У межах плоскої задачі розглянуто можливості утворення великих стаціонарних вихорів під час обтікання кутової області та заглиблення (кругової лунки). Використано модель ідеальної нестисливої рідини. Для побудови потенціалу швидкості фізичну область течії конформно відображено на верхню півплощину. Одержано залежності для інтенсивності стаціонарного вихору та його координат від геометричних параметрів, що описують область течії. Доведено, що до суттєвих характеристик стаціонарного вихору належить його власна частота. Вона дорівнює частоті прецесії вихору навколо стаціонарної точки за малих збурень його положення в потоці. Наявність власної частоти призводить до вибіркової реакції стаціонарного вихору та утворюваної ним локальної відривної зони на малі періодичні збурення швидкості потоку. Зовнішні збурення викликають відхилення вихору від його стаціонарного положення та рух певною замкнутою траекторією. Залежність величини максимального за період відхилення вихора від частоти зовнішніх збурень має резонансний характер. Різке збільшення амплітуди збурених рухів вихору у разі наближення частоти збурень до власної частоти вихору призводить до інтенсифікації процесів перемішування і хаотизації течії в локальних відривних зонах, що формуються стоячими вихорами.

• Горбань Володимир Олексійович (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"