![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Книжкові видання та компакт-диски ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Журнали та продовжувані видання ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Автореферати дисертацій ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Реферативна база даних ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Наукова періодика України ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Тематичний навігатор ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Авторитетний файл імен осіб
![Mozilla Firefox](../../ico/mf.png) |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Цивінська М$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 3
Представлено документи з 1 до 3
|
1. |
Цивінська М. В. Ідентифікація складників молочного соку гриба Lactarius pergamenus (Fr.)Fr за допомогою газорідинної хроматографії/мас-спектрометрії [Електронний ресурс] / М. В. Цивінська, Л. В. Панчак, Р. С. Стойка, В. О. Антонюк // Український біохімічний журнал. - 2013. - Т. 85, № 5. - С. 170-176. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2013_85_5_21 Запропоновано метод розділення метанольного екстракту базидіом Lactarius pergamenus і дослідження фракції, екстрагованої гексаном, яка згідно з результатами попередніх досліджень виявляє найвищу антипроліферативну та протигрибкову активність. Увагу приділено фракціонуванню та аналізу методом газорідинної хроматографії/мас-спектрометрії (ГРХ-МС) екстрагованої гексаном фракції 1.4. Ключову роль у розділенні цієї фракції відіграло застосування діоксану, який добре змішується як з полярними, так і неполярними розчинниками (гексаном, хлороформом, метанолом, водою). Зроблено висновок про повний хімічний склад гексанової фракції метанольного екстракту висушених базидіом Lactarius pergamenus. Показано, що ця фракція на 38 % складається з вищих жирних кислот та їхніх похідних, на 29 % - із фталатів, на 13 % - із сесквітерпенів, на 2 % - з альдегідів - на 18 % і з інших сполук (вуглеводи, спирти, похідні гідразину та неідентифіковані сполуки). Така сукупність речовин дозволяє утворити стійку емульсію молочного соку, який захищає плодове тіло гриба від бактеріальних і грибкових інфекцій та від поїдання ссавцями і комахами.
| 2. |
Панчак Л. В. Хімічний склад та антипроліферативна активність фракцій метанольного екстракту базидіом Lactarius pergamenus (Fr.)Fr [Електронний ресурс] / Л. В. Панчак, О. Ю. Ключівська, М. В. Цивінська, Р. С. Стойка, Р. Б. Лесик, В. О. Антонюк // Biotechnology. - 2012. - Vol. 5, № 1. - С. 78-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2012_5_1_11 Описано методику розділення метанольного екстракту з базидіом гриба Lactarius pergamenus за допомогою екстракції органічних розчинників і хроматографії на колонці із силікагелем. Ідентифікацію речовин в одержаних фракціях здійснено за допомогою мас-спектрометрії. Антипроліферативну активність визначено з використанням культури мишачих лейкозних клітин лінії L1210. Встановлено, що найвищу антипроліферативну активність має фракція, яка містить речовину з жовто-зеленою флуоресценцією в УФ-світлі. Її ідентифіковано як 3,14,15-триметилфуранолактаран-8-ол. Також помітну роль в цитотоксичному ефекті відіграють супутні вищі жирні кислоти та їх ефіри. Токсична дія триметилфуранолактарану з L. pergamenus на культуру клітин лінії L1210 є в декілька разів слабшою у порівнянні з таким ефектом алантолактону з кореневищ Inula helenium. Однак він є більш ефективним цитостатиком у порівнянні з алантолактоном. Сесквітерпенові сполуки, що містяться у базидіомах грибів роду Lactarius, можуть бути перспективними антипроліферативними чинниками.
| 3. |
Панчак Л. В. Хімічний склад вимороженого метанольного екстракту базидіом справжніх грибів [Електронний ресурс] / Л. В. Панчак, М. В. Цивінська, В. О. Антонюк, Р. С. Стойка // Biotechnology. - 2011. - Vol. 4, № 5. - С. 90-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2011_4_5_12 Дослідження хімічного складу грибів та розроблення методів одержання з них біологічно активних сполук є сьогодні актуальним завданням, оскільки вони можуть слугувати джерелом важливих фармакологічно активних або харчових субстанцій. Досліджено хімічний склад осадів, які утворюються за охолодження до -18 <$E symbol Р>С метанольних екстрактів, одержаних із базидіом справжніх грибів. Осади з базидіом 22 видів грибів (21 - базидіальних і 1 - сумчастих грибів) вивчали за допомогою газорідинної хроматографії - мас-спектрометрії. В одержаних осадах достовірно ідентифіковано декілька груп речовин: сахароспирти (маніт і сорбіт); жирні кислоти та їхні похідні; ергостерол (провітамін D2); гіберелін А3 (незначний відсоток у деяких грибів). Встановлено, що в осадах метанольного екстракту грибів усіх чотирьох досліджених представників роду Russula переважає маніт (100 % у R. aeruginea, 98,3 % у R. adusta, 96,2 % у R. foetens та 79,2 % у R. delica). В осаді деяких представників роду Lactarius, крім маніту і сорбіту, виявлено високий вміст вищих жирних кислот та їх похідних. Зокрема, у споріднених видів грибів L. piperatus, L. pergamenus i L. vellereus знайдено високий вміст стеаринової кислоти. Менше її у L. quietus, L. rерraesentaneus, L. rufus, a в L. соntroversus, L. volemus переважає олеїнова кислота. За даними мас-спектрометрії, осад, одержаний із метанольного екстракту Amanita muscaria, складався з метилового ефіру олеїнової кислоти (28 %) та олеїнової кислоти (72 %). У восьми видів грибів в осаді метанольного екстракту було знайдено ергостерол, вміст якого в Clitocybe nebularis сягав 91 %, а у Fomistopsis pinicola, Laetiporus sulphureus та Sarcoscypha coccinea перевищував 50 %. В осаді метанольного екстракту із базидіом L. rufus та L. flexuosus виявлено гіберелін А3. На підставі результатів дослідження зроблено висновок про доцільність застосування стадії виморожування метанольного екстракту в технологічному процесі очищення біологічно активних речовин із базидіом грибів.
|
|
|