282 хворих із наслідками переломів кісток кінцівок, які лікувались методом дистракції, обстежено в динаміці з застосуванням клінічного, рентгенологічного, гематологічного, біохімічного та імунологічного методів. Виявлено клініко-рентгенологічні фактори ризику й інформативні лабораторні показники, які характеризують перебіг остеогенезу на етапах дистракції та фіксації. Розроблено прогностичні алгоритми, які дозволяють здійснити індивідуальну тактику ведення хворих під час дистракційного остеосинтезу. Використання прогностичних алгоритмів для індивідуалізації лікування сприяло зменшенню кількості невдач удвічі та підвищенню ефективності лікування хворих із наслідками переломів кісток кінцівок.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"