Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Фінюк Н$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 8
Представлено документи з 1 до 8
|
1. |
Фінюк Н. C. Оцінка цитотоксичної та мутагенної дії нових поверхнево-активних гребенеподібних поліамфолітів, що використовуються для доставки нуклеїнових кислот у клітини-мішені [Електронний ресурс] / Н. C. Фінюк, Є. З. Філяк, Н. М. Бойко, Н. Є. Мітіна, О. С. Заіченко, Р. С. Стойка // Біологічні студії. - 2013. - т. 7, № 2. - С. 15-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2013_7_2_3 Створення нових наноматеріалів і бурхливий розвиток нанотехнологій зумовлюють не лише значні досягнення у сфері медицини, у різних галузях промисловості й точних технологій, але й небажані наслідки для здоров'я людини і навколишнього середовища. Досліджено токсичність за умов in vitro і мутагенну активність новосинтезованих поліамфолітних носіїв типу БГ-2, які плануються для використання як носії нуклеїнових кислот у клітини-мішені. Встановлено, що поліамфолітні носії з ряду БГ-2 у концентрації менше 0,01 % не чинять цитотоксичного впливу на клітини ссавців. Не виявлено їх здатності індукувати генні мутації у тесті Еймса. За відсутності метаболічної активації в клітинах-мішенях досліджувані носії не мали генотоксичного впливу. Додавання мікросомальної фракції печінки щура не супроводжувалося мутагенним ефектом носіїв щодо штамів ТА98 і ТА100 Salmonella typhimurium. Це свідчить про безпечність використання новосинтезованих поліамфолітних носіїв із ряду БГ-2 як засобів для доставки нуклеїнових кислот у клітини-мішені.
| 2. |
Фінюк Н. С. Утворення поліплексів новими поверхнево-активними гребенеподібними оліамфолітами і плазмідною ДНК [Електронний ресурс] / Н. С. Фінюк, Т. Я. Вітак, Н. Є. Мітіна, Є. З. Філяк, О. С. Заіченко, Р. С. Стойка // Biotechnology. - 2012. - Vol. 5, № 6. - С. 66-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2012_5_6_8 Досліджено утворення інтерполіелектролітних комплексів (поліплексів) плазмідної ДНК з новими поверхнево-активними гребенеподібними поліамфолітними носіями із застосуванням методу визначення затримки ДНК під час електрофорезу в гелі агарози. Встановлено оптимальні умови для утворення таких поліплексів: концентрація поліамфолітних носіїв 0,1 - 0,003 %, pH 7,4, 20 хв, 24 <$E symbol Р>C. Показано, що поліамфоліт із кватернізованими аміновмісними бічними ланцюгами утворює найбільш стабільні поліплекси з плазмідною ДНК. Асоціація та вивільнення ДНК із комплексу з поліамфолітними носіями не спричинює її структурних змін, натомість ці носії захищають ДНК від розщеплення нуклеазами. Нові поверхнево-активні гребенеподібні поліамфоліти є перспективними носіями для доставлення ДНК у реципієнтні клітини.
| 3. |
Бузіашвілі А. Ю. Нанополімери на основі полі-ДМАЕМ – перспективні вектори для доставки генетичного матеріалу у рослинні клітини [Електронний ресурс] / А. Ю. Бузіашвілі, Н. С. Фінюк, Р. С. Стойка, Я. Б. Блюм, А. І. Ємець // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2015. - Т. 17. - С. 117-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2015_17_26
| 4. |
Фінюк Н. С. Генетична трансформація моху Ceratodon purpureus за допомогою нових полікатіонних носіїв ДНК [Електронний ресурс] / Н. С. Фінюк, А. Є. Чапля, Н. Є. Мітіна, Н. М. Бойко, О. В. Лобачевська, О. С. М'ягкота, А. І. Ємець, Я. Б. Блюм, О. С. Заіченко, Р. С. Стойка // Цитология и генетика. - 2014. - Т. 48, № 6. - С. 3-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/CLG_2014_48_6_3 Масштаби використання генної інженерії з метою покращання біологічних властивостей різноманітних організмів постійно зростають. Для доставки генетичного матеріалу в клітини-мішені застосовують як вірусні, так і невірусні носії. Серед останніх найбільш перспективними вважають полімерні матеріали природного і синтетичного походження. Такі полімери проявили високу ефективність у доставці ДНК в клітини тварин, проте рослинні клітини виявилися малочутливими до їх дії. Описано метод генетичної трансформації протопластів моху Ceratodon purpureus (Hedw.) Brid., що базується на використанні нових поверхнево-активних полімерних носіїв контрольованої довжини та заряду, які містять ланцюги диметиламіноетилметакрилату. Цей метод надає змогу одержати більше транзієнтних і стабільних трансформантів моху із розрахунку на мікрограм ДНК у порівнянні з відомим протоколом із використанням поліетиленгліколю. Він є більш простим і зручним у використанні, а також дешевшим, ніж метод "генної гармати". Розглянуто перспективи подальшого вдосконалення структури і функціональних характеристик нових носіїв для доставки генетичного матеріалу в клітини рослин.
| 5. |
Шалай Я. Р. Вільнорадикальні процеси в клітинах лімфоми NK/Ly і гепатоцитах за дії новосинтезованого похідного тіазолу [Електронний ресурс] / Я. Р. Шалай, С. М. Мандзинець, В. П. Гренюх, Н. С. Фінюк, А. М. Бабський // Вісник проблем біології і медицини. - 2018. - Вип. 1(2). - С. 234-238. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2018_1(2)__52
| 6. |
Шалай Я. Р. Процеси ліпопероксидації та дихання мітохондрій у печінці щура за дії похідних тіазолів in vitro [Електронний ресурс] / Я. Р. Шалай, С. М. Мандзинець, Н. C. Фінюк, В. П. Гренюх, А. М. Бабський // Біологічні студії. - 2018. - Т. 12, № 2. - С. 35-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2018_12_2_6 Побічні ефекти є однією із основних проблем хіміотерапевтичного лікування, оскільки протипухлинні препарати негативно впливають на здорові клітини, зокрема, гепатоцити. Печінка є основним детоксикуючим органом у людини і тварин та відіграє важливу роль у виведенні з організму лікарських препаратів. Тому зміни у процесах вільнорадикального окиснення та дихальній функції мітохондрій у клітинах печінки за дії новосинтезованих протипухлинних речовин можуть вказувати на негативні побічні ефекти. Раніше встановлено, що похідні тіазолу виявляють антинеопластичну активність щодо ракових клітин. Досліджено вплив in vitro двох новосинтезованих похідних тіазолів (N-(5-бензил-1,3-тіазол-2-іл)-3,5-диметил-1-бензофуран-2-карбоксаміду та 8-метил-2-Me-7-[трифлюорометил-фенілметил] піразоло[4,3-e][1,3]тіазоло[3,2-a]піримідин-4(2H)-ону) в концентраціях 1, 10 і 50 мкМ на процеси пероксидного окиснення ліпідів у мембранах гепатоцитів, а також на процеси дихання й окисного фосфорилювання у мітохондріях печінки щура. За дії цих речовин не виявлено змін продуктів первинного пероксидного окиснення ліпідів, а вміст вторинних продуктів достовірно знижується. Такі результати доводять, що досліджувані речовини взаємодіють з активними формами кисню (АФК), нейтралізуючи їх. Інтенсивність процесів дихання й окисного фосфорилювання у мітохондріях печінки практично не змінювалися за впливу досліджуваних похідних тіазолів. Єдині винятки, коли спостерігали зміни енергетичних процесів, стосувалися високої концентрації (50 мкМ) речовин із неселективним впливом. Оскільки дослджувані похідні тіазолів, як було з'ясовано раніше, виявляють високу цитотоксичність стосовно ракових клітин, то ці речовини можуть бути потенційними протипухлинними препаратами.
| 7. |
Фінюк Н. Оцінка фітотоксичного та мутагенного потенціалу нових полімерних носіїв генів на основі ДMAEMA [Електронний ресурс] / Н. Фінюк, Н. Романюк, Н. Мітіна, О. Лобачевська, О. Заіченко, О. Терек, Р. Стойка // Цитологія і генетика. - 2020. - Т. 54, № 5. - С. 75-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/CLG_2020_54_5_10
| 8. |
Фінюк Н. С. Антинеопластична активність in vitro похідного 2-аміно-5-бензилтіазолу в комплексі з нанорозмірними полімерними носіями [Електронний ресурс] / Н. С. Фінюк, М. В. Попович, Я. Р. Шалай, С. М. Мандзинець, В. П. Гренюх, Ю. В. Остап’юк, М. Д. Обушак, Н. Є. Мітіна, О. С. Заіченко, Р. С. Стойка // Цитологія і генетика. - 2021. - Т. 55, № 1. - С. 23-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/CLG_2021_55_1_5
|
|
|