Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Симонова Н$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 8
Представлено документи з 1 до 8
|
1. |
Степаненко Н. Я. Сейсмические наблюдения в Молдове в 2012 году [Електронний ресурс] / Н. Я. Степаненко, И. И. Илиеш, Н. А. Симонова, И. В. Алексеев // Сейсмологический бюллетень Украины. - 2013. - за 2012. - С. 30-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/seism_2013_2012_9
| 2. |
Степаненко Н. Я. Пространственные вариации осей главных напряжений в очагах землетрясений области Вранча [Електронний ресурс] / Н. Я. Степаненко, Н. А. Симонова, В. Ю. Карданец // Сейсмологический бюллетень Украины. - 2013. - за 2012. - С. 46-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/seism_2013_2012_11
| 3. |
Чуба М. В. Каталог и подробные данные о землетрясениях Карпатского региона за 2012 год [Електронний ресурс] / М. В. Чуба, И. Н. Келеман, И. А. Гаранджа, А. Ф. Стасюк, Ю. Т. Вербицкий, И. М. Нищименко, С. М. Плишко, Х. В. Добротвир, О. Я. Вербицкая, Г. А. Герасименюк, О. Д. Давыдяк, Г. И. Олейник, Н. А. Симонова, А. М. Бурлуцкая, О. В. Евдокимова // Сейсмологический бюллетень Украины. - 2013. - за 2012. - С. 86-149. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/seism_2013_2012_13
| 4. |
Яковенко Б. В. Вплив ксенобіотиків на активність ферментів антиоксидантної системи в тканинах коропа [Електронний ресурс] / Б. В. Яковенко, О. П. Третяк, О. Б. Мехед, Г. Д. Хайтова, Н. А. Симонова // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Біологія. - 2017. - № 2. - С. 76-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPU_2017_2_16
| 5. |
Симонова Н. В. Мое призвание - служить профилактической медицине [Електронний ресурс] / Н. В. Симонова // Науковий вісник Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. - 2012. - № 4. - С. 211-214. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnmu_2012_4_38
| 6. |
Рябченко С. В. Гнучкі педагогічні технології у системі підготовки вчителя біології [Електронний ресурс] / С. В. Рябченко, Н. А. Симонова, М. Г. Ліфар // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки. - 2018. - Вип. 151(1). - С. 290-293. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchdpuP_2018_151(1)__66
| 7. |
Стрельцова Т. Р. Клинический опыт негормональной коррекции недостаточности лютеиновой фазы у женщин репродуктивного возраста [Електронний ресурс] / Т. Р. Стрельцова, Н. Р. Симонова // Здоровье женщины. - 2019. - № 4. - С. 24-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2019_4_6 Цель исследования - изучение клинической эффективности двух схем применения монокомпонентного растительного препарата циклодинон у женщин репродуктивного возраста с жалобами на нарушения менструального цикла (МЦ) различного характера с диагностированной латентной гиперпролактинемией и недостаточностью второй фазы МЦ на основании результатов клинического и гормонального исследований. В исследование были включены 60 пациенток 25 - 38 лет, страдающих предменструального синдрома. Основная группа (n = 30) получала циклодинон по возрастающей схеме: с 1-го по 14-й день МЦ - 40 капель 1 раз в день: с 15-го дня до конца цикла - 40 капель 2 раза в день. Контрольная группа (n = 300) - по 40 капель 1 раз в день до окончания цикла в течение трех МЦ. Через 3 мес в основной группе наблюдалось более значительное снижение уровня пролактина (с 28,3 до 18,4 нг/мл) по сравнению с контролем (с 27,8 до 23,1 нг/мл). Повышение продукции прогестерона и эстрадиола также более существенно отмечалось в основной группе. Динамика нормализации продолжительности МЦ и объема кровопотери была также более существенной в основной группе и составила 93,3 %. Сделаны выводы, что применение по возрастающей схеме лечения циклодиноном у женщин с недостаточностью лютеиновой фазы на фоне гиперпролактинемии имеет преимущества перед использованием стандартной непрерывной схемы в отношении более скорой нормализации гормонального гомеостаза, длительности менструального цикла и объема кровопотери.
| 8. |
Симонова Н. В. Вплив ВПЛ-інфекції на клінічний перебіг хронічних цервiцитiв [Електронний ресурс] / Н. В. Симонова, Т. Р. Стрельцова // Український журнал перинатологія і педіатрія. - 2020. - № 1. - С. 54-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2020_1_10 Мета роботи - оцінити вплив ВПЛ інфекції на розвиток і формування передракової трансформації багатошарового епітелію шийки матки в пацієнток протягом 3 років за відсутності медикаментозного, фізіотерапевтичного або хірургічного впливу на вогнище ураження. Пацієнти та методи. Дослідження проведено серед 71 жінки репродуктивного віку 25 - 45 років зі встановленим раніше діагнозом "хронічний цервіцит" тривалістю захворювання від 3 до 7 років: до основної групи увійшли 47 пацієнток, в яких на момент дослідження діагностовано ВПЛ інфекцію висококанцерогенних типів, до групи порівняння - 24 жінки, в яких виявлено негативні показники за результатами проведення ПЛР діагностики ВКР ВПЛ інфекції, але в цитологічному висновку вказано на ознаки папіломавірусної інфекції. Усім хворим проведено комплексне обстеження, що включало загальноклінічні методи: вивчення анамнестичних і епідеміологічних даних, загальний і гінекологічний огляд. Застосовано спеціальні методи: розширену кольпоскопію, метод ПЛР для встановлення високоонкогенних типів ВПЛ (16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 51, 52, 56, 58, 59), бактеріоскопічне дослідження виділень із цервікального каналу і заднього склепіння піхви, за необхідності - біопсію. Усім пацієнткам запропоновано динамічне спостереження протягом 36 місяців. Результати. Найпоширенішими типами ВПЛ, що викликають розвиток хронічного цервіциту, є 16, 18, 31, 33, 58. ВПЛ асоційований хронічний цервіцит часто супроводжується атиповою кольпоскопічною картиною. Інфекції з хронічним перебігом і умовно-патогенна мікрофлора призводять до прогресування абнормальної кольпоскопічної картини. Висновки: жінки із діагностованою ВПЛ інфекцією високоонкогенного ризику мають звертатися до лікарів для проведення кольпоскопії 1 раз на 6 місяців, що дасть змогу своєчасно виявити патологічні зміни епітеліального покриву шийки матки і профілактувати серйозні цервікальні патологічні процеси. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
|
|
|