Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (1)Реферативна база даних (17)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Прикуда Н$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 24
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Прикуда Н. М. 
Гепатит Е. Клінічні спостереження [Електронний ресурс] / Н. М. Прикуда, Р. Ю. Грицко, А. М. Задорожний, Ю. О. Гев // Гепатологія. - 2013. - № 4. - С. 70-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gepat_2013_4_10
Описаны клинические случаи гепатита Е, зарегистрированные в неэндемичном регионе Украины (Львовская область). В одном из них отмечено обострение хронического гепатита B с появлением высокой концентрации anti-HBc IgM, что не типично для ХГB. Это объяснено суперинфекцией. Сделано заключение о целесообразности более широкого обследования больных вирусными гепатитами на anti-HEV. Об этом свидетельствует частота выявления антител к HEV у населения и работников животноводства в неэндемичном регионе.
Попередній перегляд:   Завантажити - 91.329 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Герасун Б. А. 
Зараження вірусним гепатитом В під час медичних втручань у сучасних умовах [Електронний ресурс] / Б. А. Герасун, Р. Ю. Грицко, О. Б. Герасун, О. М. Зінчук, А. М. Задорожний, І. І. Мартинюк, Н. М. Прикуда, Ю. О. Гев // Гепатологія. - 2014. - № 1. - С. 48-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gepat_2014_1_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 181.83 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Прикуда Н. М. 
Проблема виявлення хворих на гепатит Е в неендемічних регіонах [Електронний ресурс] / Н. М. Прикуда, Р. Ю. Грицко, А. М. Задорожний // Гепатологія. - 2014. - № 4. - С. 62-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gepat_2014_4_11

Попередній перегляд:   Завантажити - 73.832 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Прокопів О. В. 
Септична пневмонія як небезпечне для життя ускладнення вітряної віспи [Електронний ресурс] / О. В. Прокопів, Н. М. Прикуда // Медицина транспорту України. - 2015. - № 1. - С. 65-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MTU_2015_1_14
Описано рідкісний випадок тяжкого бактерійного ускладнення вітряної віспи, а саме, септичної пневмонії, що розвинулася у п'ятирічної хворої на ревматоїдний артрит у процесі тривалого лікування цитостатичними препаратами. На тлі типової клінічної симптоматики вітряної віспи середнього ступеня тяжкості, що не зумовлювала занепокоєння в плані ймовірності несприятливого перебігу, на 5-ту добу захворювання порушився загальний стан, головним чином за рахунок неухильного посилення виявів дихальної недостатності. Хвору було госпіталізовано в екстреному порядку. За допомогою комплексу лікувальних заходів, що передбачали противірусну та потужну антибактерійну терапію, досягнуто повного клінічного одужання хворої на 19-ту добу стаціонарного лікування. Аргументовано доцільність лікування хворих на вітряну віспу, що розвивається на тлі імунологічних порушень, за умов інфекційного стаціонару з моменту встановлення діагнозу.
Попередній перегляд:   Завантажити - 174.991 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Зінчук О. М. 
Клініко­епідеміологічні особливості перебігу ботулізму в сучасних умовах [Електронний ресурс] / О. М. Зінчук, Н. М. Прикуда, А. М. Задорожний // Медицина транспорту України. - 2015. - № 2. - С. 12-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MTU_2015_2_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 187.322 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Прокопів О. В. 
Прогнозування розвитку флегмонозних уражень шкіри та підлеглих м'яких тканин при вітряній віспі у дітей [Електронний ресурс] / О. В. Прокопів, Н. М. Прикуда // Клінічна та експериментальна патологія. - 2016. - Т. 15, № 5(2). - С. 62-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2016_15_5(2)__18
Попередній перегляд:   Завантажити - 707.51 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Грицко Р. Ю. 
Побічна дія антибіотиків [Електронний ресурс] / Р. Ю. Грицко, А. М. Задорожний, Н. М. Прикуда, О. Л. Іванків, С. І. Мироненко, І. Л. Дячок, Р. О. Піняжко // Інфекційні хвороби. - 2015. - № 3. - С. 86-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/InfKhvor_2015_3_17
Попередній перегляд:   Завантажити - 735.706 Kb    Зміст випуску     Цитування
8.

Прокопів О. В. 
Сучасний стан захворюваності на вітряну віспу в дітей за матеріалами Львівської області [Електронний ресурс] / О. В. Прокопів, Н. М. Прикуда, А. М. Задорожний // Клінічна та експериментальна патологія. - 2016. - Т. 15, № 2(1). - С. 134-137. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2016_15_2(1)__31
Попередній перегляд:   Завантажити - 803.357 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Орфін А. Я. 
Ентеровірусний менінгіт — багатогранна проблема сучасної інфектології [Електронний ресурс] / А. Я. Орфін, А. М. Задорожний, Н. М. Прикуда // Український неврологічний журнал. - 2016. - № 2. - С. 91-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2016_2_16
Попередній перегляд:   Завантажити - 945.363 Kb    Зміст випуску     Цитування
10.

Прикуда Н. М. 
Застосування внутрішньошкірної імунізації неінактивованими автолейкоцитами хворих на ХГС безпосередньо перед початком противірусної терапії [Електронний ресурс] / Н. М. Прикуда, А. М. Задорожний, Г. О. Литвин, Р. Ю. Грицко // Гепатологія. - 2016. - № 2. - С. 55-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gepat_2016_2_9
Наведено клінічний приклад, який свідчить про те, що внутрішньошкірна імунізація неінактивованими автолейкоцитами може тимчасово зменшити реплікацію RNA HCV в окремих пацієнтів, хворих на ХГC. Зазначено, що зменшення вірусного навантаження безпосередньо перед початком противірусної терапії може позитивно впливати на її ефективність. Позитивно впливати на ефективність противірусного лікування теоретично може і зумовлене імунізацією автолейкоцитами пригнічення синтезу кріоглобулінів. Метод заслуговує на подальше вивчення, тим більше, що імунізація автолейкоцитами не має протипоказів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 108.579 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Зінчук О. М. 
Клініко-епідеміологічні аспекти менінгітів у Львівській області [Електронний ресурс] / О. М. Зінчук, А. Я. Орфін, Н. М. Прикуда, А. М. Задорожний, М. М. Оленин // Буковинський медичний вісник. - 2016. - Т. 20, № 3. - С. 67-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2016_20_3_16
Наведено дані щодо захворюваності на менінгіти різної етіології у Львівській області на основі проведеного ретроспективного аналізу медичних карт стаціонарних хворих, які перебували на лікуванні у ЛОІКЛ упродовж 2013 - 2015 рр. З'ясовано основні епідеміологічні та клінічні аспекти серозних та гнійних менінгітів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 288.537 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Прокопів О. В. 
Клініко-епідеміологічна характеристика сальмонельозу у дітей раннього віку [Електронний ресурс] / О. В. Прокопів, І. В. Дибас, Н. М. Прикуда // Клінічна та експериментальна патологія. - 2017. - Т. 16, № 2. - С. 61-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2017_16_2_15
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.539 Mb    Зміст випуску     Цитування
13.

Прокопів О. В. 
Ураження нервової системи у дітей, асоційовані з вірусом Varicella-Zoster [Електронний ресурс] / О. В. Прокопів, Н. М. Прикуда // Інфекційні хвороби. - 2017. - № 3. - С. 32-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/InfKhvor_2017_3_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 534.435 Kb    Зміст випуску     Цитування
14.

Зінчук О. М. 
Клініко-етіологічна характеристика летальних випадків гнійних менінгітів у дорослих [Електронний ресурс] / О. М. Зінчук, А. М. Задорожний, Н. М. Прикуда, Г. П. Сосна // Буковинський медичний вісник. - 2018. - Т. 22, № 1. - С. 36-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2018_22_1_8
Бактеріальні менінгіти залишаються складною та актуальною проблемою для сучасної інфектології, що, насамперед, зумовлено значною поширеністю захворювання, залученням у епідемічний процес осіб усіх вікових груп населення, тяжким симптомокомплексом клінічних проявів, високою частотою розвитку ускладнень, значним рівнем летальності. Мета роботи - вивчити клініко-етіологічні особливості летальних випадків гнійних менінгітів у дорослих. Проведено ретроспективний аналіз медичних карт стаціонарного хворого та протоколів патолого-анатомічного дослідження пацієнтів Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні (ЛОІКЛ) з діагнозом "Гнійний менінгіт" із летальним завершенням хвороби за період 2006 - 2017 рр. Діагноз бактеріального менінгіту підтверджувався на основі клінічних проявів хвороби з урахуванням епідеміологічного анамнезу, результатів лабораторних досліджень. Упродовж періоду спостережень у ЛОІКЛ зареєстровано 19 летальних випадків гнійного менінгіту з верифікованим етіологічним чинником (57,9 % чоловіків, 42,1 % жінок). Переважали хворі на первинний менінгіт - 63,1 %. Розвитку вторинного менінгіту передували пневмонія (57,1 %), отит (28,6 %), остеомієліт (14,3 %). У 68,4 % пацієнтів діагноз встановлено на догоспітальному етапі. Етіологічний чинник хвороби в 57,9 % пацієнтів виявлено прижиттєво, у 42,1 % - посмертно. Виділяли такі мікроорганізми: N. meningіtidis (26,3 %), S. epidermitidis (10,5 %), L. monocytogenes (10,5 %), S. aureus (10,5 %) і K. pneumoniae, грампозитивні стрептококи, C. albicans, P. aeruginosa, S. haemolyticus по 5,3 %. У 15,8 % пацієнтів одночасно виявляли дво- та трикомпонентні бактеріальні асоціації. Фульмінантний перебіг хвороби спостерігали в 10,5 % хворих на комбіновану форму менінгококової інфекції. Найбільшою тривалістю характеризувалися випадки гнійного менінгіту, спричиненого S. haemolyticus та L. monocytogenes. Висновки: розвиток гнійних менінгітів із летальним завершенням у дорослих найчастіше спричиняли N. meningіtidis (26,3 %) та бактеріальні асоціації (15,8 %). Гнійні менінгіти змішаної етіології частіше розвивалися серед хворих старше 60 років. Впровадження щеплень сприятиме зниженню захворюваності та летальності на менінгококовий менінгіт.
Попередній перегляд:   Завантажити - 479.249 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
15.

Прокопів О. В. 
Прогнозування розвитку флегмонозних уражень шкіри та підлеглих м'яких тканин при вітряній віспі у дітей [Електронний ресурс] / О. В. Прокопів, Н. М. Прикуда // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2016. - Вип. 45(2). - С. 195-202. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2016_45(2)__29
Попередній перегляд:   Завантажити - 376.191 Kb    Зміст випуску     Цитування
16.

Зінчук О. М. 
Актуальні аспекти діагностики гепаторенального синдрому у хворих на цироз печінки [Електронний ресурс] / О. М. Зінчук, О. Б. Ворожбит, О. Б. Герасун, А. М. Задорожний, Н. М. Прикуда // Гепатологія. - 2018. - № 3. - С. 13-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gepat_2018_3_4
Гепаторенальний синдром (ГРС) - це тяжка функціональна екстраренальна гостра ниркова недостатність (ГНН) у хворих із вираженою печінковою недостатністю та портальною гіпертензією, яка виникає у результаті гострого або хронічного захворювання печінки за умови виключення інших причин, які сприяють ураженню нирок (прийом нефротоксичних медикаментів, обструкція сечовивідних шляхів, хронічні хвороби нирок тощо). Наведено результати дослідження особливостей клінічного перебігу ГРС у 91 хворого на цироз печінки (ЦП) різної етіології, які перебували на стаціонарному лікуванні у Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні (ЛОІКЛ) у 2008 - 2017 рр. Згідно одержаних даних серед хворих на ГРС переважали чоловіки (70,8 %) старші 38 років. Гепаторенальний синдром найчастіше ускладнював ЦП, спричинений вірусом гепатиту C. Найтяжчий перебіг ГРС спостерігали у хворих на ЦП мікст-етіології (ХГC + токсико-аліментарний). Летальність у перші 3 міс з моменту розвитку ГРС становила 87,5 %.
Попередній перегляд:   Завантажити - 656.467 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
17.

Прокопів О. В. 
Особливості клінічного перебігу сучасної скарлатини у дітей Львівської області [Електронний ресурс] / О. В. Прокопів, Н. М. Прикуда, А. М. Задорожний // Проблеми клінічної педіатрії. - 2018. - № 2-3. - С. 75-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pkp_2018_2-3_13
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.086 Mb    Зміст випуску     Цитування
18.

Прокопів О. В. 
Неврологічні ускладнення кору у дітей [Електронний ресурс] / О. В. Прокопів, С. А. Лишенюк, Н. М. Прикуда // Інфекційні хвороби. - 2019. - № 1. - С. 14-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/InfKhvor_2019_1_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 263.779 Kb    Зміст випуску     Цитування
19.

Прокопів О. В. 
Енцефаломієліт як ускладнення шигельозу [Електронний ресурс] / О. В. Прокопів, Н. М. Прикуда // Інфекційні хвороби. - 2019. - № 3. - С. 60-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/InfKhvor_2019_3_11
Попередній перегляд:   Завантажити - 452.846 Kb    Зміст випуску     Цитування
20.

Прокопів О. В. 
Клінічна характеристика бактерійних ускладнень вітряної віспи у дітей [Електронний ресурс] / О. В. Прокопів, Н. М. Прикуда // Лікарська справа. - 2019. - № 1-2. - С. 121-125. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2019_1-2_20
Наведено дані про частоту розвитку та клінічний перебіг бактерійних ускладнень вітряної віспи у дітей віком від 2 міс до 18 років, які знаходилися на стаціонарному лікуванні у Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні та в хірургічному відділенні міської дитячої клінічної лікарні упродовж 2000 - 2016 рр. Бактерійні ускладнення діагностовано у 136 хворих (27,2 % загальної кількості госпіталізованих дітей, хворих на вітряну віспу). Серед ускладнень вітряної віспи домінували ураження шкіри, підлеглих м'яких тканин і слизових оболонок (43,4 %): поверхневі (піодермія, бешиха, кон'юнктивіт, блефарит, гінгівостоматит), глибокі відмежовані (фурункул, абсцес), а також невідмежовані глибокі (флегмони) ураження різних ділянок тіла. Особливо тяжким перебігом характеризувалися флегмони, які розвинулися у 18,4 % дітей, з них 68 % при легких формах вітряної віспи. Найчастіше флегмони діагностували у дітей віком до 4 років. Перші їх клінічні симптоми (набряк і гіперемія з чіткими краями, різка болючість при пальпації) з'являлися на 3 - 10-ту добу хвороби. Ускладнення органів дихальної системи - пневмонію, діагностували у 30,1 % хворих. Розвиток пневмонії спостерігали в основному при тяжких формах вітряної віспи. Пневмонія, як правило, розвивалася на 4 - 10-ту добу хвороби та супроводжувалася посиленням проявів загальноінтоксикаційного синдрому, появою ознак дихальної недостатності, кашлю. Спостерігали й інші бактерійні ускладнення вітряної віспи: гнійний отит (7,4 %) флегмонозний апендицит (5,1 %), лакунарний тонзиліт (4,4 %), пієлонефрит (3,7 %), шийний лімфаденіт (2,2 %), ерозивний гастродуоденіт (1,5 %), гнійний менінгіт (1,5 %), остеомієліт (0,7 %). При бактеріологічному дослідженні вмісту, отриманого під час хірургічних втручань з ділянок ураження у 26 (19,1 %) дітей, виділено патогенні та / або умовно-патогенні бактерії. Домінуючими етіологічними чинниками були S. pyogenes та S. aureus.
Попередній перегляд:   Завантажити - 356.589 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського