Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (30)Журнали та продовжувані видання (2)Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (70)Авторитетний файл імен осіб (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Яковлева Л$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 115
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Яковлева Л. В. 
Вивчення впливу найактивніших серед похідних бензофурану (С764-0034), 1,5-дигідропірол-2-онів (VAZ-10) та 2,3-D-піримідин-6-карбонових кислот (L486-0021) на функцію печінки у здорових щурів [Електронний ресурс] / Л. В. Яковлева, Г. Л. Литиненко, Ю. Б. Лар’яновська // Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація. - 2011. - № 3-4. - С. 71-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kff_2011_3-4_12
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.094 Mb    Зміст випуску     Цитування
2.

Яковлева Л. В. 
Аналіз споживання антибактерійних лікарських засобів у інфекційному відділенні військово-медичного клінічного центру північного регіону для військовослужбовців [Електронний ресурс] / Л. В. Яковлева, І. О. Панкратов // Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація. - 2012. - № 1-2. - С. 57-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kff_2012_1-2_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 308.723 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Яковлева Л. М. 
Перспективність використання противірусних засобів у комплексній терапії хворих на гострий коронарний синдром з персистуючою герпесвірусною інфекцією [Електронний ресурс] / Л. М. Яковлева, Я. О. Перемот, С. Д. Перемот, М. В. Смілянська, Н. В. Кашпур, А. Ю. Волянський, А. Бомба, О. М. Данкович // Аннали Мечниковського інституту. - 2011. - № 4. - С. 293-297. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ami_2011_4_15
Попередній перегляд:   Завантажити - 231.361 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Яковлева Л. Н. 
Влияние полиморфизма гена ангиотензин-превращающего фермента на показатели толерантности к физической нагрузке у пациентов с ишемической болезнью сердца [Електронний ресурс] / Л. Н. Яковлева // Міжнароний медичний журнал. - 2013. - Т. 19, № 3. - С. 41-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mmzh_2013_19_3_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 258.563 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Яковлева Л. М. 
Видовой состав возбудителей бактериозов хвоща полевого (Equisetum arvense L.) [Електронний ресурс] / Л. М. Яковлева, В. Ф. Патыка, Т. Н. Щербина, Е. А. Савенко // Мікробіологічний журнал. - 2012. - Т. 74, № 3. - С. 29-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2012_74_3_6
В посевах сои и пшеницы впервые выявлены, описаны бактериальные поражения сорняка хвоща полевого (Equisetum arvense L.) и идентифицированы их возбудители. Характерными симптомами заболеваний были следующие: на корневой шейке, стеблях вегетативных и спороносных побегов, веточках развивались ржаво-коричневые, темно-коричневые или почти черные некрозы. Некрозы увеличивались в размерах, окольцовывали стебель. Стебель надламывался, растения усыхали. Из образцов пораженных растений изолированы и идентифицированы фитопатогены: Pseudomonas syringae, Pectobacterium carotovorum subsp. carotovorum, Pantoea agglomerans и Curtobacterium sp. Выделенные бактерии при искусственном заражении вызывали развитие некрозов у хвоща полевого, пшеницы и сои. Штаммы возбудителей угловатой пятнистости сои (P. savastanoi pv. glycinea B-1019) и базального бактериоза пшеницы (P. syringae pv. atrofaciens 948, К-1025, 2399, B-1011) при искусственном заражении вызывали развитие некрозов на хвоще полевом. Учитывая результаты перекрестных заражений, предполагается, что хвощ полевой может быть одной из экологических ниш пребывания возбудителей бактериозов культурных растений и является потенциальной угрозой вспышки их заболеваний при благоприятных условиях. Видовой состав возбудителей хвоща полевого отличался по годам в зависимости от температурных показателей вегетационного периода.
Попередній перегляд:   Завантажити - 476.671 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Яковлева Л. М. 
Поліморфізм генів ендотеліальної NO-синтази, ангіотензинперетворюючого ферменту та рецептора ангіотензину 2 типу 1 у хворих на ішемічну хворобу серця з цукровим діабетом ІІ типу [Електронний ресурс] / Л. М. Яковлева // Медичні перспективи. - 2013. - Т. 18, № 4. - С. 45-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2013_18_4_8
Цель исследования - изучить особенности клинических проявлений ишемической болезни сердца (ИБС) у больных с сахарным диабетом (СД) II типа и возможные ассоциации мутации генов эндотелиальной NO-синтазы (еNOs), ангиотензинпревращающего фермента (АПФ) и рецептора ангиотензина II типа 1 (АT2R1) с развитием СД II типа у этих больных. Обследовано 318 больных ИБС (54 (17,0 %) с СД II типа и 264 (83,0 %) без диабета). Исследование полиморфизма Т-786С промотора гена еNOS, инсерционно-делеционного (I/D) полиморфизма гена АПФ и полиморфизма А1166С гена АT2R1 проводили методом полимеразной цепной реакции. Установлено, что у больных ИБС с СД II типа достоверно чаще встречаются артериальная гипертензия (АГ), ожирение, отягощенная наследственность по раннему развитию сердечно-сосудистых заболеваний; манифестация ИБС происходит в более молодом возрасте, ишемия миокарда чаще носит безболевой характер. При наличии СД II типа атеросклеротическое поражение коронарных артерий носит диффузный и многососудистый характер, в атеросклеротический процесс чаще вовлекаются другие бассейны. Выявлена независимая связь СД II типа с АГ, ожирением и СС генотипом полиморфизма Т-786С гена еNOs. Доказано независимое отрицательное влияние D аллеля I/D полиморфизма гена АПФ и С аллеля полиморфизма А1166С гена АT2R1 на функцию почек у больных ИБС с СД II типа.
Попередній перегляд:   Завантажити - 354.021 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Яковлева Л. М. 
Фитопатогенные бактерии пырея ползучего в посевах пшеницы [Електронний ресурс] / Л. М. Яковлева, В. Ф. Патыка, Р. И. Гвоздяк, Т. Н. Щербина // Мікробіологічний журнал. - 2009. - Т. 71, № 3. - С. 30-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2009_71_3_7
В посевах пшеницы на полях Киевской и Винницкой областей выявлены бактериальные поражения сорняка пырея ползучего (Elytrigia repens (L.) Nevski, Agropyrum repens L.). У растений отмечены следующие признаки поражения: усыхание листьев, штрихообразные или овальные некрозы на зеленых листьях, некрозы на стеблях, пустоколосица, частичное почернение остей, зерновок, чешуек, водонасыщенные или темно-коричневые с фиолетовым оттенком пятна на корневищах. Из пораженных образцов на протяжении вегетационного периода выделены патогенные для пырея ползучего и пшеницы бактерии Pseudomonas syringae, P. viridiflava, Pseudomonas sp., Erwinia carotovora subsp. carotovora, Pantoea agglomerans, часть желтопигментных изолятов не идентифицирована. P. syringae изолированы также из корневищ в период зимней оттепели.
Попередній перегляд:   Завантажити - 211.788 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Гвоздяк Р. І. 
Етіологія масового захворювання томатів у господарствах України [Електронний ресурс] / Р. І. Гвоздяк, С. М. Мороз, Л. М. Яковлева, Є. П. Черненко // Мікробіологічний журнал. - 2009. - Т. 71, № 5. - С. 33-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2009_71_5_7
Встановлено, що основною причиною бактеріального в'янення томату в закритому і відкритому грунті є Clavibacter michiganensis subsp. michiganensis, збудник бактеріального раку томату (БРТ). Особливо небезпечний він у закритому грунті, спричиняючи масові ураження рослин у період плодоношення. В тепличних умовах БРТ проявляється у вигляді ураження судин, тоді як у польових - ураження плодів і листя. За умов штучного зараження в польових умовах виявлено здатність Сmm викликати гниття плодів. За фенотиповими ознаками, в т.ч. за жирнокислотним складом, виділені ізоляти не відрізняються від описаних у літературі. Встановлено чутливість ізолятів до пестицидів, які рекомендовані для обмеження інших патогенів томату. Перспективними з цією метою є антагоністи, виділені з насіння томату.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.572 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Цапко Є. О. 
Дослідження гіпоглікемічної активності та гострої токсичності похідних (±)-камфорної кислоти з хіназолін-4-оновим фрагментом [Електронний ресурс] / Є. О. Цапко, І. С. Гриценко, Л. М. Малоштан, І. О. Тимошина, К. М. Ситнік, Л. В. Яковлева, О. М. Шаповал // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2013. - № 3. - С. 106-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2013_3_33
Исследованы острая токсичность и гипогликемическая активность производных камфорной кислоты с фрагментом хиназолин-4-она. Обнаружены вещества с уровнем активности, близким к препарату сравнения глибенкламиду. Установлены некоторые закономерности структура - гипогликемическое действие.
Попередній перегляд:   Завантажити - 419.702 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Яковлева Л. 
Інтеграція як чинник розвитку пізнавальної активності учнів [Електронний ресурс] / Л. Яковлева // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. - 2012. - № 42(2). - С. 129-134. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppps_2012_42(2)__23
Попередній перегляд:   Завантажити - 252.406 Kb    Зміст випуску     Цитування
11.

Яковлева Л. 
Ідентичність як складова формування регіональної політики [Електронний ресурс] / Л. Яковлева // Наукові записки [Національного університету "Острозька академія"]. Сер. : Культурологія. - 2010. - Вип. 5. - С. 339-343. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoakl_2010_5_45
Попередній перегляд:   Завантажити - 107.649 Kb    Зміст випуску     Цитування
12.

Яковлева Л. 
Проблема екологічного виховання у спадщині В. О. Сухомлинського та реалізація його ідей в сучасній практиці загальноосвітньої школи [Електронний ресурс] / Л. Яковлева // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. - 2013. - № 44. - С. 260-266. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppps_2013_44_43
Попередній перегляд:   Завантажити - 247.642 Kb    Зміст випуску     Цитування
13.

Яковлева Л. М. 
Предиктори несприятливого прогнозу у хворих на ішемічну хворобу серця з верифікованим гемодинамічно значущим атеросклерозом коронарних артерій у динаміці тривалого спостереження [Електронний ресурс] / Л. М. Яковлева // Запорожский медицинский журнал. - 2014. - № 1. - С. 69-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2014_1_20
Установлено, что развитие неблагоприятных сердечно-сосудистых событий у больных со стабильной ишемической болезнью сердца с верифицированным атеросклерозом коронарных артерий ассоциировано с артериальной гипертензией, сахарным диабетом 2 типа, курением, отягощенной наследственностью в отношении раннего развития сердечно-сосудистых заболеваний, а также наличием более одного инфаркта миокарда в анамнезе, с атеросклеротическим поражением сонных артерий и сосудов нижних конечностей, поражением трех коронарных артерий и диффузным типом поражения по результатам селективной коронарной ангиографии, снижением ФВ << 45 % и снижением функции почек по данным скорости клубочковой фильтрации. Доказано, что наличие DD генотипа I/D полиморфизма гена ангиотензинпревращающего фермента и CC генотипа полиморфизма Т-786С промотора гена эндотелиальной NO-синтазы связаны с неблагоприятным прогнозом у больных со стабильной ишемической болезнью сердца.
Попередній перегляд:   Завантажити - 450.943 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
14.

Грицай Р. В. 
Фітотоксичні властивості ліпополісахаридів Ralstonia solanacearum [Електронний ресурс] / Р. В. Грицай, Л. М. Яковлева, Л. Д. Варбанець // Мікробіологічний журнал. - 2014. - Т. 76, № 2. - С. 29-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2014_76_2_6
Досліджено фітотоксичні властивості ліпополісахаридів (ЛПС) ряду штамів одного з найбільш небезпечних збудників бактеріозів - Ralstonia solanacearum. ЛПС 8-ми штамів характеризувалися неоднорідністю в прояві біологічної активності, яка більш виражена для сприйнятливих до збудника культур. У порівнянні з контрольними рослинами під впливом обробки насіння ЛПС у рослин можуть зменшуватися, а в деяких випадках збільшуватися довжина корінця, висота і вага ростка, залежно від штаму. Препаратам ЛПС R. solanacearum 35, 52б, TX1 і TS3, у складі яких є відносно низьким вміст рамнози, притаманна стимулююча активність за обробки насіння перцю. Занурення проростків томатів у розчини цих препаратів ЛПС викликали втрату, а потім відновлення тургору, і лише ЛПС штаму TS3 призвів до в'янення проростків.
Попередній перегляд:   Завантажити - 422.622 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
15.

Целуйко В. Й. 
Клінічна характеристика і порівняльна оцінка атеросклеротичного ураження різних судинних басейнів у хворих на хронічну ішемічну хворобу серця залежно від поліморфізму Т(–786)С промотора гена ендотеліальної NO-синтази [Електронний ресурс] / В. Й. Целуйко, Л. М. Яковлева // Серце і судини. - 2013. - № 4. - С. 95-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2013_4_14
Мета роботи - оцінити поширеність поліморфних варіантів Т(-786)С промотора гена ендотеліальної NO-синтази у хворих на хронічну ішемічну хворобу серця (ХІХС) з верифікованим за даними селективної коронарної ангіографії гемодинамічно значущим атеросклерозом коронарних артерій та простежити зв'язок зазначеного поліморфізму з клінічними виявами хвороби, наявністю й ступенем вираження атеросклеротичного ураження різних судинних басейнів. Обстежено 120 хворих на ХІХС зі стабільною стенокардією напруження II - III функціональних класів (середній вік - 58,7 року), у яких за даними селективної коронарної ангіографії виявлено гемодинамічно значущі (<$E>>~50~%>) стенози коронарних артерій. Групу контролю становили 35 осіб без змін коронарних артерій та з негативним результатом тесту з дозованим фізичним навантаженням. Обстеження хвормх, крім селективної коронарної ангіографії, передбачало визначення гомілково-плечового індексу, допплер-ультразвукове дослідження судин нижніх кінцівок та сонних артерій з оцінкою товщини комплексу інтима - медіа останніх. Дослідження алельного поліморфізму промотора гена ендотеліальної NO-синтази проведено за методом полімеразної ланцюгової реакції. Висновки: в українській популяції мутантний генотип C/C поліморфізму T(-786)C промотора гена ендотеліальної NO-синтази у хворих на ХІХС з верифікованим за даними селективної коронарної ангіографії гемодинамічно значущим атеросклерозом коронарних артерій виявляють вірогідно частіше, ніж у здорових осіб. Наявність мутантного алеля C поліморфізму T(-786)C промотора гена ендотеліальної NO-синтази у хворих на ХІХС асоціюється з вищою частотою багатосудинного типу атеросклеротичного ураження коронарних артерій, за даними селективної коронарної ангіографії, більшою товщиною комплексу інтима - медіа та меншим гомілково-плечовим індексом.Мета роботи - оцінити поширеність поліморфних варіантів Т(-786)С промотора гена ендотеліальної NO-синтази у хворих на хронічну ішемічну хворобу серця (ХІХС) з верифікованим за даними селективної коронарної ангіографії гемодинамічно значущим атеросклерозом коронарних артерій та простежити зв'язок зазначеного поліморфізму з клінічними виявами хвороби, наявністю й ступенем вираження атеросклеротичного ураження різних судинних басейнів. Обстежено 120 хворих на ХІХС зі стабільною стенокардією напруження II - III функціональних класів (середній вік - 58,7 року), у яких за даними селективної коронарної ангіографії виявлено гемодинамічно значущі (<$E>>~50~%>) стенози коронарних артерій. Групу контролю становили 35 осіб без змін коронарних артерій та з негативним результатом тесту з дозованим фізичним навантаженням. Обстеження хвормх, крім селективної коронарної ангіографії, передбачало визначення гомілково-плечового індексу, допплер-ультразвукове дослідження судин нижніх кінцівок та сонних артерій з оцінкою товщини комплексу інтима - медіа останніх. Дослідження алельного поліморфізму промотора гена ендотеліальної NO-синтази проведено за методом полімеразної ланцюгової реакції. Висновки: в українській популяції мутантний генотип C/C поліморфізму T(-786)C промотора гена ендотеліальної NO-синтази у хворих на ХІХС з верифікованим за даними селективної коронарної ангіографії гемодинамічно значущим атеросклерозом коронарних артерій виявляють вірогідно частіше, ніж у здорових осіб. Наявність мутантного алеля C поліморфізму T(-786)C промотора гена ендотеліальної NO-синтази у хворих на ХІХС асоціюється з вищою частотою багатосудинного типу атеросклеротичного ураження коронарних артерій, за даними селективної коронарної ангіографії, більшою товщиною комплексу інтима - медіа та меншим гомілково-плечовим індексом.
Попередній перегляд:   Завантажити - 121.729 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
16.

Целуйко В. Й. 
Вплив хірургічної реваскуляризаці ї на відалений прогноз у хворих на ІХС [Електронний ресурс] / В. Й. Целуйко, А. В. Руденко, Я. О. Перемот, Л. М. Яковлева, С. Д. Перемот // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2011. - № 1. - С. 13-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Psmno_2011_1_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 3.127 Mb    Зміст випуску     Цитування
17.

Целуйко В. Й. 
Провідні чинники, які визначають розвиток і перебіг інфаркту міокарда у сільських мешканців [Електронний ресурс] / В. Й. Целуйко, Л. М. Яковлева, С. О. Строкова // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2011. - № 2. - С. 22-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Psmno_2011_2_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 3.005 Mb    Зміст випуску     Цитування
18.

Яковлева Л. М. 
Чинники, що впливають на віддалений прогноз у хворих зі стабільною ішемічною хворобою серця [Електронний ресурс] / Л. М. Яковлева // Український терапевтичний журнал. - 2013. - № 4. - С. 43-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2013_4_9
Визначено клініко-анамнестичні показники й генетичні чинники, які асоціюються з несприятливим прогнозом у хворих зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС) у динаміці тривалого спостереження. Обстежено 120 хворих на ІХС зі стабільною стенокардією напруження II - III функціональних класів (середній вік (<$E58,7~symbol C~0,8>) року), у яких за даними селективної коронарної ангіографії (СКА) виявлено гемодинамічно значущі (<$Esymbol У~50> %) стенози коронарних артерій (КА). Усім пацієнтам призначено стандартну медикаментозну терапію. Період спостереження тривав (<$E28,4~symbol С~4,8>) міс. Кінцеві точки дослідження - загальна та серцево-судинна смертность, інфаркт міокарда (ІМ), нестабільна стенокардія, необхідність у реваскуляризації міокарда, гостре порушення мозкового кровообігу. Дослідження алельного поліморфізму Т-786С промотора гена ендотеліальної NO-синтази (eNOs) та інсерційно-делеційного (I/D) поліморфізму гена ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) проведено за методом полімеразної ланцюгової реакції. 32 пацієнти, у яких відбулися події, що відповідали критеріям кінцевих точок дослідження, увійшли у I групу, 88 хворих без кінцевих точок склали II групу. Встановлено, що розвиток несприятливих серцево-судинних подій (НССП) у хворих зі стабільною ІХС асоціюється з наявністю артеріальної гіпертензії, цукрового діабету 2 типу, обтяженою спадковістю щодо раннього розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ), перенесеного в анамнезі одного та більше ІМ, а також зниженням гомілково-плечового індексу (ГПІ) менше за 0,9 і поєднанням зниження ГПІ зі збільшенням товщини комплексу інтима-медіа більше за 0,9 мм, ураженням трьох КА та дифузним типом ураження за даними СКГ. Виявлено, що наявність CC-генотипу поліморфізму T-786C гена eNOs та DD-генотипу I/D поліморфізму гена АПФ пов'язана з підвищеною вірогідністю розвитку НССП у хворих зі стабільною ІХС (OR = 3,46; 95 % CI [1,37 - 8,48], p = 0,014 та OR = 2,82; 95 % CI [1,19 - 6,54], p = 0,04, відповідно). Висновки: Розвиток НССП у хворих зі стабільною ІХС асоціюється з певними клініко-анамнестичними особливостями перебігу ІХС і більшою виразністю атеросклеротичного ураження КА та інших судинних басейнів за даними візуалізаційних методів. Наявність DD-генотипу I/D поліморфізму гена АПФ та CC-генотипу поліморфізму T-786C гена eNOs незалежно пов'язана з несприятливим прогнозом у хворих зі стабільною ІХС.
Попередній перегляд:   Завантажити - 96.217 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
19.

Целуйко В. Й. 
Клініко-анамнестична характеристика хворих на ішемічну хворобу серця залежно від інсерційно­делеційного поліморфізму гена ангіотензинперетворювального ферменту [Електронний ресурс] / В. Й. Целуйко, Л. М. Яковлева // Український кардіологічний журнал. - 2013. - № 6. - С. 21-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2013_6_5
Мета роботи - проаналізувати особливості перебігу та основні чинники розвитку тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА). За період з 1 січня 2014 р. до 1 липня 2018 р. до міської клінічної лікарні N 8 Харкова було госпіталізовано 774 хворих на гостру ТЕЛА віком від 21 до 88 років (середній вік - (<$E59,1~symbol С~13,9>) року). Внутрішньогоспітальна летальність становила 4,9 % (38 пацієнтів). Критерієм залучення до дослідження була гостра ТЕЛА, діагностована за результатами мультиспіральної комп'ютерної гомографічної ангіографії легеневих артерій. Усім хворим проведено загальноклінічне обстеження, стандартну трансторакальну ехокардіографію та ультразвукове допплер-дослідження вен нижніх кінцівок. Оцінено ризик венозного тромбоемболізму та прогноз за загальноприйнятими шкалами. У 83,8 % обстежених хворих було зареєструвано 2 чинники ризику венозного тромбоемболізму та більше. В кожного п'ятого пацієнта було онкологічне захворювання, зокрема у 5,8 % хворих вперше виявлене за цілеспрямованого пошуку. Ознаки дисфункції правого шлуночка, за даними МКТ-ангіографії легеневої артерії та/або ехокардіографії, були наявні у 72,8 % хворих. Серед обстежених хворих переважали особи з високим та помірно-високим ризиком ранньої смерті (68,6 %), схема лікування яких передбачала тромболітичну терапію. У хворих з низьким та помірно-низьким ризиком перевагу під час вибору антикоагулянтного агента віддавали новим оральним антикоагулянтам. Висновки: у період з 2014 до 2017 рр. зареєстровано збільшення верифікованих за допомогою МКТ-ангіографії легеневої артерії випадків гострої ТЕЛА, що можна пояснити як збільшенням поширеності ТЕЛА, так і кращим її виявленням. Захворювання з однаковою частотою діагностували у чоловіків та жінок, проте жінки були майже на 10 років старшими за чоловіків. Госпіталізація хворих на ТЕЛА до одного стаціонару сприяє підвищенню якості лікування, про що свідчить зниження летальності з 8,8 % у 2014 р. до 3,9 % у 2017 р.
Попередній перегляд:   Завантажити - 148.278 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
20.

Яковлева Л. В. 
Фармакоепідеміологічна та фармакоекономічна оцінка лікування хворих на цукровий діабет [Електронний ресурс] / Л. В. Яковлева, О. Н. Кириченко // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2011. - № 2. - С. 10-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2011_2_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 511.188 Kb    Зміст випуску     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського