Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (1)Реферативна база даних (26)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Д'ЯКОНОВ В. І.<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 7
Представлено документи з 1 до 7
1.

Дьяконов О. В. 
Обґрунтування напрямку удосконалення існуючих технологій переробки рослинної сировини [Електронний ресурс] / О. В. Дьяконов, В. І. Д'яконов, О. Ю. Нікітченко, В. С. Волошин // Комунальне господарство міст. Серія : Технічні науки та архітектура. - 2018. - Вип. 142. - С. 14-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kgm_tech_2018_142_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 321.246 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Дьяконов О. В. 
Обґрунтування параметрів та розробка методу виготовлення паливного брикета [Електронний ресурс] / О. В. Дьяконов, В. І. Д'яконов, О. Ю. Нікітченко, В. С. Волошин // Комунальне господарство міст. Серія : Технічні науки та архітектура. - 2018. - Вип. 142. - С. 20-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kgm_tech_2018_142_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 573.418 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Полянський О. С. 
Підвищення якості паливних брикетів удосконаленою гнучкою технологією [Електронний ресурс] / О. С. Полянський, О. В. Дьяконов, В. І. Д'яконов, О. С. Скрипник, Д. Ю. Сарабун // Комунальне господарство міст. Серія : Технічні науки та архітектура. - 2018. - Вип. 7. - С. 92-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kgm_tech_2018_7_17
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.359 Mb    Зміст випуску     Цитування
4.

Полянський О. С. 
Оптимізація основних параметрів брикетування [Електронний ресурс] / О. С. Полянський, О. В. Дьяконов, В. І. Д'яконов, О. С. Скрипник // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. - 2019. - Вип. 198. - С. 149-163. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhdtusg_2019_198_23
Представлені статистичні матеріали, виконані на основі аналізу кількісних показників поліетиленових та рослинних відходів. Відзначено основні проблеми застосування відходів в якості палива. Викладено основні результати досліджень і спосіб ефективного застосування відходів поліетилену в якості енергонасиченого компонента і сполучної речовини при виробництві твердого палива. Представлені технологічна схема, дослідно-промислова установка та обладнання, необхідні для реалізації способу отримання брикетів. Наведено модель технологічного процесу з ефективною послідовністю технологічних операцій і параметри оптимального компонентного складу. Відображено основні чинники, що роблять істотний структуроутворюючий вплив на створення структурної композиції твердого багатокомпонентного палива. Дано графічне представлення принципу підбору частинок суміші при формуванні твердого палива методом брикетування з урахуванням у складі в'язких відходів поліетилену. Представлена залежність безрозмірної концентрації викидів в атмосферу при спалюванні твердого палива. Наведено практичні результати використання відходів поліетилену на обладнанні по виробництву твердого багатокомпонентного палива. Проаналізовано дані економічної доцільності використання твердого багатокомпонентного палива з високими теплотехнічними характеристиками на котельних, що працюють на місцевих видах твердого палива. Дана перспективна оцінка, відзначені актуальність і практична значущість вирішення проблеми щодо ефективного використання відходів поліетилену у виробництві твердого багатокомпонентного палива.Представлені статистичні матеріали, виконані на основі аналізу кількісних показників поліетиленових та рослинних відходів. Відзначено основні проблеми застосування відходів в якості палива. Викладено основні результати досліджень і спосіб ефективного застосування відходів поліетилену в якості енергонасиченого компонента і сполучної речовини при виробництві твердого палива. Представлені технологічна схема, дослідно-промислова установка та обладнання, необхідні для реалізації способу отримання брикетів. Наведено модель технологічного процесу з ефективною послідовністю технологічних операцій і параметри оптимального компонентного складу. Відображено основні чинники, що роблять істотний структуроутворюючий вплив на створення структурної композиції твердого багатокомпонентного палива. Дано графічне представлення принципу підбору частинок суміші при формуванні твердого палива методом брикетування з урахуванням у складі в'язких відходів поліетилену. Представлена залежність безрозмірної концентрації викидів в атмосферу при спалюванні твердого палива. Наведено практичні результати використання відходів поліетилену на обладнанні по виробництву твердого багатокомпонентного палива. Проаналізовано дані економічної доцільності використання твердого багатокомпонентного палива з високими теплотехнічними характеристиками на котельних, що працюють на місцевих видах твердого палива. Дана перспективна оцінка, відзначені актуальність і практична значущість вирішення проблеми щодо ефективного використання відходів поліетилену у виробництві твердого багатокомпонентного палива.Наведено статистичні матеріали, виконані на основі аналізу кількісних показників поліетиленових та рослинних відходів. Відзначено основні проблеми застосування відходів як паливо. Викладено основні результати досліджень і спосіб ефективного застосування відходів поліетилену як енергонасичений компонент і сполучна речовина під час виробництва твердого палива. Запропоновано технологічну схему, дослідно-промислову установку та обладнання, необхідні для реалізації способу одержання брикетів. Наведено модель технологічного процесу з ефективною послідовністю технологічних операцій і параметри оптимального компонентного складу. Відображено основні чинники, що роблять суттєвий структуроутворюючий вплив на створення структурної композиції твердого багатокомпонентного палива. Надано графічне представлення принципу підбору частинок суміші у разі формування твердого палива за допомогою методу брикетування з урахуванням у складі в'язких відходів поліетилену. Представлено залежність безрозмірної концентрації викидів в атмосферу під час спалювання твердого палива. Наведено практичні результати використання відходів поліетилену на обладнанні по виробництву твердого багатокомпонентного палива. Проаналізовано дані економічної доцільності використання твердого багатокомпонентного палива з високими теплотехнічними характеристиками на котельних, що працюють на місцевих видах твердого палива. Надано перспективну оцінку, відзначено актуальність і практичну значущість розв'язання проблеми щодо ефективного використання відходів поліетилену у виробництві твердого багатокомпонентного палива.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.037 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Полянський О. С. 
Фактори впливу на тривалість робіт під час виготовлення паливних брикетів із рослинних відходів [Електронний ресурс] / О. С. Полянський, О. В. Дьяконов, В. І. Д'яконов, О. С. Скрипник // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. - 2019. - Вип. 198. - С. 169-180. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhdtusg_2019_198_25
Дослідження показали, що на різну тривалість перебування біомаси безпосередньо в потоці впливають багато випадкових факторів. Проведено аналіз впливу місткості буферних пристроїв перед пунктом подрібнення рослинних відходів і змішувачем відходів НВЧ пристрою на завантаження технологічної лінії. Дослідження показує, що найбільше завантаження лінії досягається при місткості буферних пристроїв на 6 - 8 заготівель перед подрібненням і на 0,6 - 0,8 м<^>3 біоматеріалів перед змішуванням. Подальше збільшення місткості буферних облаштувань істотного впливу на підвищення завантаження технологічної лінії не робить. З досліджень видно, що недостатня місткість буферного пристрою перед подрібненням може понизити завантаження усієї технологічної лінії на 5 - 10 %. При обмеженій місткості буферних пристроїв перед змішуванням зниження завантаження технологічної лінії може досягати 20 - 25 %. Гнучкий взаємозв'язок верстатів в технологічній лінії з достатніми місткостями буферних пристроїв забезпечує підвищення завантаження лінії до 30 %. Найменш надійним верстатом в технологічній лінії цеху є пункт подрібнення відходів. Дослідження показують, що завантаження технологічної лінії можна істотно підвищити, збільшивши надійність пункта подрібнення відходів до рівня, коли інтенсивність відмов його відповідатиме інтенсивності відмов верстатів відділення дрібних пиломатеріалів. При цьому завантаження лінії зростає до 10 - 12. Результати імітаційного моделювання показують, що при спільному підвищенні надійності пункта подрібнення відходів і верстата змішування різних відходів 0,0166 отк./год, завантаження технологічної лінії зростає на 2 - 3 %. Подальше спільне підвищення надійності верстатів не призводить до істотного зростання завантаження технологічної лінії. При зменшенні інтенсивності відмов вказаних вище верстатів з 0,0166 до 0,0100 отк./год завантаження лінії зростає на 0,5 %. Підвищити завантаження технологічної лінії можна шляхом зменшення тривалості часу відновлення пункта подрібнення відходів у разі його відмови. видно, що при збільшенні інтенсивності відновлення з 0,066 рем./год до 2,00 рем./год завантаження лінії зростає на 7 %.Дослідження показали, що на різну тривалість перебування біомаси безпосередньо в потоці впливають багато випадкових факторів. Проведено аналіз впливу місткості буферних пристроїв перед пунктом подрібнення рослинних відходів і змішувачем відходів НВЧ пристрою на завантаження технологічної лінії. Дослідження показує, що найбільше завантаження лінії досягається при місткості буферних пристроїв на 6 - 8 заготівель перед подрібненням і на 0,6 - 0,8 м<^>3 біоматеріалів перед змішуванням. Подальше збільшення місткості буферних облаштувань істотного впливу на підвищення завантаження технологічної лінії не робить. З досліджень видно, що недостатня місткість буферного пристрою перед подрібненням може понизити завантаження усієї технологічної лінії на 5 - 10 %. При обмеженій місткості буферних пристроїв перед змішуванням зниження завантаження технологічної лінії може досягати 20 - 25 %. Гнучкий взаємозв'язок верстатів в технологічній лінії з достатніми місткостями буферних пристроїв забезпечує підвищення завантаження лінії до 30 %. Найменш надійним верстатом в технологічній лінії цеху є пункт подрібнення відходів. Дослідження показують, що завантаження технологічної лінії можна істотно підвищити, збільшивши надійність пункта подрібнення відходів до рівня, коли інтенсивність відмов його відповідатиме інтенсивності відмов верстатів відділення дрібних пиломатеріалів. При цьому завантаження лінії зростає до 10 - 12. Результати імітаційного моделювання показують, що при спільному підвищенні надійності пункта подрібнення відходів і верстата змішування різних відходів 0,0166 отк./год, завантаження технологічної лінії зростає на 2 - 3 %. Подальше спільне підвищення надійності верстатів не призводить до істотного зростання завантаження технологічної лінії. При зменшенні інтенсивності відмов вказаних вище верстатів з 0,0166 до 0,0100 отк./год завантаження лінії зростає на 0,5 %. Підвищити завантаження технологічної лінії можна шляхом зменшення тривалості часу відновлення пункта подрібнення відходів у разі його відмови. видно, що при збільшенні інтенсивності відновлення з 0,066 рем./год до 2,00 рем./год завантаження лінії зростає на 7 %.Дослідження показали, що на різну тривалість перебування біомаси безпосередньо у потоці впливають багато випадкових факторів. Проведено аналіз впливу місткості буферних пристроїв перед пунктом подрібнення рослинних відходів і змішувачем відходів НВЧ пристрою на завантаження технологічної лінії. На під ставі результатів дослідження показано, що найбільше завантаження лінії досягається за місткості буферних пристроїв на 6 - 8 заготівель перед подрібненням і на 0,6 - 0,8 м<^>3 біоматеріалів перед змішуванням. Подальше збільшення місткості буферних облаштувань суттєвого впливу на підвищення завантаження технологічної лінії не робить. З досліджень видно, що недостатня місткість буферного пристрою перед подрібненням може понизити завантаження усієї технологічної лінії на 5 - 10 %. У разі обмеженої місткості буферних пристроїв перед змішуванням зниження завантаження технологічної лінії може досягати 20 - 25 %. Гнучкий взаємозв'язок верстатів в технологічній лінії з достатніми місткостями буферних пристроїв забезпечує підвищення завантаження лінії до 30 %. Найменш надійним верстатом в технологічній лінії цеху є пункт подрібнення відходів. Встановлено, що завантаження технологічної лінії можна суттєво підвищити, збільшивши надійність пункта подрібнення відходів до рівня, коли інтенсивність відмов його відповідатиме інтенсивності відмов верстатів відділення дрібних пиломатеріалів. При цьому завантаження лінії зростає до 10 - 12. Результати імітаційного моделювання показали, що у разі спільного підвищення надійності пункта подрібнення відходів і верстата змішування різних відходів 0,0166 отк./год, завантаження технологічної лінії зростає на 2 - 3 %. Подальше спільне підвищення надійності верстатів не призводить до суттєвого зростання завантаження ттехнологічної лінії. У разі зменшення інтенсивності відмов вказаних вище верстатів з 0,0166 до 0,0100 отк./год завантаження лінії зростає на 0,5 %. Підвищити завантаження технологічної лінії можна шляхом зменшення тривалості часу відновлення пункта подрібнення відходів у разі його відмови. З'ясовано, що у разі збільшення інтенсивності відновлення з 0,066 рем./год до 2,00 рем./год завантаження лінії зростає на 7 %.
Попередній перегляд:   Завантажити - 632.761 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Полянський О. С. 
Оптимізація пресування з енергетичного критерію виробництва паливних брикетів підвищеної якості [Електронний ресурс] / О. С. Полянський, О. В. Дьяконов, О. С. Скрипник, В. І. Д'яконов, І. М. Бузіна // Комунальне господарство міст. Серія : Технічні науки та архітектура. - 2020. - Т. 1. - С. 77-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kgm_tech_2020_1_14
Попередній перегляд:   Завантажити - 955.143 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Полянський О. С. 
Оцінка економічної ефективності виготовлення паливних брикетів підвищеної якості [Електронний ресурс] / О. С. Полянський, О. В. Дьяконов, О. С. Скрипник, В. І. Д'яконов, І. М. Бузіна // Комунальне господарство міст. Серія : Економічні науки. - 2020. - Т. 2. - С. 88-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kgm_econ_2020_2_155_16
Попередній перегляд:   Завантажити - 888.673 Kb    Зміст випуску     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського