У статті проаналізовані результати застосування різноманітних імплантатів у 86 хворих, що оперувалися з приводу пошкоджень і посттравматичних артрозів крижово-клубових суглобів. У хворих в стані травматичного шоку відкриту репозицію і остеосинтез вушкоподібних поверхонь слід виконувати як відстрочене втручання, фіксуючи таз на етапі протишокових заходів стерньовими апаратами. Застосування комбінації позаосередкового і занурювального остеосинтезу дозволяє оптимізувати лікування пошкоджень крижово-клубових суглобів у гострому періоді травматичної хвороби. Найбільш ефективним засобом стабілізації заднього відділу тазу при ротаційних і вертикально-ротаційних пошкодженнях, на думку авторів, є артродез крижово-клубових суглобів з застосуванням накісткових фіксаторів керамічних імплантатів і кісткових аутотрансплантатів. Неминучою при цьому втратою амортизаційної функції амфіартрозу можна зневажити заради надійності фіксації фрагментів таза. При застарілих вивихах і переломо-вивихах тазової кістки зі значною деформацією таза автори пропонують артродезувати крижово-клубовий суглоб у невправленому стані з одночасним виконанням коригуючої остеотомії крила клубової кістки.

• Михайлов Сергій Ростиславович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"