Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Стасенко А$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 11
Представлено документи з 1 до 11
|
1. |
Стасенко А. А. Вплив хірургічного втручання на імунні процеси в організмі [Електронний ресурс] / А. А. Стасенко // Клінічна хірургія. - 2014. - № 6. - С. 70–72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2014_6_23
| 2. |
Стасенко А. А. Індивідуальний підбір імунокоректора при хірургічному лікуванні облітеруючого атеросклерозу аорти та її гілок [Електронний ресурс] / А. А. Стасенко, П. І. Нікульніков, Г. Г. Влайков // Клінічна хірургія. - 2014. - № 7. - С. 36–38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2014_7_12 Запропонований спосіб індивідуального підбору імунокоректора під час хірургічного лікування пацієнтів з приводу облітеруючого атеросклерозу аорти та її гілок. Обстежено 69 хворих з приводу ураження черевної частини аорти та її гілок. Спостережено пригнічення фагоцитарної функції нейтрофільних гранулоцитів на тлі активації кисневоі залежного метаболізму; декомпенсацію функції фагоцитуючих клітин, незалежно від стадії захворювання. Впровадження запропонованого способу підбору імунокоректора забезпечує підвищення точності діагностики та ефективності імунотерапії.
| 3. |
Стасенко А. А. Чувствительность пациентов к иммуномодуляторам при иммунодефицитных заболеваниях [Електронний ресурс] / А. А. Стасенко, В. В. Жулай, И. Ю. Новопольцева, Л. С. Донцова, Н. В. Заяц, В. И. Негиевич // Клінічна хірургія. - 2014. - № 8. - С. 52–54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2014_8_17 Обследованы 198 пациентов, у которых выявлены иммунодефицитные (воспалительные, инфекционные, вирусные) заболевания, а также 10 здоровых лиц для изучения чувствительности нейтрофильных гранулоцитов (НГ) крови к иммуномодуляторам (тималин, иммунофан, полиоксидоний, тимоген, эрбисол). Наиболее активным, по данным исследования, оказался синтетический препарат полиоксидоний, механизм действия которого обусловлен прямым активирующим влиянием на фагоцитоз. Отсутствие чувствительности НГ крови к активационным стимулам (иммуномодуляторам) у некоторых пациентов обусловлено тем, что у пребывавших в течение длительного времени в предактивированном состоянии НК в последующем (в момент обследования пациентов) снижена способность отвечать на стимуляцию. Предактивированному состоянию НГ способствуют такие факторы, как персистирующие в организме компоненты клеточной стенки микроорганизмов либо вирусов, а также провоспалительные цитокины, которые секретируются в ответ на внедрение инфекционного агента. У больных при вирусных инфекциях НГ наиболее чувствительны к иммунофану и тималину. Иммунологические препараты следует подбирать индивидуально, с учетом тестов на чувствительность.
| 4. |
Стасенко А. А. Иммунологические факторы врожденного иммунитета у пациентов при гепатоцеллюлярной карциноме больших размеров [Електронний ресурс] / А. А. Стасенко, О. Г. Котенко, А. В. Гриненко, А. А. Коршак, А. Н. Остапишен // Клінічна хірургія. - 2015. - № 4. - С. 19–22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2015_4_6 Изучены факторы врожденного иммунитета у пациентов при гепатоцеллюлярной карциноме (ГЦК) больших размеров. До лечения у больных выявлены повышенная метаболическая активность нейтрофильных гранулоцитов (НГ) в спонтанном НСТ-тесте, уменьшение резерва НГ в НСТ-тесте, слабая активация поглотительной функции НГ в реакции фагоцитоза. После выполнения хирургического вмешательства на 7 - 8-е сут наблюдали уменьшение количества формазан-положительных НГ в спонтанном НСТ-тесте, повышение резерва метаболической активности НГ по сравнению с исходными величинами.
| 5. |
Усенко О. Ю. Оцінка змін імунного статусу у пацієнтів з рефрактерною серцевою недостатністю після трансплантації мононуклеарних стовбурових клітин пуповинної крові та визначення можливості активації персистуючої TORCH-інфекції [Електронний ресурс] / О. Ю. Усенко, А. В. Якушев, А. А. Стасенко, М. В. Костилєв, Р. В. Салютін, В. Ф. Оніщенко // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2015. - Т. 21, № 3-4. - С. 314-320. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnamnu_2015_21_3-4_7
| 6. |
Юхименко О. О. Особливості співвідношення т-хелперів 2 та 17 у дітей з рецидивуючим обструктивним бронхітом [Електронний ресурс] / О. О. Юхименко, А. О. Руденко, А. А. Стасенко, П. О. Дмитрієвський, Т. В. Стаценко, Н. А. Зелена, М. Г. Березіна // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2016. - Вип. 26. - С. 78-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2016_26_13
| 7. |
Стасенко А. А. Спосіб прогнозування гнійного післяопераційного ускладнення гострого панкреатиту [Електронний ресурс] / А. А. Стасенко, В. В. Чорний, І. П. Галочка, В. В. Бєляєв // Імунологія та алергологія: наука і практика. - 2012. - № 2. - С. 79-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ita_2012_2_15
| 8. |
Самарін Д. В. Удосконалення підходів до діагностики змін імунної системи респіраторного тракту у дітей з гострими респіраторними захворюваннями, що перебігають з бронхообструктивним синдромом [Електронний ресурс] / Д. В. Самарін, І. А. Тарасова, А. А. Стасенко, П. О. Дмитрієвський, Н. А. Зелена // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2016. - Вип. 45(2). - С. 219-223. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2016_45(2)__33
| 9. |
Говорущенко Т. О. Визначення впливу характеристик CodeStyle на характеристики якості програмного забезпечення [Електронний ресурс] / Т. О. Говорущенко, М. А. Боднар, А. С. Стасенко // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія : Технічні науки. - 2018. - Т. 29(68), № 1(1). - С. 125-130. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sntuts_2018_29_1(1)__24
| 10. |
Скумс А. В. Вплив раннього перорального харчування на концентрацію сироваткового інтерлейкіну–6 у пацієнтів після панкреатодуоденектомії [Електронний ресурс] / А. В. Скумс, В. О. Кузьменко, А. А. Стасенко // Клінічна хірургія. - 2020. - Т. 87, № 1-2. - С. 19-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2020_87_1-2_6 Мета роботи - проаналізувати вплив раннього перорального харчування на концентрацію сироваткового інтерлейкіну-6 у пацієнтів після панкреатодуоденектомії. Досліджено результати панкреатодуоденектомії у 39 хворих з пухлинами головки підшлункової залози та періампулярної зони, у яких застосували різні способи нутритивної підтримки, за період з 2015 по 2017 рр. З метою порівняльного аналізу імунологічної реактивності хворих розподілили на дві групи: 1-шу - 24 хворих, яким у післяопераційному періоді проводили поєднане пероральне та ентеральне харчування, і 2-гу - 15 хворих, яким застосовували тільки пероральне харчування. Вивчено концентрацію сироваткового інтерлейкіну-6 перед операцією та на 3-тю добу після операції, рівні загального білка та альбуміну на 1, 3-тю та 7-му добу післяопераційного періоду. У пацієнтів, яким здійснювали нутритивну підтримку комбінованим способом - через мікроєюностому та пероральним шляхом, рівень інтерлейкіну-6 був вищим (p = 0,05), ніж у пацієнтів, які харчувались тільки перорально в післяопераційному періоді: медіана 76,2 [51,5; 96,4] та 63,4 [43,5; 65,7] пг/мл відповідно (p = 0,055). У разі застосування різних способів харчування у пацієнтів не виявили достовірних відмінностей між середніми рівнями альбуміну та загального білка крові на 1, 3-тю та 7-му добу після панкреатодуоденектомії (p >> 0,05). Висновки: застосування комбінованого ентерального та перорального харчування у хворих після панкреатодуоденектомії не має переваг перед пероральним. Раннє пероральне харчування сприяє зменшенню імунологічної реактивності організму у відповідь на операційну травму, при цьому рівні протеїнів у порівнянні з комбінованим харчуванням у пацієнтів у післяопераційному періоді до 7-ї доби суттєво не відрізняються.Мета роботи - проаналізувати вплив раннього перорального харчування на концентрацію сироваткового інтерлейкіну-6 у пацієнтів після панкреатодуоденектомії. Досліджено результати панкреатодуоденектомії у 39 хворих з пухлинами головки підшлункової залози та періампулярної зони, у яких застосували різні способи нутритивної підтримки, за період з 2015 по 2017 рр. З метою порівняльного аналізу імунологічної реактивності хворих розподілили на дві групи: 1-шу - 24 хворих, яким у післяопераційному періоді проводили поєднане пероральне та ентеральне харчування, і 2-гу - 15 хворих, яким застосовували тільки пероральне харчування. Вивчено концентрацію сироваткового інтерлейкіну-6 перед операцією та на 3-тю добу після операції, рівні загального білка та альбуміну на 1, 3-тю та 7-му добу післяопераційного періоду. У пацієнтів, яким здійснювали нутритивну підтримку комбінованим способом - через мікроєюностому та пероральним шляхом, рівень інтерлейкіну-6 був вищим (p = 0,05), ніж у пацієнтів, які харчувались тільки перорально в післяопераційному періоді: медіана 76,2 [51,5; 96,4] та 63,4 [43,5; 65,7] пг/мл відповідно (p = 0,055). У разі застосування різних способів харчування у пацієнтів не виявили достовірних відмінностей між середніми рівнями альбуміну та загального білка крові на 1, 3-тю та 7-му добу після панкреатодуоденектомії (p >> 0,05). Висновки: застосування комбінованого ентерального та перорального харчування у хворих після панкреатодуоденектомії не має переваг перед пероральним. Раннє пероральне харчування сприяє зменшенню імунологічної реактивності організму у відповідь на операційну травму, при цьому рівні протеїнів у порівнянні з комбінованим харчуванням у пацієнтів у післяопераційному періоді до 7-ї доби суттєво не відрізняються.
| 11. |
Стасенко А. А. Вміст локальних рівнів імуноглобулінів, циркулюючих імунних комплексів та цитокінів у хворих на перитоніт [Електронний ресурс] / А. А. Стасенко // Перспективи та інновації науки (Серія "Педагогіка", Серія "Психологія", Серія "Медицина"). - 2024. - № 5. - С. 1393-1400. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prainnsc_2024_5_123
|
|
|