Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (3) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=РЄБЄНКОВ С. О.<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 3 Представлено документи з 1 до 3 |
|||
| 1. | 
Харьков Л. В. Диференційна діагностика судинних новоутворень ЩЛД у дітей для визначення тактики лікування [Електронний ресурс] / Л. В. Харьков, Л. М. Яковенко, Н. В. Кисельова, Н. Ю. Жила, С. О. Рєбєнков // Галицький лікарський вісник. - 2015. - Т. 22, число 2. - С. 97-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2015_22_2_33 Найбільша кількість судинних новоутворень локалізується в щелепно-лицевій ділянці (ЩЛД) і становить 68 - 80 %. В існуючих міжнародних класифікаціях немає чіткої диференціації між судинними пухлинами, вадами розвитку та реактивними процесами судин. На сьогодні найбільш поширеними додатковими методами дослідження є УЗД, ДГ, MPT, КТ, КТА, АГ. Для одержання інформації про форму гемангіоми у повному об'ємі необхідно проведення досліджень у певній послідовності з урахуванням їх інформативності. Мета дослідження - визначення інформативності додаткових методів діагностики, об'єму та послідовності їх застосування для вибору методів лікування судинних новоутворень ЩЛД у дітей. Дослідженню підлягли 141 дитина з гемангіомами ЩЛД віком від 1-го міс до 15-ти років, що знаходилися в клініці кафедри хірургічної стоматології і щелепно-лицевої хірургії дитячого віку НМУ ім. О. О. Богомольця за період 2007 - 2013 рр. Для діагностики гемангіом використовувалися УЗД, ДГ, МРТ, КТ, КТА, АГ, ортопантомографія. Скринінг анамнестичних та клінічних даних перед функціональними дослідженнями 141-ї дитини із судинними новоутвореннями виявив, що у 19-ти пацієнтів (13, 4 %) діагноз був невірно сформульованим. Клінічних ознак гемангіоми недостатньо для визначення її морфологічної форми. ДГ судинних новоутворень у 44-х пацієнтів надало змогу виділити форму та особливості СГП залежно від стадії росту та СМ залежно від типу судин. Проведене КТА дослідження АВМ та ВМ у 13-ти дітей чітко віддиференціювало ці види СМ за швидкістю нагромадження контрастної речовини в артеріальну чи венозну та відстрочену фази. За даними МРТ без контрастування здійснити диференціацію між АВМ, ВМ, СГП неможливо, воно доцільно у разі вже встановленої форми гемангіоми, яка планується до видалення. Одержані дані АГ за АВМ та ВМ вказують на доцільність використання її тільки у разі АВМ, бо ВМ на АГ не візуалізується. АГ у разі АВМ застосовується як діагностичний і лікувальний захід. Висновки: діагностика різних форм гемангіом передбачає використання додаткових методів дослідження в наступній послідовності: ДГ, КТА, МРТ, АГ, ДГ є необхідним початковим дослідженням всіх форм гемангіом. Діагностика СГП здійснюється за даними тільки ДГ. Етапом диференціації СМ між собою є КТА за основними показниками - швидкістю нагромадження контрастної речовини у артеріальну фазу (10 - 25 с) - АВМ чи венозну (60 - 90 с) чи/та відстрочену (5 - 10 хв) фази за ВМ. Додатково АВМ вимагає проведення АГ. Кісткові гемангіоми щелеп передбачають обов'язкове проведення ортопантомограми, з подальшим КТА та АГ дослідженнями. | ||
| 2. | 
Яковенко Л. М. Доброякісна лімфоепітеліальна інфільтрація привушних слинних залоз у дітей [Електронний ресурс] / Л. М. Яковенко, Н. В. Кисельова, Н. Ю. Жила, С. О. Рєбєнков // Новини стоматології. - 2017. - № 2. - С. 63-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ns_2017_2_13 Мета роботи - визначити алгоритм діагностики доброякісної лімфоепітеліальної інфільтрації слинних залоз у дітей. Проаналізовано клінічні випадки доброякісного лімфоепітеліального ураження привушних слинних залоз (ПСЗ) у дітей, які перебували на лікуванні у клініці кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії дитячого віку НМУ ім. О. О. Богомольця. Було використано клінічні, УЗД та МРТ методи дослідження, проведено виявлення антитіл до CMV, EBV, ВІЛ. Визначено, що доброякісна лімфоепітеліальна інфільтрація ПСЗ із утворенням мультикістозних порожнин є одним із основних компонентів ВІЛ-асоційованого сіалоаденіту, первинного синдрому Шегрена, B-клітинної лімфоми. Розглянуто диференційну діагностику за допомогою УЗД, МРТ та тестування на ВІЛ-інфекцію, CMV, EBV. Виведено послідовність дій лікаря у діагностиці цих захворювань. Висновки: етапами діагностики ураження ПСЗ у вигляді доброякісних лімфоепітеліальних кіст у дітей є: оцінка клінічних даних, виявлення антитіл до ВІЛ-інфекції, CMV, EBV за допомогою УЗД та МРТ. При виявленні на УЗД мультикістозних уражень слинних залоз проводять аналіз крові на наявність антитіл до ВІЛ-інфекції та CMV, EBV. У разі ВІЛ-негативному результаті проводять МРТ для подальшої диференційної діагностики синдрому Шегрена і B-клітинної лімфоми. | ||
| 3. | 
Северин Ю. П. Променева терапія пухлин стовбура головного мозку у дітей [Електронний ресурс] / Ю. П. Северин, Л. В. Вінцевич, М. Б. Стасюк, С. О. Рєбєнков, А. Г. Русин, С. А. Карнаухов, О. Р. Попадянець // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2022. - Т. 30, № 1. - С. 78-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2022_30_1_10 Пухлини центральної нервової системи посідають перше місце у структурі причин летальності від злоякісних пухлин серед дітей. Пухлини стовбурових відділів (СВ) головного мозку (ГМ) складають від 10,0 до 15,0 % усіх внутрішньочерепних новоутворень у цій віковій групі. Етіологія таких пухлин остаточно невідома. Діагностування патології базується на клінічних проявах та магнітно-резонансній візуалізації. Отримання матеріалу для гістологічних досліджень при цій локалізації пов'язане з ризиком розвитку тяжких неврологічних порушень. Попри клінічні дослідження в пошуках таргетної терапії лікування даної патології базується на хіміопроменевій терапії. Мета роботи - проаналізувати ефективність променевої терапії (ПТ) у монорежимі та у пацієнтів із пухлинами СВ ГМ без фонового прийому темозоломіду, згідно з результатами клінічних досліджень, проведених на базі Національної дитячої спеціалізованої лікарні "ОХМАТДИТ" Міністерства охорони здоров'я України. На базі Національної дитячої спеціалізованої лікарні "Охматдит" Міністерства охорони здоров'я України, у відділенні ПТ Центру радіології за час 3-річного існування проліковано на лінійному прискорювачі електронів Elekta Sinergy S 22 особи, які мали діагноз: пухлина СВ ГМ. За гендерним розподілом: 12 хлопчиків віком 3 - 10 років (54 %), 10 дівчаток віком 3 - 11 років (46,0 %). Середній вік склав 6 +- 4 роки. Діагноз у більшості випадків був виставлений радіологічно, але у 4 пацієнтів (18,0 %) мав гістологічне підтвердження. ПТ здійснювали згідно з протоколом Highgradeglioma із СОД до 54 Гр за 30 фракцій. Двоє пацієнтів отримали повторну ПТ на підставі погіршення неврологічної симтоматики та негативної динаміки за МРТ дослідженням. Планування методик опромінення 3D-CRT, IMRT, VMAT виконували на планувальній системі Monaco з використанням розрахункового алгоритму MonteCarlo. Застосування ПТ із відповідним протинабряковим медикаментозним супроводом забезпечило значне покращання неврологічного статусу дитини через 5 - 14 днів від початку. Протягом 4 - 6-тижневого контролю у 21 пацієнта відмічалося зменшення патологічного вогнища у порівнянні з первинними розмірами на 17 - 70 %. У 5 пацієнтів спостерігалось розповсюдження пухлини у великі півкулі чи/або спинний мозок після променевого лікування. Двоє пацієнтів отримали повторну ПТ через 1 рік і 1 рік і 1 міс. після попередньої, на підставі погіршення неврологічної симтоматики та негативної динаміки за МРТ дослідженням. Середня тривалість життя складала 13 +- 7 міс., у дівчаток була довшою та перевищувала рік у порівнянні з хлопчиками. Встановлено, що пухлини СВ ГМ/дифузні гліоми стовбуру мозку - основна причина дитячої смертності серед пацієнтів із пухлинами центральної нервової системи. Натепер не існує методу радикального лікування хворих із таким діагнозом. ПТ є основним стандартом лікування пухлин СВ ГМ, що покращує якість і тривалість життя дитини. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |