Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (28)Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (36)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Романів Л$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 47
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Кравчук А. В. 
Клубочкова фільтрація та функціональний нирковий резерв у нефрологічно здорових працівників залізниці м. Ковеля [Електронний ресурс] / А. В. Кравчук, О. О. Жіжневська, Л. В. Романів, О. А. Гоженко // Актуальні проблеми транспортної медицини: навколишнє середовище; професійне здоров’я; патологія. - 2013. - № 1. - С. 90-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aptm_2013_1_13
Попередній перегляд:   Завантажити - 328.159 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Кравчук A. В. 
Сучасні аспекти патогенезу хронічних захворювань нирок [Електронний ресурс] / A. В. Кравчук, Л. В. Романів // Вісник проблем біології і медицини. - 2012. - Вип. 1. - С. 21-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2012_1_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 97.686 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Романів Л. В. 
Способи визначення та значення функціонального ниркового резерву у діагностиці доклінічних стадій пошкодження нирок [Електронний ресурс] / Л. В. Романів, А. В. Хамініч // Вісник проблем біології і медицини. - 2010. - Вип. 4. - С. 52-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2010_4_15
Попередній перегляд:   Завантажити - 124.66 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Федорук Р. С. 
Уміст загальних ліпідів у тканинах медоносних бджіл за згодовування борошна з бобів нативної та генетично модифікованої сої [Електронний ресурс] / Р. С. Федорук, Л. І. Романів // Вісник аграрної науки. - 2014. - № 1. - С. 30-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vaan_2014_1_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 156.148 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Федорук Р. С. 
Вміст загальних ліпідів і співвідношення їх фракцій у тканинах медоносних бджіл за згодовування борошна нативної сої з додаванням хлориду та цитрату хрому [Електронний ресурс] / Р. С. Федорук, Л. І. Романів // Біологія тварин. - 2014. - Т. 16, № 1. - С. 160-168. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2014_16_1_22
Досліджено вплив згодовування борошна нативної сої з додаванням до нього хрому хлориду та цитрату на вміст ліпідів і співвідношення їх фракцій у тканинах головного, грудного та черевного відділів організму медоносних бджіл. Дослідження проведено у літньо-осінній період на 3-х групах медоносних бджіл карпатської породи, по 3 бджолосім'ї у групі. Бджоли контрольної (I) групи утримувались за стаціонарних умов, споживаючи нагромаджені запаси перги. У підгодівлі бджіл дослідної (II) групи використовували 200 г борошна з бобів нативної сої з додаванням 7,7 мг хрому хлориду, або 1,5 мг Cr (III). Бджоли дослідної (III) групи додатково до такої ж кількості (200г/бджолосім'ю/тиждень) борошна з бобів нативного сорту сої одержували цитрат хрому, що еквівалентно 60 мкг Cr<^>3+. Дослід тривав 35 діб з інтервалом підгодівлі 7 діб. Контрольна та дослідні групи бджіл, як і пасіка були благополучні щодо інфекційних та інвазійних хвороб. На завершальному етапі згодовування сої та хрому (35 доба) з кожного вулика відбирали 30 - 35 бджіл, з яких формували зразки тканин для біохімічних досліджень. У зразках тканин медоносних бджіл визначали кількісний вміст загальних ліпідів і співвідношення окремих їх фракцій. Одержані результати вказують на позитивний та аналогічно спрямований вплив компонентів борошна нативної сої та поєднання їх з мінеральною та органічною сполуками хрому, доданого до нього у різних концентраціях, на метаболізм загальних ліпідів та їх окремих класів у тканинах різних анатомічних відділів тіла бджіл. Встановлено високу біологічну активність як мінеральної (1,5 мг CrIII), так і органічної (60 мкг CrIII) сполук на відносний вміст окремих класів ліпідів у тканинах голови, грудей і черевця бджіл дослідних груп. Вміст загальних ліпідів у цих тканинах зберігався на рівні величин контрольної групи.Наведено результати досліджень щодо вивчення впливу згодовування борошна нативної сої з додаванням до нього хрому хлориду та цитрату на вміст загальних ліпідів і співвідношення їх класів у перзі та бджолиних стільниках (язиках) медоносних бджіл. У підгодівлі бджіл II дослідної групи використовували борошно з бобів нативної сої в кількості 200г/бджолосім'ю/тиж з додаванням до нього попередньо розведеного у 50 мл 60 % цукрового сиропу (ЦС) хрому хлориду в кількості 7,7 мг, що еквівалентно 1,5 мг чистого хрому. Бджоли III дослідної групи додатково до такої ж кількості (200 г/бджолосім'ю/тиж) борошна з бобів нативного сорту сої одержували розведений в 50 мл 60 % ЦС аквананоцитрат хрому, в кількості 0,2 мл, що еквівалентно 60 мкг хрому. Дослід тривав 35 діб з інтервалом підгодівлі 7 діб. Дослідженнями не встановлено вірогідних різниць вмісту загальних ліпідів у перзі II і III дослідних груп виявлено лише тенденцію до його підвищення рівня стосовно показників у контрольній групі. Однак у бджолиних стільниках (язиках) III дослідної групи встановлено вірогідне зростання абсолютного вмісту загальних ліпідів, тоді як у II дослідній групі виявлено тенденцію до підвищення їх рівня у порівнянні з контрольними показниками. Встановлено, що відносний вміст окремих класів загальних ліпідів у перзі медоносних бджіл I - контрольної, II і III дослідних груп характеризувався таким співвідношенням (%): фосфоліпідів - 18,95; 19,13; 22,34 (p << 0,001); моно- та диацилгліцеролів - 17,08; 17,34; 16,54; вільного холестеролу - 16,25; 16,13; 15,59; НЕЖК - 6,48; 5,98; 6,35; триацилгліцеролів - 17,64; 17,93; 20,58 (p << 0,01); етерифікованого холестеролу - 23,59; 23,48; 18,59 (p << 0,001). У бджолиних стільниках (язиках) II і III дослідних груп у порівнянні з I - контрольною, відзначено більше виражені, ніж у перзі, різниці відносного вмісту окремих класів ліпідів, зокрема (%): фосфоліпідів - 19,15; 16,85 (p << 0,01); 20,13 (p << 0,001); моно- та диацилгліцеролів - 11,98; 14,69 (p << 0,001); 12,59; вільного холестеролу - 14,81; 15,53 (p << 0,02); 15,76 (p << 0,02); триацилгліцеролів - 15,89; 18,62 (p << 0,01); етерифікованого холестеролу - 25,02; 20,53 (p << 0,001); 21,04 (p << 0,001).
Попередній перегляд:   Завантажити - 298.8 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Федорук Р. С. 
Вплив цитратів германію та селену на вміст ліпідів і важких металів в організмі медоносних бджіл [Електронний ресурс] / Р. С. Федорук, І. І. Ковальчук, Л. І. Романів, М. І. Храбко // Біологія тварин. - 2014. - Т. 16, № 2. - С. 141-149. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2014_16_2_20
Наведено дані про вміст загальних ліпідів і співвідношення окремих їх класів у тканинах медоносних бджіл за умов підгодівлі сиропом з домішкою цитратів германію та германію з селеном. Встановлено вірогідні відмінності фракційного розподілу ліпідів і вмісту Cu, Ni та Cd у тканинах медоносних бджіл дослідних груп у порівнянні з контрольною. Дослідження проведено у літній період на 3-х групах медоносних бджіл, по 3 вулики в кожній. I контрольна - з підгодівлею 1000 мл чистого цукрового сиропу (ЦС)/тиж, бджоли II групи - додатково до 1000 мл ЦС включено 0,5 мг Германію у вигляді цитрату, III групи - одержували 0,3 мг Германію і 0,2 мг Селену цитрату на 1000 мл сиропу/тиж впродовж 30 діб. Екстрагування загальних ліпідів у зразках тканин медоносних бджіл проводили за методом Фолча, а їх кількість визначали за допомогою гравіметричного методу. Концентрацію окремих важких металів (Fe, Сu, Ni, Cr, Zn, Pb і Cd) визначали на атомно-абсорбційному спектрофотометрі СФ-115 ПК. За умов підгодівлі медоносних бджіл ЦС і домішок цитратів германію та селену спостерігали вірогідно вищий вміст загальних ліпідів у тканинах бджіл II та III груп (p << 0,05). Крім того, встановлено виражені різниці щодо співвідношення окремих класів ліпідів у тканинах бджіл дослідних груп, а саме: вірогідно вищий відносний вміст фосфоліпідів, НЕЖК, на тлі зменшення кількості вільного й етерифікованого холестеролу (p << 0,01) у бджіл III групи. Встановлені зміни вмісту загальних ліпідів та їх фракцій в організмі бджіл за умов згодовування цитратів германію та селену свідчать про вплив цих сполук на метаболізм ліпідів у тканинах бджіл. Згодовування з ЦС цитратів германію та селену відзначається їх антагоністичним впливом на рівень окремих важких металів (Fe, Cr, Ni, Pb, Cd) у тканинах бджіл. Встановлено вірогідно нижчий вміст Fe та Cd у тканинах бджіл II та Ni - III дослідних груп на тлі вищого рівня у них Cu. Одержані результати свідчать про позитивні зміни щодо вмісту окремих фракцій ліпідів, що посилюють процеси метаболічного нагромадження енергетичних і пластичних компонентів трофічного ланцюга, а також про оптимізацію обміну мінеральних елементів зі зниженням рівня важких металів в організмі бджіл. Ці дані вказують на доцільність використання домішок цитратів германію і селену з метою корекції ліпідного і мінерального живлення медоносних бджіл.
Попередній перегляд:   Завантажити - 378.5 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Федорук Р. С. 
Вміст загальних ліпідів і співвідношення їх фракцій у продукції медоносних бджіл за згодовування борошна нативної сої з додаванням хрому хлориду та аквананоцитрату [Електронний ресурс] / Р. С. Федорук, Л. І. Романів // Біологія тварин. - 2014. - Т. 16, № 2. - С. 150-156. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2014_16_2_21
Досліджено вплив згодовування борошна нативної сої з додаванням до нього хрому хлориду та цитрату на вміст ліпідів і співвідношення їх фракцій у тканинах головного, грудного та черевного відділів організму медоносних бджіл. Дослідження проведено у літньо-осінній період на 3-х групах медоносних бджіл карпатської породи, по 3 бджолосім'ї у групі. Бджоли контрольної (I) групи утримувались за стаціонарних умов, споживаючи нагромаджені запаси перги. У підгодівлі бджіл дослідної (II) групи використовували 200 г борошна з бобів нативної сої з додаванням 7,7 мг хрому хлориду, або 1,5 мг Cr (III). Бджоли дослідної (III) групи додатково до такої ж кількості (200г/бджолосім'ю/тиждень) борошна з бобів нативного сорту сої одержували цитрат хрому, що еквівалентно 60 мкг Cr<^>3+. Дослід тривав 35 діб з інтервалом підгодівлі 7 діб. Контрольна та дослідні групи бджіл, як і пасіка були благополучні щодо інфекційних та інвазійних хвороб. На завершальному етапі згодовування сої та хрому (35 доба) з кожного вулика відбирали 30 - 35 бджіл, з яких формували зразки тканин для біохімічних досліджень. У зразках тканин медоносних бджіл визначали кількісний вміст загальних ліпідів і співвідношення окремих їх фракцій. Одержані результати вказують на позитивний та аналогічно спрямований вплив компонентів борошна нативної сої та поєднання їх з мінеральною та органічною сполуками хрому, доданого до нього у різних концентраціях, на метаболізм загальних ліпідів та їх окремих класів у тканинах різних анатомічних відділів тіла бджіл. Встановлено високу біологічну активність як мінеральної (1,5 мг CrIII), так і органічної (60 мкг CrIII) сполук на відносний вміст окремих класів ліпідів у тканинах голови, грудей і черевця бджіл дослідних груп. Вміст загальних ліпідів у цих тканинах зберігався на рівні величин контрольної групи.Наведено результати досліджень щодо вивчення впливу згодовування борошна нативної сої з додаванням до нього хрому хлориду та цитрату на вміст загальних ліпідів і співвідношення їх класів у перзі та бджолиних стільниках (язиках) медоносних бджіл. У підгодівлі бджіл II дослідної групи використовували борошно з бобів нативної сої в кількості 200г/бджолосім'ю/тиж з додаванням до нього попередньо розведеного у 50 мл 60 % цукрового сиропу (ЦС) хрому хлориду в кількості 7,7 мг, що еквівалентно 1,5 мг чистого хрому. Бджоли III дослідної групи додатково до такої ж кількості (200 г/бджолосім'ю/тиж) борошна з бобів нативного сорту сої одержували розведений в 50 мл 60 % ЦС аквананоцитрат хрому, в кількості 0,2 мл, що еквівалентно 60 мкг хрому. Дослід тривав 35 діб з інтервалом підгодівлі 7 діб. Дослідженнями не встановлено вірогідних різниць вмісту загальних ліпідів у перзі II і III дослідних груп виявлено лише тенденцію до його підвищення рівня стосовно показників у контрольній групі. Однак у бджолиних стільниках (язиках) III дослідної групи встановлено вірогідне зростання абсолютного вмісту загальних ліпідів, тоді як у II дослідній групі виявлено тенденцію до підвищення їх рівня у порівнянні з контрольними показниками. Встановлено, що відносний вміст окремих класів загальних ліпідів у перзі медоносних бджіл I - контрольної, II і III дослідних груп характеризувався таким співвідношенням (%): фосфоліпідів - 18,95; 19,13; 22,34 (p << 0,001); моно- та диацилгліцеролів - 17,08; 17,34; 16,54; вільного холестеролу - 16,25; 16,13; 15,59; НЕЖК - 6,48; 5,98; 6,35; триацилгліцеролів - 17,64; 17,93; 20,58 (p << 0,01); етерифікованого холестеролу - 23,59; 23,48; 18,59 (p << 0,001). У бджолиних стільниках (язиках) II і III дослідних груп у порівнянні з I - контрольною, відзначено більше виражені, ніж у перзі, різниці відносного вмісту окремих класів ліпідів, зокрема (%): фосфоліпідів - 19,15; 16,85 (p << 0,01); 20,13 (p << 0,001); моно- та диацилгліцеролів - 11,98; 14,69 (p << 0,001); 12,59; вільного холестеролу - 14,81; 15,53 (p << 0,02); 15,76 (p << 0,02); триацилгліцеролів - 15,89; 18,62 (p << 0,01); етерифікованого холестеролу - 25,02; 20,53 (p << 0,001); 21,04 (p << 0,001).
Попередній перегляд:   Завантажити - 301.479 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Романів Л. 
Як позначаються на організмі бджіл корми з нативної і трансгенної сої [Електронний ресурс] / Л. Романів, Р. Федорук // Тваринництво України. - 2014. - № 3-4. - С. 57-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/TvUkr_2014_3-4_18
Попередній перегляд:   Завантажити - 289.013 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Федорук Р. 
Важкі метали у тканинах медоносних бджіл [Електронний ресурс] / Р. Федорук, Л. Романів // Тваринництво України. - 2014. - № 8-9. - С. 54-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/TvUkr_2014_8-9_16
Попередній перегляд:   Завантажити - 604.608 Kb    Зміст випуску     Цитування
10.

Ковальчук І. І. 
Вміст ліпідів і важких металів у тканинах організму карпатських бджіл різних породних типів в умовах Закарпаття [Електронний ресурс] / І. І. Ковальчук, Р. С. Федорук, М. І. Храбко, Л. І. Романів // Ветеринарна медицина. - 2014. - Вип. 99. - С. 122-125. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vetmed_2014_99_38
Попередній перегляд:   Завантажити - 419.588 Kb    Зміст випуску     Цитування
11.

Ковальчук І. І. 
Ліпідний і жирнокислотний склад тканин організму медоносних бджіл та перги за умов підгодівлі наноаквацитратами германію та селену [Електронний ресурс] / І. І. Ковальчук, Р. С. Федорук, Й. Ф. Рівіс, Л. І. Романів // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин і Державного науково-дослідного контрольного інституту ветпрепаратів та кормових добавок. - 2014. - Вип. 15, № 2-3. - С. 31-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ntbibt_2014_15_2-3_7
Наведено дані про вміст загальних ліпідів і співвідношення окремих їх класів у тканинах медоносних бджіл за умов підгодівлі у весняний період сиропом з домішкою цитратів германію (II група) та германію з селеном (III група). За умов підгодівлі медоносних бджіл цукровим сиропом з домішкою цитратів германію та селену спостерігали вірогідно вищий вміст загальних ліпідів у тканинах бджіл II та III груп (p << 0,05). Встановлено міжгрупові різниці щодо співвідношення окремих класів ліпідів і вмісту жирних кислот у тканинах бджіл II і III дослідних груп у порівнянні до контролю та вірогідно вищий відносний вміст фосфоліпідів, НЕЖК на тлі зменшення кількості вільного та етерифікованого холестеролу (p << 0,01), загального вмісту жирних кислот, особливо ненасичених, що більше виражено у бджіл III групи. Відзначено вірогідно вищий вміст мононенасичених (C 16:1) та поліненасичених (C20:2; C20:3; C22:2; C22:4; C22:5; C22:6) жирних кислот у тканинах бджіл III групи за дії цитратів германію і селену.
Попередній перегляд:   Завантажити - 306.727 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Романів Л. І. 
Ліпідний склад тканин грудей та черевця медоносних бджіл за згодовування добавки хлориду та цитрату хрому [Електронний ресурс] / Л. І. Романів // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. - 2012. - Т. 14, № 3(3). - С. 170-175. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2012_14_3(3)__34
Попередній перегляд:   Завантажити - 175.861 Kb    Зміст випуску     Цитування
13.

Федорук Р. С. 
Вміст ліпідів і важких металів у продукції медоносних бджіл за умов підгодівлі борошном з бобів сої нативної та трансгенної [Електронний ресурс] / Р. С. Федорук, Л. І. Романів // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. - 2014. - Т. 16, № 2(3). - С. 211-219. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2014_16_2(3)__34
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.074 Mb    Зміст випуску     Цитування
14.

Романів Л. І. 
Ліпідний склад тканин голови медоносних бджіл за згодовування добавки хлориду та цитрату хрому [Електронний ресурс] / Л. І. Романів // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. - 2012. - Т. 14, № 2(2). - С. 306-311. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2012_14_2(2)__60
Попередній перегляд:   Завантажити - 167.686 Kb    Зміст випуску     Цитування
15.

Ковальчук І. І. 
Ліпідний склад окремих тканин медоносних бджіл з пасік розміщених в умовах традиційного та органічного виробництва [Електронний ресурс] / І. І. Ковальчук, Р. С. Федорук, Л. І. Романів // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія : Ветеринарна медицина. - 2013. - Вип. 9. - С. 33-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsna_vet_2013_9_11
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.444 Mb    Зміст випуску     Цитування
16.

Федорук Р. С. 
Репродуктивна здатність бджолиних маток за умов підгодівлі бджіл борошном з бобів сої нативного та трансгенного сортів [Електронний ресурс] / Р. С. Федорук, Л. І. Романів // Біологія тварин. - 2013. - Т. 15, № 3. - С. 140-149. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2013_15_3_21
Дослідження проведено у весняно-літній період на 3 групах медоносних бджіл карпатської породи, по 3 бджолосім'ї у групі. Бджоли контрольної (I) групи утримувались за стаціонарних умов з природним живленням. Бджоли II дослідної групи одержували, крім природного корму, борошно з бобів нативного сорту сої в кількості 200 г/бджолосім'ю/тиждень, а бджіл III дослідної групи підгодовували борошном сої трансгенного сорту в такій же кількості. Дослідний період тривав 35 діб з інтервалом підгодівлі 7 діб. Інтенсивність яйцекладки маток визначено з використанням стандартної рамки-сітки, квадратним січенням <$E5~times~5> см. Вимірювання проведено з інтервалом 12 діб з підрахунком площі запечатаного бджолиного розплоду і кількості відкладених яєць. Встановлено вірогідні різниці за інтенсивністю яйцекладки бджолиних маток II та III дослідних груп проти контрольної упродовж всіх 12-добових етапів дослідного періоду. За весь дослідний період бджолиними матками контрольної (I) - II та III дослідних груп відкладено відповідно: 54 432; 59 328 і 61 740 яєць. Кількість відкладених яєць у II та III дослідних групах за дослідний період була більшою на 9,0 та 13,4 % у порівнянні з контролем. Період післядії борошна сої характеризувався вірогідними різницями інтенсивності яйцекладки бджолиних маток II і III дослідних груп у порівнянні з контрольною I групою. Найвища інтенсивність яйцекладки бджолиних маток усіх трьох груп спостерігалась на III і IV етапах післядії. Встановлено кількісні відмінності відкладених яєць за весь заключний період матками контрольної (I) і II та III дослідних груп відповідно: 71 472; 76 104 (106,4 %); 80 016 (112,0 %). Показано, що за весь обліковий період кількість відкладених яєць бджолиними матками контрольної (I), II та III дослідних груп становила відповідно: 125 904; 135 432; 141 756 і була вищою до контролю у II групі на 7,6 % та III - на 12,6 %. За весь дослідний період кількість відкладених яєць на одиницю маси тіла маток контрольної групи (I) становила 259, а II і III дослідних відповідно - 272 і 297 і перевищувала контрольну на 4,6 - 10,5 і 10,1 - 18,5 %. Найвищі показники кількості відкладених яєць на одиницю маси тіла у заключний період відзначено на 36 і 48 доби у маток II і III дослідних груп - 7,1 і 7,7 та 7,1 і 7,8 шт/мг або 103,6 і 112,2 та 102,8 і 112,9 % до контролю.
Попередній перегляд:   Завантажити - 389.395 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
17.

Гоженко А. І. 
Функціональний нирковий резерв: фізіологічне значення функціонального ниркового резерву та обґрунтування методики його визначення [Електронний ресурс] / А. І. Гоженко, А. В. Кравчук, В. М. Сірман, О. П. Никитенко, Л. В. Романів // Почки. - 2015. - № 4. - С. 7-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nirku_2015_4_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 242.645 Kb    Зміст випуску     Цитування
18.

Федорук Р. С. 
Ліпіди тканин бджіл і біологічна цінність меду за внесення до цукрового сиропу борошна сої і цитратів Со та Ni у весняний період [Електронний ресурс] / Р. С. Федорук, А. Г. Пащенко, Л. І. Романів, Л. М. Ковальська // Науково-технічний бюлетень Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок і Інституту біології тварин. - 2015. - Вип. 16, № 2. - С. 55-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ntbibt_2015_16_2_10
Наведено результати досліджень впливу штучної підгодівлі бджіл цукровим сиропом з додаванням борошна з бобів сої, а також "наноаквацитратів" Co і Ni на вміст загальних ліпідів та їх фракцій у гомогенатах тканин організму і біологічну цінність меду. Показано вірогідне збільшення вмісту загальних ліпідів та етерифікованого холестеролу на тлі нижчого рівня фосфоліпідв, монодиацилгліцеролів і НЕЖК у тканинах бджіл дослідних груп у період підгодівлі борошном сої та його поєднання з цитратами Co і Ni. У меді бджіл дослідних груп відзначено вищу концентрацію вільного проліну та водневих іонів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 309.588 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
19.

Хомин М. М. 
Вплив сполук біогенних наномікроелементів на фізіолого-біохімічні процеси в організмі корів і біологічну цінність молока [Електронний ресурс] / М. М. Хомин, Н. П. Олексюк, Л. І. Романів // Науково-технічний бюлетень Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок і Інституту біології тварин. - 2015. - Вип. 16, № 2. - С. 123-128. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ntbibt_2015_16_2_22
Включення до раціону корів III дослідної групи цитратів хрому, селену, кобальту та цинку у кількості 30 мкг Cr, 25 мкг Se, 100 мкг Co та 10 мг Zn /кг с. р. раціону у перші 2 місяці лактації сприяло активації обмінних процесів в організмі, що характеризувалося підвищенням у крові концентрації кальцію і неорганічного фосфору відповідно на 4,1 і 6,4 %, а в молоці - вітаміну A на 17,3, Кальцію на 4,6, неорганічного фосфору на 8,3 % та жиру на 0,20 % (абсолютних). Біологічний вплив цитратів мікроелементів зумовлювало посилення секреторних процесів у молочній залозі з підвищенням середньодобових надоїв молока на 3,3 і 7,8 % відповідно на 1-му і 2-му місяцях згодовування мінеральної добавки. Застосування у годівлі корів II дослідної групи мінеральної добавки у вигляді цитратів хрому, селену, кобальту та цинку у кількості 30 мкг Cr, 25 мкг Se, 20 мкг Co та 20 мг Zn /кг с. р. раціону, мало менш виражений позитивний вплив на біохімічні процеси в організмі тварин. Так, вміст неорганічного фосфору у крові та молоці корів на 2-му місяці її згодовування збільшувався відповідно на 5,7 та 7,3 %. Середньодобові надої молока тварин на 1-му і 2-му місяцях застосування добавки підвищувалися відповідно на 2,4 та 6,6 %.
Попередній перегляд:   Завантажити - 304.942 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
20.

Кравчук А. В. 
Патофізіологічні та методологічні аспекти визначення функціонального ниркового резерву в клінічній нефрології [Електронний ресурс] / А. В. Кравчук, О. П. Никитенко, В. М. Сірман, К. С. Кузнєцова, Л. В. Романів, А. І. Гоженко // Почки. - 2016. - № 1. - С. 22-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nirku_2016_1_7
Патогенетично обгрунтовано доцільність застосування методики визначення функціонального ниркового резерву шляхом проведення водно-сольового навантаження 0,5 % розчином хлориду натрію в кількості 0,5 % від маси тіла в пацієнтів, які страждають від хронічної хвороби нирок. Показано інформативність визначення величини функціонального ниркового резерву в клінічній нефрології на прикладі хворих на артеріальну гіпертензію, цукровий діабет, СНІД для визначення характеру та ступеня пошкодження нефронів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 267.805 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського