Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (8) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Boychenko S$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 8 Представлено документи з 1 до 8 |
|||
| 1. | 
Boychenko S. The scenarios of repeatability of catastrophic climatic phenomena in Europe and Ukraine under the influence of climate changes (with use of historical records and manuscripts for the last millennium) [Електронний ресурс] / S. Boychenko // Геофизический журнал. - 2010. - Т. 32, № 4. - С. 23-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2010_32_4_12 | ||
| 2. | 
Boychenko S. Features of Climate Change on Ukraine: Scenarios, Consequences for Nature and Agroecosystems [Електронний ресурс] / S. Boychenko, V. Voloshchuk, Y. Movchan, N. Serdjuchenko, V. Tkachenko, O. Tyshchenko, S. Savchenko // Proceedings of the National aviation university. - 2016. - № 4. - С. 96–113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_2016_4_14 Мета роботи - аналіз основних особливостей зміни клімату в Україні в ХХ - ХХI століттях, і одержання оцінки можливих регіональних екологічних наслідків під впливом глобального потепління. Емпіричні константи в побудованих напівемпіричних моделях оцінені на основі статистичного аналізу матеріалів метеорологічних спостережень на метеостанціях України протягом XX ст. і початку XXI ст. Отримані результати використовуються для побудови сценаріїв можливих зміни клімату в Україні при глобальному потеплінні в найближчому майбутньому. Кліматичні умови України відреагували на глобальне потепління (середньорічна температура підвищилася на 0,6 +- 0,2оС/за 100 років і незначне збільшення річної суми опадів на 5 - 7 % протягом 100 років). Особливості трансформації сезонного ходу кліматичних полів температури і атмосферних опадів в Україні розглядається також. Беручи до уваги глобальні зміни клімату, пропонуються регіональні сценарії клімату (температура і атмосферні опади) в Україні до 2050 року. Аналіз основних екологічних наслідків від глобального потепління, які вже сталися або можуть проявитися в найближчому майбутньому в Україні, проведено: підняття рівня Чорного і Азовського морів; просторова трансформація структури степових фітосистем; зміни в північній частині Азовського моря екосистем морських кіс; збудження катастрофічних погодних явищ в Україні, розвиток опустелювання в південних і південно-східних областях України, вплив змін клімату на сільське господарство, аспекти водних ресурсів. | ||
| 3. |
Boychenko S. Modern Tendencies of Climate, Water Resources and Ecosystems Changes in the Middle-Lower Part of Southern Bug River, Ukraine [Електронний ресурс] / S. Boychenko, Y. Movchan, O. Tyshchenko // Proceedings of the National aviation university. - 2017. - № 3. - С. 78–89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_2017_3_12 Проаналізовано особливості змін клімату та водності в нижній частині басейну Південного Бугу, в регіоні розташування ЮУАЕС, в другій половині ХХ ст. та на початку ХХI ст., оцінці впливів від діяльності ЮУАЕС на мікрокліматичні умови, а також визначенню можливих загроз для біотичного різноманіття природних екосистем, які пов'язані зі змінами довкілля. | ||
| 4. |
Boychenko S. Long-time changes of the thermal continentality index; the amplitudes and the phase of the seasonal temperature variation in Ukraine [Електронний ресурс] / S. Boychenko, V. Voloshchuk, T. Kuchma, N. Serdyuchenko // Геофизический журнал. - 2018. - Т. 40, № 3. - С. 81-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2018_40_3_6 Проаналізовано особливості просторово-часових варіацій індексів континентальності Gorczynsky та Johanson - Ringleb, а також амплітуди та фази сезонних варіацій температури на території України за умов глобального потепління. Для аналізу використано довгострокові емпіричні дані (середньомісячна температура), що одержано на мережі метеорологічних станцій України, які рівномірно розташовані на рівнинній території України (з висотою над рівнем моря не більш як 350 м) за період 1900 - 2017 рр. Зміни амплітуди та фази сезонних варіацій температури досліджено за допомогою аналізу Фур'є. Встановлено, що на фоні загального зниження значень індексів континентальності клімату на території України за період 1900 - 2017 рр. (через значне потепління в холодний період року), спостерігається тенденція їх зростання (K | ||
| 5. |
Zabulonov Yu. L. The tendencies of climate change and water regime of the middle-lower part in the basin of Southern Bug River (in the region of location of the South-Ukrainian Nuclear Power Plant) [Електронний ресурс] / Yu. L. Zabulonov, S. G. Boychenko, O. O. Zholudenko, M. A. Buhera // Геофизический журнал. - 2018. - Т. 40, № 5. - С. 286-300. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2018_40_5_13 Проаналізовано особливості зміни клімату та водності для середньо-нижньої частини басейну р. Південний Буг (у регіоні розташування Южно-Української атомної електростанції (ЮУ АЕС)) в другій половини XX ст. - на початку XXI ст. Унаслідок зміни клімату відбулося підвищення середньорічної температури повітря (на <$E0,16~-~0,28~symbol Р roman C> на 10 років) та незначне підвищення річної кількості атмосферних опадів (на 1 - 2 %) у цьому регіоні за період 1945 - 2017 рр. Проте спостерігаються більш інтенсивне потепління та негативна тенденція до зниження річної кількості опадів (на 3 - 10 %, влітку на 20 - 30 %) за останні декілька десятиліть на метеостанціях Первомайськ та Вознесенськ. Такі регіональні зміни клімату можуть, певною мірою, призвести до зменшення водності у водоймах через аномальне підвищення температури та зменшення кількості атмосферних опадів влітку (липень - серпень) та збільшення випаровування в басейні р. Південний Буг. Незначне річне збільшення кількості опадів (і в холодний період року) у цій частині басейну не компенсує таку негативну тенденцію. Досить складна та небезпечна гідрологічна ситуація в басейні р. Південний Буг склалася на період 2015 - 2017 рр. унаслідок низького рівня води у водосховищах за весь період експлуатації, що пов'язано зі складними погодними умовами (аридизацією кліматичних умов) та збільшенням споживання води (водність р. Південний Буг у серпні - вересні була на 12 - 15 % менша від місячної норми). У дельті р. Південний Буг також несприятлива ситуація, так, у Бузькому лимані відбуваються: підвищення солоності води, зменшення глибин, підвищення температури води, зменшення обсягів прісної води з річки та посилений приплив солоних вод з Чорного моря. Регіональні зміни клімату та водності можуть призвести до певних ускладнень у подальшій ефективній експлуатації ЮУ АЕС, а підняття рівня водосховищ може супроводжуватися негативним впливом на навколишнє середовище. Тому важливо знайти розумний компроміс між економічною доцільністю та збереженням навколишнього середовища. | ||
| 6. | 
Shkilnyuk I. Methodically organizatonal principles of biologial stability providing of aviation fuels [Електронний ресурс] / I. Shkilnyuk, S. Boychenko // Нафтогазова галузь України. - 2013. - № 1. - С. 35-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ngu_2013_1_10 | ||
| 7. |
Boychenko S. Comfortable climatic conditions for human on the territory of Ukraine for the period 1991—2020 [Електронний ресурс] / S. Boychenko, О. Zabarna, T. Kuchma // Геофизический журнал. - 2021. - Т. 43, № 4. - С. 91-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2021_43_4_6 Екологічний стан довкілля, кліматичні умови з вираженою сезонністю та мінливістю, аномальна літня спека та регіональні прояви змін клімату мають певний негативний вплив на добробут, здоров'я та комфортність життя населення країни. Для оцінювання кліматичного комфорту використано біокліматичний індекс (індекс еквівалентно-афективних температур), що надає змогу оцінити тепловідчуття людини за певної комбінації метеорологічних параметрів. У дослідженні використано дані щоденних спостережень (приземна температура, відносна вологість повітря та швидкість вітру) для 34 метеостанцій України за період 1991 - 2020 рр. Проведено ранжування й аналіз показників, що характеризують теплові біокліматичні умови. Установлено, що погодні умови з тепловідчуттям дуже холодні - холодні - прохолодні - злегка прохолодні становлять <$E268~symbol С~9> (73 %) днів на рік. Отже, населення України проживає в умовах фізіологічного холодного стресу більшу частину року. Погодні умови, які підпадають під градації, дуже холодні - (30 - 23) та холодні - (23 - 12), становлять <$E6~symbol С~5> (~2 %) та <$E42~symbol С~17> (~12 %) днів на рік відповідно і спричиняють тепловідчуття сильного холоду та сильного холодного стресу і мають тенденцію до зменшення через зміни клімату. Найбільша кількість днів у середньому по країні припадає на градації з погодними умовами - злегка прохолодні (0 - 12) та прохолодні - (12 - 0), <$E113~symbol С~10> (31 %) та <$E107~symbol С~8> (29 %) днів на рік відповідно. Злегка прохолодні умови характерні для теплого періоду року, переважно осені та весни, частково зими, тоді як прохолодні частіше переважають у зимовий, осінній та весняний сезони. Комфортні та субкомфортні умови для людини з тепловідчуттям злегка теплі й теплі становлять у середньому <$E96~symbol С~8> (26 %) днів на рік. Комфортні умови становлять близько <$E47~symbol С~13> (13 %) днів на рік і характерні для теплого періоду з квітня по жовтень, з максимальними значеннями влітку: у червні - <$E10~symbol С~3>, у липні - <$E17~symbol С~4>, у серпні - 15 днів <$E~symbol С~4> дні на місяць. Кількість днів із субкомфортними умовами становить <$E48~symbol С~3> (13 %) днів на рік, з майже однаковою кількістю днів на місяць з 7 по 12 в травні - вересні та з мінімальними значеннями у квітні, жовтні та листопаді, приблизно 1 - 2 дні. Встановлено тенденцію до збільшення кількості днів із комфортними умовами влітку на 0,2 - 0,3 дня на місяць, а також щорічний приріст на 0,83 дня на рік (у середньому додалось 25 - 30 днів) за період 1991 - 2020 рр. Отже, комфортність кліматичних умов для місцевого населення на території України зростає в теплий період року. Однак зросла повторюваність аномально високих температур, особливо в літній період, що підпадають до градації (23 - 30), що спричиняє сильний тепловий стрес для модини (у певні роки зафіксовано до 5 - 19 днів на рік). Таким чином, кліматичним умовам України властивий певний потенційно комфортний кліматичний ресурс (у червні- серпні): у Західному регіоні мінімальний (23 - 40 %); у Північному регіоні - достатній (36 - 53 %); у Центральному регіоні - оптимальний (40 - 60 %), у Південному регіоні - оптимальний (40 - 67 %). | ||
| 8. |
Boychenko S. Semi-empirical model of the spatiotemporal surface temperature distribution on the plain part of Ukraine [Електронний ресурс] / S. Boychenko, N. Maidanovych // Геофизический журнал. - 2023. - Т. 45, № 2. - С. 63-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2023_45_2_6 Просторовий розподіл температури лінійно залежить від континентальності клімату, морфології рельєфу, положення регіону відносно морів, на додаток до звичайних показників висоти, широти та довготи. Існують інші фактори, які можуть мати додатковий значущий вплив: наявність великих водойм, рельєф, атмосферні чинники (місцева циркуляція), конфігурація та форма узбережжя і рослинність. Отже, ці багатофакторні впливи утворюють кліматичне поле температури. У цьому дослідженні запропоновано регіональну напівемпіричну модель просторово-часового розподілу середньорічної та місячної температури для рівнинної частини України на основі методики оцінювання впливу висоти над рівнем моря та географічних координат. За цією методикою визначено висотні, широтні та довготні градієнти для річної та місячної приземної температури за періоди 1961 - 1990 та 1991 - 2020 рр. Так, на рівнинній частині території України річна приземна температура повітря знижується в середньому на 0,60 - 0,63<$E symbol Р> C зі зсувом на висоту 100 м над рівнем моря, на 0,51 - 0,55<$E symbol Р> C зі зсувом на один градус широти на північ, на 0,067 - 0,071<$E symbol Р> С зі зсувом на один градус довготи на схід. Характерні також варіації цих середньорічних градієнтів температури від року до року від року до року. Сезонна зміна градієнтів має виражений немонотонний характер: найбільші значення висотного градієнта характерні для липня - серпня (від -0,63 до -0,73<$E symbol Р> С на 100 м), а найменші - для квітня - травня (від -0,45 до -0,55<$E symbol Р> C на 100 м); найбільші значення широтного градієнта характерні для серпня - вересня (від -0,60 до -0,70<$E symbol Р> С на 1<$E symbol Р> N), а найменші - для квітня - травня (від -0,20 до -0,35 <$E symbol Р>С на 1<$E symbol Р> N); довготні градієнти мають додатні значення в червні - серпні (0,074 - 0,128 <$E symbol Р>C на 1<$E symbol Р> E), і від'ємні значення в листопаді - березні (від -0,228 до -0,154 <$E symbol Р>C на 1<$E symbol Р> E). Встановлено, що висотний і широтний градієнти температури мають найбільшу просторово-часову мінливість, а довготній - найменшу. Найбільша мінливість значень температурного градієнта характерна для лютого-березня та липня-вересня, а найменша - для квітня-травня. Аналіз динаміки зміни градієнта за період 1991 - 2020 рр. порівняно з періодом 1961 - 1991 рр. показав, що значення висотного градієнта зросли на 8 - 13 % у січні та березні-травні; значення широтного градієнта зросли на ~30 % у грудні-лютому та зменшилися на ~20 % у травні-серпні. Запропонована напівемпірична модель містить коефіцієнт, який враховує вплив додаткових ефектів, пов'язаних з яскраво вираженими орографічними та іншими особливостями рельєфу. У нашому дослідженні наведено числові значення цього коефіцієнта для окремих мікрокліматичних районів рівнинної частини території України. Розраховано модельні оцінки 30-річної середньомісячної температури в Україні за періоди 1961 - 1990 та 1991 - 2020 років. Порівняння модельних оцінок кліматичних норм середньої річної та місячної температури для 72 метеостанцій України з їх фактичними значеннями показало статистично значущий кореляційний зв'язок. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |