Пошуковий запит: (<.>A=Терський C$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 8
Представлено документи з 1 до 8
|
1. |
Терський C. В. Меч у Галицькому та Волинському князівствах (XI–перша половина XIII ст.) [Електронний ресурс] / C. В. Терський // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Держава та армія. - 2013. - № 752. - С. 5-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPDA_2013_752_4 Проаналізовано типологічні особливості мечів XI - початку XIII ст. і деталі піхов, знайдених на землях Волинського та Галицького князівств. Обгрунтовано висновок про місцеві особливості видового складу мечів.
|
2. |
Терський C. В. Кістень у Галицькому та Волинському князівствах (X–XIV ст.) [Електронний ресурс] / C. В. Терський // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Держава та армія. - 2014. - № 784. - С. 3-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPDA_2014_784_3 Проаналізовано типологічні особливості ударної зброї X - XIV ст. - кістенів, знайдених на землях Волинського та Галицького князівств. Обгрунтовано висновок про місцеві особливості видового складу кістенів.
|
3. |
Терський C. Історико-археологічне вивчення літописної пересипниці [Електронний ресурс] / C. Терський // Княжа доба: історія і культура. - 2013. - Вип. 7. - С. 256-271. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kdik_2013_7_24
|
4. |
Терський C. В. Нові знахідки ранньосередньовічної зброї у р. Західний Буг [Електронний ресурс] / C. В. Терський, О. В. Стрельченко, В. М. Войнаровський // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Держава та армія. - 2014. - № 809. - С. 7-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPDA_2014_809_4 Проаналізовано знахідки ранньосередньовічного меча, бойової сокири, а також струга, виявлених в одному місці у р. Західний Буг на північній околиці сучасного Червонограда. Появу рідкісного для України типу меча у V - VII ст. пов'язано з візантійськими впливами. Обгрунтовано висновок про різночасовість виявлених знахідок як наслідок тривалого існування переправи у цьому місці.
|
5. |
Терський C. Забудова центрального майданчика на дитинці літописної Пересопниці (за матеріалами досліджень 1993 р.) [Електронний ресурс] / C. Терський // Археологічні дослідження Львівського університету. - 2013. - Вип. 17. - С. 147–163. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/arhdly_2013_17_10
|
6. |
Терський C. В. Південно-Західна Русь напередодні походів Володимира Великого: археологічний коментар [Електронний ресурс] / C. В. Терський // Вісник Львівської комерційної академії. Серія : Гуманітарні науки. - 2014. - Вип. 12. - С. 46-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlca_Gum_2014_12_7
|
7. |
Терський C. В. Поселенська структура – агломерація ранньосередньовічного Львова: зауваження до системного вивчення [Електронний ресурс] / C. В. Терський // Княжа доба: історія і культура. - 2017. - Вип. 11. - С. 9-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kdik_2017_11_3
|
8. |
Терський C. Керамічні плитки для оздоблення долівок храмів у містах Волинського князівства XІ – XІV ст.: історія дослідження [Електронний ресурс] / C. Терський // Historical and cultural studies. - 2019. - Vol. 6, Num. 1. - С. 73-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/hcs_2019_6_1_15 Храми на Русі XI - XIV ст. - репрезентанти міст та міської культури. Важливим елементом їхнього оздоблення були різноколірні полив'яні керамічні плитки. Їх почали використовувати ще на початках храмового будівництва в Україні. Протягом тривалого існування долівки у храмах зазнавала неодноразового перенастилання. На Волині, де храмова архітектура традиційно взорувалася на київську, але були присутніми сильні впливи Заходу, формати долівкових плиток протягом XI - XIV ст. зазнають різноманітних змін. Декоративне оздоблення долівок волинських храмів привертало увагу дослідників вже від перших розкопок, проведених у 1886 р. в Успенському соборі Володимира. Проте найкраще вивченими, завдяки розкопкам М. В. Малевської, на сьогодні є долівки храму св. Івана Богослова у Луцьку. Археологічні розкопки волинських міст вказують на значне поширення керамічних набірних підлог. Унаслідок впливам із Заходу у XIV ст. у Володимирі та Лучеську починають використовувати рельєфні плитки. Із занепадом Галицько-Волинської держави традиція використання різнокольорових плиток у храмах поступово занепадає. Узагальнений археологічний матеріал вказує на складну історію цього елементу декорування храмів, яку належиться детальніше вивчати.
|