раннього віку [Електронний ресурс] / М. Є. Маменко, Г. О. Шлєєнкова, Н. А. Бєлих, К. М. Донцова // Ендокринологія. - 2014. - Т. 19, № 4. - С. 322-323. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2014_19_4_91 | |||
| 16. |
Маменко М. Є. Функціональна активність серотонінергічної та гіпофізарно-тиреоїдної систем у дітей раннього віку із порушеннями нервово-психічного розвитку і неврологічного статусу [Електронний ресурс] / М. Є. Маменко, Г. О. Шлєєнкова // Современная педиатрия. - 2015. - № 7. - С. 111-114. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2015_7_24 Мета роботи - вивчити функціональну активність серотонінергічної та гіпофізарно-тиреоїдної систем, проаналізувати їх вплив на нервово-психічний розвиток (НПР) дітей раннього віку. На базі будинку дитини обстежено 123 пацієнти (віком від 2 до 3,5 міс). Оцінено неврологічний статус і коефіцієнт психічного розвитку (КПР). Визначено рівень ТТГ, вільного Т4 та серотоніну. Вихованці будинку дитини мали високу частоту неврологічних розладів (94,1 +- 2,2 %). У структурі неврологічних порушень домінував синдром затримки статокінетичного, психічного та передмовленнєвого розвитку (49,2 +- 4,7 %, p << 0,001). Саме у цих дітей частіше спостерігався підвищений рівень ТТГ (більше 4,0 Од/л), а медіана серотоніну складала 202,2 проти 184,9 нмоль/мл - у дітей без порушень функціонування нервової системи (р = 0,049). Зроблено висновки, що висока частота порушень НПР супроводжується зниженням функціональної активності гіпофізарно-тиреоїдної та активізацією серотонінергічної систем. Між рівнями тиреотропіну і серотоніну у сироватці крові існує прямий кореляційний зв'язок середнього ступеня (р = 0,56), що може вказувати на адаптаційний характер підвищення активності серотонінергічної ситеми, спрямований на компенсацію недостатності тиреоїдних впливів. | |||
| 17. |
Маменко М. Е. Синдром дефицита внимания и гиперактивности у детей: современные взгляды на этиологию, патогенез, подходы к коррекции [Електронний ресурс] / М. Е. Маменко // Здоровье ребенка. - 2015. - № 5. - С. 7-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2015_5_3 Предпринята попытка анализа и систематизации имеющихся в современной научной литературе данных об этиологии, патогенезе и эффективной терапии синдрома дефицита внимания и гиперактивности у детей. Публикация ориентирована на врачей общей практики и педиатров и ставит перед собой цель помочь выработать тактику рационального и безопасного ведения данных пациентов. | |||
| 18. | 
Маменко М. Є. Ефективність антенатальної йодної профілактики в регіоні легкого йодного дефіциту [Електронний ресурс] / М. Є. Маменко, Н. А. Бєлих // Здоровье женщины. - 2011. - № 2. - С. 179-184. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2011_2_39 Наведено результати регіонального дослідження, що вивчає анкетування, визначення медіани йодурії, проведення УЗД щитоподібної залози у вагітних, вивчення показників функціонування гіпофізарно-тиреоїдної системи (ГТС) жінок і народжених ними дітей. Проведено порівняльний аналіз ефективності різних видів йодної профілактики. Продемонстровано, що недостатнє надходження йоду до організму вагітної призводить до напруженого функціонування ГТС матері та плода, ускладненого перебігу перинатального періоду, високої частоти неонатальної гіпертиреотропінемії. Зроблено висновок щодо необхідності проведення антенатальної йодної профілактики з застосуванням препаратів калію йодиду в дозі 200 мкг на добу. | |||
| 19. |
Маменко М. Є. Використання комплексів мікронутрієнтів у педіатрії: користь та потенційні ризики [Електронний ресурс] / М. Є. Маменко // Современная педиатрия. - 2016. - № 2. - С. 15-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2016_2_5 Стаття присвячена дискусії з приводу доцільності використання мультинаборів вітамінів та мінералів у педіатричній практиці. Обговорено питання значення збалансованого харчування для організму дитини, впливу його порушень на розвиток нутрітивно залежних захворювань. Проаналізовано причини високої поширеності дефіциту мікронутрієнтів у сучасному світі, стратегії його профілактики на масовому та індивідуальному рівні. Розглянуто питання доцільності та безпечності використання комплексів мікроелементів (вітамінів і мінералів), критеріям їх вибору для дітей різних вікових груп та з різним функціональним станом організму. | |||
| 20. |
Бережний В. В. Особливості мікробіоти кишечника новонародженої дитини та корекція її порушень [Електронний ресурс] / В. В. Бережний, М. Є. Маменко // Современная педиатрия. - 2016. - № 2. - С. 125-128. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2016_2_25 Мета роботи - обгрунтування вибору пробіотиків для корекції порушень мікробіоценозу кишечника у новонароджених і дітей раннього віку. Проаналізовано фактори, що впливають на формування мікробіоти кишечника новонародженого. Наведено сучасні дані щодо основних складових мікрофлори кишечника дитини на різних етапах формування мікробіоценозу. Розглянуто склад мікробіоти здорового новонародженого на грудному вигодовуванні як еталон формування біоценозу кишечника. Зроблено висновок про переваги використання пробіотичного штаму Bifidobacterium animalis subsp. lactis для корекції порушень мікробіоценозу у дітей раннього віку. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |