Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Автореферати дисертацій (2) | Реферативна база даних (15) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Михайловський Я$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 9 Представлено документи з 1 до 9 |
|||
| 1. | 
Михайловська Н. С. Клініко-патогенетична роль імунозапальних порушень та ендотеліальної дисфункції у хворих на ішемічну хворобу серця, комор бідну з гіпотиреозом (огляд літератури) [Електронний ресурс] / Н. С. Михайловська, Т. В. Олійник, Я. М. Михайловський // Буковинський медичний вісник. - 2015. - Т. 19, № 1. - С. 227-231. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2015_19_1_55 Наведено сучасні наукові дані щодо клініко-патогенетичної ролі маркерів імунного запалення та ендотеліальної дисфункції у хворих на ішемічну хворобу серця, коморбідну з гіпотиреозом. Обговорено перспективи використання C-реактивного протеїну, фактора некрозу пухлини-alpha, неоптерину, ендотеліну як індикаторів ризику виникнення кардіоваскулярних подій у разі ішемічної хвороби серця в пацієнтів із гіпотиреозом у клінічній практиці. | ||
| 2. | 
Колесник М. Ю. Сучасні алгоритми підбору дози варфарину у хворих із фібриляцією передсердь [Електронний ресурс] / М. Ю. Колесник, Я. М. Михайловський // Запорожский медицинский журнал. - 2015. - № 6. - С. 81-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2015_6_18 Тромбоэмболические осложнения являются основной причиной смертности больных с фибрилляцией предсердий. С целью обобщить и представить современные подходы к антикоагулянтной терапии варфарином провели обзор специализированной литературы. Установлено, что варфарин характеризуется определёнными трудностями в применении, которые ограничивают частоту его назначения пациентам с фибрилляцией предсердий. Установлено, что на метаболизм препарата влияет много факторов, среди которых важная роль отводится генетическим. Показано, что традиционный эмпирический подход к подбору и коррекции дозы варфарина имеет ряд недостатков, связанных с вариабельностью фармакокинетики, необходимостью постоянного контроля за его антикоагулянтным эффектом и высоким риском развития кровотечений. Перспективным является персонализированный подход к применению варфарина путём проведения фармакогенетического тестирования. | ||
| 3. | 
Михайловська Н. С. Особливості змін вегетативного статусу у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та гіпотиреозом у взаємозв’язку з гормонами гіпофізарно-тиреоїдної системи [Електронний ресурс] / Н. С. Михайловська, Т. В. Олійник, Я. М. Михайловський // Семейная медицина. - 2015. - № 4. - С. 106-109. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2015_4_27 З метою визначення особливостей вегетативного статусу у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) та гіпотиреозом у взаємозв'язку з рівнем гормонів гіпофізарно-тиреоїдної системи обстежено 41-го хворого: 14 - з супутнім гіпотиреозом, 13 - зі структурними змінами щитоподібної залози й еутиреозом, 14 - без структурно-функціональних змін щитоподібної залози. Установлено, що у пацієнтів з ІХС з гіпо- та еутиреозом спостерігається зниження загальної активності вегетативної нервової системи переважно за рахунок потужності парасимпатичного відділу, що підтверджується зменшенням часових показників (SDNNi, RMSSD), pNN50) та HF. У пацієнтів з ІХС з гіпотиреозом спостерігаються більш виражені порушення у вегетативному статусі у порівнянні з групою пацієнтів з ІХС з еутиреозом: зниження спектральних показників (VLF, LF, HF), коефіцієнта симпато-парасимпатичного балансу LF/HF, а також ригідність циркадного ритму вегетативної нервової системи. Зниження варіабельності серцевого ритму у пацієнтів з ІХС з гіпотиреозом асоціюється з суттєвим підвищенням рівня тіреотропного гормону та зниженням рівня T | ||
| 4. | 
Колесник М. Ю. Взаємозв’язок поліморфізму генів CYP2C9, CYP4F2, VKORC1 з розвитком геморагічних ускладнень при терапії варфарином у хворих з фібриляцією передсердь: результати одноцентрового річного спостереження [Електронний ресурс] / М. Ю. Колесник, О. М. Камишний, Я. М. Михайловський // Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 1. - С. 54-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2018_1_7 | ||
| 5. | 
Колесник М. Ю. Поширеність алельних варіантів генів VKORC1, CYP2C9 і CYP4F2 серед жителів Запорізької області [Електронний ресурс] / М. Ю. Колесник, Я. М. Михайловський // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2019. - Т. 12, № 1. - С. 53-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2019_12_1_12 Цель работы - установить частоту распространения аллельных вариантов генов VKORC1, CYP2C9 и CYP4F2 среди жителей Запорожской области. Обследовали 94 человека в возрасте 56 (47; 62) лет (23 мужчины, 71 женщина), которые проходили профилактический осмотр в диагностическом центре "Здоровье" на базе ННМЦ "Университетская клиника" Запорожского государственного медицинского университета. Методом полимеразной цепной реакции исследован полиморфизм генов CYP2C9, CYP4F2, VKORC1. Установлено, что у жителей области частота обнаружения генотипов по полиморфным вариантам гена CYP2C9*2 составляет: C/C - 80,9 %, C/T - 19,1 %, T/T - не обнаружен; гена CYP2C9*3: A/A - 89,0 %, A/C - 11,0 %, C/C - не обнаружен; гена CYP4F2: C/C - 50,0 %, C/T - 40,4 %, T/T - 9,6 %; гена VКОRC1: G/G - 40,4 %, G/A - 49,0 %, A/A - 10,6 %. Отмечено, что частота регистрации полиморфных вариантов генов CYP2C9, CYP4F2, VКОRC1 варьирует в различных географических регионах, что обосновывает целесообразность определения этих генотипов для каждой популяции. Выводы: перспективна имплементация фармакогенетического тестирования для подбора дозы варфарина с учетом полиморфизма генов, влияющих на его метаболизм. | ||
| 6. | 
Михайловський Я. М. Вплив клінічних і генетичних чинників на стабільність антикоагуляції варфарином у хворих із фібриляцією передсердь [Електронний ресурс] / Я. М. Михайловський // Патологія. - 2022. - Т. 19, № 1. - С. 12-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2022_19_1_4 Мета роботи - визначити вплив клінічних і генетичних чинників на стабільність антикоагуляції варфарином у хворих із фібриляцією передсердь (ФП) протягом року. У дослідження залучили 60 хворих із ФП віком 70,50 (64,25; 76,25) року (32 чоловіки, 28 жінок). Показники коагулограми з розрахунком міжнародного нормалізованого відношення (МНВ) визначали на апараті Coag Chrome 3003 щомісяця; встановлювали бали за шкалами CHA2DS2-VASC, HAS-BLED, SAMe-TT2R2; TTR обчислювали за методом Rosendaal et al. Поліморфізми генів CYP2C9, CYP4F2, VKORC1 визначали за допомогою полімеразної ланцюгової реакції з використанням термоциклера CFХ-96 (BioRad). Висновки: оцінювання за шкалою SAMe-TT2R2 може бути корисним під час прогнозування незадовільного контролю МНВ, а визначення поліморфізмів гена VKORC1 - розвитку епізодів надмірної гіпокоагуляції. Для з'ясування потенційної ефективності та безпечності терапії варфарином необхідне комплексне оцінювання з використанням клінічних і генетичних методів. | ||
| 7. |
Колесник М. Ю. Ефективність і безпечність терапії варфарином у хворих із фібриляцією передсердь під час визначення дози фармакогенетичним методом [Електронний ресурс] / М. Ю. Колесник, Я. М. Михайловський // Запорізький медичний журнал. - 2022. - Т. 24, № 4. - С. 390-395. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2022_24_4_4 Мета роботи - оцінити ефективність і безпечність терапії варфарином (ВФ) у хворих із фібриляцією передсердь (ФП) під час визначення дози фармакогенетичним методом в умовах антикоагулянтного кабінету за результатами однорічного проспективного спостереження. Обстежиено 110 хворих із ФП (середній вік - 68,72 +- 0,79 року; 57 чоловіків, 53 жінки). Методом стратифікованої рандомізації пацієнтів із ФП поділено на дві групи: основна - 50 хворих із ФП і визначенням дози ВФ фармакогенетичним методом; контрольна - 60 обстежених із ФП і традиційним призначенням дози ВФ. Через 1 рік спостереження вивчили віддалені кінцеві точки: епізоди надмірної гіпокоагуляції (МНВ >> 4) та кровотечі. Досліджено поліморфізми генів CYP2C9, CYP4F2, VKORC1 шляхом полімеразної ланцюгової реакції; показники коагулограми з розрахунком МНВ щомісяця; обчислювали бали за шкалами CHA | ||
| 8. | 
Михайловський Я. Е. Охолоджувальна кристалізація персульфату амонію в кристалізаторі з псевдозрідженим шаром [Електронний ресурс] / Я. Е. Михайловський, М. П. Юхименко, Р. О. Острога // Вісник Черкаського державного технологічного університету. Серія : Технічні науки. - 2023. - № 2. - С. 111-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vchdtu_2023_2_13 | ||
| 9. |
Колесник М. Ю. Cтан тромбоцитарного та коагуляційного гемостазу у хворих із фібриляцією передсердь залежно від способу визначення дози варфарину [Електронний ресурс] / М. Ю. Колесник, Я. М. Михайловський // Запорізький медичний журнал. - 2022. - Т. 24, № 6. - С. 647-651. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2022_24_6_4 Мета роботи - оцінити показники індукованої агрегації тромбоцитів і рівень D-димера у хворих із фібриляцією передсердь (ФП) залежно від способу визначення дози варфарину (ВФ). Обстежили 110 хворих із ФП (середній вік - 68,72 +- 0,79 року; 57 чоловіків, 53 жінки). Пацієнтів поділили на дві групи: основна - 50 осіб із ФП, котрим дозу ВФ визначили фармакогенетичним методом; контрольна - 60 пацієнтів із ФП, в яких дозу ВФ встановили традиційним методом. Поліморфізм генів CYP2C9, CYP4F2, VKORC1 у хворих із ФП визначили за допомогою полімеразної ланцюгової реакції; концентрацію D-димера в плазмі крові - методом твердофазного імуноферментного аналізу; показники адреналінта АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів досліджували методом G. Born. Висновки: результати дослідження можуть свідчити про потенційно нижчий ризик тромботичних подій у пацієнтів із ФП, в яких застосували фармакогенетичний метод визначення дози ВФ, порівняно з хворими з ФП, котрим дозу ВФ визначали емпірично. Це підтверджує доцільність широкого застосування фармакогенетичного методу в клінічній практиці. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |