Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (3) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Шпеко Н$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 3 Представлено документи з 1 до 3 |
|||
| 1. | 
Гнатенко Т. М. Ретроспективний аналіз особливостей перебігу синдрому ацетонемічного блювання у дітей [Електронний ресурс] / Т. М. Гнатенко, Г. В. Бекетова, Н. І. Шпеко, Н. І. Надточій // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(3). - С. 250-256. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(3)__37 У зв'язку з поширеністю, ранньою маніфестацією, частою необхідністю госпіталізації та ризиком формуванням соціально-значимої патології в дорослому віці синдром ацетонемічного блювання (САБ) у дітей є актуальною проблемою сучасної педіатрії. Мета роботи - провести порівняльний ретроспективний аналіз клінічного перебігу САБ у дітей за десятирічний період часу для уточнення поширеності, вікових та статевих особливостей патології, тригерних факторів розвитку ацетонемічного кризу. Ретроспективний аналіз медичної звітної архівної документації: історій хвороби дітей, госпіталізованих у відділення старшого дитинства ДКЛ № 9 м. Київ: 664 і 748 історій в 2002 - 2012 рр. відповідно. Визначено частоту зустрічаємості САБ у госпіталізованих дітей та зміна цього показника за десятирічний період. Проаналізовано вікові та статеві особливості САБ у обстежених дітей. Для статистичної оцінки був проведений розподіл дітей з САБ на групи за статевим і віковим критерієм (від 1-го до 3-х років, від 3-х до 6-ти років, від 6-ти до 10-ти років та старше 10-ти років), для аналізу достовірності даних застосовувався t-критерій Стьюдента для непарних вибірок з дотриманням усіх умов його застосування. Виявлено збільшення частоти виявлення САБ в 5 разів за десятирічний період часу (2002 - 2012 рр.), а також феномен так званого "омолодження" САБ: середній вік пацієнта з <$E5,6~symbol С~0,5> років у 2002 р. змістився до <$E4,1~symbol С~0,2> року в 2012 р. (p << 0,05). В 2002 р. більшість хворих (76,67 %) з САБ були у віці від 3-х до 10-ти років, а в 2012 р. більшість (80,24 %) склали пацієнти віком від 1-го до 6-ти років. За 10 років виявлено суттєве збільшення частоти САБ у дітей віком від 1-го до 3-х років, з них у дівчаток - в 15, а у хлопчиків - в 9 разів. У дітей віком 3 - 6 років частота САБ зросла в 6 - 7 разів без статевого диференціювання, цей же вік є піковим по виникненню кризів САБ серед госпіталізованих. | ||
| 2. |
Шпеко Н. І. Ефективність і безпека комбінованих мукоактивних відхаркувальних засобів при гострих репіраторних інфекціях у дітей [Електронний ресурс] / Н. І. Шпеко, Г. В. Бекетова, Мохаммед Алі Мустак, Т. М. Гнатенко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(3). - С. 389-395. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(3)__60 Особливості респіраторного тракту у дітей та багатокомпонентний патогенез кашлю зумовлюють проблему вибору мукоактивних препаратів. Мета роботи - вивчити ефективність і безпечність використання комбінованованого відхаркувального засобу та амброксолвмісного препарату в лікуванні гострих вірусних інфекцій (ГРІ) у дітей. Обстежено 106 дітей віком 5 - 10 років з ГРІ. Активність мукоциліарного кліренсу оцінювали сахариновим тестом. Спірометрія виявляла наявність прихованого бронхоспазму. Для оцінки безпеки препаратів проводили холтерівське моніторування ЕКГ. Відмічено зменшення частоти кашлю з найбільш значимим покращанням на 5-й день лікування комбінованим відхаркувальним препаратом (<$E1,04~symbol С~0,4> балів, і <$E0,78~symbol С~0,2> балів). У 96,6 % дітей основної групи нормалізувався показник сахаринового тесту на 5 - 6-й день лікування, в групі контролю - лише в 68,3 % хворих (p << 0,05). До прийому препарату в групі контролю об'єму форсованого видиху за першу секунду був <$E87,0~symbol С~17,04~%>, а через годину - <$E98,4~symbol С~12,8~%>. В групі порівняння достовірної різниці в показниках до та після прийому не було. Під час лікування патологічних змін з боку серцево-судинної системи не виявлено. Висновки: прийом комбінованого відхаркувального препарату більш ефективний, ніж амброксолвмісного. Зменшено тривалість захворювання, усунено гіперреактивність бронхів, одержано більш швидку позитивну динаміку тяжкості та частоти кашлю, усунено нічний кашель у 97,3 %, відновлено мукоциліарний кліренс на 5 - 6-й день у 96,6 % хворих за відсутності негативного впливу на стан серцево-судинної системи. | ||
| 3. |
Бекетова Г. В. Сучасні особливості глікемічного профілю дітей з синдромом ацетонемічного блювання [Електронний ресурс] / Г. В. Бекетова, Т. М. Гнатенко, Н. І. Шпеко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(3). - С. 233-239. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(3)__40 Синдром ацетонемічного блювання (САБ) у дітей є актуальною проблемою сучасної педіатрії. Основним патогенетичним фактором формування кетонемічних (ацетонемічних) станів в організмі людини є відносна, або абсолютна недостатність вуглеводів. Мета роботи - провести порівняльний ретроспективний аналіз глікемічного профілю дітей з САБ за 10-річний період часу для уточнення особливостей глікемії на фоні ацетонемічного кризу. Ретроспективний аналіз медичної звітної архівної документації: 2139 історій хвороб дітей, госпіталізованих у відділення старшого дитинства ДКЛ № 9 м. Київ: 664 в 2002, 692 в 2004, та 748 в 2012 рр. відповідно. Ацетонемічний криз діагностовано в 30-ти (4,5 %) випадках в 2002 рр., в 65-ти (9,4 %) - в 2004, та в 167-ми (22,3 %) випадках в 2012 р. відповідно. Кетонемія підтверджувалася наявністю кетонурії. Рівень кетонурії визначали за напівкількісним методом: шляхом визначення рівня кетонів у сечі за допомогою 5 % розчину нітропруссиду. Всі госпіталізовані з САБ діти мали виражену кетонурію. Визначено та проаналізовано рівні показників глікемії та їх розподілення в вікових групах. Рівень глюкози крові визначався за допомогою глюкозооксидазного методу. Для статистичної оцінки проведено розподіл дітей з САБ на групи за рівнем глікемії (до 2,75 ммоль/л; 2,75 - 3,2 ммоль /л; 3,3 - 5,5 ммоль/л) та за віком (1 - 3 роки, 3 - 6 років, 6 - 10 років, та старше 10-ти років), для аналізу достовірності даних застосовувався t-критерій Стьюдента для непарних вибірок з дотриманням усіх умов його застосування. За проаналізований період часу виявлено, що нормоглікемія в розпалі ацетонемічного кризу була характерна для переважної більшості пацієнтів. За 2002 р. нормальний рівень глюкози був у 96,67 % випадках кризів САБ, в 2004 р. у 96,92 % випадках, та в 90,42 % випадках в 2012 р. Гіпоглікемію за САБ було виявлено значно рідше: лише у 3,33 % випадках в 2002 р., в 3,08 % випадках в 2004 р. та в 9,58 % випадках в 2014 р. Аналізуючи вікові особливості рівнів глікемії за САБ встановлено, що гіпоглікемії є характерними для дітей молодшого віку, що ймовірно пов'язано з віковою лабільністю метаболічних процесів. Середній вік дитини з гіпоглікемічної та нормоглікемічної груп становив відповідно <$E3,78~symbol С~0,26> та <$E5,58~symbol С~0,75> роки (<$Eroman p~<<~0,05>). Важливість визначення рівня глікемії полягає в наступному обгрунтуванні вибору адекватної ре гідратаційної терапії кризу САБ у дитини. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |