Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (10) | Журнали та продовжувані видання (1) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (132) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Щеглов Д$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 123 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. |
| |||
| 2. | 
Щеглов Д. Деконструктивні операції, випадіння та міграція спіралей: наслідки та ангіографічні данні у віддалених періодах спостереження [Електронний ресурс] / Д. Щеглов, О. Гнелиця // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2013. - № 2. - С. 21-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2013_2_5 | |||
| 3. |
Щеглов В. Досвід стентування брахіоцефальних артерій [Електронний ресурс] / В. Щеглов, Д. Щеглов, С. Конотопчик, О. Свиридюк // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2013. - № 2. - С. 44-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2013_2_8 | |||
| 4. |
Щеглов Д. Зорові порушення у хворих з мішкоподібними аневризмами головного мозку [Електронний ресурс] / Д. Щеглов, А. Склярова // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2013. - № 2. - С. 50-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2013_2_9 Мета дослідження - вивчити зорові функції у пацієнтів з церебральними мішкоподібними аневризмами (МА). За період 2007 - 2013 рр. у ДУ "Науково-практичний Центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України" госпіталізовано 22 хворих з МА внутрішньої сонної артерії, які спричинили зниження зорових функцій. Вони пройшли повне офтальмологічне обстеження (візометрію, периметрію, біомікроскопію, офтальмоскопію). У хворих з МА, які мали зорові розлади, зафіксовано такі порушення: зниження гостроти зору, зміни поля зору, зміни на очному дні. Зниження гостроти зору на стороні локалізації аневризми мало місце у 17 (77,3 %) хворих, зниження гостроти зору обох очей - у 5 (22,7 %), повна сліпота на стороні локалізації аневризми - у 13 (61,9 %) пацієнтів. Зміни поля зору зафіксовано у 22 (100 %) пацієнтів: у 13 (61,9 %) на боці локалізації аневризми поле зору було відсутнім, у 6 (27,2 %) - зафіксовано парацентральні скотоми в полі зору, у 3 (13,6 %) - центральні скотоми. Під час огляду очного дна у 17 (77,3 %) хворих виявлено побліднення зорового нерва та звуження судин сітківки, у 3 (13,6 %) - деколорацію скроневої частини зорового нерва, у 2 (9,1 %) зміни були відсутні. Одностороння низхідна атрофія зорового нерва на боці МА мала місце у 17 (77,3 %) хворих, двостороння - у 5 (22,7 %). Висновок: порушення зорових функцій (гостроти і поля зору), а також зміни на очному дні надають підставу запідозрити наявність нейрохірургічної патології у пацієнта та спрямувати його у нейрохірургічне відділення для розв'язання питання щодо подальшої тактики лікування. | |||
| 5. |
Щеглов Д. Ендоваскулярне лікування каротидно-кавернозних сполучень (власний досвід) [Електронний ресурс] / Д. Щеглов, В. Загородній // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2013. - № 2. - С. 55-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2013_2_10 | |||
| 6. |
Щеглов Д. Повідомлення про проведення ендоваскулярної реконструкції в гострий період ішемічного інсульту [Електронний ресурс] / Д. Щеглов, О. Свиридюк, С. Конотопчик, А. Найда, О. Пастушин // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2013. - № 2. - С. 61-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2013_2_11 | |||
| 7. |
Щеглов Д. Ендоваскулярне лікування аневризм великих та гіганських розмірів внутрішньої сонної артерії за допомогою потік-скеровуючих стентів [Електронний ресурс] / Д. Щеглов, О. Свиридюк, С. Конотопчик, А. Найда, О. Пастушин // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2013. - № 2. - С. 66-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2013_2_12 | |||
| 8. | 
Щеглов Д. В. Разрывы мешотчатых церебральных аневризм после успешной эндоваскулярной окклюзии [Електронний ресурс] / Д. В. Щеглов // Український неврологічний журнал. - 2012. - № 4. - С. 74-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2012_4_12 Цель работы - изучить частоту возникновения разрывов мешотчатых аневризм (МА) после успешной эндоваскулярной окклюзии. Проанализированы результаты эндоваскулярного лечения 598 больных с МА. Оценку эффективности эндоваскулярной окклюзии МА проводили с помощью контрольного наблюдения за пациентами. Изучены возможные предикторы и причины рецидивирующего кровоизлияния. В течение 5 лет контрольного наблюдения выявлено 9 повторных кровоизлияний из тотально окклюзированных аневризм: 5 разрывов - в течение первого месяца после инициальной окклюзии, 3 - через 2 года и 1 - через 5 лет. Все 9 случаев были летальными. Возможные предикторы рецидивирующего кровоизлияния: тотальная реконструктивная окклюзия МА, плотная тампонада полости МА, отсутствие реканализации после повторного разрыва. Причинами рецидивирующего кровоизлияния могли быть: "воздействие" спиралей на стенки аневризмы при плотной тампонаде МА, 3Н-терапия, изменение соотношения шейка МА - материнская артерия, пришеечный разрыв аневризмы, постановка люмбального дренажа в острый период кровоизлияния и изменение внутричерепного давления. Выводы: большинство повторных кровоизлияний происходит в первый месяц после инициальной окклюзии МА - более 55 % (<$Ep~<<~0,005>). Рецидивирующие разрывы МА в более чем 60 % случаев приводят к тяжелым и фатальным последствиям. Тотальная окклюзия церебральных аневризм не может гарантировать отсутствие повторных кровоизлияний. | |||
| 9. | Щеглов Д. В. Оцінка результатів ендоваскулярної оклюзії мішкоподібних аневризм басейну середньої мозкової артерії [Електронний ресурс] / Д. В. Щеглов // Клінічна хірургія. - 2013. - № 1. - С. 12-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2013_1_6 Зазначено, що проблема лікування мішкоподібних аневризм (МА) басейну середньої мозкової артерії (СМА) актуальна через особливості їх будови та локалізації. Оцінено клінічний та неврологічний стан хворих. Позитивні результати (0 - 3 бали за шкалою Ранкіна) відзначено у 131 (87,9 %) пацієнта, задовільні (4 - 5 балів) - у 12 (8,1 %), незадовільні (6 балів) - у 6 (4 %). Після операції тотальна оклюзія МА СМА досягнута у 69,7 % спостережень, залишкової шийки - у 18,6 %, часткова оклюзія - в 11,7 %. Встановлено тип оклюзії (деконструкція, реконструкція) та шляхи колатерального кровотоку; проаналізовано можливі ускладнення та їх предиктори. Результати дослідження надали можливість проаналізувати динаміку стану хворих з МА СМА у ранньому післяопераційному періоді. | |||
| 10. | Щеглов Д. В. Ендоваскулярний метод лікування мішкоподібних аневризм басейну середньої мозкової артерії з використанням відокремлюваних спіралей [Електронний ресурс] / Д. В. Щеглов // Клінічна хірургія. - 2013. - № 2. - С. 31-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2013_2_10 Проблема лікування мішкоподібних аневризм басейну середньої мозкової артерії (СМА) є однією з важливих в ендоваскулярній нейрохірургії через особливості їх будови та локалізації. Частіше це аневризми з широкою шийкою, нерідко їх архітектоніка залежить від особливостей розгалуження СМА, де вони розташовані (особливо ділянка М | |||
| 11. | 
Гончарук О. М. Прогнозування наслідків при аневризматичних крововиливах у задню черепну яму [Електронний ресурс] / О. М. Гончарук, Д. В. Щеглов // Запорожский медицинский журнал. - 2011. - т. 13, № 1. - С. 5-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2011_13_1_3 Для артериальных аневризм вертебробазилярного бассейна, которые локализуются в задней черепной яме, характерным проявлением являются геморрагический синдром и преимущественно субарахноидальные кровоизлияния. Повторные кровоизлияния характеризуются высокой летальностью (51 %). Эндоваскулярное выключение аневризм позволяет добиться хороших и удовлетворительных результатов у 75 % больных с артериальными аневризмами вертебробазилярного бассейна. | |||
| 12. | 
Чебанюк С. В. Ендоваскулярне лікування хворих з судинною патологією головного мозку при сполученні з хворобами серця [Електронний ресурс] / С. В. Чебанюк, В. І. Щеглов, Д. В. Щеглов // Український нейрохірургічний журнал. - 2010. - № 3. - С. 68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2010_3_125 | |||
| 13. |
Щеглов Д. В. Можливості ендоваскулярних технологій при лікуванні артеріовенозних мальформацій функціонально важливих зон супратенторіальної локалізації [Електронний ресурс] / Д. В. Щеглов, О. Є. Свиридюк, А. В. Барканов // Український нейрохірургічний журнал. - 2010. - № 3. - С. 74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2010_3_138 | |||
| 14. |
Щеглов В. І. Досвід ендоваскулярних втручань при стенотичних ураженнях магістральних артерій головного мозку [Електронний ресурс] / В. І. Щеглов, Д. В. Щеглов, С. В. Конотопчик, О. Є. Свиридюк // Український нейрохірургічний журнал. - 2010. - № 3. - С. 75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2010_3_139 | |||
| 15. |
Чабанович Н. Періоперативне ведення хворих з церебральними артеріовенозними мальформаціями [Електронний ресурс] / Н. Чабанович, Д. Щеглов, О. Свиридюк // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2013. - № 3. - С. 23-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2013_3_5 Мета роботи - проаналізувати результати періоперативного ведення хворих з артеріовенозними мальформаціями (АВМ) з використанням емболізуючої речовини Onyx. Проаналізовано результати ендоваскулярної емболізації АВМ головного мозку з використанням емболізуючої речовини Onyx у 28 хворих у 2012 - 2013 рр. Усі оперативні втручання проводили під загальною анестезією з керованою вентиляцією легень. У 22 (80 %) хворих застосували інтра- та післяопераційну керовану гіпотензію і протинабрякову терапію. Ускладнення в інтраопераційний період зафіксовано в 2 (8 %) випадках (в 1 - ішемічні, в 1 - геморагічні), без стійкого неврологічного дефіциту в обох випадках, у післяопераційний - у 2 (8 %) випадках (в 1 випадку - набухання головного мозку без стійкого неврологічного дефіциту, в 1 - геморагічні ускладнення через 6 днів після оперативного втручання з летальним наслідком). Висновки: ендоваскулярну емболізацію АВМ з використанням емболізуючої речовини Onyx рекомендовано проводити під загальною анестезією з міорелаксацією та керованою вентиляцією легень. Для запобігання геморагічним ускладненням в інтра- та післяопераційний період необхідно застосовувати медикаментозну керовану артеріальну гіпотензію, для уникнення набряку головного мозку - протинабрякову терапію, у разі ішемічних ускладнень додатково призначають низькомолекулярні гепарини. | |||
| 16. |
Щеглов Д. Застосування flow-diverter стентів в ендоваскулярному лікуванні гігантських артеріальних аневризм. Досвід лікування восьми хворих [Електронний ресурс] / Д. Щеглов, О. Свиридюк, О. Пастушин, В. Загородній // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2013. - № 3. - С. 48-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2013_3_9 Мета - вивчити ефективність ендоваскулярного лікування артеріальних аневризм головного мозку з використанням потікскеровуючих стентів. Проведено лікування 8 хворих з інтракраніальними аневризмами судин мозку. Вік хворих - від 44 до 66 років. Серед пацієнтів переважали жінки (5 (62,5 %)). За локалізацією аневризм розподіл хворих був таким: передня циркуляція - у 7 (87,5 %), задня - в 1 (12,5 %). У 7 (87,5 %) хворих діагностовано мішкоподібну аневризму (МА), в 1 (12,5 %) і фузиформну. Діагноз у більшості випадків установлювали на підставі даних МРТ, показання до проведення оперативного втручання і на підставі даних церебральної ангіографії. В усіх випадках використовували потікскеровуючий стент Pipeline (EV3). Померли 2 хворих. В одному випадку причиною смерті було гостре порушення мозкового кровотоку за змішаним типом, яке виникло через 2 год після оперативного втручання. В другому випадку летальний наслідок не був пов'язаний з ходом хірургічного втручання та первинним захворюванням. У решти пацієнтів відзначено повний регрес неврологічної симптоматики за модифікованою шкалою Ранкіна: у 4 (50,0 %) - 1 бал, у 2 (25,0 %) пацієнтів - 2 бали. Висновок: реконструктивне ендоваскулярне лікування гігантських артеріальних аневризм та аневризм великих розмірів з використанням PED надало хороші клінічні та ангіографічні результати з прийнятними ризиками, що має важливе значення з огляду на високу захворюваність і смертність, пов'язану з цією патологією. | |||
| 17. |
Щеглов В. И. Эндоваскулярное лечение блистерной артериальной аневризмы с применением "Balloon-in-stent" техники в острый период субарахноидального кровоизлияния [Електронний ресурс] / В. И. Щеглов, Д. В. Щеглов, С. В. Конотопчик, О. Е. Свиридюк, А. А. Пастушин // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2013. - № 4. - С. 41-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2013_4_8 Блистерные аневризмы - редкий тип аневризм, характеризующихся небольшим размером, полусферической формой и широкой шейкой. В настоящее время нет "золотого" стандарта лечения блистерных артериальных аневризм в острый период субарахноидального кровоизлияния. В литературе описаны примеры успешного лечения разорвавшихся блистерных артериальных аневризм с применением телескопической техники (развертывание двух или 3-х протекционных стентов на уровне шейки аневризмы). Лучшие по гемодинамическому эффекту результаты получены при использовании одного или 2-х поток-перенаправляющих стентов. Представлен опыт лечения пациентки 47 лет с субарахноидальным кровоизлиянием в острый период в результате разрыва блистерной аневризмы супраклиноидного отдела правой внутренней сонной артерии с применением "Balloon-in-stent"-техники.Отмечено, что блистерные аневризмы - редкий тип аневризм, характеризующихся небольшим размером, полусферической формой и широкой шейкой. В настоящее время нет "золотого" стандарта лечения блистерных артериальных аневризм (БАА) в острый период субарахноидального кровоизлияния. В литературе описаны примеры успешного лечения разорвавшихся БАА с применением телескопической техники (развертывание двух или трех протекционных стентов на уровне шейки аневризмы). Лучшие по гемодинамическому эффекту результаты получены при использовании одного или двух поток-перенаправляющих стентов. Приведен опыт лечения пациентки 47 лет с субарахноидальным кровоизлиянием в острый период в результате разрыва блистерной аневризмы супраклиноидного отдела правой внутренней сонной артерии с применением "Balloon-in-stent"-техники. | |||
| 18. |
Щеглов В. І. Керована внутрішньосудинна емболізація гістоакрилом артеріовенозних мальформацій спинного мозку. Клінічне спостереження протягом 18 років [Електронний ресурс] / В. І. Щеглов, Д. В. Щеглов, А. В. Найда, О. Є. Свиридюк // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2013. - № 4. - С. 46-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2013_4_9 Наведено клінічний випадок тривалого спостереження та ендоваскулярного лікування пацієнта 33 років з артеріо-венозною мальформацією грудного та поперекового відділу спинного мозку. У результаті проведеного оперативного втручання досягнуто тотального виключення мальформації за допомогою гістоакрилу. Проаналізовано динаміку неврологічних симптомів до і після ендоваскулярного лікування. | |||
| 19. |
Щеглов Д. В. Использование саморасширяющихся стентов Wingspan при интракраниальных стенозах (клинический случай) [Електронний ресурс] / Д. В. Щеглов, В. Н. Загородний // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2013. - № 4. - С. 51-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2013_4_10 Цель работы - изучить эффективность эндоваскулярного лечения интракраниального атеросклеротического поражения с использованием саморасширяющегося стента Wingspan. Обследовали женщину в возрасте 47 лет, госпитализированную в Центр эндоваскулярной нейрорентгенохирургии НАМН Украины через 4 дня после перенесенного острого нарушения мозгового кровообращения по ишемическому типу в бассейне внутренней сонной артерии (ВСА) слева. Выполнено оперативное вмешательство: ангиопластика с интракраниальным стентированием пораженного участка ВСА с использованием саморасширяющегося стента Wingspan (Boston Scientific). После операции отмечено улучшение состояния больной на фоне приема антиагрегантной терапии. Через 4 мес выявлен стеноз и тромбоз левой ВСА, однако в левом каротидном бассейне был сформирован коллатеральный кровоток за счет перетока через переднюю соединительную артерию из правого каротидного бассейна. Выводы: использование интракраниальных самораскрывающихся стентов Wingspan является эффективным методом лечения интракраниальных стенозов в острый период заболевания, позволяет восстановить интракраниальный кровоток, что способствует регрессу неврологического дефицита. | |||
| 20. |
Щеглов Д. В. Характеристика мішкоподібних аневризм басейну передньої мозкової/передньої з’єднувальної артерії, які було прооперовано ендоваскулярним методом з використанням відокремлюваних спіралей [Електронний ресурс] / Д. В. Щеглов // Український неврологічний журнал. - 2013. - № 2. - С. 59-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2013_2_12 Мета роботи - проаналізувати демографічні та клінічні дані хворих і анатомічні особливості (локалізацію та структуру) мішкоподібних аневризм (МА) басейну передньої мозкової/передньої з'єднувальної артерії (ПМА/ПЗА), прооперованих ендоваскулярно за допомогою спіралей у ДУ "Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України" протягом останніх 6 років. Прооперовано 323 хворих з 323 МА ПМА/ПЗА. Загалом проведено 347 ендоваскулярних операцій. МА розподілено на дві групи: 312 МА, які розірвалися (МАР), з них 233 (72 %) прооперовано у гострий період, 79 (24,5 %) - у холодний, та 11 (3,5 %) МА, які не розірвалися (МАНР). Первинні вияви захворювання у пацієнтів із МА ПМА/ПЗА були такими: спонтанний внутрішньочерепний крововилив як вияв МАР - у 312 (96,6 %) хворих, із МАНР - 2 (0,6 %) мали об'ємну дію, 9 (2,8 %) були випадковою знахідкою. Оцінка загального стану хворих за шкалою Ренкіна після первинної операції: 0 балів - у 81 (25,1 %) пацієнта, 1 бал - у 91 (28,2 %), 2 бали - у 82 (25,4 %), 3 бали - у 35 (10,7 %), 4 бали - у 17 (5,3 %), 5 балів не виявлено, 6 балів (померли) - 17 (5,3 %). Висновки: ендоваскулярні операції - це надійний, малотравматичний та ефективний спосіб лікування МА ПМА/ПЗА, який надає змогу більшості хворих повернутися до звичайного способу життя після лікування. Рівень летальності становив 5,3 %, тяжкої інвалідизації хворих - 5,3 %. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |