![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Книжкові видання та компакт-диски ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Журнали та продовжувані видання ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Автореферати дисертацій ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Реферативна база даних ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Наукова періодика України ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Тематичний навігатор ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Авторитетний файл імен осіб
![Mozilla Firefox](../../ico/mf.png) |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Соц С$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 21
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Соц С. М. Голозерний овес – перспективна сировина для круп’яної промисловості [Електронний ресурс] / С. М. Соц, Є. І. Шутенко, І. О. Кустов // Зернові продукти і комбікорми. - 2011. - № 4. - С. 7-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zpik_2011_4_4
| 2. |
Соц С. М. Крупа вівсяна неподрібнена з голозерного вівса [Електронний ресурс] / С. М. Соц, І. О. Кустов // Зернові продукти і комбікорми. - 2012. - № 4. - С. 31-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zpik_2012_4_11
| 3. |
Соц С. М. Вплив воднотеплової обробки зерна на вихід і якість цілої крупи з голозерного вівса [Електронний ресурс] / С. М. Соц, О. С. Волошенко, І. О. Кустов // Наукові праці [Одеської національної академії харчових технологій]. - 2013. - Вип. 44(1). - С. 7-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Np_2013_44(1)__4
| 4. |
Моргун В. О. Підготовка зерна гречки до переробки з використанням НВЧ обробки [Електронний ресурс] / В. О. Моргун, С. М. Соц, А. О. Донець // Наукові праці [Одеської національної академії харчових технологій]. - 2011. - Вип. 40(1). - С. 11-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Np_2011_40(1)__5
| 5. |
Соц С. М. Крупа вівсяна плющена з голозерного вівса [Електронний ресурс] / С. М. Соц, І. О. Кустов // Наукові праці [Одеської національної академії харчових технологій]. - 2012. - Вип. 42(1). - С. 33-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Np_2012_42(1)__10
| 6. |
Шутенко Є. І. Особливості підготовки зерна голозерних круп'яних культур до переробки в зернові пластівці [Електронний ресурс] / Є. І. Шутенко, С. М. Соц, С. В. Колесніченко // Наукові праці [Одеської національної академії харчових технологій]. - 2009. - Вип. 36(1). - С. 56-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Np_2009_36(1)__17
| 7. |
Моргун В. О. Вплив режимів підготовки зерна гречки на якість крупи [Електронний ресурс] / В. О. Моргун, С. М. Соц, А. О. Донець // Наукові праці [Одеської національної академії харчових технологій]. - 2010. - Вип. 38(1). - С. 51-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Np_2010_38(1)__13
| 8. |
Соц С. М. Показники якості голозерного вівса [Електронний ресурс] / С. М. Соц, Д. О. Жигунов, І. О. Кустов // Зернові продукти і комбікорми. - 2013. - № 1. - С. 10-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zpik_2013_1_4
| 9. |
Соц С. М. Дослідження процесу водопоглинальної здатності зерна голозерного вівса [Електронний ресурс] / С. М. Соц, І. О. Кустов // Зернові продукти і комбікорми. - 2013. - № 2. - С. 8-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zpik_2013_2_5
| 10. |
Соц С. М. Підготовка голозерного ячменю до переробки [Електронний ресурс] / С. М. Соц, І. О. Кустов, С. В. Колесніченко // Зернові продукти і комбікорми. - 2013. - № 3. - С. 8-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zpik_2013_3_4
| 11. |
Соц С. М. Перспективні напрямки розвитку галузі круп’яних продуктів [Електронний ресурс] / С. М. Соц, І. О. Кустов // Зернові продукти і комбікорми. - 2013. - № 4. - С. 18-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zpik_2013_4_7
| 12. |
Мардар М. Р. Маркетингові дослідження споживчих мотивацій та переваг при виборі зернових пластівців [Електронний ресурс] / М. Р. Мардар, С. М. Соц, Є. І. та ін. Шутенко // Зернові продукти і комбікорми. - 2014. - № 1. - С. 26-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zpik_2014_1_7
| 13. |
Соц С. М. Особливості технологічних властивостей і хімічного складу голозерного вівса сорту "Саломон" [Електронний ресурс] / С. М. Соц, І. А. Кустов // Харчова наука і технологія. - 2015. - № 2. - С. 103-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khnit_2015_2_20
| 14. |
Жигунов Д. О. Особливості використання голозерного вівса та голозерного ячменю при розробці нових високоякісних продуктів харчування на зерновій основі [Електронний ресурс] / Д. О. Жигунов, С. М. Соц, І. О. Кустов // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2017. - Т. 23, № 5(2). - С. 199-206. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2017_23_5(2)__25 Досліджено режими шліфування, воднотеплової обробки і їх вплив на вихід шліфованого і плющеного ядра. В ході проведення досліджень розроблено технологічну схему переробки голозерного вівса та голозерного ячменю в крупи, пластівці, суміші круп і пластівців. Технологія включає очищення зерна від домішок, воднотеплову обробку, шліфування, сортування продуктів шліфування, воднотеплову обробку шліфованого ядра, змішування, плющення підсушування та контроль готової продукції. Завдяки відмінності в характеристиках, особливо формі зерна, переробку голозерного вівса та голозерного ячменю здійснюють без фракціонування на двох паралельних лініях. Зерно очищують від домішок та при необхідності (вологість зерна менше 12 %) направляють на етап воднотеплової обробки, де його зволожують підігрітою до 60<$E symbol Р>C водою до вологості не більше 14 % та направляють на шліфування. Рекомендовані режими виробництва надають змогу одержати крупи та пластівці, що зберігають підвищений вміст біологічно активних речовин - білка (до 15 %), <$E beta>-глюканів (до 7 %), які, у свою чергу, можливо використовувати як круп'яну основу для подальшого виробництва зернових продуктів.
| 15. |
Соц С. М. Системи технологій у вирішенні проблеми ефективного зберігання та переробки зерна [Електронний ресурс] / С. М. Соц // Зернові продукти і комбікорми. - 2015. - Т. 59, № 3. - С. 4-5. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zpik_2015_59_3_2
| 16. |
Соц С. М. Борошно та висівки – нові продукти із голозерного вівса [Електронний ресурс] / С. М. Соц, В. Т. Гулавський, І. О. Кустов // Зернові продукти і комбікорми. - 2016. - Т. 62, № 2. - С. 29-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zpik_2016_62_2_9
| 17. |
Жигунов Д. О. Дослідження технологічних властивостей пшениці та спельти як сировини для виробництва борошна і крупи [Електронний ресурс] / Д. О. Жигунов, М. Р. Мардар, С. М. Соц, Ю. С. Барковська, Г. Д. Жигунова // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2018. - Т. 24, № 5. - С. 208-217. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2018_24_5_26 Досліджено твердозернистість різних типів і сортів зерна пшениці, у тому числі спельти, за допомогою двох різних методів та показано, що твердозерність зерна - важливий показник, який зумовлює цільове використання зерна. Досліджували тверду пшеницю сорту Лайнер, м'яку червону твердозерну ваксі-пшеницю сорту Софійка, звичайну м'яку червону твердозерну пшеницю сорту Куяльник, м'яку чорну твердозерну пшеницю сорту Чорноброва, м'яку білу м'якозерну пшеницю сорту Білява, м'яку червону м'якозерну пшеницю сорту Оксана; червону спельту німецького походження, білу спельту сорту Зоря України. На основі проведених досліджень встановлено, що зразки твердої та твердозерної м'якої пшениці (крім сорту Чорноброва) мали індекс твердозерності більше 60 од. за тривалості розмелу до 30 с. Сорти м'якозерної пшениці й спельти мали від'ємні значення індексу твердозерності та розмелювались довше ніж за 85 с. Найменшу м'якозерність серед спельтової пшениці мав тип червоної спельти німецького походження за двома показниками твердозерності. Найбільшу тривалість подрібнення, більшу в 2,5 - 3,0 разу, якщо порівняти з м'якозерними сортами м'якої пшениці, мали два зразки білої спельти Зоря України. Встановлено високий прямий кореляційний взаємозв'язок між виходом борошна на лабораторному млині CD-1 за однакових умов розмелу та зворотний кореляційний взаємозв'язок між виходом дробленої крупи з тривалістю розмелу 6-грамової наважки - r = 0,79 та r = -0,73 відповідно. Між виходом борошна/виходом крупи та індексом твердозерності коефіцієнт кореляції складає r = -0,95 та 0,93 відповідно. Показано суттєві відмінності поведінки зерна спельти за його розмелу у сортове борошно та дроблення у крупу на лабораторних установках. Обгрунтовано напрями цільового використання зерна пшениці та спельти. Рекомендовано для виробництва сортового борошна, а також для виробництва цілої або дробленої крупи використовувати спельту німецького походження, для виробництва пластівців або для виробництва цільнозмеленого борошна - спельту сорту Зоря України.
| 18. |
Жигунов Д. О. Виробництво і якість гречаних продуктів [Електронний ресурс] / Д. О. Жигунов, С. М. Соц, А. Ю. Дроздов // Зернові продукти і комбікорми. - 2016. - Т. 64, № 4. - С. 22-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zpik_2016_64_4_6
| 19. |
Буняк О. В. Конкурентоспроможність екструдованих зернових продуктів на основі зерна злакових культур [Електронний ресурс] / О. В. Буняк, Л. О. Валевська, С. М. Соц // Прогресивні техніка та технології харчових виробництв ресторанного господарства і торгівлі. - 2018. - Вип. 2. - С. 90-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pt_2018_2_9
| 20. |
Соц С. М. Виробництво круп і плющених продуктів при переробці зерна голозерного вівса та голозерного ячменю [Електронний ресурс] / С. М. Соц, І. О. Кустов, Ю. Я. Кузьменко // Харчова промисловість. - 2020. - № 27. - С. 21-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khp_2020_27_4 Розглянуто основні переваги голозерного зерна вівса та ячменю над традиційними формами, що обумовлює перегляд та наукове обгрунтування структури, режимів, технологічного процесу з розширенням асортименту та можливістю виробництва продуктів з підвищеною харчовою цінністю. Розроблено структурну схему переробки голозерного вівса та голозерного ячменю в комбіновані крупи та плющені продукти, яка включає очищення зерна від домішок, водно-теплову обробку зерна, шліфування, сортування продуктів шліфування, водно-теплову обробку крупи, змішування, плющення, підсушування та контроль готової продукції. Встановлено, що застосування голозерного вівса та голозерного ячменю при рекомендованих режимах дає змогу збільшити вихід шліфованого та плющеного ядра в 1,5 - 1,7 раза порівняно з переробкою плівчастих культур.
| | |
|
|