![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Книжкові видання та компакт-диски ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Журнали та продовжувані видання ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Автореферати дисертацій ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Реферативна база даних ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Наукова періодика України ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Тематичний навігатор ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Авторитетний файл імен осіб
![Mozilla Firefox](../../ico/mf.png) |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Савула М$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 17
Представлено документи з 1 до 17
|
1. |
Савула М. М. Діти хворих на туберкульоз матерів [Електронний ресурс] / М. М. Савула // Вісник наукових досліджень. - 2003. - № 2. - С. 4-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2003_2_1
| 2. |
Савула М. М. Гіперурикемія при туберкульозі легень і його антимікобактеріальній терапії [Електронний ресурс] / М. М. Савула, Н. М. Лопушанська, С. М. Похиляк, Н. С. Майовецька, І. С. Якимець, О. В. Лазарчук // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2012. - № 4. - С. 76-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tlkhvil_2012_4_14 Мета роботи - вивчити концентрацію сечової кислоти (СК) в плазмі хворих на туберкульоз. Обстежено в динаміці 197 хворих (158 - із уперше діагностованим туберкульозом, 39 - з рецидивами і хронічними формами). У 9,2 % пацієнтів з уперше діагностованим туберкульозом встановлено збільшення рівня СК у плазмі. Спостерігаються тенденція до підвищення цього показника в разі деструктивних процесів, супровідної патології і вірогідне його зростання на тлі хіміотерапії, а також у хворих із рецидивами і хронічними формами туберкульозу. Висновки: при туберкульозі, особливо на тлі хіміотерапії, можлива гіперурикемія. Доцільність і методика лікування залежать від клінічних виявів та ймовірних механізмів розвитку.
| 3. |
Грищук Л. А. Методичне забезпечення вивчення фтизіатрії в умовах запровадження кредитно-модульної системи [Електронний ресурс] / Л. А. Грищук, І. Т. П’ятночка, М. М. Савула, Н. С. Кравченко, С. І. Корнага // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2012. - № 4. - С. 101-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tlkhvil_2012_4_19 Висвітлено наслідки реалізації новітніх методик організації навчального процесу в Тернопільському державному медичному університеті імені І. Я. Горбачевського, зокрема на курсі фтизіатрії. За результатами вивчення передового міжнародного досвіду в навчальний процес упроваджено низку нових методик: методику "Єдиного дня" навчання; Z-систему освіти; матрикули практичних навичок; семестровий тестовий контроль; програму дистанційного контролю знань студентів Moodle.
| 4. |
Савула М. М. Особливості концентрації сечової кислоти в плазмі крові хворих на туберкульоз легень, лікованих препаратами І і ІІ рядів [Електронний ресурс] / М. М. Савула, Н. С. Майовецька, І. С. Якимів, О. І. Лопушанська // Медична хімія. - 2013. - Т. 15, № 1. - С. 63-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Med_chim_2013_15_1_15
| 5. |
Савула М. М. Диференціальне діагностування деяких захворювань органів дихання з використанням дискримінантного аналізу даних первинного медичного обстеження [Електронний ресурс] / М. М. Савула, Я. М. Матвійчук, В. К. Паучок // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2013. - № 2. - С. 26-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tlkhvil_2013_2_7 Мета дослідження - вивчити придатність дискримінантного аналізу для діагностування найпоширеніших захворювань органів дихання. Розглянуто значення 26 показників обстеження 230 пацієнтів, методи дискримінантного аналізу та регуляризованої апроксимації. За даними первинного медичного обстеження, зміненими нелінійним перетворенням координат і доповненими апроксимаційними значеннями показників мінеральної щільності кісткової тканини, за допомогою дискримінантного аналізу одержано задовільні результати діагностування чотирьох найпоширеніших захворювань органів дихання (рак, туберкульоз, саркоїдоз, пневмонія). Висновки: запропонований метод і його програмне забезпечення придатні для практичного застосування в закладах первинної медичної допомоги.
| 6. |
Савула М. М. Туберкульоз легень у хворої, що перебуває на програмному гемодіалізі [Електронний ресурс] / М. М. Савула, Н. М. Лопушанська, Х. М. Бабурнич // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2013. - № 3. - С. 109-114. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tlkhvil_2013_3_22 Описано перебіг туберкульозу легень у пацієнтки з хронічною нирковою недостатністю, що перебуває на програмному гемодіалізі. Хіміотерапія з приводу туберкульозу була успішною, проте через 3 міс почастішали ускладнення, зумовлені комплексом причин. Туберкульоз став перешкодою для трансплантації нирки.
| 7. |
Келемен І. Я. Множинні переломи ребер при закритій травмі грудної клітки. хірургічна тактика [Електронний ресурс] / І. Я. Келемен, М. М. Савула, В. С. Дідик // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2011. - Вип. 40. - С. 212-214. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2011_40_49
| 8. |
Савула М. М. Вільний гістамін у плазмі крові хворих на туберкульоз легень з побічними реакціями на протитуберкульозні препарати [Електронний ресурс] / М. М. Савула, І. А. Мартинюк, С. М. Похиляк, Н. М. Лопушанська // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2014. - № 2. - С. 47-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tlkhvil_2014_2_11 Мета роботи - вивчити рівень вільного гістаміну у плазмі крові хворих на туберкульоз легень, у яких виникли побічні реакції на протитуберкульозні препарати (ПТП). Рівень вільного гістаміну в плазмі визначали за імуноферментним методом у 20 хворих на туберкульоз легень з побічними реакціями (19 одержували препарати I ряду) і у 10 пацієнтів контрольної групи. Побічні реакції виявляли частіше в осіб старших вікових груп і з супровідними захворюваннями. Переважали алергійні та диспепсичні симптоми. Підвищений рівень гістаміну встановлено у 50 % осіб, які добре переносили лікування, і у 80 % хворих з побічними реакціями на ПТП, хоча в останніх рівень гістаміну в плазмі крові був у середньому вищим. Обговорено механізми підвищення рівня гістаміну в плазмі крові пацієнтів обох груп. Висновки: з огляду на підвищення рівня гістаміну як у хворих з побічними реакціями на ПТП, так і у тих, що добре переносили лікування, а також можливий вплив Ізоніазиду на інактивацію цього медіатора, доцільне подальше детальне вивчення метаболізму гістаміну у випадку туберкульозу, зокрема, у хворих, які не одержують Ізоніазид.
| 9. |
Савула М. М. Сучасні методи виявлення збудника туберкульозу та його медикаментозної чутливості при туберкульозі органів дихання [Електронний ресурс] / М. М. Савула, Н. М. Лопушанська, Л. Р. Проць, Н. В. Медецька // Інфекційні хвороби. - 2016. - № 1. - С. 49-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/InfKhvor_2016_1_13
| 10. |
Савула М. М. Максим Музика – крізь призму часу [Електронний ресурс] / М. М. Савула // Інфекційні хвороби. - 2016. - № 3. - С. 93-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/InfKhvor_2016_3_21
| 11. |
Сахелашвілі М. І. Актуальні питання хіміорезистентного туберкульозу у вагітних [Електронний ресурс] / М. І. Сахелашвілі, М. М. Савула, І. Л. Платонова, Т. В. Луцишин, О. Я. Солдатенко, О. І. Сахелашвілі // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2016. - № 3. - С. 41-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tlkhvil_2016_3_11 Мета роботи - вивчити особливості клінічного перебігу та лікування туберкульозу у вагітних залежно від чутливості/стійкості штамів мікобактерій туберкульозу до антимікобактеріальних препаратів. Обстежено 61-у вагітну жінку на активний туберкульоз легень. Контрольна група - 41 пацієнтка з лікарсько-чутливим туберкульозом, основна - 20 вагітних з лікарсько-стійким. У 82,9 % вагітних контрольної групи специфічний процес діагностовано вперше (ВДТБ), деструктивні зміни в легеневій тканині виявлено у 21,9 %. В основній вперше діагностований туберкулез легень (ВДТБ) констатовано у 45,0 %, рецидив - у 30,0 %, хронічний перебіг захворювання - у 25,0 %, порожнини розпаду виявлено у 90,0 %. У більшості хворих контрольної групи туберкульоз мав слабковиразну симптоматику, у 36,6 % випадків його виявляли під час профілактичної флюорографії в пологовому будинку. У 88,9 % осіб основної групи процес перебігав з виразними клінічними симптомами і у 90,0 % діагностований за самозверненням. Розродження шляхом хірургічного втручання було у 4,9 % жінок контрольної і 15,0 % - основної групи. До категорії 5.1 (залишкові зміни після вилікування туберкульозу) переведено 88,7 і 55,5 % хворих відповідно. Висновки: у вагітних, хворих на хіміорезистентний туберкульоз легень, частіше, ніж у разі туберкульозу зі збереженою чутливістю збудника, констатували поширені деструктивні процеси з ураженням обох легень, масивне бактеріовиділення, хронічний перебіг специфічного запалення, низьку ефективність лікування, розродження шляхом хірургічного втручання.
| 12. |
Савула М. М. Порівняльна ефективність методів виявлення збудника туберкульозу і його антимікобактеріальної хіміорезистентності при туберкульозі легень [Електронний ресурс] / М. М. Савула, Н. М. Лопушанська, Л. Р. Проць, Н. В. Медецька // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2017. - № 1. - С. 60-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tlkhvil_2017_1_12 Мета роботи - порівняти ефективність різних методів етіологічного підтвердження діагнозу туберкульозу легень, проаналізувати чутливість мікобактерій туберкульозу (МБТ) до протитуберкульозних препаратів (ПТП) I ряду. Проаналізовано результати пошуків МБТ у зразках харкотиння, виконаних у лабораторії тубдиспансеру: 2764 посівів на тверде середовище, 595 - на рідке (система ВАСТЕС) і 606 молекулярно-генетичних (МГ) тестувань (GeneXpert MTB/Rif). Окремо вивчено інформативність цих методів і чутливість збудника до ПТП I ряду у 230 хворих-бактеріовиділювачів стаціонару. Встановлено високий відсоток збігу результатів культивування на твердому і рідкому середовищах. Серед хворих стаціонару підтвердження бактеріовиділення одержано найчастіше за методом посіву на тверде середовище (93,5 %), дещо рідше - за допомогою системи ВАСТЕС (89,6 %), МГ-тесту (84 %) і лише у 50 % - дворазовою мікроскопією мазка харкотиння. Найвищими були результати досліджень у хворих 4-ї категорії. Медикаментозну стійкість МБТ найчастіше (38,3 %) встановлено до ізоніазиду і стрептоміцину (35,3 %). У 45,2 % осіб з негативними результатами мікроскопії культурально констатовано різні варіанти хіміорезистентності. Висновки: підтверджено високу ефективність прискорених методів (ВАСТЕС і GeneXpert МТВ/Rif) для етіологічної діагностики туберкульозу і швидшого встановлення хіміорезистентності збудника. Найнижча інформативність у простої мікроскопії. Алгоритм обстеження хворих повинен враховувати фактор ціна/ефективність, виходячи з конкретної економічної та епідеміологічної ситуації.
| 13. |
Савула М. М. Лікуватися з приводу туберкульозу легень у стаціонарі чи амбулаторно – що думають пацієнти? [Електронний ресурс] / М. М. Савула, Н. М. Лопушанська // Інфекційні хвороби. - 2018. - № 4. - С. 4-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/InfKhvor_2018_4_3
| 14. |
Савула М. М. Диференційна діагностика при легеневих дисемінаціях [Електронний ресурс] / М. М. Савула, Н. М. Лопушанська, О. О. Прохоренко // Вісник наукових досліджень. - 2010. - № 3. - С. 28-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2010_3_10
| 15. |
Келемен І. Я. Використання клапанної бронхоблокації у комплексному лікуванні важких гнійно деструктивних процесів легень, ускладнених бронхоплевральними норицями [Електронний ресурс] / І. Я. Келемен, М. М. Савула, В. С. Дідик // Хірургія дитячого віку. - 2018. - № 4. - С. 42-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2018_4_13 Мета дослідження - впровадження ендобронхіальної бронхоблокації у комплексне лікування хворих на гнійно-деструктивні захворювання легень (ГДЗЛ), визначення й удосконалення тактики ведення даної групи пацієнтів. Проведено лікування 130 хворих з ГДЗЛ та плеври різного ступеня та з ускладненнями. Переважали хворі на деструктивні пневмонії та плеврити, ускладнені емпіємами плеври, - 94 (72,3 %); одиночні та множинні абсцеси легень становили 26 - 20 %, гангренозне ураження легені - 10 - 7,7 %. Бронхообтурації бронха (10 пацієнтів) передували багаторазові санації уражених бронхопульмональних ділянок та внутрішньоплевральні гідролаважі з перемінним вакуумним тиском. Тимчасова оклюзія бронха виконувалась з використанням бронхообтуратора - ендобронхіального клапана "МЕДЛАНГ". Усіх пацієнтів було виписано з одужанням. Летальних випадків не було. Запропонований метод є найбільш ефективним комплексним лікуванням хворих із тяжкими формами ГДЗЛ, що суттєво покращує показники одужання, зменшує терміни перебування хворого у стаціонарі та сприяє швидкому відновленню працездатності.
| 16. |
Савула М. М. Аномальний трахеальний бронх у хворої на туберкульоз легень [Електронний ресурс] / М. М. Савула, Н. М. Лопушанська, С. О. Білик // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2019. - № 4. - С. 60-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tlkhvil_2019_4_12 Трахеальний бронх - вроджена аномалія будови трахеї і бронхіального дерева, при якій додатковий, частковий або сегментарний бронх відходить від трахеї вінце її біфуркації (або вінце від головного бронха). Клінічні значення цієї патології полягає в тому, що в деяких випадках вентиляція і дренування відповідної йому ділянки легеневої паренхіми здійснюється неповноцінно через відходження аномального бронха під прямим кутом від трахеї або занадто вузьким його гирлом. Це сприяє виникненню у відповідній зоні таких процесів як пневмонія, гостре нагноєння, туберкульоз та інші. У молодої жінки з обмеженим вперше діагностованим туберкульозом у верхній частці правої легені без деструкції і бактеріовиділення відмічено торпідний перебіг захворювання, а через 4 міс після завершення основного курсу хіміотерапії - ранній рецидив. Крім того, у пацієнтки виявлено аномальний трахеальний бронх, який відходить від правої стінки трахеї на 1 см вище біфуркації. Згідно з класифікацією його можна зарахувати до варіанта "В" true або piq tracheal bronchus. Горизонтальне розміщення трахеального бронха є причиною порушення дренування ураженої туберкульозом ділянки легені. Як наслідок - хвора не виділяла харкотиння, а пошуки мікобактерій туберкульозу в промивних водах бронхів були безуспішними, тому не було можливості визначити їх медикаментозну чутливість. Крім того, у вентильованій трахеальним бронхом частці легені вже при першому поступленні в стаціонар виявлені на комп'ютерній томографії бульозні і фіброзні зміни, які можуть супроводжувати аномальну структуру бронхіального дерева. Все це є підгрунтям для приєднання запальних (зокрема туберкульозного) ускладнень і гальмування репаративних процесів. Діагноз туберкульозу підтверджений бактеріоскопічно і гістологічно після операції.Трахеальний бронх - вроджена аномалія будови трахеї і бронхіального дерева, при якій додатковий, частковий або сегментарний бронх відходить від трахеї вінце її біфуркації (або вінце від головного бронха). Клінічні значення цієї патології полягає в тому, що в деяких випадках вентиляція і дренування відповідної йому ділянки легеневої паренхіми здійснюється неповноцінно через відходження аномального бронха під прямим кутом від трахеї або занадто вузьким його гирлом. Це сприяє виникненню у відповідній зоні таких процесів як пневмонія, гостре нагноєння, туберкульоз та інші. У молодої жінки з обмеженим вперше діагностованим туберкульозом у верхній частці правої легені без деструкції і бактеріовиділення відмічено торпідний перебіг захворювання, а через 4 міс після завершення основного курсу хіміотерапії - ранній рецидив. Крім того, у пацієнтки виявлено аномальний трахеальний бронх, який відходить від правої стінки трахеї на 1 см вище біфуркації. Згідно з класифікацією його можна зарахувати до варіанта "В" true або piq tracheal bronchus. Горизонтальне розміщення трахеального бронха є причиною порушення дренування ураженої туберкульозом ділянки легені. Як наслідок - хвора не виділяла харкотиння, а пошуки мікобактерій туберкульозу в промивних водах бронхів були безуспішними, тому не було можливості визначити їх медикаментозну чутливість. Крім того, у вентильованій трахеальним бронхом частці легені вже при першому поступленні в стаціонар виявлені на комп'ютерній томографії бульозні і фіброзні зміни, які можуть супроводжувати аномальну структуру бронхіального дерева. Все це є підгрунтям для приєднання запальних (зокрема туберкульозного) ускладнень і гальмування репаративних процесів. Діагноз туберкульозу підтверджений бактеріоскопічно і гістологічно після операції.
| 17. |
Савула М. М. Результати тестування на біомаркер туберкульозу ліпоарабіноманнан (LAM) у пацієнтів туберкульозного стаціонару [Електронний ресурс] / М. М. Савула, О. В. Василишин // Інфекційні хвороби. - 2020. - № 1. - С. 27-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/InfKhvor_2020_1_6
|
|
|