Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Реферативна база даних (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=VAARALA O.<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 1
1.

Viljanen M. 
Індукція запалення як можливий механізм впливу пробіотиків при синдромі атопічної екземи/дерматиту [Електронний ресурс] / M. Viljanen, E. Pohjavuori, T. Haahtela, R. Korpela, M. Kuitunen, A. Sarnesto, O. Vaarala, E. Savilahti // Современная педиатрия. - 2015. - № 5. - С. 23-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2015_5_7
Імуномодулюючі механізми Lactobacillus GG (LGG) та інших пробіотиків вивчені недостатньо. Мета дослідження - вивчення in vivo імунологічних ефектів пробіотиків у немовлят із синдромом атопічної екземи/дерматиту (САЕД) та алергією до коров'ячого молока. Протягом чотирьох тижнів 230 немовлят із САЕД та підозрою на алергію до коров'ячого молока одержували LGG, суміш із чотирьох пробіотиків або плацебо на тлі елімінаційної дієти. У доступних парних (взятих до і після лікування) зразках плазми (n = 132) вимірювали концентрацію L-2, IL-4, IL-6, IL-10, TNF-<$E alpha>, IFN-<$E gamma>, розчинної молекули міжклітинної адгезії 1, розчинного Е-селектину, TGF-<$E beta 1>, TGF-<$E beta 2> і C-реактивного білка. У дітей із IgE-асоційованим САЕД після лікуванні LGG рівень С-реативного білка був вищим, ніж після вживання плацебо (середнє геометричне, 0,83 мкг/мл [95 % довірчий інтервал (ДІ), 0,56 - 0,81] vs 0,42 мкг/мл [95 % ДІ, 0,27 - 0,65]; P = 0,021). Концентрація IL-6 також збільшилася у групі LGG (Р = 0,023), але не в групах суміші пробіотиків і плацебо. Рівень розчинного Е-селектину був вищим після лікування пробіотиками порівняно з плацебо у дітей із IgE-опосередкованою алергією до коров'ячого молока (середні геометричні: група LGG - 86,7 нг/мл [95 % ДІ, 75,2 - 100]; група суміші пробіотиків - 91,6 нг/мл [95 % ДІ, 74,8 - 111,9]; група плацебо - 64,9 нг/мл [95 % ДІ, 53 - 79,3]; коваріаційний аналіз, Р = 0,035; LGG vs плацебо, Р = 0,023; суміш пробіотиків vs плацебо, Р = 0,020). Вживання суміші пробіотиків призводило до підвищення концентрації IL-10 у плазмі (Р = 0,016). Висновки: пробіотики зумовлювали системне запалення низького ступеня, що може пояснити клінічний ефект пробіотичних бактерій при САЕД та алергії до коров'ячого молока.
Попередній перегляд:   Завантажити - 974.853 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського