Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (3) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=HAAHTELA T.<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 3 Представлено документи з 1 до 3 |
|||
| 1. | 
Viljanen M. Вплив пробіотиків на маркери запалення і IgA у випорожненнях немовлят із харчовою алергією і синдромом атопічної екземи/дерматиту [Електронний ресурс] / M. Viljanen, M. Kuitunen, T. Haahtela, K. J. Juntunen-Backman, R. Korpela, E. Savilahti // Современная педиатрия. - 2015. - № 7. - С. 20-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2015_7_5 Вважається, що пробіотичні бактерії зменшують виразність симптомів синдрому атопічної екземи/дерматиту (САЕД) у дітей із харчовою алергією. Досліджено вплив пробіотичних бактерій на IgA і маркери кишкового запалення (ФНП-alpha, alpha1-антитрипсин та еозинофільний катіонний білок) у випорожненнях дітей із такою патологією. Після рандомізації 230 дітей протягом чотирьох тижнів вживали за допомогою подвійного сліпого методу Lactobacillus GG (LGG), суміш чотирьох пробіотичних штамів або плацебо. Одночасно вони дотримувалися елімінаційної дієти. Через 4 тижні після закінчення лікування діагностовано алергію до коров'ячого молока за допомогою подвійного сліпого плацебо - контрольованого провокаційного тесту. У 102 дітей, за допомогою випадкового методу відібраних для аналізу, збирали зразки фекалій до лікування, після 4-тижневого лікування та у перший день провокаційної проби. Після лікування у групах пробіотиків спостерігалася тенденція до вищого рівня IgA, ніж у групі плацебо (LGG vs плацебо, p = 0,064; суміш пробіотиків vs плацебо, p = 0,064), а рівень alpha1-антитрипсину зменшувався у групі LGG, на відміну від інших груп. Після провокаційного тесту у випорожненнях дітей із IgE-асоційованою алергією до коров'ячого молока рівень IgA був вищим у групі LGG, ніж у групі плацебо (p = 0,014), а рівень ФНП-alpha у групі LGG був нижчим у порівнянні з плацебо, проте ця різниця не була достовірною (p = 0,111). Таким чином, 4-тижневе лікування LGG може зменшувати кишкове запалення у немовлят із САЕД і алергією до коров'ячого молока. | ||
| 2. |
Viljanen M. Пробіотики у лікуванні синдрому атопічної екземи/дерматиту в немовлят: подвійне сліпе gлацебо-контрольоване дослідження [Електронний ресурс] / M. Viljanen, E. Savilahti, T. Haahtela, K. Juntunen-Backman, R. Korpela, T. Poussa, T. Tuure, M. Kuitunen // Современная педиатрия. - 2015. - № 8. - С. 14-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2015_8_4 Мета дослідження - встановити, чи мають пробіотичні бактерії сприятливий вплив при синдрому атопічної екземи/дерматиту (САЕД). У дослідження включено 230 дітей із САЕД і підозрою на алергію до коров'ячого молока. Після рандомізації діти протягом чотирьох тижнів вживали за допомогою подвійного сліпого методу Lactobacillus GG (LGG), суміш чотирьох пробіотичних штамів або плацебо. Одночасно вони дотримувалися елімінаційної дієти та одержували місцеву терапію. Тяжкість САЕД у ході дослідження оцінено за шкалою SCORAD. Через 4 тижні після закінчення лікування у 120 дітей за допомогою подвійного сліпого плацебо-контрольованого провокаційного тесту діагностовано алергію до коров'ячого молока. У загальній групі дослідження середній показник SCORAD знизився на 65 % (вихідний індекс становив 32,5), проте між групами терапії не відзначено різниці як одразу після лікування, так і через 4 тижні після його закінчення. У дітей із алергією до коров'ячого молока також не виявлено будь-яких достовірних змін після лікування. Проте у немовлят із IgE-чутливістю у групі LGG індекс SCORAD знижувався сильніше, ніж у групі плацебо (-26,1 vs - 19,8 (p = 0,036), при порівнянні показників на початку дослідження та через 4 тижні після закінчення терапії. Виключення з аналізу дітей, які вживали антибіотики, зробило різницю між групами лікування ще більшою у немовлят із IgE-чутливістю. Зроблено висновки. що лікування LGG може зменшувати виразність симптомів САЕД у дітей із IgE-чутливістю, проте не у дітей без IgE-чутливості. | ||
| 3. |
Viljanen M. Індукція запалення як можливий механізм впливу пробіотиків при синдромі атопічної екземи/дерматиту [Електронний ресурс] / M. Viljanen, E. Pohjavuori, T. Haahtela, R. Korpela, M. Kuitunen, A. Sarnesto, O. Vaarala, E. Savilahti // Современная педиатрия. - 2015. - № 5. - С. 23-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2015_5_7 Імуномодулюючі механізми Lactobacillus GG (LGG) та інших пробіотиків вивчені недостатньо. Мета дослідження - вивчення in vivo імунологічних ефектів пробіотиків у немовлят із синдромом атопічної екземи/дерматиту (САЕД) та алергією до коров'ячого молока. Протягом чотирьох тижнів 230 немовлят із САЕД та підозрою на алергію до коров'ячого молока одержували LGG, суміш із чотирьох пробіотиків або плацебо на тлі елімінаційної дієти. У доступних парних (взятих до і після лікування) зразках плазми (n = 132) вимірювали концентрацію L-2, IL-4, IL-6, IL-10, TNF-<$E alpha>, IFN-<$E gamma>, розчинної молекули міжклітинної адгезії 1, розчинного Е-селектину, TGF-<$E beta 1>, TGF-<$E beta 2> і C-реактивного білка. У дітей із IgE-асоційованим САЕД після лікуванні LGG рівень С-реативного білка був вищим, ніж після вживання плацебо (середнє геометричне, 0,83 мкг/мл [95 % довірчий інтервал (ДІ), 0,56 - 0,81] vs 0,42 мкг/мл [95 % ДІ, 0,27 - 0,65]; P = 0,021). Концентрація IL-6 також збільшилася у групі LGG (Р = 0,023), але не в групах суміші пробіотиків і плацебо. Рівень розчинного Е-селектину був вищим після лікування пробіотиками порівняно з плацебо у дітей із IgE-опосередкованою алергією до коров'ячого молока (середні геометричні: група LGG - 86,7 нг/мл [95 % ДІ, 75,2 - 100]; група суміші пробіотиків - 91,6 нг/мл [95 % ДІ, 74,8 - 111,9]; група плацебо - 64,9 нг/мл [95 % ДІ, 53 - 79,3]; коваріаційний аналіз, Р = 0,035; LGG vs плацебо, Р = 0,023; суміш пробіотиків vs плацебо, Р = 0,020). Вживання суміші пробіотиків призводило до підвищення концентрації IL-10 у плазмі (Р = 0,016). Висновки: пробіотики зумовлювали системне запалення низького ступеня, що може пояснити клінічний ефект пробіотичних бактерій при САЕД та алергії до коров'ячого молока. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |