Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (14)Автореферати дисертацій (3)Реферативна база даних (41)Авторитетний файл імен осіб (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Мельниченко М$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 42
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Лосєв О. О. 
Основоположник одеської школи дитячих хірургів [Електронний ресурс] / О. О. Лосєв, М. Г. Мельниченко // Хірургія дитячого віку. - 2012. - № 3. - С. 102-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2012_3_19
Попередній перегляд:   Завантажити - 89.896 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Мельниченко М. Г. 
Патогенетичні механізми апендикулярного перитоніту у дітей [Електронний ресурс] / М. Г. Мельниченко // Клінічна хірургія. - 2012. - № 9. - С. 55-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2012_9_15
Попередній перегляд:   Завантажити - 105.074 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Мельниченко М. Г. 
Гострий абдомінальний синдром у невідкладній хірургії дитячого віку [Електронний ресурс] / М. Г. Мельниченко, В. В. Антонюк // Хірургія дитячого віку. - 2013. - № 1. - С. 70-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2013_1_17
Мета дослідження - підвищити ефективність діагностики та лікування дітей із гострим абдомінальним синдромом (ГАС) на основі розробки комплексного алгоритму дій за умов екстреної хірургічної служби. За останні 4 роки до відділення екстреної хірургії по допомогу звернулося приблизно 84 тис. дітей, із них із ГАС кожна п'ята дитина. Кожного шостого (2732 (15,67 %) осіб) хворого госпіталізовано з гострою хірургічною патологією органів черевної порожнини у стаціонар. Дві третіх (1754 (64,20 %)) цих хворих прооперовано з приводу гострого апендициту і його ускладнень та ін. ГАС - пріоритетна хірургічна проблема в дитячому віці, з якою звертаються по допомогу понад 20,8 % хворих. За власними даними, зберігається стабільність показників хірургічної активності у разі ГАС у середньому в 64,2 % випадків, але добрий показник своєчасної діагностики і "апендицитної сторожкості" лікарів відділення ургентної хірургії - це тенденція до зниження кількості деструктивних і ускладнених форм апендициту на 25,6 % та збільшення недеструктивної патології (флегмонозна форма) на 12,6 %. Перебіг розповсюдженого апендикулярного перитоніту у 80 % випадків супроводжується абдомінальним сепсисом. Більшість помилкових і несвоєчасних діагнозів гострого апендициту пов'язані з недооцінкою загальноклінічних симптомів захворювання. Застосування хірургічної паузи і технології стаціонарного моніторингу надає змогу ретельно обстежити пацієнта, виявити супутню патологію, визначити раціональну тактику, адекватність та зменшити виникнення ускладнень у разі ГАС.
Попередній перегляд:   Завантажити - 163.158 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Стародуб М. Ф. 
Наноструктурований кремній як ефективний трансдюсер для створення імунобіосенсорів [Електронний ресурс] / М. Ф. Стародуб, Н. Ф. Слишик, К. Є. Шаванова, М. М. Мельниченко, А. В. Жердєв, Б. Б. Дзантієв // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія : Біологія, біотехнологія, екологія. - 2014. - Вип. 204. - С. 98-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_biol_2014_204_16
Попередній перегляд:   Завантажити - 739.652 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Мельниченко М. В. 
Використання медіаосвітніх ресурсів у процесі формування статеворольової поведінки у дітей-сиріт з порушеннями психофізичного розвитку (з досвіду роботи) [Електронний ресурс] / М. В. Мельниченко, О. А. Хованова // Наукові записки [Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка]. Серія : Педагогіка. - 2013. - № 3. - С. 37-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPU_ped_2013_3_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 382.67 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Супрун М. 
Особистість педагога-дефектолога – запорука успіху в питаннях вирішення завдань соціалізації вихованців спеціального закладу освіти [Електронний ресурс] / М. Супрун, М. Мельниченко // Наукові записки [Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка]. Серія : Педагогічні науки. - 2013. - Вип. 123(2). - С. 328-332. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nz_p_2013_123(2)__85
Попередній перегляд:   Завантажити - 344.999 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Лейко А. Г. 
Акустические свойства цилиндрической пьезокерамической гидроакустической антенны с плоским экраном в диаметральной плоскости [Електронний ресурс] / А. Г. Лейко, З. Т. Гусак, И. В. Кандрачук, М. А. Мельниченко // Electronics and communications. - 2015. - Т. 20, № 2. - С. 71-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eisv_2015_20_2_13
Проведен численный анализ акустических свойств цилиндрической антенны с плоским акустически мягким экраном, расположенным в диаметральной плоскости её излучателя, выполненного в виде силовой или компенсированной конструкций. Сопоставительный анализ частотных свойств звуковых полей и углового распределения полей в дальней зоне антенны позволил установить ряд тонких эффектов в формировании полей, зависящих как от типа конструктивного исполнения излучателя антенны, так и от размеров её акустического экрана.
Попередній перегляд:   Завантажити - 312.673 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Косминський І. В. 
Модификація двигуна Стірлінга з додаванням вакуумної герметичності та охлолоджувача примусової дії [Електронний ресурс] / І. В. Косминський, М. С. Мельниченко // Техніка будівництва. - 2014. - № 33. - С. 24-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tb_2014_33_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 482.643 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Баранов Ю. 
Використання двигуна Стірлінга для промислового глибоководного видобування поліметалевих конкрецій в океані [Електронний ресурс] / Ю. Баранов, І. Косминський, М. Мельниченко // Підводні технології. Промислова та цивільна інженерія. - 2015. - Вип. 2. - С. 53-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pidteh_2015_2_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 246.385 Kb    Зміст випуску     Цитування
10.

Мельниченко М. В. 
Умови формування адекватної статево-рольової поведінки у дівчат-підлітків з порушеннями психофізичного розвитку [Електронний ресурс] / М. В. Мельниченко // Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови. - 2012. - Вип. 3(2). - С. 148-155. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ooop_2012_3(2)__19
Попередній перегляд:   Завантажити - 73.706 Kb    Зміст випуску     Цитування
11.

Кресюн В. Й. 
Спайкова непрохідність кишечнику у дітей при дисплазії сполучної тканини [Електронний ресурс] / В. Й. Кресюн, М. Г. Мельниченко, П. Б. Антоненко, К. О. Антоненко, А. А. Квашніна // Клінічна хірургія. - 2016. - № 10. - С. 21–25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2016_10_8
Мета дослідження - оцінка ризику формування перитонеальних спайок у дітей за фенотипових ознак дисплазії сполучної тканини (ДСТ-синдром). На першому етапі оцінювали інформативність формалізованих фенотипових клінічних ознак за критерієм <$E chi sup 2> Пірсона (p << 0,05). На другому етапі досліджено прогностичну цінність генетичного поліморфізму гена 14-арилацетилтрансферази-2 (ИАТ2) для визначення ризику виникнення після операції спайкового процесу у черевній порожнині за допомогою методу алель-специфічної ампліфікації МАТ2 алелів з використанням ланцюгової реакції з полімеразою (ЛРП). За результатами дослідження у дітей за ДСТ-синдрому дещо частіше виявляли генетичний поліморфізм МАТ2, відповідальний за "швидке ацетилювання", вони становлять групу ризику виникнення спайкової непрохідності кишечнику (СНК), у них слід проводити комплексні профілактичні заходи, починаючи з інтраопераційного етапу.
Попередній перегляд:   Завантажити - 152.17 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Мельниченко М. Г. 
Сучасні уявлення про патогенез перитонеальних спайок у дітей [Електронний ресурс] / М. Г. Мельниченко, А. А. Квашніна, Л. В. Васильченко, Н. Л. Весілик // Клінічна хірургія. - 2016. - № 12. - С. 72–75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2016_12_24
Попередній перегляд:   Завантажити - 62.911 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
13.

Мельниченко М. Г. 
Результати лікування дітей з місцевим апендикулярним перитонітом [Електронний ресурс] / М. Г. Мельниченко, Л. Б. Елій, В. В. Антонюк // Архів клінічної медицини. - 2014. - № 2. - С. 78-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akm_2014_2_35
Проведений аналіз результатів лікування місцевого апендикулярного перитоніту у дітей показав, що диференційоване комплексне відновлювальне лікування за розробленою програмою на стаціонарному етапі сприятливо впливає на перебіг захворювання, а саме приводить до скорочення часу купірування основних клінічних ознак у післяопераційному періоді на 2 - 3 доби; зниження кількості ускладнень у післяопераційному періоді, покращання "добрих" результатів лікування хворих основної групи (89,5 % дітей проти 57,8 % у контрольній групі) і зниження "незадовільного" результату лікування серед дітей РГ до 2,8 %, порівняно з 15,5 % у дітей контрольної групи.
Попередній перегляд:   Завантажити - 601.713 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
14.

Мельниченко М. Г. 
Можливості оцінки стану пацієнта [Електронний ресурс] / М. Г. Мельниченко, Л. Б. Елій // Хірургія дитячого віку. - 2017. - № 2. - С. 102-108 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2017_2_22
Наведено огляд літератури щодо можливостей оцінки стану пацієнта. Існує безліч різних систем і шкал оцінки важкості стану пацієнта і ризику можливого несприятливого результату, які використовуються в медичній практиці. Перелічені системи й шкали оцінки можуть бути як уніфікованими, так і специфічними за нозологією та віком. Багато оцінних шкал громіздкі, вимагають досить тривалого часу для проведення та не дозволяють швидко визначитися з тактикою ведення хворого. Збільшення часу оцінки важкості стану хворого, ризик розвитку ускладнень вимагають створення досить простої і досить інформативної системи оцінки стану пацієнта, прогнозування подальшого розвитку хвороби з визначенням необхідного обсягу медичних інвазій у перші часи при госпіталізації в лікувальну установу. Тому питання універсальної оцінки стану хворого, а особливо хворої дитини, залишається відкритим і потребує нових рішень та пропозицій.
Попередній перегляд:   Завантажити - 201.467 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
15.

Лосев А. А. 
Лечение пиоторакса у детей [Електронний ресурс] / А. А. Лосев, Д. А. Самофалов, М. Г. Мельниченко, И. С. Белестов, А. В. Коссей, И. Р. Диланян, Ю. Е. Качковский // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2012. - Вип. 34(2). - С. 264-272. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2012_34(2)__39
Попередній перегляд:   Завантажити - 390.561 Kb    Зміст випуску     Цитування
16.

Мельниченко М. Г. 
Актуальні питання лікування дітей з апеццикулярним перитонітом [Електронний ресурс] / М. Г. Мельниченко, В. В. Антонюк // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2012. - Вип. 34(1). - С. 126-136. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2012_34(1)__23
Попередній перегляд:   Завантажити - 507.061 Kb    Зміст випуску     Цитування
17.

Мельниченко М. Г.  
Особливості ультразвукового обстеження дітей з післяопераційним інфільтратом черевної порожнини [Електронний ресурс] / М. Г. Мельниченко, В. В. Антонюк, К. О. Ветчиннікова // Хірургія дитячого віку. - 2017. - № 4. - С. 61-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2017_4_13
Мета роботи - вивчити особливості ультразвукового обстеження дітей з післяопераційним інфільтратом черевної порожнини (ПІЧП). Проведено аналіз ефективності ультразвукового обстеження 151 дитини з ПІЧП, що лікувалися у відділенні гнійно-септичної хірургії Обласної дитячої клінічної лікарні м. Одеси. Виявлено зв'язок між доопераційними інтраабдомінальним запаленням (абсцес I - III) та площею післяопераційного інфільтрату: за абсцесів I - II площа утворення частіше була до 20 см<^>2 відповідно 82,1; 81,3 %), площа понад 20 см<^>2 частіше була за абсцесів III - 31,4 %. У 2/3 (59,6 %) хворих з апендикулярним перитонітом найчастіше ПІЧП діагностували на 4 - 6 добу, тому для ранньої діагностики ПІЧП оптимальним є проведення ультразвукового дослідження черевної порожнини на четверту добу після операції. Висновки: ультразвукове дослідження надає змогу візуалізувати до операції за ускладненого апендикулярного перитоніту наявність періапендикулярних абсцесів I - III для визначення лікувальної інтраопераційної тактики, комплексного лікування для запобігання розвитку ускладнень у післяопераційному періоді. Післяопераційний ультразвуковий моніторинг надає змогу у 100,0 % випадків діагностувати стадію післяопераційних інфільтратів черевної порожнини, контролювати інтраабдомінальні зміни для корекції лікування.
Попередній перегляд:   Завантажити - 493.641 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
18.

Мельниченко М. Г. 
Досвід лікування дітей з післяопераційними інтраабдомінальними інфільтратами [Електронний ресурс] / М. Г. Мельниченко, В. В. Антонюк // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 7. - С. 67-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2018_85_7_19
Мета роботи - підвищення ефективності лікування післяопераційних інтраабдомінальних інфільтратів (ПІІ) у дітей шляхом використання розробленої програми комплексного лікування. Накопичено досвід лікування 150 дітей з ПІІ. Проведено порівняльний аналіз ефективності розробленої програми комплексного лікування. Встановлено, що розроблена програма комплексного стаціонарного лікування ПІІ забезпечує добрий результат у 83,0 % дітей. Використання внутрішньоосередкової потенційованої антибіотикотерапії у поєднанні з ендоректальною протизапальною терапією в комплексному лікуванні дітей з ПІІ приводило до скорочення строків зникнення основних клінічних ознак на 5 - 8 діб, а строків перебування хворих у стаціонарі - на 6 - 8 діб. Висновки: застосування розробленої програми комплексного стаціонарного лікування знижувало частоту абсцедування ПІІ у дітей у 4,4 разу, а використання первинної лапароскопії - у 1,3 - 1,7 разу.
Попередній перегляд:   Завантажити - 151.303 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
19.

Мельниченко М. Г. 
Ускладнення післяопераційних інтраабдомінальних інфільтратів у дітей [Електронний ресурс] / М. Г. Мельниченко, В. В. Антонюк // Хірургія дитячого віку. - 2018. - № 2. - С. 55-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2018_2_15
Незважаючи на застосування сучасних методів діагностики та лікування гострих захворювань органів черевної порожнини, залишається актуальною проблема післяопераційних ускладнень за апендикулярного перитоніту, що коливається від 12,4 до 48,6 %. Мета дослідження - підвищення ефективності лікування дітей з післяопераційними інтраабдомінальними інфільтратами та профілактика їх ускладнень. Під спостереженням перебували 186 дітей з післяопераційними інтраабдомінальними інфільтратами (ПІІ). Основним показником ефективності запропонованого комплексного лікування вважали відсутність або зниження ускладнень ПІІ, а саме: абсцедування інтраабдомінального інфільтрату, ранню спайкову непрохідність кишечника. Встановлено, що нагноєння післяопераційної рани спостерігалося у групах порівняння в 4,2 разу менше, частота ранньої спайкової непрохідності виникала в 3,3 разу рідше, а абсцедування інтраабдомінальних інфільтратів у 7,3 разу менше ніж у хворих контрольної групи. Висновок: кількість ускладнень залежить від первинного способу втручання: серед дітей групи контролю в 1,7 разу більш ускладнень спостерігалось за первинної лапаротомії у порівнянні з лапароскопією; у дітей з групи порівняння у разі малоінвазивного втручання ускладнень виникло удвічі менш за дітей з лапаротомією.
Попередній перегляд:   Завантажити - 163.023 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
20.

Лосєв О. О. 
Досвід лікування дітей із магнітами шлунково-кишкового тракту [Електронний ресурс] / О. О. Лосєв, М. Г. Мельниченко, І. Р. Діланян, К. О. Лосєва, В. В. Антонюк, Л. П. Матвійчук, С. В. Правосудов, О. С. Правосудов, І. С. Белєстов, Л. П., Гаврилишен Н. Р. Ткаченко // Хірургія дитячого віку. - 2018. - № 3. - С. 56-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2018_3_13
Імовірність потрапляння неодимових магнітів у шлунково-кишковий тракт (ШКТ) дітей дуже висока, однак досі немає єдиної тактики з їх вилучення: одні автори рекомендують вичікувати, інші наполягають на негайному ендоскопічному видаленні або оперативному втручанні. Мета роботи - удосконалення тактики лікування дітей із магнітами ШКТ. Під спостереженням було 7 дітей із магнітами ШКТ. Усім дітям проведено повне загальноклінічне й інструментальне обстеження (УЗД, Rg ОЧП). Всі випадки є екстреними. Під час обстеження локалізація магнітів у шлунку спостерігалась у 3 (42,9 %) дітей: 1 - самостійне відходження, 1 - вилучення за допомогою ФЕГДС, 1 - гастротомія. У 4 (57,1 %) дітей магніти були у кишковому тракті: проведено лапаротомії з приводу перитоніту та кишкової непрохідності. Одужали 6 (85,7 %) дітей. За результатами аналізу клінічних випадків розроблено алгоритм дій за підозри на магніти ШКТ. Висновки: за підозри на потрапляння у ШКТ неодимових магнітів не можна очікувати на вихід стороннього тіла природним шляхом. Обов'язково потрібно ретельно зібрати анамнез, провести Rg ОЧП, УЗД. Подальша тактика залежить від кількості магнітів та терміну їх перебування у ШКТ: чим більше магнітів, тим швидше потрібно виконати лапаротомію.
Попередній перегляд:   Завантажити - 364.741 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського