Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (4) | Реферативна база даних (45) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Харьков Л$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 19 Представлено документи з 1 до 19 |
|||
| 1. | 
Харьков Л. В. Артрогрипоз: встановити діагноз простіше, ніж лікувати. [Електронний ресурс] / Л. В. Харьков, Л. М. Яковенко, В. П. Єфименко, М. О. Кулинич // Новини стоматології. - 2013. - № 1. - С. 62-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ns_2013_1_14 | ||
| 2. |
Харьков Л. В. Хірургічне лікування вторинного деформівного остеоартрозу скронево-нижньощелепного суглобу у дітей [Електронний ресурс] / Л. В. Харьков, Г. М. Коротченко, І. Л. Чехова // Новини стоматології. - 2012. - № 3. - С. 94-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ns_2012_3_22 Описані способи лікування вторинного деформівного остеоартрозу скронево-нижньощелепного суглоба у дітей забезпечують відновлення функції суглоба зі збереженням висоти гілки та потенції росту нижньої щелепи, що надає можливість досягти позитивного функціонального та анатомо-естетичного результату. | ||
| 3. | 
Колесова Н. А. Особенности энергетического обмена и структуры слизистой обо-лочки неба у детей с врожденными несращениями, остаточными и вторичными его дефектами [Електронний ресурс] / Н. А. Колесова, Л. В. Харьков, Х. Г. Ашуралиев // Вісник стоматології. - 2012. - № 4. - С. 51-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSL_2012_4_18 Морфологическими (гистохимическими и патоморфологическими) методами на материале операционных биопсий слизистой оболочки неба (n | ||
| 4. | 
Харьков Л. В. Ефективність методик первинного хірургічного лікування дітей з вродженим незрощенням губи [Електронний ресурс] / Л. В. Харьков, М. О. Кулинич // Стоматология: от науки к практике. - 2013. - № 1. - С. 38-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sonkp_2013_1_6 | ||
| 5. | 
Харьков Л. В. Порівняння результатів одномоментного та багатоетапного первинного хірургічного лікування дітей з наскрізними однобічними незрощеннями верхньої губи, носа, альвеолярного відростка, твердого та м’якого піднебіння [Електронний ресурс] / Л. В. Харьков, І. М. Вишпінський // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2014. - Т. 20, № 3. - С. 317-323. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnamnu_2014_20_3_9 | ||
| 6. |
Харьков Л. В. Патоморфологічні особливості післяопераційних атрофічних рубців середньої зони обличчя у дітей [Електронний ресурс] / Л. В. Харьков, Ю. О. Мочалов, П. П. Клименко, Н. В. Кисельова // Новини стоматології. - 2011. - № 3. - С. 70-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ns_2011_3_17 Проведені патоморфологічні та імуноцитологічні дослідження післяопераційних атрофічних рубців шкіри середньої ділянки обличчя у дітей виявили виражені відмінності будови клінічно однорідної групи рубців. У частини рубців визначалося різке збільшення кількості лімфатичних, кровоносних капілярів, виявлено статистично достовірне збільшення кількості фібробластів у тканині, що є свідченням росту атрофічних рубців. Отже, атрофічні рубці шкіри середньої ділянки обличчя у дітей не мали морфологічних ознак атрофії і спостерігалась тенденція до активного росту. | ||
| 7. | 
Харьков Л.В. 20-річний досвід роботи кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії дитячого віку Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця [Електронний ресурс] / Л.В. Харьков, Л.М. Яковенко, І.Л. Чехова // Профілактична та дитяча стоматологія. - 2015. - № 2. - С. 40-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ptdc_2015_2_11 Розглянуто історію заснування та 20-річний досвід роботи кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії дитячого віку Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця, зазначено шляхи подальшого розвитку. | ||
| 8. |
Харьков Л. В. Професійний погляд на проблеми Українського центру дитячої щелепно-лицевої хірургії [Електронний ресурс] / Л. В. Харьков, Л. М. Яковенко, В. С. Терещенко // Профілактична та дитяча стоматологія. - 2014. - № 1. - С. 45-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ptdc_2014_1_13 | ||
| 9. |
Харьков Л. В. Невдачі хірургічного лікування дітей із вродженими незрощеннями губи, піднебіння та способи їх усунення [Електронний ресурс] / Л. В. Харьков, Л. М. Яковенко, I. Л. Чехова, І. М. Вишпiнський // Профілактична та дитяча стоматологія. - 2016. - № 1. - С. 28-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ptdc_2016_1_9 Мета роботи - проаналізувати помилки і невдачі, що виникають на етапах хірургічного лікування дітей із вродженими незрощеннями губи та піднебіння (ВНГП) та пошук способів їх усунення. Узагальнено результати хірургічного лікування 780 дітей із ВНГП, які перебували на лікуванні в клініці на кафедрі хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії дитячого віку Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця з 2005 р. по 2015 р. Використано клінічні, антропометричні та статистичні методи дослідження. Із застосуванням у 275 дітей із ВНГП запропонованого обтуратора, обтуратора-апарата та соски з додатковою ізолюючою поверхнею вдалося запобігти подальшому розширенню дефекту та зміщенню незрощених фрагментів верхньої щелепи у 80 % випадків. У 85 % пацієнтів за допомогою хірургічної корекції мiжщелепної кістки у протрузійному положенні при неефективному ортодонтичному лікуванні оптимізували умови проведення хейлоринопластики та ураностафілопластики. Завдяки запропонованій авторами методиці вторинної вестибулопластики (незалежно від протяжності мілкого присінка) позитивного результату досягли у 71,4 % випадків. Визначено, що зниження рівня тромбоцитів та уповільнення згортання крові є факторами ризику до утворення гіпертрофічних рубців у дітей із ВНГП; впровадили методику профілактики патологічних рубців щелепно-лицевої ділянки. Профілактикою виникнення велофарингеальної недостатності є проведення у післяопераційному періоді ретротранспозиції м'якого піднебіння та вікове збільшення обсягу мезофарингсу. 80 % вторинних дефектів піднебіння усувають за допомогою місцевих тканин із використанням різних слизово-окісних клаптів; 20 % становлять клапті слизової оболонки щоки, верхньої губи; при великих за розмірами дефектах використовують клапті язика. Висновки: ретельна оцінка типу та ширини дефекту, ступеня недорозвинення тканин у дітей із ВНГП, виконання ортодонтичної або хірургічно-ортодонтичної корекції положення незрощених фрагментів верхньої щелепи до втручання на губі та піднебінні, а також застосування щадних хірургічних прийомів дозволяють досягти очікуваного результату хейлоринопластики, ураностафілопластики, а також є профілактикою невдач хірургічного лікування. | ||
| 10. | 
Харьков Л. В. Способ кормления как фактор влияния на развитие верхних челюстей у детей с врожденным несращением неба [Електронний ресурс] / Л. В. Харьков, Л. Н. Яковенко, В. А. Соколовский, И. М. Вышпинский // Современная ортодонтия. - 2011. - № 3. - С. 4-6. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Suort_2011_3_3 | ||
| 11. | 
Харьков Л. В. Алгоритм ведення дітей з гемангіомами щелеп [Електронний ресурс] / Л. В. Харьков, Л. М. Яковенко, Н. В. Кисельова // Медична наука України. - 2010. - № 3. - С. 128-133. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnmu_2010_3_23 | ||
| 12. |
Харьков Л. В. Помилки хірургічного лікування анкілозуючих захворювань скронево-нижньощелепного суглоба у дітей [Електронний ресурс] / Л. В. Харьков, Г. М. Коротченко // Профілактична та дитяча стоматологія. - 2016. - № 2. - С. 24-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ptdc_2016_2_8 Мета роботи - проаналізувати причини виникнення ускладнень та одержання незадовільних результатів лікування анкілозуючих захворювань скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) і розробити рекомендації щодо їх профілактики за даними щелепно-лицьового відділення Київської міської дитячої клінічної лікарні N 7 м. Києва за 15 років. Дослідження проведене на підставі аналізу літератури та узагальнення власних результатів лікування дітей з анкілозами і вторинним деформуючим остеоартрозом (ВДОА) СНЩС з 2000 р. по теперішній час. За вказаний період за різними методиками проведено лікування 15-ти дітей з ВДОА та 11-ти дітей з кістковим анкілозом СНЩС. Вибір методики оперативного лікування кісткових анкілозів і ВДОА СНЩС залежав від ступеня порушення функції і патологічних змін у суглобі. Вільне відкривання рота (3,0 - 3,5 см) у ранньому післяопераційному періоді досягнуто у всіх пацієнтів із ВДОА та кістковими анкілозами СНЩС. У пізньому післяопераційному періоді обмеження рухів нижньої щелепи, яке потребувало повторного втручання, виникло у чотирьох дітей - у двох із ВДОА й у двох із кістковим анкілозом СНЩС. Висновки: найчастішими причинами одержання незадовільних результатів лікування анкілозуючих захворювань СНЩС є неправильно вибрані метод і обсяг оперативного втручання, а також технічні помилки його проведення. Лікувальна тактика при анкілозах і ВДОА СНЩС повинна залежати від ступеня функціональних порушень, морфологічних змін у ділянці суглоба і деформації кісток лицьового черепа. Оптимальним вважаємо використання автотканин для інтерпозиційної артропластики і методу компресійно-дистракційного остеосинтезу для усунення мікрогенії у дітей з анкілозами і ВДОА СНЩС. | ||
| 13. |
Харьков Л. В. Експресія мРНК міогеніну та міостатину у м’язах м’якого піднебіння при вроджених його незрощеннях [Електронний ресурс] / Л. В. Харьков, Р. І. Єгоров // Профілактична та дитяча стоматологія. - 2016. - № 2. - С. 44-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ptdc_2016_2_11 Мета роботи - оцінити стан м'язів м'якого піднебіння при різних формах його незрощення. Дослідження охоплювало 40 дітей із вродженими незрощеннями твердого та м'якого піднебіння, яких розділили на 4 групи. Групу порівняння становили 8 дітей з травмами на межі твердого та м'якого піднебіння, яким під час первинної хірургічної обробки рани забирали біоптати м'язів м'якого піднебіння. За оцінкою експресії міогеніну визначено, що у дітей з ізольованими незрощеннями піднебіння ці показники були вищими у 4 рази, ніж у дітей із наскрізними формами. Рівень експресії міостатину різнився у 1,3 раза. У групі дітей віком від 8-ми місяців до 2-х років, порівняно з групою дітей віком від 2-х до 4-х років, показник експресії мРНК зазначених генів був вищим майже удвічі, що підтверджує зниження міогенного потенціалу з віком. Висновки: одержані результати доводять необхідність проведення ранніх медико-генетичних втручань для покращання функціональних результатів хірургічного лікування. | ||
| 14. | 
Харьков Л. В. Антропометричні показники м’якого піднебіння і мезофарингса у дітей з незрощеннями його до ураностафілопластики [Електронний ресурс] / Л. В. Харьков, Л. М. Яковенко, М. О. Васьківська // Світ медицини та біології. - 2016. - № 3. - С. 91-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2016_3_20 | ||
| 15. | 
Харьков Л. В. Диференційна діагностика судинних новоутворень ЩЛД у дітей для визначення тактики лікування [Електронний ресурс] / Л. В. Харьков, Л. М. Яковенко, Н. В. Кисельова, Н. Ю. Жила, С. О. Рєбєнков // Галицький лікарський вісник. - 2015. - Т. 22, число 2. - С. 97-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2015_22_2_33 Найбільша кількість судинних новоутворень локалізується в щелепно-лицевій ділянці (ЩЛД) і становить 68 - 80 %. В існуючих міжнародних класифікаціях немає чіткої диференціації між судинними пухлинами, вадами розвитку та реактивними процесами судин. На сьогодні найбільш поширеними додатковими методами дослідження є УЗД, ДГ, MPT, КТ, КТА, АГ. Для одержання інформації про форму гемангіоми у повному об'ємі необхідно проведення досліджень у певній послідовності з урахуванням їх інформативності. Мета дослідження - визначення інформативності додаткових методів діагностики, об'єму та послідовності їх застосування для вибору методів лікування судинних новоутворень ЩЛД у дітей. Дослідженню підлягли 141 дитина з гемангіомами ЩЛД віком від 1-го міс до 15-ти років, що знаходилися в клініці кафедри хірургічної стоматології і щелепно-лицевої хірургії дитячого віку НМУ ім. О. О. Богомольця за період 2007 - 2013 рр. Для діагностики гемангіом використовувалися УЗД, ДГ, МРТ, КТ, КТА, АГ, ортопантомографія. Скринінг анамнестичних та клінічних даних перед функціональними дослідженнями 141-ї дитини із судинними новоутвореннями виявив, що у 19-ти пацієнтів (13, 4 %) діагноз був невірно сформульованим. Клінічних ознак гемангіоми недостатньо для визначення її морфологічної форми. ДГ судинних новоутворень у 44-х пацієнтів надало змогу виділити форму та особливості СГП залежно від стадії росту та СМ залежно від типу судин. Проведене КТА дослідження АВМ та ВМ у 13-ти дітей чітко віддиференціювало ці види СМ за швидкістю нагромадження контрастної речовини в артеріальну чи венозну та відстрочену фази. За даними МРТ без контрастування здійснити диференціацію між АВМ, ВМ, СГП неможливо, воно доцільно у разі вже встановленої форми гемангіоми, яка планується до видалення. Одержані дані АГ за АВМ та ВМ вказують на доцільність використання її тільки у разі АВМ, бо ВМ на АГ не візуалізується. АГ у разі АВМ застосовується як діагностичний і лікувальний захід. Висновки: діагностика різних форм гемангіом передбачає використання додаткових методів дослідження в наступній послідовності: ДГ, КТА, МРТ, АГ, ДГ є необхідним початковим дослідженням всіх форм гемангіом. Діагностика СГП здійснюється за даними тільки ДГ. Етапом диференціації СМ між собою є КТА за основними показниками - швидкістю нагромадження контрастної речовини у артеріальну фазу (10 - 25 с) - АВМ чи венозну (60 - 90 с) чи/та відстрочену (5 - 10 хв) фази за ВМ. Додатково АВМ вимагає проведення АГ. Кісткові гемангіоми щелеп передбачають обов'язкове проведення ортопантомограми, з подальшим КТА та АГ дослідженнями. | ||
| 16. | 
Харьков Л. В. Ускладнення лікування запальних захворювань тканин щелепно-лицевої ділянки у дітей. Причини та їх профілактика [Електронний ресурс] / Л. В. Харьков, Л. М. Яковенко, І. Л. Чехова // Современная стоматология. - 2016. - № 5. - С. 48-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ss_2016_5_12 Мета роботи - аналіз ускладнень лікування, причин їх виникнення при запальних захворюваннях тканин щелепно-лицевої ділянки одонтогенного та неодонтогенного походження й розробка шляхів запобігання їм. 610 історій хвороб дітей, які знаходились на лікуванні у клініці кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії дитячого віку у 2011 - 2015 рр. Визначені ускладнення лікування та їх причини, запропоновано шляхи їх профілактики, що дозволило підвищити якість надання допомоги такій категорії пацієнтів. Висновки: своєчасне, ретельне виконання етапів хірургічного втручання, включаючи техніку його, запобігає поширенню запального процесу; урахування стадії розвитку коренів зубів у разі одонтогенного походження запального процесу профілактує розвиток зубо-щелепних деформацій; впровадження стандартів емпіричної антибіотикотерапії, застосування сучасних антибіотиків підвищують ступінь безпеки та ефективність лікування запальних процесів, а проведення дезінтоксикаційних заходів і симптоматичної терапії оптимізує перебіг післяопераційного періоду. | ||
| 17. |
Харьков Л. В. Реалії попередження розвитку небезпечних реакцій на місцеві анестетики в практиці хірурга-стоматолога [Електронний ресурс] / Л. В. Харьков, Л. Н. Яковенко // Медична наука України. - 2010. - № 1. - С. 233-235. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnmu_2010_1_39 | ||
| 18. |
Харьков Л. В. Медикаментозне лікування дитячих гемангіом щелепно-лицевої ділянки [Електронний ресурс] / Л. В. Харьков, Л. М. Яковенко, Н. В. Кисельова // Новини стоматології. - 2016. - № 1. - С. 74-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ns_2016_1_17 Оцінено результати ефективності лікування гемангіом щелепно-лицевої ділянки у дітей із застосуванням системних кортикостероїдів або противірусних препаратів, неселективних <$E beta>-адреноблокаторів залежно від їх комбінації та терміну лікування. Групу дослідження з медикаментозним лікуванням становили 32 дитини віком від 1 місяця до 1 року з гемангіомами обличчя: 18-ти дітям проведено стероїдну терапію, 3-м - противірусну терапію препаратом Інтрон-А, 9 дітей лікували неселективними <$E beta>-адреноблокаторами (Анаприлін), для 2-х дітей застосовували комбіноване лікування. Стабільного результату припинення росту гемангіоми після першого курсу застосування кортикостероїдів досягли лише в 11 (61 %) дітей, які щоденно приймали препарат, у 6 дітей (33 %) ріст припинився після 2-х курсів, в 1 дитини (6 %) - після 3-х курсів, які проводили з перервою один місяць. У двох випадках гормонорезистентних новоутворень додатково застосовували препарат Інтрон-А. При прийомі Анаприліну клінічні ознаки гемангіоми зникли у 2-х дітей, динамічний регрес простежували у 5-ти дітей. Лікування ще 2-х дітей триває досі (4-й місяць курсу). Порівнюючи ефективність лікування, термін застосування, побічні дії препаратів та можливість їх ліквідації в обмежені строки встановили, що найефективнішим та найбезпечнішим є застосування препарату Анаприлін. | ||
| 19. |
Харьков Л. В. Методика викладання дитячої хірургічної стоматології та результати рейтингової системи оцінки знань [Електронний ресурс] / Л. В. Харьков, Л. М. Яковенко, І. Л. Чехова // Профілактична та дитяча стоматологія. - 2012. - № 1. - С. 18-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ptdc_2012_1_6 Висвітлено методику викладання дисципліни "Дитяча хірургічна стоматологія" у Національному медичному університеті. Проаналізовано наслідки рейтингової системи оцінки знань, переваги та недоліки традиційної та "стрічкової" систем навчання. Наголошено на важливості принципу вироблення клінічного мислення у студентів під час роботи з хворими. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |