Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (6) | Журнали та продовжувані видання (3) | Реферативна база даних (21) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Неклюдов І$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 14 Представлено документи з 1 до 14 |
|||
| 1. |
| ||
| 2. | 
Неклюдов І. Еволюційні алгоритми у природничих науках : науковометричне дослідження [Електронний ресурс] / І. Неклюдов, В. Клепіков, В. Корда, А. Шепелєв, О. Немашкало, Л. Юрченко, А. Тутубалін, Л. Корда, М. Шляхов // Вісник Національної академії наук України. - 2005. - № 9. - С. 19-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2005_9_2 Проведено систематичне науковометричне дослідження сфер використання еволюційних алгоритмів. Проаналізовано три повні Міжнародні реферативні Бази даних: "Zentralblatt fur Mathematik", "International Nuclear Information System" і "Materials Science Citation Index". Відзначено бурхливе зростання кількості інформації, що публікується за темою дослідження, показано можливість розвитку еволюційних комп'ютерних технологій в Україні. | ||
| 3. |
Неклюдов І. М. Сьогодення і шляхи розвитку ядерної енергетики в Україні [Електронний ресурс] / І. М. Неклюдов // Вісник Національної академії наук України. - 2006. - № 2. - С. 11-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2006_2_3 | ||
| 4. |
Патон Б. Майбутнє атомної енергетики [Електронний ресурс] / Б. Патон, В. Бар’яхтар, О. Бакай, І. Неклюдов // Вісник Національної академії наук України. - 2006. - № 4. - С. 3-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2006_4_1 Розглянуто перспективи розвитку ядерної енергетики України у контексті світових тенденцій і постчорнобильських реалій. Акцентовано увагу на суттєвій ролі АЕС у планах забезпечення енергетичної незалежності країни. | ||
| 5. |
Неклюдов І. М. Іонно-плазмові технології і поверхневе модифікування матеріалів в Україні. Рецензія на монографію И. И. Аксёнова, А. А. Андреева, В. А. Белоуса, В. Е. Стрельницкого, В. М. Хороших "Вакуумная дуга. Источники плазмы, осаждение покрытий, поверхностное модифицирование". - К.: Наукова думка, 2012. [Електронний ресурс] / І. М. Неклюдов // Вісник Національної академії наук України. - 2013. - № 2. - С. 81-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2013_2_11 | ||
| 6. |
Неклюдов І. М. Відділення ядерної фізики та енергетики НАН України [Електронний ресурс] / І. М. Неклюдов // Вісник Національної академії наук України. - 2013. - № 11. - С. 57-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2013_11_11 | ||
| 7. | 
Неклюдов І. М. Щодо вдосконалення системи науково-технічної підтримки Держатомрегулювання України [Електронний ресурс] / І. М. Неклюдов, Г. В. Громов, Н. П. Валігун, А. В. Носовський // Ядерна та радіаційна безпека. - 2009. - Т. 12, Вип. 4. - С. 3-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ydpb_2009_12_4_3 | ||
| 8. | 
Неклюдов І. М. Застосування методу акустичної емісії для діагностування корпусів ядерних реакторів (огляд). [Електронний ресурс] / І. М. Неклюдов, З. Т. Назарчук, В. Р. Скальський, Л. Н. Добровольська // Техническая диагностика и неразрушающий контроль. - 2014. - № 3. - С. 41-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/TDNK_2014_3_7 Проаналізовано етапи розвитку методу акустичної емісії для діагностування стану об'єктів ядерної енергетики. Показано, що методи неруйнівного контролю (НК) відіграють надзвичайно важливу роль у забезпеченні безаварійної роботи корпусів реакторів АЕС. Їх впровадження на етапі виготовлення та експлуатування ядерних реакторів зазнало суттєвого розвитку впродовж кількох десятирічь. Перша згадка про це датована 1958 р., коли відбувся симпозіум щодо застосування методів НК у ядерній енергетиці. На ньому відзначено застосування радіографічного методу та наголошено на необхідності використання інших методів НК для повної перевірки якості корпусів ядерних реакторів. Згодом появився Кодекс нормативів для котлів та ємностей, що працюють під тиском, розроблений Американським товариством інженерів, один із розділів якого присвячено формулюванню мінімальних вимог до виготовлення ємностей та охоплював візуальну перевірку та діагностування цілісності корпусу за допомогою стандартизованих методів НК, як то магнітопорошкового, проникаючих рідин, радіографії, ультразвукової дефектоскопії та вихрострумового. Особливу увагу на етапі виготовлення корпусу реактора приділяли зварним з'єднанням. Як показано в огляді на підставі аналізу літературних джерел, у всіх провідних країнах світу продовжує розвиватись ядерна енергетика, а разом з нею і застосування методів НК, в тому числі і акустичної емісії. Під це підведено відповідну нормативну базу, що надає можлливість поставити НК на промисловий рівень та уникати протиріч в тлумаченні результатів діагностування. Висвітлено важливість робіт, які проведені вітчизняними та зарубіжними фахівцями щодо оцінювання стану корпусів реакторів ВВЕР та описано відповідні засоби, що використовують для цього.Зазначено, що перші акустико-емісійні (АЕ) вимірювальні системи виробничого зразка та встановлені кореляції між параметрами сигналів АЕ та показниками розвитку руйнування були створені у другій половині XX ст. Саме це й стало причиною зацікавлення розробників атомних енергетичних технологій та експлуатаційників цим новим методом, який згодом стане ефективним доповненням до існуючих технологій неруйнівного контролю для виявлення та моніторингу дефектів корпусів ядерних реакторів. Оскільки до таких об'єктів поставлено винятково високі вимоги якості та цілісності, то вже в кінці 1970-х років було спрямовано значні зусилля на розвиток методу АЕ та запровадження його у виробництво. Практична реалізація засобів і методик АЕ-моніторингу та діагностування стану корпусів реакторів АЕС підтвердила високу ефективність методу, хоча на початках їх становлення були різні твердження щодо цього.Зазначено, що перші акустико-емісійні (АЕ) вимірювальні системи виробничого зразка та встановлені кореляції між параметрами сигналів АЕ та показниками розвитку руйнування були створені у другій половині XX ст. Саме це й стало підставою зацікавлення розробників атомних енергетичних технологій та експлуатаційників цим новим методом, який згодом стане ефективним доповненням до існуючих технологій неруйнівного контролю для виявлення та моніторингу дефектів корпусів ядерних реакторів. Оскільки до таких об'єктів поставлено винятково високі вимоги якості та цілісності, то вже в кінці 1970-х років було спрямовано значні зусилля на розвиток методу АЕ і запровадження його у виробництво. Практична реалізація засобів і методик АЕ-моніторингу та діагностування стану корпусів реакторів АЕС підтвердила високу ефективність методу, хоча на початку їх становлення були різні твердження щодо цього.Зазначено, що постійне оновлення нормативної бази діагностування корпусів реакторів АЕС відбувається на тлі кількох конкуруючих тенденцій. З одного боку, маємо наростаючу стурбованість старінням діючого енергогенеруючого обладнання, ресурс якого неухильно наближається до свого проектного закінчення, а з іншого - дві катастрофи, що не пов'язані з таким старінням. Катастрофа 1986 р. на Чорнобильській АЕС відбулась через суттєві недоліки конструкції та ненормативні дії обслуговуючого персоналу, а 2011 р. на японській АЕС Фукусіма - через природній катаклізм, у якому поєднались землетрус і цунамі позапроектних рівнів. І хоча згадані катастрофи завдали відчутного удару по репутації атомної енергетики, АЕС і далі залишаються одним із головних претендентів на задоволення зростаючих енергетичних потреб людства. Сучасні тенденції створення методів діагностування стану ядерного енергетичного обладнання вимагають розвитку наявної та розроблення нової нормативної бази для їх успішного застосування. | ||
| 9. |
Неклюдов І. М. Застосування методу акустичної емісії для діагностування корпусів ядерних реакторів (огляд). Повідомлення ІІ. Метод акустичної емісії в діагностуванні корпусів реакторів АЕС. Частина 1 [Електронний ресурс] / І. М. Неклюдов, З. Т. Назарчук, В. Р. Скальський, Л. Н. Добровольська // Техническая диагностика и неразрушающий контроль. - 2014. - № 4. - С. 3-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/TDNK_2014_4_2 Проаналізовано етапи розвитку методу акустичної емісії для діагностування стану об'єктів ядерної енергетики. Показано, що методи неруйнівного контролю (НК) відіграють надзвичайно важливу роль у забезпеченні безаварійної роботи корпусів реакторів АЕС. Їх впровадження на етапі виготовлення та експлуатування ядерних реакторів зазнало суттєвого розвитку впродовж кількох десятирічь. Перша згадка про це датована 1958 р., коли відбувся симпозіум щодо застосування методів НК у ядерній енергетиці. На ньому відзначено застосування радіографічного методу та наголошено на необхідності використання інших методів НК для повної перевірки якості корпусів ядерних реакторів. Згодом появився Кодекс нормативів для котлів та ємностей, що працюють під тиском, розроблений Американським товариством інженерів, один із розділів якого присвячено формулюванню мінімальних вимог до виготовлення ємностей та охоплював візуальну перевірку та діагностування цілісності корпусу за допомогою стандартизованих методів НК, як то магнітопорошкового, проникаючих рідин, радіографії, ультразвукової дефектоскопії та вихрострумового. Особливу увагу на етапі виготовлення корпусу реактора приділяли зварним з'єднанням. Як показано в огляді на підставі аналізу літературних джерел, у всіх провідних країнах світу продовжує розвиватись ядерна енергетика, а разом з нею і застосування методів НК, в тому числі і акустичної емісії. Під це підведено відповідну нормативну базу, що надає можлливість поставити НК на промисловий рівень та уникати протиріч в тлумаченні результатів діагностування. Висвітлено важливість робіт, які проведені вітчизняними та зарубіжними фахівцями щодо оцінювання стану корпусів реакторів ВВЕР та описано відповідні засоби, що використовують для цього.Зазначено, що перші акустико-емісійні (АЕ) вимірювальні системи виробничого зразка та встановлені кореляції між параметрами сигналів АЕ та показниками розвитку руйнування були створені у другій половині XX ст. Саме це й стало причиною зацікавлення розробників атомних енергетичних технологій та експлуатаційників цим новим методом, який згодом стане ефективним доповненням до існуючих технологій неруйнівного контролю для виявлення та моніторингу дефектів корпусів ядерних реакторів. Оскільки до таких об'єктів поставлено винятково високі вимоги якості та цілісності, то вже в кінці 1970-х років було спрямовано значні зусилля на розвиток методу АЕ та запровадження його у виробництво. Практична реалізація засобів і методик АЕ-моніторингу та діагностування стану корпусів реакторів АЕС підтвердила високу ефективність методу, хоча на початках їх становлення були різні твердження щодо цього.Зазначено, що перші акустико-емісійні (АЕ) вимірювальні системи виробничого зразка та встановлені кореляції між параметрами сигналів АЕ та показниками розвитку руйнування були створені у другій половині XX ст. Саме це й стало підставою зацікавлення розробників атомних енергетичних технологій та експлуатаційників цим новим методом, який згодом стане ефективним доповненням до існуючих технологій неруйнівного контролю для виявлення та моніторингу дефектів корпусів ядерних реакторів. Оскільки до таких об'єктів поставлено винятково високі вимоги якості та цілісності, то вже в кінці 1970-х років було спрямовано значні зусилля на розвиток методу АЕ і запровадження його у виробництво. Практична реалізація засобів і методик АЕ-моніторингу та діагностування стану корпусів реакторів АЕС підтвердила високу ефективність методу, хоча на початку їх становлення були різні твердження щодо цього.Зазначено, що постійне оновлення нормативної бази діагностування корпусів реакторів АЕС відбувається на тлі кількох конкуруючих тенденцій. З одного боку, маємо наростаючу стурбованість старінням діючого енергогенеруючого обладнання, ресурс якого неухильно наближається до свого проектного закінчення, а з іншого - дві катастрофи, що не пов'язані з таким старінням. Катастрофа 1986 р. на Чорнобильській АЕС відбулась через суттєві недоліки конструкції та ненормативні дії обслуговуючого персоналу, а 2011 р. на японській АЕС Фукусіма - через природній катаклізм, у якому поєднались землетрус і цунамі позапроектних рівнів. І хоча згадані катастрофи завдали відчутного удару по репутації атомної енергетики, АЕС і далі залишаються одним із головних претендентів на задоволення зростаючих енергетичних потреб людства. Сучасні тенденції створення методів діагностування стану ядерного енергетичного обладнання вимагають розвитку наявної та розроблення нової нормативної бази для їх успішного застосування. | ||
| 10. |
Неклюдов І. М. Застосування методу акустичної емісії для діагностування корпусів ядерних реакторів (Огляд). Повідомлення ІІ. Метод акустичної емісії в діагностуванні корпусів реакторів АЕС. Частина 2 [Електронний ресурс] / І. М. Неклюдов, З. Т. Назарчук, В. Р. Скальський, Л. Н. Добровольська // Техническая диагностика и неразрушающий контроль. - 2015. - № 1. - С. 7-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/TDNK_2015_1_2 Проаналізовано етапи розвитку методу акустичної емісії для діагностування стану об'єктів ядерної енергетики. Показано, що методи неруйнівного контролю (НК) відіграють надзвичайно важливу роль у забезпеченні безаварійної роботи корпусів реакторів АЕС. Їх впровадження на етапі виготовлення та експлуатування ядерних реакторів зазнало суттєвого розвитку впродовж кількох десятирічь. Перша згадка про це датована 1958 р., коли відбувся симпозіум щодо застосування методів НК у ядерній енергетиці. На ньому відзначено застосування радіографічного методу та наголошено на необхідності використання інших методів НК для повної перевірки якості корпусів ядерних реакторів. Згодом появився Кодекс нормативів для котлів та ємностей, що працюють під тиском, розроблений Американським товариством інженерів, один із розділів якого присвячено формулюванню мінімальних вимог до виготовлення ємностей та охоплював візуальну перевірку та діагностування цілісності корпусу за допомогою стандартизованих методів НК, як то магнітопорошкового, проникаючих рідин, радіографії, ультразвукової дефектоскопії та вихрострумового. Особливу увагу на етапі виготовлення корпусу реактора приділяли зварним з'єднанням. Як показано в огляді на підставі аналізу літературних джерел, у всіх провідних країнах світу продовжує розвиватись ядерна енергетика, а разом з нею і застосування методів НК, в тому числі і акустичної емісії. Під це підведено відповідну нормативну базу, що надає можлливість поставити НК на промисловий рівень та уникати протиріч в тлумаченні результатів діагностування. Висвітлено важливість робіт, які проведені вітчизняними та зарубіжними фахівцями щодо оцінювання стану корпусів реакторів ВВЕР та описано відповідні засоби, що використовують для цього.Зазначено, що перші акустико-емісійні (АЕ) вимірювальні системи виробничого зразка та встановлені кореляції між параметрами сигналів АЕ та показниками розвитку руйнування були створені у другій половині XX ст. Саме це й стало причиною зацікавлення розробників атомних енергетичних технологій та експлуатаційників цим новим методом, який згодом стане ефективним доповненням до існуючих технологій неруйнівного контролю для виявлення та моніторингу дефектів корпусів ядерних реакторів. Оскільки до таких об'єктів поставлено винятково високі вимоги якості та цілісності, то вже в кінці 1970-х років було спрямовано значні зусилля на розвиток методу АЕ та запровадження його у виробництво. Практична реалізація засобів і методик АЕ-моніторингу та діагностування стану корпусів реакторів АЕС підтвердила високу ефективність методу, хоча на початках їх становлення були різні твердження щодо цього.Зазначено, що перші акустико-емісійні (АЕ) вимірювальні системи виробничого зразка та встановлені кореляції між параметрами сигналів АЕ та показниками розвитку руйнування були створені у другій половині XX ст. Саме це й стало підставою зацікавлення розробників атомних енергетичних технологій та експлуатаційників цим новим методом, який згодом стане ефективним доповненням до існуючих технологій неруйнівного контролю для виявлення та моніторингу дефектів корпусів ядерних реакторів. Оскільки до таких об'єктів поставлено винятково високі вимоги якості та цілісності, то вже в кінці 1970-х років було спрямовано значні зусилля на розвиток методу АЕ і запровадження його у виробництво. Практична реалізація засобів і методик АЕ-моніторингу та діагностування стану корпусів реакторів АЕС підтвердила високу ефективність методу, хоча на початку їх становлення були різні твердження щодо цього.Зазначено, що постійне оновлення нормативної бази діагностування корпусів реакторів АЕС відбувається на тлі кількох конкуруючих тенденцій. З одного боку, маємо наростаючу стурбованість старінням діючого енергогенеруючого обладнання, ресурс якого неухильно наближається до свого проектного закінчення, а з іншого - дві катастрофи, що не пов'язані з таким старінням. Катастрофа 1986 р. на Чорнобильській АЕС відбулась через суттєві недоліки конструкції та ненормативні дії обслуговуючого персоналу, а 2011 р. на японській АЕС Фукусіма - через природній катаклізм, у якому поєднались землетрус і цунамі позапроектних рівнів. І хоча згадані катастрофи завдали відчутного удару по репутації атомної енергетики, АЕС і далі залишаються одним із головних претендентів на задоволення зростаючих енергетичних потреб людства. Сучасні тенденції створення методів діагностування стану ядерного енергетичного обладнання вимагають розвитку наявної та розроблення нової нормативної бази для їх успішного застосування. | ||
| 11. |
Неклюдов І. М. Застосування методу акустичної емісії для діагностування корпусів ядерних реакторів (Огляд). Повідомлення ІІІ. Нормативна база і перспективи застосування методу акустичної емісії в ядерній енергетиці [Електронний ресурс] / І. М. Неклюдов, З. Т. Назарчук, В. Р. Скальський, Л. Н. Добровольська // Техническая диагностика и неразрушающий контроль. - 2015. - № 2. - С. 16-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/TDNK_2015_2_4 Проаналізовано етапи розвитку методу акустичної емісії для діагностування стану об'єктів ядерної енергетики. Показано, що методи неруйнівного контролю (НК) відіграють надзвичайно важливу роль у забезпеченні безаварійної роботи корпусів реакторів АЕС. Їх впровадження на етапі виготовлення та експлуатування ядерних реакторів зазнало суттєвого розвитку впродовж кількох десятирічь. Перша згадка про це датована 1958 р., коли відбувся симпозіум щодо застосування методів НК у ядерній енергетиці. На ньому відзначено застосування радіографічного методу та наголошено на необхідності використання інших методів НК для повної перевірки якості корпусів ядерних реакторів. Згодом появився Кодекс нормативів для котлів та ємностей, що працюють під тиском, розроблений Американським товариством інженерів, один із розділів якого присвячено формулюванню мінімальних вимог до виготовлення ємностей та охоплював візуальну перевірку та діагностування цілісності корпусу за допомогою стандартизованих методів НК, як то магнітопорошкового, проникаючих рідин, радіографії, ультразвукової дефектоскопії та вихрострумового. Особливу увагу на етапі виготовлення корпусу реактора приділяли зварним з'єднанням. Як показано в огляді на підставі аналізу літературних джерел, у всіх провідних країнах світу продовжує розвиватись ядерна енергетика, а разом з нею і застосування методів НК, в тому числі і акустичної емісії. Під це підведено відповідну нормативну базу, що надає можлливість поставити НК на промисловий рівень та уникати протиріч в тлумаченні результатів діагностування. Висвітлено важливість робіт, які проведені вітчизняними та зарубіжними фахівцями щодо оцінювання стану корпусів реакторів ВВЕР та описано відповідні засоби, що використовують для цього.Зазначено, що перші акустико-емісійні (АЕ) вимірювальні системи виробничого зразка та встановлені кореляції між параметрами сигналів АЕ та показниками розвитку руйнування були створені у другій половині XX ст. Саме це й стало причиною зацікавлення розробників атомних енергетичних технологій та експлуатаційників цим новим методом, який згодом стане ефективним доповненням до існуючих технологій неруйнівного контролю для виявлення та моніторингу дефектів корпусів ядерних реакторів. Оскільки до таких об'єктів поставлено винятково високі вимоги якості та цілісності, то вже в кінці 1970-х років було спрямовано значні зусилля на розвиток методу АЕ та запровадження його у виробництво. Практична реалізація засобів і методик АЕ-моніторингу та діагностування стану корпусів реакторів АЕС підтвердила високу ефективність методу, хоча на початках їх становлення були різні твердження щодо цього.Зазначено, що перші акустико-емісійні (АЕ) вимірювальні системи виробничого зразка та встановлені кореляції між параметрами сигналів АЕ та показниками розвитку руйнування були створені у другій половині XX ст. Саме це й стало підставою зацікавлення розробників атомних енергетичних технологій та експлуатаційників цим новим методом, який згодом стане ефективним доповненням до існуючих технологій неруйнівного контролю для виявлення та моніторингу дефектів корпусів ядерних реакторів. Оскільки до таких об'єктів поставлено винятково високі вимоги якості та цілісності, то вже в кінці 1970-х років було спрямовано значні зусилля на розвиток методу АЕ і запровадження його у виробництво. Практична реалізація засобів і методик АЕ-моніторингу та діагностування стану корпусів реакторів АЕС підтвердила високу ефективність методу, хоча на початку їх становлення були різні твердження щодо цього.Зазначено, що постійне оновлення нормативної бази діагностування корпусів реакторів АЕС відбувається на тлі кількох конкуруючих тенденцій. З одного боку, маємо наростаючу стурбованість старінням діючого енергогенеруючого обладнання, ресурс якого неухильно наближається до свого проектного закінчення, а з іншого - дві катастрофи, що не пов'язані з таким старінням. Катастрофа 1986 р. на Чорнобильській АЕС відбулась через суттєві недоліки конструкції та ненормативні дії обслуговуючого персоналу, а 2011 р. на японській АЕС Фукусіма - через природній катаклізм, у якому поєднались землетрус і цунамі позапроектних рівнів. І хоча згадані катастрофи завдали відчутного удару по репутації атомної енергетики, АЕС і далі залишаються одним із головних претендентів на задоволення зростаючих енергетичних потреб людства. Сучасні тенденції створення методів діагностування стану ядерного енергетичного обладнання вимагають розвитку наявної та розроблення нової нормативної бази для їх успішного застосування. | ||
| 12. | 
Неклюдов І. М. Наноструктуровані мікроламінати мідь–сталь: отримання та механічні властивості [Електронний ресурс] / І. М. Неклюдов, В. М. Воєводін, С. Ю. Діденко, М. І. Ільченко, Ю. С. Діденко, Ю. М. Ільченко // Фізико-хімічна механіка матеріалів. - 2011. - Т. 47, № 3. - С. 36-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PHKhMM_2011_47_3_7 | ||
| 13. |
Білоус В. А. Радіаційно-абсорбувальні властивості багатошарових композитів Al–Pb [Електронний ресурс] / В. А. Білоус, В. М. Борисенко, В. М. Воєводін, С. Ю. Діденко, М. І. Ільченко, І. М. Неклюдов, О. В. Рибка // Фізико-хімічна механіка матеріалів. - 2014. - Т. 50, № 1. - С. 92-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PHKhMM_2014_50_1_14 Описано методику та результати експериментів з пропускання монохроматичного пучка електронів з енергією 2,5 МеВ крізь зразки із алюмінію та шаруватих композитів Al - Pb з різною внутрішньою архітектурою. Встановлено, що у порівнянні з алюмінієм досліджені композити мають вищу поглинальну здатність. Це надає змогу або знизити вагу радіаційно-захисної структури за збереження ефективності захисту на рівні алюмінію, або підвищити ефективність захисту за незмінної ваги цієї структури. | ||
| 14. |
Білоус В. А. Залежність радіаційно-захисної ефективності багатошарових композитів Al–Pb від їх будови [Електронний ресурс] / В. А. Білоус, В. М. Борисенко, В. М. Воєводін, С. Ю. Діденко, М. І. Ільченко, І. М. Неклюдов, О. В. Рибка // Фізико-хімічна механіка матеріалів. - 2014. - Т. 50, № 4. - С. 106-109. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PHKhMM_2014_50_4_17 Обгрунтовано доцільність розроблення одного із видів новітніх високоефективних радіаційно-захисних матеріалів - багатошарових композитів типу "легкий метал + важкий метал". Наведено характеристики внутрішньої архітектури композитів Al - Pb, виготовлених послідовним застосуванням вакуумної та звичайної атмосферної прокатки. Описано відмінності між радіоізотопною і прискорювальною методиками експериментального тестування радіаційно-захисних властивостей матеріалів. Проаналізовано результати тестування композитів і вплив їх будови на радіаційно-захисні характеристики досліджених матеріалів. Показано, що радіаційнозахисна ефективність композитів певної будови на 30 - 40 % вища за ту, яку має алюміній. Це надає змогу або знизити вагу радіаційно-захисної структури за збереження ефективності захисту на рівні алюмінію, або підвищити ефективність захисту за незмінної ваги цієї структури. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |