Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Реферативна база даних (2)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=KABACHNY V.<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 5
Представлено документи з 1 до 5
1.

Mamina O. 
Determination of quifenadine by HPLC method in blood [Електронний ресурс] / O. Mamina, V. Kabachny, O. Lozova // Український біофармацевтичний журнал. - 2020. - № 3. - С. 58-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2020_3_11
Хіфенадину гідрохлорид (фенкарол) - хінуклідил-3-дифенілкарбінолу гідрохлорид - блокатор рецепторів H1-гістаміну першого покоління. Препарат знижує вміст гістаміну в тканинах, що обумовлено активацією ензиму діаміноксидази, який розщеплює до 30 % тканинного гістаміну. Хіфенадину гідрохлорид перевершує дифенгідрамін за тривалістю протигістамінної дії. На відміну від дифенгідраміну та дипразину хіфенадин не пригнічує ЦНС і характеризується слабко вираженими седативними властивостями. Хіфенадину гідрохлорид може використовуватися при розвитку толерантності до інших седативних антигістамінних препаратів. Хіфенадину гідрохлорид застосовується для лікування анафілактичного шоку, кропивниці, сінної лихоманки, набряку Квінке, дерматозів, алергічних ринітів, харчової і лікарської алергії. При передозуванні хіфенадину гідрохлорид викликає сухість слизових оболонок, головний біль, блювоту, біль у шлунку і диспепсичні явища. При значних дозах може вражати серцево-судинну систему, шлунково-кишковий тракт, печінку та нирки. Виявлення та кількісне визначення хіфенадину гідрохлориду в фармацевтичних препаратах і біологічних матрицях під час лікування грунтуються на виборі високочутливих і селективних методів дослідження, що є актуальною задачею для проведення моніторингу ефективності лікування населення антигістамінними лікарськими засобами та діагностики інтоксикацій ліками. Мета дослідження - розробка алгоритму спрямованого аналізу хіфенадину у біологічних екстрактах із крові при застосуванні уніфікованої методики дослідження ВЕРХ- методом. Екстракцію хіфенадину проводили хлороформом при pH 9,0. Багатоканальне детектування речовини проведено з використанням двопроменевого мультихвильового УФ-спектрофотометра за 8 значеннями довжини хвилі 210, 220, 230, 240, 250, 260, 280 і 300 нм; оптимальне значення температури колонки - 37 - 40 <$E symbol Р>C та тиску насосу - 2,8 - 3,2 МПа. Висновки: проведено екстракцію хіфенадину хлороформом при pH 9,0 з крові та сечі. Очистку витяжок від співекстрактивних сполук виконано при сполученні методів ТШХ та екстракції гексаном. Встановлено, що при ізолюванні хіфенадину з крові за розробленими методиками можна виділити 32,5 - 37,6 % речовини (<$E epsilon under~=~symbol С~6,65> %, <$E roman RSD x under~=~2,25> %). Опрацьовано методику ТШХ-очистки та ідентифікації хіфенадину у біогенних екстрактах за оптимальними умовами: система органічних розчинників - хлороформ-н-бутанол-25 % розчин амонію гідроксиду (70:40:5), проявники - УФ-світло, реактив Драгендорфа за Муньє, Rf хіфенадину = 0,25 - 0,30 (Сорбфіл ПСТХ-АФ-А). Опрацьовано уніфіковану ВЕРХ-методику ідентифікації та кількісного визначення хіфенадину у біогенних екстрактах із крові згідно з розробленим алгоритмом спрямованого аналізу. Встановлено, що хіфенадин можна ідентифікувати за часом утримування - 20,27 +- 0,03 хв; обє'мом утримування 2026,9 +- 0,34 мкл; спектральними відношеннями - 0,634; 0,255; 0,041; 0,022; 0,027; 0,001; 0,001. Для визначення вмісту хіфенадину використовували рівняння <$E roman {S~=~0,42~cdot~10 sup -3 С~+~0,94~cdot~10 sup -3}>; коефіцієнт кореляції дорівнював 0,9985. Хроматографічні методики можуть бути рекомендовані для впровадження у практику бюро судово-медичної експертизи, токсикологічних центрів, клінічних лабораторій стосовно вивчення лікарських речовин у біологічних об'єктах.
Попередній перегляд:   Завантажити - 439.827 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Mamina O. 
The use of hplc method for analysis of prazosin hydrochloride suitable for a chemical-toxicological investigation [Електронний ресурс] / O. Mamina, V. Kabachny // ScienceRise. Pharmaceutical Science. - 2017. - № 4. - С. 41-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/texcfarm_2017_4_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 580.043 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Mamina O. 
Determination of diphenhydramine by HPLC method in biological liquids [Електронний ресурс] / O. Mamina, V. Kabachny, T. Tomarovska, N. Bondarenko // ScienceRise. Pharmaceutical Science. - 2020. - № 4. - С. 18-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/texcfarm_2020_4_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 340.054 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Mamina O. 
Identification and quantitative determination of clonidine by HPLC method [Електронний ресурс] / O. Mamina, V. Kabachny // ScienceRise. Pharmaceutical Science. - 2020. - № 5. - С. 30-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/texcfarm_2020_5_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 365.918 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Mamina O. 
Determination of clemastine by the HPLC method in the blood [Електронний ресурс] / O. Mamina, V. Kabachny, N. Bondarenko, O. Mozgova // Український біофармацевтичний журнал. - 2021. - № 1. - С. 54-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2021_1_11
Клемастину фумарат (тавегіл) - 1-метил-2 [2-alpha-метил-п-хлорбензгідрилоксі)етил] піролідину фумарат є блокатором H1-гістамінових рецепторів першого покоління. Клемастину фумарат вибірково інгібує гістамінові Н1-рецептори та зменшує проникність капілярів. Препарат має виражену протиалергічну та протисвербіжну дію. Клемастин запобігає розвитку вазодилатації та скорочення гладких м'язів, викликаних гістаміном. Клемастину фумарат має незначну антихолінергічну активність, викликає седацію. Препарат застосовують для лікування псоріазу, розсіяного склерозу та невриту зорового нерва. Для клемастину характерні побічні ефекти: підвищена стомлюваність, сонливість, седативний ефект, слабкість, млявість, порушення координації рухів; нудота, блювота, зниження артеріального тиску, серцебиття, гемолітична анемія, шкірні висипання, анафілактичний шок. За передозування препарат чинить нейротоксичну дію, що проявляється порушенням свідомості з розвитком генералізованого антихолінергічного судомного синдрому. Актуальним завданням моніторингу ефективності лікування населення клемастину фумаратом і діагностики інтоксикації ліками є вибір високочутливих і селективних методів аналізу його у фармацевтичних препаратах і біологічних матрицях під час лікування. Мета дослідження - розробка алгоритму спрямованого аналізу клемастину в біологічних екстрактах крові за допомогою уніфікованого методу дослідження ВЕРХ. Екстракцію клемастину проводили хлороформом за рН 9,0. Екстракти очищували від домішок комбінацією ТШХ та екстракцією гексаном. Очищення ТШХ та ідентифікацію клемастину проводили в оптимальних умовах: система органічних розчинників метанол - 25 % розчин гідроксиду амонію (100 : 1,5) і хроматографічні пластинки Sorbfil PTLC-AF-A, Rf клемастину = 0,60 +- 0,03. Для виявлення клемастину використовували найбільш чутливі реагенти - УФ-світло (<$E lambda~=~254> нм) і реагент Драгендорфа у модифікації Муньє. Хроматографічний аналіз проводили на мікроколонковому рідинному хроматографі "Milichrome A-02" (ЕкоНова, ЗАТ, Росія) з застосуванням уніфікованих умов ВЕРХ: варіант з оберненою фазою з використанням металевої колонки з неполярним сорбентом Prontosil 120-5C 18 AQ, 5 мкм; рухома фаза в режимі лінійного градієнта - від елюента А (5 % ацетонітрилу та 95 % буферного розчину - 0,2 М розчину перхлорату літію в 0,005 М розчині кислоти хлорної) до елюента В (100 % ацетонітрил) протягом 40 хв. Регенерацію колонки проводили протягом 2 хв сумішшю розчинників; швидкість потоку рухомої фази складала 100 мкл/хв, об'єм проби - 4 мкл. Багатоканальне виявлення речовини проводили за допомогою двопроменевого багатохвильового УФ-спектрофотометра за 8 довжин хвиль 210, 220, 230, 240, 250, 260, 280 і 300 нм; оптимальне значення температури колонки - 37 - 40 <^>oC; тиск насоса - 2,8 - 3,2 МПа. Виділення клемастину з крові проводили за розробленою методикою, яка передбачала екстракцію хлороформом за рН 9,0; екстракційне очищення екстрактів гексаном від домішок; TШХ-очищення та ідентифікацію клемастину. За допомогою уніфікованого методу ВЕРХ клемастин ідентифікували за параметрами утримування та спектральними співвідношеннями. Для кількісного визначення використовували калібрувальний графік або рівняння прямої лінії, що відповідало цьому графіку. Отримані результати свідчили про надійність і відтворюваність методу. Було з'ясовано, що відносна невизначеність середнього результату під час аналізу клемастину в крові становила <$E epsilon~=~symbol С~4,63> %, відносне стандартне відхилення середнього результату дорівнювало RSDx = 1,67 %.
Попередній перегляд:   Завантажити - 602.611 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського