Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Реферативна база даних (6)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Рибачук Ж$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 10
Представлено документи з 1 до 10
1.

Галатюк О. Є. 
Застосування антибіотиків при респіраторних захворюваннях молодняку ВРХ [Електронний ресурс] / О. Є. Галатюк, Л. О. Солодка, Ж. В. Рибачук, Т. С. Якимчук // Ветеринарна медицина. - 2010. - Вип. 93. - С. 91-94 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vetmed_2010_93_20
Попередній перегляд:   Завантажити - 168.25 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Рибачук Ж. В. 
Пг-3 великої рогатої худоби у молочно-товарній фермі Житомирської області: епізоотологічний моніторинг та лікування [Електронний ресурс] / Ж. В. Рибачук, Т. О. Романишина // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин і Державного науково-дослідного контрольного інституту ветпрепаратів та кормових добавок. - 2013. - Вип. 14, № 3-4. - С. 145-149. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ntbibt_2013_14_3-4_29
Вивчено поширення парагрипу-3 серед поголів'я великої рогатої худоби в одному із господарств Житомирської області, що підтверджується виявленням серопозитивних у РЗГА тварин протягом 2010 - 2012 рр. у титрах 1:16 (4log2) і більше. Проведення регулярної вакцинації різновікових груп великої рогатої худоби проти вищевказаного захворювання призвело до формування стійкого імунітету і зменшення титру антитіл із 7log2 у 2010 р. до 2log2 у 2012 р.. Доведено, що для ефективного лікування телят із респіраторним синдромом необхідно попереднє визначення антибіотикочутливості секундарної мікрофлори дихальних шляхів і включення у схему лікування антибіотиків, визначених попереднім дослідженням.
Попередній перегляд:   Завантажити - 350.422 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Рибачук Ж. В. 
Фармакологічна дія препарату "Екосорб 25" та вплив на рівень напруженості імунітету свиней, що знаходяться на відгодівлі [Електронний ресурс] / Ж. В. Рибачук // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. Серія: : Ветеринарні науки. - 2016. - Т. 18, № 3(71). - С. 75-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnuvmbvn_2016_18_3(71)__19
Попередній перегляд:   Завантажити - 317.687 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Бегас В. Л. 
Ризики виникнення африканської чуми свиней на території Житомирської області [Електронний ресурс] / В. Л. Бегас, Т. О. Романишина, Ж. В. Рибачук, О. В. Пінський, М. Д. Міщенко, І. А. Волківський, М. Ю. Лисенко, П. А. Яткевич // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. Серія : Ветеринарні науки. - 2018. - Т. 20, № 83. - С. 120-124. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnuvmbvn_2018_20_83_25
Попередній перегляд:   Завантажити - 456.244 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Тушак С. Ф. 
Зміни кількісного складу гемолімфи у бджіл за використання препарату "Біоконтакт плюс" [Електронний ресурс] / С. Ф. Тушак, Т. О. Романишина, Ж. В. Рибачук, Л. Ф. Лемешинська // Біологія тварин. - 2018. - Т. 20, № 2. - С. 82-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2018_20_2_13
Опрацьовано дані літератури щодо імунітету бджіл, його формування. Проаналізовано роботи низки науковців щодо змін кількісного та якісного складу гемолімфи за використання відомих стимуляторів. Вивчено формування клітинного імунітету та проаналізовано зміни складу гемолімфи за дії природніх та штучних факторів. Проаналізовано та вивчено дію препарату "Біоконтакт плюс" у ролі стимулятора для бджіл літньої генерації. Визначено основні концентрації для використання у бджільництві з метою профілактики та лікування хвороб бджіл. Вивчено основні кількісні та морфологічні зміни клітинного складу гемолімфи при використанні препарату "Біоконтакт плюс" у визначених концентраціях. Проаналізовано склад гемолімфи при використанні препарату у високій концентрації. Підтверджено токсичність препарату у концентрації 0,3 %. Відзначено стимулювальну дію препарату за концентрації 0,1 та 0,15 %. Виявлено динаміку збільшення ряду клітин-попередників - пролейкоцитів та низки секреторних клітин - сферулоцитів та еноцитоїдів за цих концентрацій. Також зареєстровано зменшення клітин фагоцитарного ряду - еозинофілів та нейтрофілів за концентрації 0,15 та 0,1 %. Змін, що вказували б на стимулювальну дію препарату, у концентраціях 0,03 та 0,01 % не виявлено. Кількісні показники клітинного складу гемолімфи за цих концентрацій відрізнялись від контролю менш ніж на 1 %. Охарактеризовано деякі морфологічні зміни гемоцитів. За використання препарату у концентрації, що проявляла токсичний ефект, виявлено основні морфологічні зміни гемоцитів. На 3 - 8 добу досліду фіксували формування псевдоподій на протилежних полюсах фагоцитів, клітини набували веретеноподібної форми. Також спостерігали зміщення ядер у сферулоцитів при згодовуванні стимулятора в концентрації 0,3 %. Визначено етапи подальших досліджень для всебічного вивчення дії препарату "Біоконтакт плюс" на бджіл різних генерацій з метою створення оптимальної схеми використання препарату для профілактики та лікування заразних хвороб медоносних бджіл.
Попередній перегляд:   Завантажити - 392.369 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Рибачук Ж. В. 
Зміна деяких діагностичних показників функціонального стану печінки у собак у разі використання ФПД "Імунобактерин-D" [Електронний ресурс] / Ж. В. Рибачук, О. Є. Галатюк, Ю. С. Демчук, А. А. Антонюк, Л. О. Солодка // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2020. - № 1. - С. 182-188. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2020_1_24
Представлено результати використання ферментно-пробіотичної добавки "Імунобактерин-D" собакам породи німецька вівчарка. Встановлено, що включення імунобактерину-D до вранішньої кормової даванки в дозі 1 грам на тварину один раз на добу протягом 14 діб обумовлює позитивний вплив на організм собак. А саме достовірне (<$E roman Р~symbol Г~0,001>) зменшення активності аланінамінотрансферази в сироватці крові собак дослідної групи порівняно з показниками інтактної групи з 24,86 +- 1,45 до 18,93 +- 1,8 Од/л - через 14 діб. Протягом наступного спостереження (до 35 діб) тенденція зменшення збереглася. Зареєстровано зменшення активності у 5,2 раза гамаглутамілтранспептидази через 14 діб після застосування ферментно-пробіотичної добавки. При цьому в сироватці крові тварин контрольної групи зменшення активності ГГТП встановлено лише у 1,9 раза. Достовірних змін в активності лужної фосфатази в сироватці крові собак дослідної і контрольної груп не зареєстровано. Вважаємо, що такі показники активності ГГТП є показником інтрагепатичного стазу жовчі в печінці тварин. Зменшення активності АСТ, АЛТ та ГГТП у сироватці крові собак, які поїдали з кормом "Імунобактерин-D" обумовлено зменшенням токсичного навантаження печінки через активне розмноження симбіотичної мікрофлори й діяльності протеази та пригнічення життєдіяльності патогенної мікрофлори кишечника. Адже відомо, що в печінці знешкоджуються аміак, фенол, крезол (утворюється мікрофлорою з фенілаланіну й тирозину) та скатол й індол (синтезується з триптофану). Зареєстрували, що у тварин дослідної групи перед включенням до раціону "Імунобактерину-D" у сироватці крові було достовірно (<$E roman P~symbol Г~0,001>) більше іонів кальцію, але протягом наступного місяця спостереження його кількість зменшилась і була майже ідентичною кількості в собак контрольної групи. При цьому показники вмісту фосфору достовірно не відрізнялись порівняно з показниками контрольної групи і були в межах фізіологічного діапазону. Отже, динамічне, достовірне зменшення (<$E roman P~symbol Г~0,001>) активності АЛТ вказує на покращення функціонування гепатоцитів, що можливо обумовлено зменшенням антигенного й токсичного навантаження печінки внаслідок симбіотичного впливу пробіотичних мікроорганізмів Bac. subtilis і Bac. licheniformis.Представлено результати використання ферментно-пробіотичної добавки "Імунобактерин-D" собакам породи німецька вівчарка. Встановлено, що включення імунобактерину-D до вранішньої кормової даванки в дозі 1 грам на тварину один раз на добу протягом 14 діб обумовлює позитивний вплив на організм собак. А саме достовірне (<$E roman Р~symbol Г~0,001>) зменшення активності аланінамінотрансферази в сироватці крові собак дослідної групи порівняно з показниками інтактної групи з 24,86 +- 1,45 до 18,93 +- 1,8 Од/л - через 14 діб. Протягом наступного спостереження (до 35 діб) тенденція зменшення збереглася. Зареєстровано зменшення активності у 5,2 раза гамаглутамілтранспептидази через 14 діб після застосування ферментно-пробіотичної добавки. При цьому в сироватці крові тварин контрольної групи зменшення активності ГГТП встановлено лише у 1,9 раза. Достовірних змін в активності лужної фосфатази в сироватці крові собак дослідної і контрольної груп не зареєстровано. Вважаємо, що такі показники активності ГГТП є показником інтрагепатичного стазу жовчі в печінці тварин. Зменшення активності АСТ, АЛТ та ГГТП у сироватці крові собак, які поїдали з кормом "Імунобактерин-D" обумовлено зменшенням токсичного навантаження печінки через активне розмноження симбіотичної мікрофлори й діяльності протеази та пригнічення життєдіяльності патогенної мікрофлори кишечника. Адже відомо, що в печінці знешкоджуються аміак, фенол, крезол (утворюється мікрофлорою з фенілаланіну й тирозину) та скатол й індол (синтезується з триптофану). Зареєстрували, що у тварин дослідної групи перед включенням до раціону "Імунобактерину-D" у сироватці крові було достовірно (<$E roman P~symbol Г~0,001>) більше іонів кальцію, але протягом наступного місяця спостереження його кількість зменшилась і була майже ідентичною кількості в собак контрольної групи. При цьому показники вмісту фосфору достовірно не відрізнялись порівняно з показниками контрольної групи і були в межах фізіологічного діапазону. Отже, динамічне, достовірне зменшення (<$E roman P~symbol Г~0,001>) активності АЛТ вказує на покращення функціонування гепатоцитів, що можливо обумовлено зменшенням антигенного й токсичного навантаження печінки внаслідок симбіотичного впливу пробіотичних мікроорганізмів Bac. subtilis і Bac. licheniformis.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.18 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Бегас В. Л. 
Порівняння методів епізоотологічного моніторингу африканської чуми свиней [Електронний ресурс] / В. Л. Бегас, Т. О. Романишина, Ж. В. Рибачук, О. В. Пінський // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2019. - № 2. - С. 246-253. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2019_2_35
Контроль за ситуацією з африканської чуми свиней (АЧС) в Україні стає все менш ефективним. У системі протиепізоотичних заходів важливу роль відіграють системи моніторингу за АЧС, оскільки вони надають змогу одержувати необхідну інформацію і оперативно реагувати на ситуацію. Звичайно не всі стратегії з контролю можна застосувати в Україні через природно-географічні та соціально-економічні особливості. На базі інтернет-ресурсів (www.asf.vet.ua, http://www.asfld.vet.ua, http://www.asfld.vet.ua/index.php/view-data.) здійснено аналіз епізоотичних даних щодо АЧС за 2012 - 2019 рр. в Україні внаслідок чого визначено, що пік захворюваності у 2017 р. був пройдений, оскільки у 2018 і 2019 рр. кількість випадків зменшилася за рахунок домашніх тварин. Але ця інформація може не повністю відображати ситуацію щодо АЧС в Україні, оскільки спостерігається зростання випадків серед диких тварин і кількості інфікованих об'єктів. На думку, на даному етапі потрібна додаткова система пасивного моніторингу. Це спричинено тим, що в Україні людський фактор має потужний вплив на заходи боротьби з АЧС. Випробовано метод моніторингу свинячих туш, що надходять на реалізацію через лабораторії ветсанекспертизи з домашніх господарств і визначили, що цей метод надає змогу ненав'язливо одержувати інформацію щодо епізоотичної ситуації щодо АЧС на певних територіях, при цьому не втручаючись у виробничий процес. Відібрано 2844 проби, які досліджувалися в ПЛР на АЧС. Цей метод має також недоліки: при одержанні позитивних результатів досліджень на АЧС продукція по суті вже реалізована і провести заходи з ліквідації вже немає можливості. Інформаційний ресурс "Стоп АЧС" виконує функції інформування фахівців ветеринарної медицини, власників свиней, свиногосподарств, фермерів, мисливців, м'ясників, перевізників і пересічних громадян про стан та ступінь загрози АЧС в Україні та світі, особливості її розпізнання, профілактики і ліквідації в разі виникнення та ознайомлення з передовим досвідом в організації протиепізоотичних заходів. Але на даному етапі його можливості є недостатніми. Необхідно постійно проводити додатковий пасивний моніторинг АЧС в лабораторіях ветеринарно-санітарної експертизи на ринку, шляхом ПЛР аналізу зразків від свинячих туш на предмет наявності геному вірусу АЧС. Заходи щодо подолання АЧС розробляти, зважаючи на результати усіх джерел моніторингу.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.013 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Рибачук Ж. В. 
Фармакологічна дія пробіотику "Імунобактерин L" на організм качок заключного етапу відгодівлі [Електронний ресурс] / Ж. В. Рибачук // Аграрний вісник Причорномор'я. Ветеринарні науки. - 2019. - Вип. 93. - С. 206-210. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/avpvet_2019_93_37
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.026 Mb    Зміст випуску     Цитування
9.

Рибачук Ж. В. 
Вплив пробіотика "Імунобактерин-D” на біоценоз та розвиток шлунково-кишкового тракту телят [Електронний ресурс] / Ж. В. Рибачук, О. І. Шкромада, А. В. Предко, Ю. А. Дудченко // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. Серія : Ветеринарні науки. - 2020. - Т. 22, № 98. - С. 22-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnuvmbvn_2020_22_98_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 502.889 Kb    Зміст випуску     Цитування
10.

Рибачук Ж. В. 
"ЕМБІОТИК” ТОВ "ЕМ-Україна” – альтернатива антибіотикотерапії за розладів травлення у телят [Електронний ресурс] / Ж. В. Рибачук, І. В. Присяжнюк, К. О. Чирта-Синєльник // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. Серія : Ветеринарні науки. - 2021. - Т. 23, № 102. - С. 8-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnuvmbvn_2021_23_102_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 599.382 Kb    Зміст випуску     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського