Подано структурне дослідження генези російського слов'янофільства як цілісної світоглядної доктрини XIX ст., що визначає засадничі риси й теперішньої російської суспільної свідомості. Всесвітньо відомий славіст крок за кроком простежує цей духовно-інтелектуальний феномен у його зародженні (М.Щербаков, М.Карамзін, М.Погодін, В.Одоєвський, О.Чаадаєв), класичних самовиявах (І.Кирєєвський, О.Хом'яков, К.Аксаков), опозиційній єдності з оксиденталізмом (В.Бєлінський, М.Герцен, М.Грановський, К.Кавелін) та дезінтеграційних метаморфозах часів Ф.Достоєвського та В.Соловйова. Вказується, що ця подальша інтелектуальна історія Росії незаперечно свідчить про виняткову живучість і світоглядну значущість даного явища. Праця представлена як аналітична енциклопедія російського слов'янофільства і є наріжним каменем осмислення російської суспільно-філософської думки XIX-XX століть.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"