Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (4) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Рокитянський А$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 9 Представлено документи з 1 до 9 |
|||
| 1. | 
Рокитянський А. Б. Перебудова мікробного ценозу чорнозему опідзоленого під впливом гербіцидів різного класу небезпечності [Електронний ресурс] / А. Б. Рокитянський // Агрохімія і ґрунтознавство. - 2015. - Вип. 82. - С. 108-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrohimigrn_2015_82_22 Досліджено вплив різних доз гербіцидів різного класу небезпечності (за класифікацією ВООЗ) на зміни, що відбуваються у мікробіоценозі чорнозему опідзоленого протягом вегетації Zea mays L. Встановлено, що застосування рекомендованих і подвійних доз гербіцидів ініціює зростання чисельності окремих еколого-функціональних груп мікроорганізмів. Найбільший вплив на мікрофлору грунту викликає обробка подвійною дозою гербіциду третього класу небезпечності. | ||
| 2. |
Рокитянський А. Б. Особливості змін мікробних ценозів чорнозему опідзоленого під дією дворічного застосування гербіцидів різного класу небезпечності [Електронний ресурс] / А. Б. Рокитянський // Агрохімія і ґрунтознавство. - 2016. - Вип. 85. - С. 130-136. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrohimigrn_2016_85_23 Наведено результати дворічного спостереження за станом мікробних ценозів у грунтовій масі з орного шару чорнозему опідзоленого. Дослідження проведено за умов вегетаційного досліду з вирощуванням кукурудзи, де застосовували два грунтових гербіциди другого та третього класу небезпечності. Зафіксовано особливості трансформації мікробних ценозів грунту під впливом різних доз і комбінацій гербіцидів. Встановлено, що застосування грунтових гербіцидів протягом двох років впливає на мікробний ценоз чорнозему опідзоленого залежно від хімічного складу гербіциду, дози його внесення та тривалості застосування. Так, виявлено, що за дворічного внесення гербіцидів відбувається більш виражене пригнічення мікрофлори, ніж за однорічного. Застосування гербіцидів різного класу небезпечності призводить до зниження чисельності мікроорганізмів азотного та фосфорного циклу наприкінці вегетації. Натомість, спостережено зростання чисельності органотрофів на початку вегетації, і оліготрофів - протягом вегетації. Виявлено, що негативна дія подвійної дози ацетохлору на мікробіоценоз грунту є сильнішою, ніж подвійної дози прометрину; протилежна ситуація спостерігається за застосування рекомендованих доз цих гербіцидів. Із розрахованих коефіцієнтів оліготрофності та мінералізації видно, що гербіциди викликають погіршення трофічного режиму грунту та посилення перебігу мінералізаційних процесів, особливо у разі їх застосування два роки поспіль. Згідно з параметрами розрахованого показника мікробіологічної трансформації органічної речовини грунту, відбувається також зниження інтенсивності біохімічних процесів перетворення гумусових речовин у чорноземі опідзоленому. | ||
| 3. | 
Панчишний М. О. Продуктивні показники та стійкість рака річкового довгопалого (astacus leptodactylus esch.) в умовах штучного вирощування [Електронний ресурс] / М. О. Панчишний, Ю. М. Бородін, А. Б. Рокитянський // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. - 2016. - Вип. 32(1). - С. 258-265. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pzvm_2016_32(1)__33 | ||
| 4. |
Рокитянський А. Б. Дія органо-мінерального мікродобрива як засобу послаблення негативного впливу гербіцидів на грунтові мікроорганізми [Електронний ресурс] / А. Б. Рокитянський // Агрохімія і ґрунтознавство. - 2019. - Вип. 88. - С. 128-136. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrohimigrn_2019_88_20 Мета роботи - показати можливість зменшення негативного впливу гербіцидів різного класу небезпечності на основні еколого-трофічні групи мікроорганізмів (мікроорганізми, що мобілізують органічні та мінеральні форми азоту, актиноміцети, оліготрофи, олігонітрофільні та асоціативні азотфіксувальні мікроорганізми, мікроскопічні гриби, мікроорганізми, що мобілізують органічні та мінеральні форми фосфору) у чорноземі опідзоленому, за сукупного застосування гербіцидів з елементами біологізації землеробства. Встановлено, що за допомогою різних способів застосування органо-мінерального мікродобрива (одночасна обробка гербіцидом та мікродобривом або обробка грунту гербіцидом з наступною обробкою мікродобривом кукурудзи по листу) разом з гербіцидами (прометрин III клас небезпечності та ацетохлор II клас небезпечності), можливо зменшити негативний вплив діючих речовин гербіцидів на грунтові мікроорганізми. Встановлено, що за окремого застосування гербіцидів відбувається як стимулювання окремих еколого-трофічних груп мікроорганізмів, так і їх пригнічення. Так, застосування гербіциду з діючою речовиною прометрин викликає зростання впродовж вегетації чисельності мікроорганізмів, що мобілізують органічні та мінеральні форми азоту а також актиноміцетів, а застосування гербіциду з діючою речовиною ацетохлор викликає зменшення їх чисельності. По-іншому гербіциди впливають на мікроорганізми, що мобілізують органічні та мінеральні форми фосфору: ацетохлор стимулює зростання чисельності мікроорганізмів цих еколого-торфічних груп, а прометрин, навпаки, пригнічує. Застосування з гербіцидами органо-мінерального мікродобрива, як правило, на початку вегетації призводить до пригнічення мікрофлори чорнозему опідзоленого, але впродовж вегетації на цих варіантах спостерігається значна активність мікрофлори. За одночасного застосування гербіцидів, що містять ацетохлор та органо-мінерального мікродобрива, а також при застосуванні гербіциду з діючою речовиною прометрин та наступною обробкою мікродобривом по листу кукурудзи збільшується біогенність чорнозему опідзоленого та підвищується врожай Zea mays L, про що свідчать розраховані коефіцієнти оліготрофності, мінералізації, олігонітрофільності та показник мікробіологічної трансформації органічної речовини грунту. | ||
| 5. | 
Рокитянський А. Б. Охоронювані та рідкісні види вищої водної та прибережно-водної флори Харківської області (Україна) [Електронний ресурс] / А. Б. Рокитянський, Ю. Г. Гамуля // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Біологія. - 2017. - Вип. 28. - С. 175-186. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhb_2017_28_25 | ||
| 6. |
Рокитянський А. Б. Рідкісні та охоронювані види флори перезволожених місцезростань Харківської області (Україна) [Електронний ресурс] / А. Б. Рокитянський, Ю. Г. Гамуля // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Біологія. - 2019. - Вип. 32. - С. 26-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhb_2019_32_5 | ||
| 7. | 
Рокитянський А. Б. Іcторія дослідження флори водойм та перезволожених територій східної частини Дніпровсько-Донецької западини (Частина 1. ХVIІI - ХІХ ст.) [Електронний ресурс] / А. Б. Рокитянський, Ю. Г. Гамуля // Чорноморський ботанічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 134-147. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chbj_2021_17_2_6 Розглянуто історію дослідження флори водойм та перезволожених територій східної частини Дніпровсько-Донецької западини у XVIII - ХIХ столітті. За результатами проведеного літературного пошуку встановлено, що першими достовірними даними, які містять інформацію про флору регіону датуються серединою-кінцем ХVII століття є флористичні дослідження академіка Й. А. Гюльденштедта та, пізніше, українського історика, філософа Д. І. Багалія, які Rokutianskyi A. B., Gamulya Yu. G. V. N. Karasin Kharkiv National University, Svobody sq., 4, Kharkiv, 61022, Ukraine e-mail: y.gamulya@karazin.ua Submitted 12 April 2021 Recommended by R. Melnyk Published 30 September 2021 Чорноморський ботанічний журнал - том 17, № 2 (2021) іcторія дослідження флори водойм та перезволожених місцезростань східної частини Дніпровсько-Донецької западини (Частина 1. ХVIII - ХIХ ст.) 135 публікують фрагментарні дані щодо складу флори Слобідської України станом на кінець XVI - початок XVII століття. Розквіт ботанічних досліджень в регіоні був пов'язаний з відкриттям у 1804 році Харківського університету. Саме з цього часу починається планомірне дослідження флори Харківської губернії та її окремих повітів. Фундаментальною піонерною роботою, що й тепер є еталоном та відправною точкою для аналізу флори території колишньої Харківської губернії, стала праця В. М. Черняєва "Конспект растений...", опублікована у 1859 році. Чисельні тривалі ботанічні екскурсії з дослідження флористичного різноманіття в цей період відбуваються завдяки активній діяльності Товариства дослідників природи при Харківському імператорському університеті, яке було засновано у 1869 році та зробило значний вклад у розвиток ботанічної науки Лівобережної України. В цей час публікуються анотовані списки, або наводиться загальна характеристика рослинного покриву в численних природничих роботах. У 1791 (1891) р. виходить праця Й. А. Гюльденштедта "Reisen durch Russland", що містить окремі флористичні дані для незначної частини Харківської губернії; у 1842 - 1853 роках К. Ф. Ледебур публікує "Flora Rossica sive enumeration plantarum in totis Imperi Rossici provincis Europaeis, Asiaticia et Americanis hucusque observatarum", що також містить окремі ботанічні відомості для незначної частини Харківської губернії. Лише у 1859 році виходить класична праця В. М. Черняєва щодо флори Харківської губернії та суміжних територій (містить 1769 видів). Проведений аналіз літературних джерел ХіХ століття виявив, що незважаючи на активне дослідження флори та рослинності регіону або його окремих адміністративних територій, жодна спеціалізована флористична робота щодо вивчення флори та рослинності водойм та перезволожених місцезростань нам не відома. Проте у досліджених роботах міститься важлива історична інформація щодо розповсюдження рідкісних для регіону видів, які на теперішній час або зникли, або знаходяться на межі зникнення: Calla palustris, Callitriche stagnalis, Drosera rotundifolia, Ledum palustre, Limnanthemum nymphoides, Trapa natans, Oxycoccus palustris та деякі інші. | ||
| 8. |
Рокитянський А. Б. Флора водойм та перезволожених місцезростань міста Харків (анотований список та основні параметри) [Електронний ресурс] / А. Б. Рокитянський, Ю. Г. Гамуля // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Біологія. - 2020. - Вип. 35. - С. 37-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhb_2020_35_7 | ||
| 9. |
Рокитянський А. Б. Флора водойм східної частини Дніпровсько-Донецької западини [Електронний ресурс] / А. Б. Рокитянський, Ю. Г. Гамуля // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Біологія. - 2021. - Вип. 37. - С. 20-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhb_2021_37_4 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |