Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (2)Журнали та продовжувані видання (1)Реферативна база даних (28)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Петюніна О$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 28
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Кравчун П. Г. 
Діагностичне і прогностичне значення біомаркера цистатину С при захворюваннях нирок і серцево­судинної системи [Електронний ресурс] / П. Г. Кравчун, Ю. А. Міхайлова, О. В. Петюніна, Л. А. Лапшина // Український терапевтичний журнал. - 2014. - № 3-4. - С. 89-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2014_3-4_14
Обговорено стан вивченості ролі біомаркера цистатину C для діагностики дисфункції нирок, прогнозу, стратифікації ризику у випадку хронічних захворювань нирок, унікальне значення пептиду в разі серцево-судинної патології незалежно від наявності супутньої нефропатії.
Попередній перегляд:   Завантажити - 124.642 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Петюніна О. В. 
Роль ST2 у хворих на гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST [Електронний ресурс] / О. В. Петюніна, М. П. Копиця, Я. В. Гільова, Л. Л. Петеньова, Н. В. Титаренко // Український терапевтичний журнал. - 2017. - № 1. - С. 48-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2017_1_9
Мета роботи - вивчити роль ST2 у хворих на інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST. Обстежено 65 пацієнтів, яких було госпіталізовано до відділення інтенсивної терапії ДУ "Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України". Усім пацієнтам було проведено селективну коронароангіографію та стентування інфаркт-залежної артерії. Рівень ST2 визначали за допомогою імуноферментного методу з використанням набору реактивів Presage ST2 Assay, Critical Diagnostics, США. Статистичну обробку одержаних даних проведено за допомогою пакета статистичних програм Statistica 8.0 (StatSoft Inc, США), Microsoft Office Excel 2003. Виявлено, що підвищення рівня ST2 свідчить про наявність раннього ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ). Його рівень у жінок вище, ніж у чоловіків, що підтверджує їх більшу вразливість до коронарного ушкодження. Наявність стабільної стенокардії до інфаркту міокарда сприяє менш вираженому ремоделюванню ЛШ, що зумовлено розвитком колатералей у цієї категорії хворих. Висновки: підвищення рівня ST2 свідчить про наявність раннього ремоделювання ЛШ. Рівень ST2 у випадку інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST вище у жінок, ніж у чоловіків, що підтверджує їх більшу вразливість до коронарного ушкодження.
Попередній перегляд:   Завантажити - 772.76 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Петюніна О. В. 
Асоціація поліморфізму гена CYP11B2 альдостерон-синтази з ризиком виникнення інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST [Електронний ресурс] / О. В. Петюніна // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2017. - № 3. - С. 107-114. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmbs_2017_3_21
Попередній перегляд:   Завантажити - 221.287 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Петюніна О. В. 
Асоціація інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST з поліморфізмом А1166С гена рецептора до ангіотензину ІІ першого типу [Електронний ресурс] / О. В. Петюніна // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 3. - С. 44-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2017_21_3_9
Мета дослідження - вивчити асоціацію поліморфізму гена AGT2R1 з факторами серцево-судинного ризику, ступенем корона-рного ушкодження, характером структурно-морфологічних змін міокарда, перебігом госпітального періоду та поширеністю поліморфізмів, що вивчаються, за гострого інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST (ГІMnST). Обстежено 87 пацієнтів із ГІMnпST, 70 (80 %) чоловіків та 17 (20 %) жінок, середнього віку - (58,94 +- 10,16) років. Визначення алельного поліморфізму A1166C гена AGT2R1 проводили за методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) у реальному часі. Доведено, що за наявності генотипу AC + CC вірогідність виникнення ГІMnST у 2,57 разу вище за наявності паління (P = 0,03), ІМ до 55 років трапляється в 2,51 разу частіше (P = 0,04), артеріальна гіпертензія призводить до виникнення ГІMnST в 2,93 разу частіше (P = 0,03), вірогідність захворіти повторним ІМ підвищується в 5,45 разу (P = 0,05), розвиток гострої лівошлуночкової недостатності трапляється в 4,26 разу частіше (P = 0,03). Пацієнти з кардіоваскулярною патологією - носії генотипів AC + CC - мають більш високий ризик розвитку ремоделювання лівого шлуночка.
Попередній перегляд:   Завантажити - 360.712 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Петюніна О. В. 
Однонуклеотидний поліморфізм А1166С гена AGTІІR1 і ремоделювання серця після інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST [Електронний ресурс] / О. В. Петюніна, М. П. Копиця // Серце і судини. - 2017. - № 4. - С. 61-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2017_4_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.233 Mb    Зміст випуску     Цитування
6.

Петюніна О. В. 
Частота алелей та генотипів поліморфних варіантів генів ATIIR1 та CYP11B2 у хворих на STEMI з наявністю тривожно-депресивних станів [Електронний ресурс] / О. В. Петюніна // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2018. - Т. 3, № 1. - С. 178-182. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmbs_2018_3_1_35
Попередній перегляд:   Завантажити - 209.874 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Копиця М. П. 
Чинники, що впливають на рівень sST2 у хворих з інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST [Електронний ресурс] / М. П. Копиця, О. В. Петюніна // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 2. - С. 31-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2017_2_5
Цель работы - изучить влияние различных факторов на уровень sST2 у больных с инфарктом миокарда (ИМ) с элевацией сегмента ST. Проанализированы данные 65 пациентов с острым ИМ с элевацией сегмента ST, из них мужчин - 54 (83,1 %), женщин - 11 (26,9 %). Средний возраст больных составил (57,0 +- 3,5) года. Исследование проведено в течение 1 сут после реваскуляризации инфарктзависимой артерии методом стентирования. Определено содержание sST2 иммуноферментным методом, его уровень считали нормальным менее 35 нг/мл. Эхокардиографию выполняли при помощи аппарата Medison Sono Ace X6 (Корея). Выявлена положительная корреляционная связь между содержанием sST2 и частотой сокращений сердца (r = 0,25; P = 0,05), конечнодиастолическим (r = 0,31; P = 0,03) и конечносистолическим (r = 0,38; P = 0,007) размером левого желудочка и отрицательная - с фракцией выброса левого желудочка (r = -0,48; P = 0,0001). Согласно полученной статистически значимой регрессионной модели (P << 0,05) у больных с ИМ с элевацией сегмента ST наличие повышенного уровня sST2 обусловлено влиянием таких факторов, как фракция выброса (20,64 %; P = 0,0001), наличие стабильной стенокардии до развития ИМ (11,03 %; P = 0,01), женский пол (9,96 %; P = 0,01), снижение уровня холестерина липопротеинов высокой плотности (8,54 %; P = 0,05) и повышение содержания креатинина (7,83 %; P = 0,046). Выводы: полученные данные свидетельствуют об участии sST2 в раннем ремоделировании левого желудочка после перенесенного ИМ с элевацией сегмента ST. Использование пошагового регрессионного анализа позволяет комплексно оценить степень влияния различных клинико-анамнестических данных на уровень sST2.
Попередній перегляд:   Завантажити - 147.676 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Петюніна О.В. 
Поліморфні варіанти A1166C гена АТІІR1 у хворих на серцево­судинну патологію [Електронний ресурс] / О.В. Петюніна // Український терапевтичний журнал. - 2018. - № 1. - С. 81-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2018_1_13
В огляді представлено аналіз даних щодо ролі поліморфних варіантів A1166C гена рецепторів 1 типу до ангіотензину II (ATIIR1) за артеріальної гіпертензії, серцевій недостатності, інфаркту міокарда. Показано, що ген ATIIR1 є геном-кандидатом, якому притаманні властивості самостійного фактора серцево-судинного ризику. Поліморфізм A1166C гена ATIIR1 асоціюється не тільки з модифікацією ефектів ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, а і їх впливом на перебіг серцево-судинних захворювань та фенотиповими проявами.
Попередній перегляд:   Завантажити - 930.586 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Петюніна О. В. 
Особливості ремоделювання серця у хворих, що перенесли гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST, залежно від поліморфізму Lys198Asn гена ендотеліну-1 [Електронний ресурс] / О. В. Петюніна, М. П. Копиця, В. Ю. Гальчинська, Л. Л. Пєтєньова // Український терапевтичний журнал. - 2018. - № 3-4. - С. 40-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2018_3-4_9
Мета роботи - вивчити клініко-генетичні аспекти асоціацій поліморфізму Lys198Asn гена ендотеліну-1 (EDN-1) з розвитком ремоделювання міокарда після перенесеного гострого інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST (ГІМеST). До дослідження було залучено 91 пацієнта з ГІМеST, 70 (77 %) чоловіків те 21 (23 %) жінку віком (60,3 +- 9,4) року після проведення селективної короангіаграфії (СКГ) із стентуванням інфаркт-залежної артерії. Дослідження поліморфізму Lys198Asn гена EDN-1 проводили за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції з електрофоретичною схемою детекції результату. Спостереження за пацієнтами відбувалось протягом 6 міс після індексної події. Виявилось, що частота виникнення ГІМеST у чоловіків - носіїв генотипів Lys198Asn та Asn198Asn гена EDN-1 в 3,19 разу вище, ніж у жінок (<$Echi sup 2 ~=~4,01>; p = 0,043); з наявністю артеріальної гіпертензії - в 3,72 разу вище (<$Echi sup 2 ~=~4,31>; p = 0,038); у курців - в 2,06 разу (<$Echi sup 2 ~=~4,66>; p = 0,031), що асоціюється з більш тяжкими ушкодженнями коронарних судин. У гострому періоді ГІМеST структурно-функціональні показники міокарда залежно від поліморфізму Lys198Asn гена EDN-1 не відрізнялись. Через 6 міс після події у носіїв генотипу Lys198Asn + Asn198Asn у порівнянні з генотипом Lys198Lys відбувалось збільшення розмірів та об'ємів порожнини лівого шлуночка (ЛШ), маси міокарда ЛШ, діаметра лівого передсердя, тобто відзначалась схильність до прогресуючого процесу ремоделювання міокарда та розвитку хронічної серцевої недостатності. Висновки: у хворих, що перенесли ГІМеST, генотипи Lys198Asn + Asn198Asn гена EDN-1 у порівнянні з генотипом Lys198Lys асоціюються з індивідуальною схильністю до формування дилатації ЛШ, тобто несприятливого або дезадаптивного варіанта післяінфарктного ремоделювання міокарда.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.001 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Петюніна О. В. 
Прогностичне значення розчинного ST2 як предиктора пізнього ремоделювання лівого шлуночка після інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST [Електронний ресурс] / О. В. Петюніна, М. П. Копиця, О. Є. Березін // Серце і судини. - 2018. - № 4. - С. 89-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2018_4_15
Мета роботи - вивчити прогностичне значення розчинного ST2 (sST2) щодо розвитку патологічного ремоделювання лівого шлуночку (РМЛШ) через 6 міс після перенесеного гострого інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST (STEMI). Для дослідження ретроспективно відібрано 65 пацієнтів з підтвердженим STEMI, госпіталізованих до відділення інтенсивної терапії ДУ "Національний Інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України" в період із січня 2016 р. до червня 2018 р. після реваскуляризації міокарда. В усіх пацієнтів відбулося відновлення кровотоку TIMI III. Серед хворих переважали чоловіки середнім віком (58,71 +- 11,04) року (83,1 %). Проводили ультразвукову діагностику з визначенням поздовжнього стрейну. Рівень sST2 та N-термінального мозкового натрійуретичного пептиду визначали за імуноферментним методом. За пацієнтами спостерігали протягом 6 міс. За результатами повторного обстеження виділили 2 підгрупи залежно від розвитку патологічного РМЛШ: у першій групі збільшення кінцеводіастолічного об'єму ЛШ перевищувало 10 % (n = 29), у другій - було менше ніж 10 % (n = 36). За допомогою ROC-аналізу встановлено, що рівень sST2 >> 35 нг/мл у стаціонарний період STEMI є предиктором патологічного РМЛШ через 6 міс після успішного перкутанного коронарного втручання (AUC = 0,672; 95 % довірчий інтервал - 0,523 +- 0,799; p = 0,0344, чутливість - 46,7 %, специфічність - 85,7 %). Одно- та мультиваріативний логрегресійний аналіз виявив, що вміст sST2 >> 35 нг/мл був незалежним предиктором розвитку пізнього РМЛШ. Висновки: рівень sST2 у сироватці крові понад 35 нг/мл у пацієнтів з STEMI після успішного перкутанного коронарного втручання з кровотоком в інфаркт-залежній артерії TIMI III асоціюється з патологічним РМЛШ, що можна використовувати для стратифікації ризику його виникнення в цій когорті хворих.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.441 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Петюніна О. В. 
Асоціації рівня васкулоендотеліального фактора росту А з показниками гемодинаміки у хворих, що перенесли інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST [Електронний ресурс] / О. В. Петюніна, М. П. Копиця // Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 5. - С. 45-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2018_5_8
Цель работы - исследовать ассоциации между уровнем васкулоэндотелиального фактора роста А (ВЭФР-А) и показателями ремоделирования миокарда у больных, перенесших инфаркт миокарда (ИМ) с элевацией сегмента ST. Обследовано 62 пациента с ИМ с элевацией сегмента ST (51 (82,3 %) мужчина и 11 (17,7 %) женщин в возрасте в среднем (58,63 +- 8,90) года). Пациенты были госпитализированы в 2016 - 2017 гг. в отделение интенсивной терапии ГУ "Национальный институт терапии имени Л. Т. Малой НАМН Украины" после проведения селективной коронароангиографии со стентированием инфарктзависимой артерии, которое проводили в Институте общей и неотложной хирургии им. В. Т. Зайцева и Областной клинической больнице. Эхокардиографию осуществляли при поступлении пациента в стационар. Исследование ВЭФР-А в сыворотке крови проводили иммуноферментным методом на 7-е сутки ИМ с элевацией сегмента ST. Уровень тревожности в течение 10 - 14 суток до ИМ с элевацией сегмента ST оценивали с помощью опросника Тейлора. Повторное обследование выполнено через 6 мес наблюдения 47 пациентам. У больных ИМ с элевацией сегмента ST по сравнению с пациентами контрольной группы выявлено статистически значимое повышение уровня ВЭФР-А в сыворотке крови, что коррелирует с маркером повреждения миокарда - креатинфосфокиназой. ИМ с элевацией сегмента ST с уровнем ВЭФР-А ниже медианы 160 пг/мл по сравнению с уровнем цитокина больше медианы 160 пг/мл ассоциируется с большей частотой ИМ у мужчин (P = 0,023), наличием тревожности до ИМ (P = 0,019), увеличением конечнодиастолического и конечносистолического размера, конечнодиастолического объема левого желудочка в острую фазу инфаркта, конечнодиастолического и конечносистолического размера, конечнодиастолического объема, массы миокарда левого желудочка, отношения Е/А, более низкой толерантностью к физической нагрузке через 6 мес наблюдения. Это свидетельствует о негативной ассоциации сниженного уровня ВЭФР-А с состоянием внутрисердечной гемодинамики после перенесенного ИМ и о позитивной ассоциации с его повышенным уровнем. Уровень ВЭФР-А <$E symbol Г~201,86> пг/мл с чувствительностью 57,9 % и специфичностью 85,7 % (площадь под ROC-кривой 0,711; 95 % доверительный интервал 0,513 - 0,908; P = 0,036) имеет прогностическое значение для развития неблагоприятного ремоделирования левого желудочка. Выводы: уровень ВЭФР-А - важный показатель, который используется для оценки тяжести повреждения миокарда левого желудочка и прогнозирования развития его патологического ремоделирования.
Попередній перегляд:   Завантажити - 143.836 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Петюніна О. В. 
Зв’язок макрофагінгібуючого фактора з клініко-анамнестичими показниками хворих на інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST [Електронний ресурс] / О. В. Петюніна, М. П. Копиця, А. В. Кобець // Український терапевтичний журнал. - 2019. - № 1. - С. 50-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2019_1_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 978.774 Kb    Зміст випуску     Цитування
13.

Петюніна О. В. 
Асоціації рівня макрофаг-інгібуючого фактора зі ступенем тривожності та депресії у хворих, що перенесли інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST [Електронний ресурс] / О. В. Петюніна, М. П. Копиця, О. В. Скринник // Український кардіологічний журнал. - 2019. - Т. 26, № 3. - С. 45-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2019_26_3_8
Мета роботи - дослідити асоціації макрофаг-інгібуючого фактора (МІФ) з наявністю тривожності, депресії та стресу до події у хворих з інфарктом міокарда (ІМ) з елевацією сегмента ST. У дослідження залучено 73 пацієнтів з ІМ з елевацією сегмента ST з відновленням кровоплину TIMI - III віком у середньому (58,37 +- 10,34) року. Розподіл тактики реваскуляризації був таким: 43 (58,9 %) пацієнтам проведено первинне черезшкірне коронарне втручання з використанням bare-metal coronary stent, 30 (41,1 %) - догоспітальний тромболізис з наступним черезшкірним коронарним втручанням протягом 12 год. Ехокардіографію здійснено впродовж стаціонарного етапу лікування пацієнта. МІФ сироватки крові визначали імуноферментним методом. Тривожність, депресію та стрес оцінено за допомогою опитувальників DASS-21. При порівнянні медіанних значень рівня МІФ у пацієнтів з ІМ з елевацією сегмента ST спостерігали статистично значуще підвищення концентрації МІФ відносно контролю (відповідно 2582,80 [1308,40 - 4122,20] та 573,75 [397,80 - 1016,75] нг/мл, p << 0,001). Виявлено позитивну кореляцію між вмістом МІФ та рівнями тропоніну I (r = 0,33; p = 0,045) і лейкоцитів крові (r = 0,36; p = 0,039), що підтверджує його участь у процесах запалення та некрозу. Уніваріантний та мультиваріантний аналіз виявив вплив ступеня зростання депресії та тривожності за опитувальником DASS-21 (відповідно p = 0,0138 та p = 0,0050) на ступінь зростання рівня МІФ. Висновки: одержані дані підтверджують взаємозв'язок між рівнем МІФ і тривожністю та депресією до виникнення ІМ, що свідчить про їх вплив на процеси запалення.
Попередній перегляд:   Завантажити - 163.031 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
14.

Петюніна О. В. 
Роль однонуклеотидного поліморфізму Т786С гена ендотеліальної NO­синтази після інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST [Електронний ресурс] / О. В. Петюніна, М. П. Копиця, О. Є. Березін, Д. П. Бабічев // Серце і судини. - 2019. - № 2. - С. 63-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2019_2_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.753 Mb    Зміст випуску     Цитування
15.

Петюніна О. В. 
Поліморфізм Т786С гена ендотеліальної NOсинтази, васкулоендотеліальний фактор росту-а при інфаркті міокарда з елевацією сегмента ST [Електронний ресурс] / О. В. Петюніна, М. П. Копиця, Л. Л. Пєтєньова // Eastern Ukrainian Medical Journal. - 2019. - Т. 7, № 1. - С. 48-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eumj_2019_7_1_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 765.407 Kb    Зміст випуску     Цитування
16.

Петюніна О. В. 
Роль однонуклеотидного поліморфізму VAL66MET гена BDNF у формуванні кінцевих точок після інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST [Електронний ресурс] / О. В. Петюніна, М. П. Копиця, О. В. Скринник // Український вісник психоневрології. - 2019. - Т. 27, вип. 3. - С. 19-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2019_27_3_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 243.489 Kb    Зміст випуску     Цитування
17.

Петюніна О. В. 
Біомаркер ST2 при серцево-судинній патології [Електронний ресурс] / О. В. Петюніна, М. П. Копиця, І. Р. Вишневська // Український медичний часопис. - 2018. - № 2(2). - С. 38-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2018_2(2)__11
В огляді узагальнено результати досліджень щодо властивостей протеїну ST2 як діагностичного та прогностичного маркера. Наведено його патофізіологію, значення в ремоделюванні лівого шлуночка, прогнозуванні серцево-судинної та загальної смертності у разі інфаркту міокарда, серцевої недостатності як наодинці, так і в поєднанні з іншими біомаркерами (НТ-фрагмент промозкового натрійуретичного пептиду, ростовий фактор диференціації-15, високочутливий тропонін T, C-реактивний протеїн), роль біомаркера в ураженні міокарда у разі гострого інфаркту.
Попередній перегляд:   Завантажити - 273.619 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
18.

Копиця М. П. 
Мультифакторна модель прогнозу несприятливих подій після гострого інфаркту міокарда [Електронний ресурс] / М. П. Копиця, Н. В. Титаренко, О. В. Петюніна, Я. В. Гільова, О. Л. Опарін, І. Р. Вишневська, Л. Л. Петеньова // Кардиология: от науки к практике. - 2015. - № 2. - С. 22-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Konkp_2015_2_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 174.084 Kb    Зміст випуску     Цитування
19.

Петюніна О. В. 
Роль макрофагінгібуючого фактора у прогнозуванні ремоделювання лівого шлуночка у хворих на інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST [Електронний ресурс] / О. В. Петюніна // Медицина сьогодні і завтра. - 2018. - № 4. - С. 34-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Msiz_2018_4_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.975 Mb    Зміст випуску     Цитування
20.

Петюніна О. В. 
Порушення емоційного стану та несприятливі події після інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST: дослідження "випадок– контроль" [Електронний ресурс] / О. В. Петюніна, М. П. Копиця, О. В. Скринник // Український терапевтичний журнал. - 2019. - № 3. - С. 9-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2019_3_4
Існує велика кількість робіт про вплив тривожності та депресії на виникнення та погіршення перебігу серцево-судинних захворювань, але більшість з них була присвячена захворюванням клінічного ступеня та потребувала наявності у дослідницькій команді лікаря-психіатра. Природа взаємозв'язку психічного та соматичного стану залишається недостатньо вивченою, але набуває актуальності. Мета роботи - вивчення асоціацій тривоги, депресії та стресу субклінічного рівня з несприятливими подіями через 6 міс спостереження після STEMI. У дослідження "випадок-контроль" увійшло 144 пацієнти, з яких 72 - у групі "випадок" (наявність у хворих на STEMI порушень емоційного стану субклінічного рівня) та 72 - у групі "контроль" (хворі на STEMI, співставні за віком, статтю та факторами серцево-судинного ризику). Емоційний стан пацієнтів та його зв'язок зі стресом оцінювали за допомогою опитувальника "Depression, Anxiety and Stress-21". Про наявність тривоги говорили за загального рівня однойменної шкали 9 балів та вище, про зниження настрою - за показників шкали депресії більше за 11 балів, а стресу - більше за 13 балів за відповідною шкалою. Здійснювали спостереження за хворими протягом 6-місячного періоду. Оцінювали комбіновану кінцеву точку: виникнення серцевої недостатності згідно діючих рекомендацій [18], післяінфарктної стенокардії, серцево-судинної смерті, госпіталізації з серцево-судинних причин. Шанс кумуляції кінцевої серцевої точки до 6 міс спостереження після STEMI у групі з порушеннями емоційного стану у 2,5 разу вище, ніж без порушень, 95 % ДІ 1,12 - 5,33; p = 0,034; вагомий внесок у розвиток кінцевої точки вносить розвиток серцевої недостатності, відношення шансів 3,75; 95 % ДІ 1,12 - 10,61; p = 0,039. Висновки: опитувальник DASS-21 може бути доступним важилем для діагностування порушень емоційного стану та можливого передбачення наступних серцево-судинних подій.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.091 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського