Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Журнали та продовжувані видання (3) | Автореферати дисертацій (2) | Реферативна база даних (35) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Шумлянський Л$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 40 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Степанюк Л. М. До питання про викові межі формування кошаро-олександрівської світи бузької серії Побужжя [Електронний ресурс] / Л. М. Степанюк, Л. В. Шумлянський, О. М. Пономаренко, Т. І. Довбуш, О. Б. Висоцький, Б. Дьюйм // Геохімія та рудоутворення. - 2010. - № 28. - С. 4-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoch_2010_28_3 | |||
| 2. |
Шумлянський Л. В. U-Pb ізотопний вік цирконів, вилучених з відкладів пугачівської товщі (Волинський мегаблок Українського щита) [Електронний ресурс] / Л. В. Шумлянський, О. В. Митрохін // Геохімія та рудоутворення. - 2010. - № 28. - С. 76-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoch_2010_28_9 | |||
| 3. |
Шумлянський Л. В. Стратиграфічне положення і джерела зносу відкладів Білокоровицької та Овруцької западин, північно-західна частина Українського щита [Електронний ресурс] / Л. В. Шумлянський // Геохімія та рудоутворення. - 2011. - Вип. 29. - С. 44-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoch_2011_29_5 | |||
| 4. |
Шумлянський Л. В. Вік та ізотопний склад гафнію цирконів з кварцитів Середнього Побужжя Українського щита [Електронний ресурс] / Л. В. Шумлянський // Геохімія та рудоутворення. - 2012. - Вип. 31-32. - С. 136-143. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoch_2012_31-32_18 | |||
| 5. | 
Шумлянський Л. В. Ізотопна геохімія гранітного "валуна" із псевдоконгломерату тетерівської серії (північно-західна частина Українського щита) [Електронний ресурс] / Л. В. Шумлянський // Мінералогічний журнал. - 2012. - Т. 34, № 1. - С. 54-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2012_34_1_8 У районі с. Леніне серед гнейсів тетерівської серії розповсюджені так звані метаконгломерати, що являють собою заокруглені фрагменти ("гальки" та "валуни") переважно гранітоїдного складу. Щодо генезису цих порід висловлювались різні точки зору - їх описували як метаосадові утворення чи утворення тектонічного походження. Для з'ясування цього питання проведено ретельні дослідження віку гранітів одного з "валунів", а також ізотопного та геохімічного складу. Порода, якою складено "валун", - це амфібол-біотитовий плагіограніт. Циркони, виділені з граніту, репрезентовані двома популяціями. Перша кристалізувалась 2050, друга - понад 3000 млн років тому. Очевидно, вік першої популяції відповідає часу кристалізації граніту, а друга є ксеногенною, захопленою з джерела плавлення. <$E epsilon roman Hf>, перерахований для молодших кристалів на вік в 2050 млн років, становить 3,7, а для більш давніх кристалів, перерахований на вік в 3200 млн років, становить - 8,3. За геохімічним складом плагіограніти с. Леніне наближуються до гранітів М-типу. Вихідний ізотопний склад стронцію (<$E roman {nothing sup 87 Sr "/" nothing sup 86 Sr~=~0,702505}>) та неодиму (<$E epsilon roman Nd~=~2,9>) свідчить про ювенільне походження цих порід. Одержані дані дозволяють припустити, що плагіограніти утворились за рахунок часткового плавлення суміші гнейсів та амфіболітів, які входять до складу тетерівської серії. | |||
| 6. |
Шумлянський Л. В. Геохімія піроксенових плагіогнейсів (ендербітів) Побужжя та ізотопний склад гафнію в цирконах [Електронний ресурс] / Л. В. Шумлянський // Мінералогічний журнал. - 2012. - Т. 34, № 2. - С. 64-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2012_34_2_8 Викладено результати визначення хімічного та ізотопного складу стронцію і неодиму у пробах порід гранулітового комплексу Побужжя. Досліджено гіперстенові плагіогнейси (ендербіто-гнейси) і мафітові та ультрамафітові кристалосланці. Окрім того, наведено результати визначення ізотопного складу гафнію в цирконах з ендербіто-гнейсів. За первинним походженням зазначені породи належать до магматичних. Ендербіто-гнейси діоритового складу містять полігенний комплекс кристалів циркону, що формувались впродовж тривалого часу - від 3790 до 1855 млн рр. тому. Найдавніші циркони (віком понад 3600 млн рр.), вочевидь, кристалізувались з магматичного розплаву, в той час як молодші формувались під час неодноразових (3400, 3000, 2800, 2000 та близько 1800 млн рр. тому) проявів метаморфізму гранулітової та амфіболітової фацій. Одержані результати щодо геохімічних особливостей порід, ізотопного складу гафнію цирконів, а також стронцію та неодиму вказують на виникнення вихідних розплавів завдяки плавленню деплетованої мантії, яке відбувалось близько 3800 млн рр. тому. Можна стверджувати, що досліджувані породи не є продуктами перетворення давньої (давнішої за 3950 млн рр.) первісної земної кори незалежно від її здогадного складу - мафітового чи кислого. | |||
| 7. |
Шумлянський Л. В. Еволюція вендського трапового магматизму Волині [Електронний ресурс] / Л. В. Шумлянський // Мінералогічний журнал. - 2012. - Т. 34, № 4. - С. 50-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2012_34_4_9 Зазначено, що відклади волинської серії венду поширені на північному заході України, південному заході Білорусі та сході Польщі. На території України вулканогенна товща складена вулканітами основного й ультраосновного складу. Крім того, серед відкладів рифейської поліської серії відомі інтрузивні тіла долеритів. На території України трапова формація представлена такими типами ефузивних та інтрузивних порід (згори донизу): високотитанисті толеїтові базальти якушівських верств ратнівської світи; низькотитанисті низьконіобієві толеїтові базальти нижньої частини ратнівської світи (лучічивські верстви); низькотитанисті глиноземисті базальтові потоки бабинської світи; олівінові базальти заболотівської світи; локально проявлені пікрити у складі горбашівської світи; сили олівінових долеритів і габродолеритів серед порід поліської серії. Хімічний склад мінералів і порід формації закономірно варіює за її розрізом. Зроблено висновки, що знизу догори розрізу трапової формації Волині спостерігаються такі закономірні зміни складу порід і мінералів: плагіоклази стають більш кислими, а піроксени, на загал, більш залізистими. Виключенням тут є базальти бабинської світи, які містять найбільш залізисті ортопіроксени та найбільш вапнисті клінопіроксени; ступінь окиснення ільменітів зменшується, зі складу порід зникають хроміт та олівін; магнезіальність порід, вміст нікелю та хрому поступово знижуються. Виключенням є базальти бабинської світи, які характеризуються помірним вмістом хрому, але високим - нікелю; вміст легких рідкісноземельних елементів (РЗЕ) та ступінь фракціонування зростають. І знову виключенням є базальти бабинської світи, які мають найвищий вміст легких РЗЕ та найвищий ступінь фракціонування РЗЕ; ізотопний склад неодиму вгору за розрізом стає все більш "примітивним". Виключенням є базальти заболотівської світи, що характеризуються найбільш "примітивним" ізотопним складом неодиму та стронцію. | |||
| 8. |
Шумлянський Л. В. Ізотопний вік, геохімічні та мінералогічні особливості пегматитів в анортозитах Володарськ-Волинського масиву, Коростенський плутон [Електронний ресурс] / Л. В. Шумлянський, В. М. Загнітко // Мінералогічний журнал. - 2011. - Т. 33, № 1. - С. 15-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2011_33_1_4 Складні за будовою пегматитові тіла широко розповсюджені серед анортозитів Володарськ-Волинського масиву - найбільшого анортозитового масиву у складі Коростенського анортозит-рапаківігранітного плутону. Пегматити зазвичай утворюють жилоподібні тіла або ізометричні виділення розміром до 2 м. Жилоподібні тіла нерідко містять порожнини. В окремих випадках вдавалось спостерігати розшарованість пегматитових тіл на меланократову (нижня частина тіл) та гранітоїдну (верхня частина) складові. У будові пегматитових тіл бере участь велика кількість мінералів, серед яких плагіоклаз (олігоклаз-альбіт), лужні польові шпати, піроксени, олівін, ільменіт, біотит, широка гама сульфідних мінералів, кварц, карбонати, амфіболи, апатит, циркон, преніт, епідот, глинисті мінерали тощо. Ізотопний склад стронцію (-16,4 в анортозиті та -17,1 в пегматиті) і неодиму (-0,7 в анортозиті та -1,3 в пегматиті) вказує на походження цих порід з єдиного вихідного розплаву. Ізотопний склад кисню, вуглецю та сірки в мінералах, вилучених з різних пегматитових тіл, також вказує на відсутність значних ізотопних розбіжностей. Ізотопний вік, визначений U-Pb методом за цирконами, виділеними з пегматитів, становить <$E 1758,1~symbol С~3,4> млн рр. і в межах похибки збігається з віком анортозитів, що їх вміщують. Пегматитові тіла серед анортозитів Володарськ-Волинського масиву являють собою результат кристалізації залишкового інтерстиційного розплаву. В межах кожної конкретної залишкової магматичної камери відбувалась кристалізаційна диференціація, внаслідок якої формувались зональні тіла. За своїм складом мафічна частина пегматитових тіл наближується до йотунітів, які нерідко розглядаються як продукти кристалізації залишкових по відношенню до анортозитів розплавів. | |||
| 9. |
Бобров О. Б. Генезис та вік циркону із "латівського" горизонту криворізької серії Українського щита [Електронний ресурс] / О. Б. Бобров, Л. М. Степанюк, І. С. Паранько, О. М. Пономаренко, Л. В. Шумлянський, Б. Дьюйм // Мінералогічний журнал. - 2011. - Т. 33, № 1. - С. 30-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2011_33_1_5 З використанням методів оптичної та електронної мікроскопії вивчено морфологію та анатомію кристалів циркону із кварцитів "латівського" горизонту Криворіжжя. Встановлено, що циркони представлені декількома типами кристалів, різною мірою заокруглених внаслідок механічної абразії та регенерованих в ході прояву процесів структурно-метаморфічного перетворення первинних пісковиків. За допомогою методу мас-спектрометрії індуктивно-пов'язаної плазми з лазерною абляцією вивчено уран-свинцеві ізотопні системи кристалів кластогенного циркону. Встановлено, що серед кластогенних цирконів присутні лише кристали, сформовані у віковому інтервалі 3,0 - 3,2 млрд рр. (за співвідношенням <^>207 | |||
| 10. |
Шумлянський Л. В. Геохімія та ізотопний склад Sr і Nd в інтрузивних тілах високотитанистих долеритів Волині [Електронний ресурс] / Л. В. Шумлянський, О. Ф. Кузьменкова, С. М. Цимбал, В. Г. Мельничук, І. В. Тараско // Мінералогічний журнал. - 2011. - Т. 33, № 2. - С. 72-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2011_33_2_11 Субвулканічні тіла високотитанистих долеритів широко розповсюджені на Волині у потужній товщі теригенних відкладів поліської серії. Відомо понад 10 ділянок розвитку інтрузивних тіл долеритів, кожне з яких - це силоподібне тіло площею до сотень квадратних кілометрів. Більшість тіл належать до внутрішньоформаційних утворень, але в поодиноких випадках зафіксовано залягання інтрузиву між відкладами поліської та волинської серій. Вік цих порід надійно не визначений. Інтрузивні тіла слабодиференційовані. На загал вони складені мезократовими габро-долеритами, що в біляконтактових ділянках тіл переходять у вітрофірові базальти, а в центральних зонах іноді спостерігаються пегматоїдні габро. Головними породоутворювальними мінералами є плагіоклаз, авгіт, олівін, ільменіт та титаномагнетит. Габро-долерити належать до високотитанистих (вміст ТіО | |||
| 11. |
Шумлянський Л. В. Геохімічні та ізотопно-геохімічні особливості порід Федорівського ільменіт-апатитового родовища, Коростенський плутон [Електронний ресурс] / Л. В. Шумлянський // Мінералогічний журнал. - 2010. - Т. 32, № 3. - С. 72-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2010_32_3_9 Розглянуто особливості хімічного складу порід Федорівського розшарованого інтрузиву. Показано, що всі породи формувались з єдиного вихідного розплаву йотунітового складу. За своїм ізотопним складом та віком Федорівський інтрузив цілком подібний до інших масивів пізньої габроїдної серії Коростенського плутону, а також до анортозитів головної серії. Нижня зона інтрузиву утворилась під час кристалізації мінерального парагенезису, що включав олівін, авгіт, ільменіт та плагіоклаз. У центральній розшарованій та у верхній крайовій зонах до цих мінералів додалися титаномагнетит і апатит. Закономірна еволюція складу порід за розрізом інтрузиву пов'язана з еволюцією складу розплаву, що відбувалась завдяки фракціонуванню. | |||
| 12. | 
Шумлянський Л. В. Ізотопний склад гафнію в цирконах, виділених з порід Томашгородського та Букинського комплексів [Електронний ресурс] / Л. В. Шумлянський // Доповiдi Національної академії наук України. - 2009. - № 7. - С. 128-131. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2009_7_24 Наведено результати досліджень ізотопного складу гафнію в цирконах, виділених із порід Букинського плутону (<$E epsilon sub roman Hf~=~0,8~symbol С~0,7>), Томашгородської дайки (<$E epsilon sub roman Hf~=~2,0~symbol С~1,0>), а також Каменського (<$E epsilon sub roman Hf~=~1,6~symbol С~1,3>) і Прутівського (<$E epsilon sub roman Hf~=~5,5~symbol С~0,8>) масивів, які збігаються в цілому з висновками, одержаними у процесі вивчення Rb - Sr і Sm - Nd ізотопних систем. Ізотопний склад гафнію в цирконах, виділених із порід Прутівського та Каменського масивів, а також із долеритів Томашгородської дайки вказує на походження розплавів за рахунок плавлення деплетованої мантії. У цьому випадку вихідні розплави Каменського масиву та Томашгородської дайки зазнавали деякої контамінації коровим матеріалом. Дані ізотопії також свідчать про відсутність генетичних зв'язків між вихідними розплавами Прутівського та Каменського масивів і Томашгородської дайки з одного боку, і Букинського плутону - з іншого. | |||
| 13. |
Шумлянський Л. В. Геохімічні особливості та генезис базальтів ратненської світи вендської трапової формації Волині [Електронний ресурс] / Л. В. Шумлянський // Мінералогічний журнал. - 2008. - Т. 30, № 1. - С. 48-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2008_30_1_6 Наведено результати геохімічних та ізотопно-геохімічних досліджень базальтів ратненської світи, що репрезентують верхню частину вендської трапової формації Волині. Показана чітка диференціація базальтів ратненської світи на високо- та низькотитанові відміни, що мають різне походження. Доведено, що малоглибинна диференціація базальтів пов'язана із фракціонуванням парагенезису мінералів, до якого належать плагіоклаз, авгіт, олівін і титаномагнетит. Фракціонування первинних пікритових розплавів у більш глибинних (на межі кора - мантія) камерах відбувалось за рахунок кристалізації парагенезису, до якого належать олівін, хроміт та клінопіроксен. Фракціонування саме цього парагенезису є відповідальним за виникнення високо- та низькотитанових відмін базальтів. Характер розподілу рідкісних і розсіяних елементів у базальтах ратненської світи свідчить щодо походження первинних розплавів за рахунок глибокого часткового плавлення мантійної речовини. За своїми характеристиками ця речовина наближувалась до джерела базальтів океанічних островів. В той же час завдяки тривалій взаємодії з коровим матеріалом базальти ратненської світи набули ізотопних та геохімічних характеристик, що наближують їх до нижньокорової речовини. Пов'язано формування трапової провінції Волині з розколом пізньодокембрійського суперконтиненту Родінія та формуванням палеоокеану Япетус. | |||
| 14. |
Шумлянський Л. В. U-Pb вік цирконів та геохімічні особливості ріолітів Овруцької западини, Північно-Західний район Українського щита [Електронний ресурс] / Л. В. Шумлянський, С. В. Богданова // Мінералогічний журнал. - 2009. - Т. 31, № 1. - С. 40-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2009_31_1_6 Наведено результати U-Pb датування цирконів із метаріолітів Овруцької западини та гранітів північної частини Коростенського плутону, розкритих кар'єром у с. Бондарі. Згідно із одержаними даними, вилив ріолітів відбувався <$E (1761~symbol С~13)> млн pоків тому, а граніти кристалізувались <$E (1780~symbol С~6)> млн pоків тому. Одержані геохімічні та ізотопно-геохімічні дані однозначно свідчать про генетичну спорідненість ріолітів і гранітоїдів. Це, в свою чергу, дозволяє припустити, що формування Овруцької западини певною мірою пов'язане зі становленням Коростенського плутону в цілому. | |||
| 15. |
Шумлянський Л. В. Ізотопний (U-Pb за цирконами) вік та геологічне положення Кишинського масиву і порід його облямування [Електронний ресурс] / Л. В. Шумлянський, М. Д. Мазур, О. В. Зінченко, С. Г. Кривдік // Мінералогічний журнал. - 2009. - Т. 31, № 2. - С. 83-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2009_31_2_10 Наведено результати U-Pb по цирконах датування фельзитів, що відслонюються в районі с. Чміль, і відомості щодо їх речовинного складу. Встановлено, що ці породи кристалізувались (<$E 1996~symbol С~13>) млн рр. тому, що збігається з часом формування гранітоїдів осницького комплексу та габроїдів Жубровицького масиву. Хімічний склад фельзитів, ізотопний склад стронцію та неодиму в них дуже подібний до того, що спостерігається в гранітах осницького комплексу. Це дало підстави до віднесення вулканогенної товщі, розвинутої в цьому районі, до клесівської серії. Водночас породи Кишинського та Жубровицького масивів пропонується віднести до осницького комплексу, а весь створений ними комплекс плутонічних і вулканічних порід розглядати як вулкано-плутонічну споруду з різним рівнем ерозійного зрізу. Результати дослідження ізотопного складу фельзитів с. Чміль вказують на їх кристалізацію з розплавів, джерелом яких слугувала головним чином деплетована мантія. | |||
| 16. | 
Меліков О. Проблеми здоров’я та здорового способу життя у студентів педагогічного університету [Електронний ресурс] / О. Меліков, А. Афонін, Л. Шумлянський, В. Кравченко, Л. Лукаш // Спортивний вісник Придніпров'я. - 2010. - № 2. - С. 35-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/svp_2010_2_10 | |||
| 17. | 
Шумлянський Л. Ізотопний склад гафнію в цирконах з анортозит-рапаківігранітних масивів Українського щита [Електронний ресурс] / Л. Шумлянський // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. - 2011. - Вип. 55. - С. 21-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_geol_2011_55_7 Наведено результати досліджень ізотопного складу гафнію в цирконах, виділених із порід Букинського плутону (<$E epsilon sub roman Hf~=~0,8~symbol С~0,7>), Томашгородської дайки (<$E epsilon sub roman Hf~=~2,0~symbol С~1,0>), а також Каменського (<$E epsilon sub roman Hf~=~1,6~symbol С~1,3>) і Прутівського (<$E epsilon sub roman Hf~=~5,5~symbol С~0,8>) масивів, які збігаються в цілому з висновками, одержаними у процесі вивчення Rb - Sr і Sm - Nd ізотопних систем. Ізотопний склад гафнію в цирконах, виділених із порід Прутівського та Каменського масивів, а також із долеритів Томашгородської дайки вказує на походження розплавів за рахунок плавлення деплетованої мантії. У цьому випадку вихідні розплави Каменського масиву та Томашгородської дайки зазнавали деякої контамінації коровим матеріалом. Дані ізотопії також свідчать про відсутність генетичних зв'язків між вихідними розплавами Прутівського та Каменського масивів і Томашгородської дайки з одного боку, і Букинського плутону - з іншого. | |||
| 18. |
Шумлянський Л. В. U-Pb iзотопний вiк та iзотопний склад гафнiю цирконiв горбашiвської свiти волинської серiї венду Волинi [Електронний ресурс] / Л. В. Шумлянський // Доповіді Національної академії наук України. - 2012. - № 7. - С. 115-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2012_7_20 | |||
| 19. | 
Артеменко Г. В. Пiзньопалеоархейськi тоналiтовi гнейси Захiдно-Приазовського блока (Приазовський мегаблок Українського щита) [Електронний ресурс] / Г. В. Артеменко, Л. В. Шумлянський, І. А. Швайка // Геологічний журнал. - 2014. - № 4. - С. 91-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geojur_2014_4_11 | |||
| 20. | 
Шумлянський Л. В. Білокоровицька западина на північному заході Українського щита: геологічна позиція, склад, вік і генезис [Електронний ресурс] / Л. В. Шумлянський, О. В. Петренко, А. М. Омельченко // Записки Українського мінералогічного товариства. - 2015. - Т. 12. - С. 8-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zumt_2015_12_3 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |